
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 квітня 2019 р. Справа№200/2313/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства “Грета” до Донецької митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Приватне акціонерне товариство “Грета” (ідентифікаційний код 00153488, 84205, Донецька обл., місто Дружківка, вулиця Чайковського, будинок 1), звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Донецької митниці Державної фіскальної служби України (ідентифікаційний код 39496499, 87510, Донецька обл., місто Маріуполь, проспект Луніна, будинок 1). Просив визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №700010/2019/00006 від 24.01.2019. Позов вмотивовано тим, що відмова у прийнятті митної декларації є необґрунтованою, оскільки позивачем для здійснення митного оформлення надані усі необхідні документи, в т.ч. додаткове підтвердження на преференційне походження товару - документ №PV75709 від 12.12.2018.
18 лютого 2019 року ухвалою суду відкрито адміністративне провадження та справу призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні.
12 березня 2019 року відповідачем надано відзив, в якому зазначено, що 24.01.2019 декларантом подано митну декларацію за № UA 700010/2019/000390 з урахуванням виданої Картки відмови від 16.01.2019. Разом з митною декларацією, для підтвердження застосування пільги по сплаті ввізного мита на товари «термопари» модель Т100/1488, модель 1350/193К-300, модель 1350/193К-500, декларантом наданий документ «Preferential proof at Original For Invoice №PV 175709 dd 12.12.2018», який містить текст декларації інвойс відповідно до тексту англійської версії, наведеному у Додатку ІV до ОСОБА_1 Проте, зазначений документ, який отриманий після експортування спірного товару, не містить дати його видачі, що слугувало виникненню сумнівів щодо повноти відомостей, зазначених в документі про походження товару. Відсутність дати вказаного документу виключає можливість внесення до гр..44 МД достовірних відомостей про документ, затвердженим наказом Мінфіну від 20.09.2012 №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій». Отже, картка відмови в митному оформлені є обґрунтованою. Просив відмовити у задоволені позовних вимог.
18 березня 2019 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено адміністративну справу до судового розгляду на 8 квітня 2019 року.
Представники сторін до суду не з’явилися, відповідач надав клопотання про розгляд справи без його участі, за таких обставин суд визнав за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням,суд встановив наступне.
Публічне акціонерне товариство “Грета” (ідентифікаційний код № 00153488, 84205, Донецька область, м.Дружківка, вул..Чайковського 1) зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом 11.12.1995 року, діє на підставі статуту.
15.12.2016 між ПАТ «Грета» (покупець) та "Orkli S.Coop» (Іспания) (продавець), укладено контракт постачання товару – термопари модель Т100/1488, модель 1350/193К-300, модель 1350/193К-500, з додатками та додатковими угодами.
Поставка товару здійснюється продавцем згідно з міжнародними правилами ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року.
До митного поста "Краматорськ" Донецької митниці ПрАТ «Грета» подано в порядку електронного декларування митну декларацію від 16.01.2019 №UA 700010.2019.000217 з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару: термопари модель Т100/1488, модель і350/193К-300, модель 1350/193К-500. (а.с.83)
У графі 36 митної декларації декларантом вказана преференція за кодом 410/000/000.
Донецькою митницею виписана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16.01.2019 № UA 700010/2019/00003 із вказівкою на неможливість застосування преференційного режиму, у зв’язку з тим, що преференцію визначено на підставі декларації інвойсу складеної уповноваженим експортером PV175709 від 12.12.2018. Текст декларації інвойсу не відповідає наведеному у додатку ІV ОСОБА_1 І до Угоди про асоціацію між Україниою, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами (далі – Угода).
Запропоновано подати нову МД із зазначенням в гр. 36 МД коду преференції 000/000/000 або надати належним чином оформлені документи про походження товарів відповідно до вимог ОСОБА_1 І до Угоди (а.с.85).
24 січня 2019 року позивачем повторно подано в порядку електронного декларування митну декларацію №UA 700010.2019.000390 з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару: термопари модель Т100/1488, модель і350/193К-300, модель 1350/193К-500. (а.с.86)
У графі 36 митної декларації декларантом вказана преференція за кодом 410/000/000.
