Рішення № 81235545, 28.03.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

28 березня 2019 р. Справа №120/4472/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівнцької Н.Л.,

секретаря судового засідання: Гродської В.О.,

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вінниці за правилами загального позовного провадження в м. Вінниці адміністративну справу за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Рубанський"

до Головного управління ДФС у Вінницькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

06 грудня 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Рубанський" (далі - ТОВ "Агрофірма Рубанський", позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - ГУ ДФС у Вінницькій обл., відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою суду від 12.12.2018 року позовну заяву залишено без руху.

21.12.2018 року до суду надійшла заява про усунення недоліків.

Підставою звернення до суду з даним позовом стало те, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Агрофірма Рубанський" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.06.2015 по 31.05.2018 року та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.05.2018, складено акт перевірки від 14.09.2018 року №4508/14-11/35353973.

За наслідками проведеної перевірки та висновків акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.09.2018 року №0011071411, згідно з яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 100417 грн.

Не погоджуючись з прийняттям вказаного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 28.12.2018 року провадження у справі відкрито та призначено до судового розгляду.

18.01.2019 року на адресу суду від ГУ ДФС у Вінницькій області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує проти позову повністю, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позову заяву.

В судовому засіданні, 21.01.2019 року відповідачу надано час на подання додаткових пояснень та документів. 25.02.2019 року до суду від ГУ ДФС у Вінницькій обл., надійшли додаткові пояснення та копії наказів від 12.07.2018 №4177, та від 23.08.2018 №5137 на підставі яких проводилась документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Агрофірма Рубанський".

Представником позивача 14.03.2019 року надано додаткові пояснення, згідно яких позивач не визнає суму штрафних санкцій визначених у податковому повідомленні-рішенні від 28.09.2018 року №0011071411, яка є безпідставною та необґрунтованою.

В судовому засіданні представник позивача, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та додаткових письмових поясненнях, наведені доводи на обґрунтування своєї позиції, просив адміністративний позов задовольнити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив.

Відповідно до наказу ГУ ДФС у Вінницькій області від 12.07.2018 №4177з 27 липня 2018 року тривалістю 20 робочих днів, провести документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Агрофірма Рубанський". Перевірку провести за період діяльності з 01.06.2015 р. по 31.05.2018 р. з метою дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з 01.01.2011 р. по 31.05.2018 р.

Згідно наказу ГУ ДФС у Вінницькій обл. від 23.08.2018 №5137, було продовжено термін проведення планової виїзної документальної перевірки ТОВ "Агрофірма Рубанський". Заплановано провести перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.06.2015 р. по 31.05.2018 р. зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з 01.01.2011 р. по 31.05.2018 р., з 27 серпня 2018 року тривалістю 10 робочих днів.

Результати перевірки оформлені актом про результати документальної планової виїзної перевірки від 14.09.2018 року №4508/14-11/35353973. Відповідно до висновків акта перевірки встановлено:

порушення позивачем, зокрема п. 185.1 ст. 185, п. 198.5 ст. 198 ПК України в результаті якого було виявлено заниження податку на додану вартість за березень 2018 року в сумі 200942 грн.;

порушення п.2.11, 3.1, 7.39 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637, в результаті якого було виявлено неподання одержувачем платіжного доручення на суму 3080.00 грн., були застосовані штрафні фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі сплачених коштів.;

порушення п. 127.1 ст. 127 ПК України, в результаті чого, було накладено штраф в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету за несвоєчасно сплачений податок з доходів нерезидента в сумі 20604.02 грн., термін сплати податку порушено 3 дні.;

порушення вимог п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, п. 46.1 ст. 46, п. 48.1 п. 48.2 ст. 48, п. 49.1 та п. 49.2 ст. 49, п. 103.9 ст. 103 ПК України, в результаті якого, було неподання до Жмеринської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2016 рік з відображенням в ньому суми виплаченого на користь нерезидента доходу у вигляді роялті в загальній сумі 1475.00 євро/41717.64 грн.

На підставі висновків акта перевірки 28.09.2018 ГУ ДФС у Вінницькій області прийняло податкове повідомлення-рішення №0011071411, згідно з яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 100417 грн.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню №0011071411 від 28.09.2018 року, суд виходив з такого.

Згідно до п.120-1.2 ст. 120-1 ПК України відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні - рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість.

Згідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Згідно п. 198.5. «г» ст. 198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Акту документальної виїзної планової перевірки, встановлено, що ТОВ "Агрофірма Рубанський" за 2017 рік здійснювало списання зернових при зберіганні і транспортуванні на підставі актів елеваторів та актів експедиторів.

Згідно Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" ст. 7 суб'єктами зберігання зерна є: зернові склади (елеватори, хлібні бази, хлібоприймальні, борошномельні і комбікормові підприємства), суб'єкти виробництва зерна, які зберігають його у власних або орендованих зерносховищах, та інші суб'єкти господарювання, які беруть участь у процесі зберігання зерна.

Суб'єкти зберігання зерна відповідно до укладених договорів складського зберігання із суб'єктами ринку зерна гарантують забезпечення якості та дотримання нормативів природних втрат зерна протягом терміну його зберігання.

Згідно матеріалів справи підприємство списало втрати, які виникли при зберіганні та транспортуванні власно вирощеної сільськогосподарської продукції в межах норм її природного убутку, а суми ПДВ які були включені в податковий кредит не були включені до собівартості іншої сільськогосподарської продукції.

Це підтверджується доказами, які надав позивач, а саме: довідки №0812/35 від 08.12.2016 року, №131 від 18.04.2017 року.

