Рішення № 81235725, 17.04.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2019 р. Справа№200/427/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Донецькій області до Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Головне управління ДФС у Донецькій області (ідентифікаційний код 39406028, 87526, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця 130 Таганрозької дивізії, будинок 114), звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Мирноградського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" (ідентифікаційний код 35580864, 85320, Донецька обл., місто Мирноград, вул.Соборна, будинок 40) про стягнення коштів з рахунків у банківських установах, які обслуговують товариство, в рахунок погашення податкового боргу на суму 125409,05 грн. Позов вмотивовано тим, що відповідачем не сплачені зобов'язання з рентної плати за спеціальне використання води, нараховані згідно податкового повідомлення-рішення.

14 січня 2019 року ухвалою суду відкрито впровадження та призначено підготовче засідання на 22 січня 2019 року.

22 січня 2019 року ухвалою суду відкладено розгляд справи до 18 лютого 2019 року.

8 лютого 2019 року відповідачем надано відзив, в якому зазначено, що у позивача відсутні підстави для стягнення штрафних санкцій, оскільки виробничі об'єкти Мирноградського ВУВКГ розташовані в зоні антитерористичної операції, та в силу вимог ст.10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII відповідач звільнений від відповідальності за не виконання (неналежне виконання) зобов'язань, що унеможливлює стягнення штрафних санкцій.

18 лютого 2019 року ухвалою суду замінено відповідача - Мирноградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" на Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу", відкладено розгляд справи до 18.03.2019.

18 березня 2019 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено адміністративну справу до судового розгляду на 8 квітня 2019 року.

У судове засідання призначене на 8 квітня 2019 року представники сторін не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, представник позивача надав клопотання про розгляд справи без його участі, за таких обставин суд визнав за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі суд встановив наступне.

Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" (ідентифікаційний код 00191678, 87547, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця К. Лібкнехта, будинок 177А) зареєстроване в якості юридичної особи 03.09.2007 року.

Мирноградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства (ідентифікаційний код 35580864, 85320, Донецька обл., місто Мирноград, вул.Соборна, будинок 40) є відокремленим підрозділом Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу". Перебуває на обліку в Красноармійській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області.

8 листопада 2016 року Димитрівським відділенням Красноармійської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області на підставі ату перевірки від 24.10.2016 №498/05-06/35580864 за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з рентної плати за спеціальне використання води, прийнято податкове повідомлення-рішення №0000690506, яким застосовано штраф у розмірі 43340,77 грн.

Податкове повідомлення-рішення надіслано на адресу підприємства рекомендованим листом з повідомленням та отримано ним 09.11.2016. Рішення а ні в адміністративному, а ні в судовому порядку не оскаржувалось.

З розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення від 08.11.2016 №0000690506 вбачається, що штраф нараховано за несвоєчасно сплачене самостійно задеклароване відповідачем зобов'язання, по терміну сплати 19.08.2014.

Відповідно до п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України у період з 05.09.2016 по 31.12.2017 нарахована пеня у розмірі 82068,28 грн.

Загальна сума податкового боргу становить 125409,05 грн., в т.ч. штраф за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з рентної плати за спеціальне використання води у розмірі 43340,77 грн., пеня - 82068,28 грн.

Спірним по справі є питання стягнення штрафу та пені з урахуванням положень ст.10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.

Грошове зобов'язання платника податків відповідно до п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що позивачем з метою погашення податкового боргу на адресу відповідача направлено податкову вимогу форми "Ю" від 08.09.2014 №3017-25, яка вручена підприємству 11.09.2014. Проте вказана податкова вимога залишилась без належного виконання.

Станом на день розгляду справи суду не надано доказів погашення відповідачем в добровільному порядку суми заборгованості.

Наявність у відповідача даного боргу також підтверджується витягом з облікової картки платника податку.

Разом з цим, з метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, 02 вересня 2014 року прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII (надалі Закон №1669) згідно до ст. 1 якого період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014 року. На час застосування штрафу та нарахування пені, тобто виникнення податкового боргу, Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався, тобто, період проведення АТО тривав.

Стаття 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» встановлює, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Закон № 1669 встановлює спеціального суб'єкта - суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та певний час його застосування - час проведення антитерористичної операції, протягом якого зазначені суб'єкти звільняються від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань у разі наявного сертифікату Торгово-промислової палати України

Згідно з частиною третьою статті 11 Закону № 1669, закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону. Положення цього Закону підлягають застосуванню у межах спірних відносин виходячи із положень податкового принципу презумпції правомірності рішень платника податку закріпленого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України та пунктом 56.21 статті 56 цього кодексу.

29 жовтня 2014 року Торгово-промислова палата України Сертифікатом № 1214 засвідчила факт настання обставин непереборної сили Димитровському виробничому управлінню водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" 10.06.2014 при здійсненні господарської діяльності підприємством та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справлення податків та обов'язкових платежів.

Тобто, сертифікат Торгово-промислової палати України застосовується при вирішенні питання звільнення від нарахування штрафних санкцій та пені з боку податкових органів.

При таких обставинах, незважаючи на вимоги статті 20.1.19 ПК України, яка надає право контролюючим орган застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, норми встановлені у пункті 126.1. ст.126 Податкового кодексу України, які передбачають, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу, суд застосовує норми ст.10 Закону № 1669, який прийнятий пізніше, та який звільняє відповідача від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань при наявності сертифікату Торгово-промислової палати України.

Суд враховує правову позицію, викладену Європейським судом з прав людини у справі «Рисовський проти України», заява № 29979/04, рішення від 20 жовтня 2011 року, щодо принципів застосування статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Перший протокол, Ковенція), зокрема, щодо необхідності додержання принципу «належного урядування» при втручанні держави в право особи на мирне володіння своїм майном.

Так в § 70 ЄСПЛ зазначеного рішення Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що контролюючий орган звертаючись з вимогою про стягнення податкового боргу, який складається зі штрафу та пені, що нараховані у період проведення антитерористичної операції, та за наявності підстав для звільнення від такої відповідальності, діяв всупереч норми ст.10 Закону № 1669, що є порушенням вимог ст.19 Конституції України та принципу «належного урядування».

Враховуючи відмову у задоволені позовних вимог, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволені позовних вимог Головного управління ДФС у Донецькій області (ідентифікаційний код 39406028, 87526, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця 130 Таганрозької дивізії, будинок 114) до Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" (ідентифікаційний код 00191678, 87547, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця К. Лібкнехта, будинок 177А) про стягнення заборгованості у розмірі 125409,05 грн. відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення КАС України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кошкош О.О.