Окрема ухвала № 81235640, 09.04.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОКРЕМА УХВАЛА

09 квітня 2019 року Справа №0440/6207/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: судді Дєєва М.В., при секретарі судового засідання – Сергієнко В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій вчинених на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.09.2018 року справі №0440/6207/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 (49021, м. Дніпро, вул. Підвітряна, буд. 15, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним рішення та зобов’язати вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

27.03.2019 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про визнання протиправними дій вчинених Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.09.2018 року справі №0440/6207/18 в частині призначення пенсії ОСОБА_1 з дати набрання рішенням суду законної сили - 23.10.2018 року.

Частиною 1 ст.383 КАС України визначено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Відповідно до п.1 ч. 5 ст. 383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.

29.03.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду призначено розгляд заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними дій вчинених на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.09.2018 року справі №0440/6207/18 у судовому засіданні на 05.04.2019 року.

05.04.2019 року в судове засідання з'явився представник позивача, який підтримав позицію, викладену в заяві про визнання протиправними дій вчинених на виконання рішення суду та просив її задовольнити, представник відповідача надав суду письмові пояснення, які були отримані представником позивача в судовому засіданні та в яких зазначено, що, оскільки в рішенні суду не вказано з якої дати необхідно призначити позивачу пенсію за віком, її призначено з дати набрання вказаним рішенням суду законної сили.

З метою надання представнику позивача часу для ознайомлення з письмовими поясненнями відповідача, у судовому засіданні оголошено перерву до 09.04.2019 року.

09.04.2019 року сторони, які належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви, в судове засідання не з'явились, про причини неявки не повідомили, від представника позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про розгляд заяви за його відсутності, якому він просив задовольнити заяву про визнання протиправними дій вчинених на виконання рішення суду в повному обсязі.

Відповідно до п.2 ч. 5 ст. 383 КАС України, неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

Згідно із ч.4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

16.08.2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просив:

- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оформлене листом від 26.06.2018 № 377/03.8-15;

- зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській зарахувати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в пільговий трудовий стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Список 2 період роботи електрозварником в Спеціалізованому управлінні № 12 тресту «Укртрубопроводстрой» (правонаступник ПАТ «Укргазбуд») з 06.12.1983 року по 04.02.1992 року та призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, з 08.03.2018 року.

21.09.2018 року рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду було задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській про визнання протиправним рішення та зобов’язати вчинити певні дії:

- визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оформлене листом від 26.06.2018 № 377/03.8-15;

- зобов’язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.05.2018 року (дати звернення) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з врахуванням в пільговий трудовий стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Список 2 період роботи електрозварником в Спеціалізованому управлінні № 12 тресту «Укртрубопроводстрой» (правонаступник ПАТ «Укргазбуд») з 06.12.1983 року по 04.02.1992 року;

- в іншій частині позовних вимог відмовлено.

23.10.2018 року рішення набрало законної сили.

22.01.2019 року позивачу були направлені виконавчі листи на виконання вказаного рішення.

20.02.2019 року позивачем пред'явлено виконавчі листи до виконання до відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

25.02.2019 року вказаним відділом примусового виконання рішень відкрито виконавче провадження №58453516.

Листом від 13.03.2019 року управлення Пенсійного фонду повідомило відділ примусового виконання рішень, що на виконання рішення суду, повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 18.05.2018 року (дати звернення) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та зараховано в пільговий трудовий стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Список №2 період роботи електрозварником в Спеціалізованому управлінні №12 тресту «Укртрубопроводстрой» (правонаступник ПАТ «Укргазбуд») з 06.12.1983 року по 04.02.1992 року.

До вказаного листа долучено витяги з "Підсистеми Призначення та Виплати Пенсії Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України", в яких вказана дата звернення та дата призначення - 23.10.2018 року.

21.03.2019 року представник стягувача ознайомився із вказаним листом.

27.03.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, вчинених щодо призначення пенсії ОСОБА_1 з дня набрання рішенням суду законної сили - 23.10.2018 року, а не з дня, що настає за днем досягнення позивачем пенсійного віку, що передбачено п.1 ч.1 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Розглянувши вказану заяву, суд дійшов висновку про її задоволення з огляду на наступне.

Стаття 124 Конституції України встановлює, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Відповідно до ч.2 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Згідно з ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до приписів ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для виконання.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку в контексті тлумачення статті 6 Європейської конвенції з прав людини, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу. Як неодноразово підкреслював Суд, органи державної влади є одним із компонентів держави й інтереси цих органів повинні збігатися з необхідністю належного здійснення правосуддя, кінцевим етапом якого є виконання судового рішення. Так, у рішенні по справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, Суд зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід'ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6.

З метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегульовано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду, регламентований ст.383 КАС України.

Так, статтею 383 КАС України, зокрема, передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів ст.383 КАС України є можливим у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.

Так, рішенням суду від 21.09.2018 року, зокрема, зобов’язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.05.2018 року (дати звернення) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до положень п.1 ч.1 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Згідно п.2 ч.2 ст.114 зазначеного закону, на пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема, працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Рішенням суду від 21.09.2018 року встановлено, що позивач народився 07.03.1963 року.

Таким чином, необхідного пенсійного віку у 55 років позивач досяг 07.03.2018 року, а із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах звернувся до відповідача - 18.05.2018 року, тобто, в межах трьохмісячного строку.

Проте, відповідачем, всупереч п.1 ч.1 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", нараховано позивачу пенсію не із дня, що настав за днем досягнення ним пенсійного віку - 08.03.2018 року, а із дня набрання рішенням суду, винесеним у даній справі, законної сили - 21.10.2018 року.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 383 КАУ України за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу у порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Відповідно до приписів ст.249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

На підставі положень ч.6 ст.383 КАС України, суд вважає, що відповідачем порушено положення ч.2 ст.14, ч.1 ст.370 КАС України та ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", а саме: не виконано у повному обсязі судове рішення, яке набрало законної сили.

Враховуючи вищевказане, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо виконання не в повному обсязі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.09.2018 року по справі №0440/6207/18 в частині призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах з 23.10.2018 року є протиправними , оскільки порушене відповідачем право на пенсію за вказаний період залишаєтиься не поновленим, у зв'язку з чим, заява позивача про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду, підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 243, 248, 249, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій вчинених суб’єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду - задовольнити.

Визнати протиправними дії вчинені Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.09.2018 року по справі №0440/6207/18 в частині призначення пенсії ОСОБА_1 з 23.10.2018 року.

Копію ухвали направити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Про виконання окремої ухвали повідомити суд не пізніше одного місяця після її надходження.

Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи судове рішення оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Дєєв