Рішення № 81235538, 18.04.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

18 квітня 2019 р. Справа № 120/866/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Альчука М.П.,

за участю секретаря судового засідання: Краєвської І.В.

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

третьої особи: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області

до: відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3

про: визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області із позовом до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3, в якому просить визнати протиправними та скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору № 58529510 від 04.03.2019 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про поважність причин невиконання судового рішення та, виданого на його підставі виконавчого листа, у зв'язку із припиненням постачання та надання паспортів громадянам України у формі паспортної книжечки. При цьому, зазначає, що державний виконавець при відкритті провадження не перевірив обставини не виконання судового рішення. Також посилається на те, що виконавчий збір належить до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно, а не за не виконання рішення без поважних причин, стягується за умови примусового фактичного виконання судового рішення та розраховується виходячи з відповідного розміру суми, що фактично була стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого заперечує проти задоволення адміністративного позову, посилаючись на вимоги Закону України "Про виконавче провадження" та законність прийнятих ним рішень.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позов та просила його задовольнити.

Представник відповідача та третя особа просили суд відмовити в його задоволенні.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову, з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2018 року у справі № 802/2167/17-а задоволено адміністративний позов третьої особи ОСОБА_3 в інтересах її неповнолітньої доньки ОСОБА_4 та зобов'язано Вінницький районний сектор управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області оформити та видати ОСОБА_4 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України № 2503-ХІІ.

На виконання судового рішення апеляційної інстанції Вінницьким окружним адміністративним судом 25.02.2019 року видано виконавчий лист № 802/2167/17-а, який третьою особою 04.03.2019 року пред'явлений до виконання відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області.

04.03.2019 року постановами державного виконавця відповідача відкрито виконавче провадження № 58529510 та стягнуто з боржника виконавчий збір в сумі 16692 грн.

Дані рішення одночасно являються предметом оскарження у даній справі.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ст. 2 Закону виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов’язковості виконання рішень; законності; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Вимоги до виконавчого документа, визначені ст. 4 Закону, зокрема згідно ч. 1 цієї статті у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім’я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім’я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред’явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв’язку та адреси електронної пошти.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ч. 1 ст. 5 Закону).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 18 Закону виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, та також зобов’язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

На підставі ч. ч. 1, 5 ст. 26 Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема: за заявою стягувача про примусове виконання рішення; та не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження; у якій за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом (ч. 2 ст. 27 Закону).

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи (ч. 3 ст. 27 Закону).

Як свідчать матеріали справи, пред'явлений до виконання відповідача виконавчий лист Вінницького окружного адміністративного суду № 802/2167/17-а є виконавчим документом, відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження", підлягає примусовому виконанню органами державної виконавчої служби та пред'явлений до примусового виконання в межах строку та встановленої процедури для виконання. Відтак, прийнята на його підставі постанова про відкриття виконавчого провадження № 58529510 також відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження".

При цьому, будь-які причини невиконання судового рішення, в контексті положень Закону України "Про виконавче провадження", жодним чином не впливають на процесуальні дії виконавця на початковій стадії примусового виконання рішення на підставі виконавчого документа. Встановлення поважності причин невиконання боржником рішення, що зобов’язує його вчинити певні дії, а також невиконання законних вимог виконавця та порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження" має наслідком застосування видів відповідальності, визначених ст. ст. 75, 76 цього Закону, та не є підставами для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.

Щодо постанови про стягнення з відповідача виконавчого збору.

Відповідно п. 8 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 року за № 489/20802, стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону.

Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.

Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.

У п. 3 резолютивної частини постанови про відкриття виконавчого провадження міститься вказівка про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 16692 грн., що відповідає викладеним вище положенням ст. ст. 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження". Одночасно вказана сума зазначена в постанові про стягнення виконавчого збору, що відповідає Інструкції з організації примусового виконання рішень.

При вирішені цього спору суд керується ч. 2 ст. 2 КАС України, в силу якої, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, критерій "прийняття рішень, вчинення (не вчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України" - за змістом випливає з принципу законності, що закріплений у ч. 2 ст. 19 Конституції України: "Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України"

"На підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень:

- має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України;

- зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Критерій "прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії" - відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо.

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.

На думку суду, оскаржувані рішення прийняті з врахуванням розтлумачених критеріїв, а відтак є законними.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 287 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області (21000, вул. Театральна, 10, м. Вінниця, ЄДРПОУ 37836770) до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (21000, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, ЄДРПОУ 34939304), третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 (вул. Спортивна, 9А, с. Зарванці, Вінницький район, Вінницька область), про визнання протиправними та скасування рішень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Альчук Максим Петрович