24 січня 2019 року Донецькою митницею виписана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 700010/2019/00006 із вказівкою на неможливість застосування преференційного режиму, у зв’язку з тим, що преференцію визначено на підставі декларації інвойсу складеної уповноваженим експортером на документі- преференційне походження товару до рахунку PV175709. Зазначений документ не має номеру та не має дати складання, що не відповідає вимогам наведеним у Додатку ІV ОСОБА_1 І до Угоди, в частині оформлення декларації інвойсу.
Запропоновано подати нову МД із зазначенням в гр. 36 МД коду преференції 000/000/000 або надати належним чином оформлені документи про походження товарів відповідно до вимог ОСОБА_1 І до Угоди
Відповідно до графи 4 EМД на підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем подані: «Preferential proof at Original For Invoice» (Преференційне походження товару до рахунку) PV175709 від 12.12.2018, Міжнародна товарно-транспортна накладна №0046212 від 12.12.2018, UA700010.2019.000217.001 від 16.01.2019, UA700010.2019.00003 від 16.01.2019, Рахунок-фактура СФ-0000800 від 12.12.2018 (а.с.88-89,26-53)
25 січня 2019 року позивачем для випуску товару у вільний обіг подано в порядку електронного декларування митну декларацію №UA 700010.2019.000397 з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару: термопари модель Т100/1488, модель і350/193К-300, модель 1350/193К-500, без застосування преференційної ставки. (а.с.86)
Позивач не погодився із Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 24.01.2019 № UA 700010/2019/00006 та оскаржив його до суду.
Згідно із частиною першою статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Відповідно до статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
Згідно з частиною п’ятою статті 280 Митного кодексу України ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.
До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом.
До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.
Суд зазначає, що Королівство Іспанія є державою-членом, з якою Україна уклала вказану Угоду.
Частиною першою статті 281 цього Кодексу передбачено, що допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.
При цьому, статтею 43 указаного Кодексу передбачено, що документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.
Країна походження товару заявляється (декларується) органу доходів і зборів шляхом подання оригіналів документів про походження товару.
Пунктом 5 частини третьої статті 44 Митного кодексу України документи, які підтверджують країну походження товару, не вимагаються у разі, якщо це передбачено міжнародним договором, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України.
Законом України від 16.09.2014 № 1678-VII ратифіковано Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі Угода).
Згідно з умовами вказаної Угоди її Сторони поступово створюють зону вільної торгівлі товарами, що походять з територій Сторін. Для цього кожна Сторона зменшує або скасовує ввізне мито на товари, що походять з іншої Сторони, відповідно до Графіків, встановлених у Додатку I-A до цієї Угоди.
Відповідно до пункту 1 статті 16 ОСОБА_1 1 (ОСОБА_1 щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва) до Угоди товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання у випадках, вказаних у статті 22(1) цього ОСОБА_1, – декларація, що надалі іменуватиметься «декларацією інвойс», надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; текст декларації інвойс наведений у Додаткудо цього ОСОБА_1.
У статті 22 ОСОБА_1 1 до Угоди зазначені наступні умови складання декларації інвойс:
1. Декларація інвойс, зазначена в статті 16(1)(b) цього ОСОБА_1, може бути складена: затвердженим експортером у розумінні статті 23 цього ОСОБА_1,
або експортером будь-якої партії товару, що складається з одного чи декількох місць товарів, що походять з певної країни, сукупна вартість яких не перевищує 6000 євро.
2. Декларація інвойс може бути складена, якщо розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України і відповідають іншим вимогам цього ОСОБА_1.
3. Експортер, який складає декларацію інвойс, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього ОСОБА_1.
4. Складання декларації інвойс здійснюється експортером шляхом штампування, машинописного чи поліграфічного друкування на інвойсі, повідомленні про доставку чи іншім комерційнім документі декларації, текст якої наведено у Додаткудо цього ОСОБА_1, з використанням однієї з мовних версій, викладених у цьому Додатку, і згідно з чинним законодавством країни експорту. Якщо декларація складена від руки, це має бути зроблено чорнилом і друкованими літерами.
5. Декларації інвойс мають бути власноручно підписані експортером, що їх склав. Проте затверджений експортер у розумінні статті 23 цього ОСОБА_1 не повинен підписувати такі декларації, якщо він надав митним органам країни експорту письмове зобов’язання нести повну відповідальність за всі декларації інвойс, у яких він зазначений, так, ніби вони підписані ним власноручно.