Також згідно актів-розрахунків, які є в матеріалах справи, а саме №АБФК000211 від 09.12.2017, №ЖМЕФК000066 від 05.11.2017, №АБФК000153 від 05.10.2017, №КРЄФК170032 від 08.10.2017, №ЖМЕФК000047 від 02.09.2017, №АБФК000130 від 01.09.2017, №ЖМЕФК000022 від 01.06.2017, №ДВЕФК00042 від 02.06.2017, №70 від 16.06.2017, №АБФК000051 від 26.04.2017 можна побачити, що відбулася не втрата зернових, а відбулося пониження вологості та відбувся убуток у масі від зниження смітної домішки.

Згідно Інструкції №661 про введення обліку та оформлення операції з зерном та продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємств, затверджена Наказом міністерства аграрної політики від 13.10.2008 (далі – Інструкція №661), використовуючи «ОСОБА_2 природного убутку зерна, продуктів його переробки, насіння трав, кормів трав’яних, штучно сушених, та насіння олійних культур при зберіганні на підприємствах системи міністерства хлібопродуктів СССР» затверджена Постановою №4 від 07.01.1986 (далі–Постанова № 4), затверджена форма акту розрахунку, яким розраховуються втрати та кількість зерна – убутку в масі за такими видами: а) за рахунок пониження вологості за формулою; б) убуток у масі від зниження смітної домішки зверх списаних за актами доробки цінних і непридатних відходів; в) природний убуток при зберіганні зерна; г) убуток інший.

При цьому, п. 1.12. розділу VII Інструкції №661 визначені формули, якими вираховуються убуток у масі, що є обґрунтованістю зміни маси зерна і продукції залежно від зміни їх якості.

Також, Постановою №4 затверджені норми природного убутку зерна при зберіганні. В примітках зазначеної інструкція визначено, що зазначені норми природного убутку застосовуються як контрольні та граничні в тих випадках, коли при інвентаризації або перевірці фактичної наявності зерна, продуктів його переробки, насіння олійних культур, трав і кормів трав'яних, штучно висушених, що зберігаються на підприємствах, буде встановлено зменшення їх ваги, що не викликається зміною якості.

Згідно до актів-розрахунку №АБФК000211 від 09.12.2017, середній строк зберігання склав 5 днів. Відсоток списання природного убутку при зберіганні зерна склав – 0,031%; №ЖМЕФК000066 від 05.11.2017, середній строк зберігання склав 82 дня. Відсоток списання природного убутку при зберіганні зерна склав – 0%, №АБФК000153 від 05.10.2017, середній строк зберігання склав 56 днів. Відсоток списання природного убутку при зберіганні зерна склав – 0,012%, №КРЄФК170032 від 08.10.2017, середній строк зберігання склав 36 днів. Відсоток списання природного убутку при зберіганні зерна склав – 0,018%, №ЖМЕФК000047 від 02.09.2017, середній строк зберігання склав 11 днів. Відсоток списання природного убутку при зберіганні зерна склав – 0%,№АБФК000130 від 01.09.2017,середній строк зберігання склав 10днів. Відсоток списання природного убутку при зберіганні зерна склав – 0,032%, №ЖМЕФК000022 від 01.06.2017, середній строк зберігання склав 22 днів. Відсоток списання природного убутку при зберіганні зерна склав – 0,003%, №ДВЕФК00042 від 02.06.2017, середній строк зберігання склав 12 днів. Відсоток списання природного убутку при зберіганні зерна склав – 0,055%, №70 від 16.06.2017, середній строк зберігання склав 35 днів. Відсоток списання природного убутку при зберіганні зерна склав – 0,054%, №АБФК000051 від 26.04.2017, середній строк зберігання склав 34 днів. Відсоток списання природного убутку при зберіганні зерна склав – 0,047%, що є в межах встановлених постановою № 4 норм.

Нормами Інструкції №661, передбачені наступні положення: розділ V п.1.10. При видачі зерновим складом партії зерна виконуються такі організаційно-технологічні операції: - готується акт-розрахунок, у якому проводяться розрахунки обсягу основного, побічних продуктів і відходів, що належать власнику, вираховуються втрати згідно з нормами і ставиться до відома власника зерна (представника власника); - оформляється акт-розрахунок за фактичними показниками якості……».

Твердження податкового органу щодо відсутності періоду його складання та причин нестачі, спростовуються при детальному вивченні даного акту-розрахунку та Інструкції №661 у сукупності.

Наведені докази свідчать, що ці довідки та акти, мали б прийматися відповідачем для розрахунку ПДВ.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України. Зокрема, ПК України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

З урахуванням того, що списання убутку маси сировини виникло на певних етапах технологічного процесу – зберіганні, транспортуванні, дані втрати оформлені первинними та складськими документами, що є належними та допустимими доказами та виключає настання податкових наслідків для позивача, передбачених п. 198.5 ст. 198 ПК України (нарахування податкових зобов’язань).

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано доказів щодо невірності розрахунків убутку маси, зазначених в актах-розрахунку та не наведено жодних контррозрахунків.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивач у відповідності до норм діючого податкового законодавства правомірно здійснив списання витрат у вигляді нестачі за рахунок норм природного убутку, що свідчить про відсутність його обов’язку здійснити корегування податкових зобов’язань, а відтак, суд вважає, що висновок, зроблений відповідачем в акті, є необґрунтованим та недоведеним, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення, прийнято відповідачем на підставі встановлених актом порушень, є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню у повному обсязі.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Вінницькій області від 28.09.2018 №0011071411, згідно з яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 100417 грн. (сто тисяч чотириста сімнадцять гривень).

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Рубанський" (вул. Соборна, 151, смт. Муровані-Курилівці, Мурованокуриловецький район, Вінницька область, 23400, код ЄДРПОУ 35353973) сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 1762 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 39476158).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя підпис ОСОБА_2

Згідно з оригіналом Суддя

Секретар