6. Декларація інвойс може бути складена експортером тоді, коли товари, яких вона стосується, експортуються, або після експортування за умови подання цієї декларації в країні імпорту не пізніше ніж протягом двох років після імпортування товарів, яких вона стосується.
У Додатку IV «Текст декларації інвойс» ОСОБА_1 1 до Угоди визначено, якщо оформлення декларації здійснюється уповноваженим експортером, номер митного уповноваження повинен бути зазначений у цьому місці. Якщо оформлення декларації здійснюється не уповноваженим експортером, слова в дужках залишаються без заповненням або залишається вільне місце. Ці свідчення можуть не зазначатись, якщо інформація міститься безпосередньо в документі.
Відповідно до ст. 30 ОСОБА_1 І до Угоди виявлення незначних розбіжностей між відомостями, наведеними в підтвердженні походження й документах, поданих до митної служби для виконання формальностей, пов’язаних з імпортуванням товарів, не спричиняє ipso facto нікчемності такого підтвердження походження, якщо встановлено у належний спосіб, що цей документ відповідає представленим товарам.
Очевидні формальні помилки у підтвердженні походження, такі як помилки друку, не є причиною для відхилення такого документа, якщо ці помилки не спричиняють сумнівів щодо правильності відомостей, наведених у документі.
Як вбачається із матеріалів справи, з метою отримання преференційного режиму для підтвердження країни походження товару позивачем подано до Донецької митниці декларацію інвойс «Preferential proof at Original For Invoice» (Преференційне походження товару до рахунку) PV175709 від 12.12.2018, заповнене експертом, в якому підтверджено походження товару з Європейського Союзу. У зазначеному документі вказані номер та дата складання рахунку.
Суд звертає увагу на те, що у картці відмови відповідачем зазначено, що вказаний документ не має номеру та дати складання. Однак, це не відповідає дійсності, оскільки на документі - Preferential proof at Original For Invoice» (Преференційне походження товару до рахунку) вказано номер - PV175709, та дата - 12.12.2018.
При цьому, підставу не прийняття вказаного документу у зв'язку із зазначенням на ньому дати (12.12.2018) яка передує даті первинної Картки відмови у прийнятті митної декларації (16.01.2019) відповідачем деталізовано тільки у відзиві.
Суд зазначає, що невідповідність дати документи є припущенням відповідача, та не підтверджена жодним доказом. Будь-які розбіжності про країну проходження товару в декларації інвойсу чи інших документах відсутні. При цьому, суд враховує, що формальні помилки у підтвердженні походження, такі як помилки друку, не є причиною для відхилення такого документа, якщо ці помилки не спричиняють сумнівів щодо правильності відомостей, наведених у документі.
Таким чином, декларація інвойс «Preferential proof at Original For Invoice» (Преференційне походження товару до рахунку) PV175709 від 12.12.2018 оформлена належним чином, містить достовірні відомості та підтверджує країну походження товару (Іспанія).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про протиправність висновків відповідача про неправомірне застосування позивачем преференційного режиму на підставі декларації інвойсу PV175709 від 12.12.2018.
Згідно з частинами першою та другою статті 256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.
Отже, з цього слід зробити висновок про те, що у відповідача були відсутні підстави для виникнення ґрунтованих сумнівів відносно повноти відомостей, зазначених в документі про походження товару. Відтак, позивач діяв правомірно при митному оформленні товару, а рішення відповідача не містять обґрунтованих підстав для їх не прийняття.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, картка відмови в прийнятті митної декларації Полтавської митниці Державної фіскальної служби №700010/2019/00006 від 24.01.2019 є протиправною та підлягає скасуванню.
Судові витрати належить повернути позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідно до ст.139 КАС України.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
Позов Приватного акціонерного товариства “Грета” до Донецької митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації - задовольнити.
Просив визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №700010/2019/00006 від 24.01.2019 Донецької митниці Державної фіскальної служби України.
Стягнути з бюджетних асигнувань Донецької митниці Державної фіскальної служби України (ідентифікаційний код 39496499, 87510, Донецька обл., місто Маріуполь, проспект Луніна, будинок 1) на користь Приватного акціонерного товариства “Грета” (ідентифікаційний код 00153488, 84205, Донецька обл., місто Дружківка, вулиця Чайковського, будинок 1)судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев’ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення КАС України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кошкош О.О.
Судове рішення № 81235673, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 17.04.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 200/2313/19-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: