Ухвала суду № 81235509, 18.04.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

18 квітня 2019 р. Справа № 120/1314/19-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Сало Павло Ігорович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 39402165, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

ВСТАНОВИВ:

16.04.2019 поштовими засобами зв'язку до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області від 07.11.2018 за № Ф-144367-54 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску в розмірі 15819,54 грн.

Перевіривши позовну заяву і додані до неї матеріали, приходжу до висновку, що позовну заяву належить залишити без руху з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас в силу положень ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач оскаржує вимогу податкового органу про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Для звернення до суду з відповідним позовом встановлено спеціальний строк.

Так, згідно з абз. 3, 4 ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Крім того, відповідно до абз. 9 ч. 4 ст. 25 вказаного Закону у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Отже, для оскарження вимоги про сплату недоїмки з єдиного соціального внеску законом встановлено 10-денний строк звернення до суду.

Водночас строк оскарження рішення податкового органу тривалістю 1095 днів, передбачений Податковим кодексом України для платників податків, в цьому випадку не може бути застосований, оскільки норми зазначеного Кодексу не поширюються на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.01.2019 у справі № 802/983/18-а.

Позивач ОСОБА_1 оскаржує до суду вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області № Ф-144367-54 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску, датовану ще 07.11.2018.

При цьому у позовній заяві відсутні посилання на дату отримання позивачем такої вимоги, а позовна заява не містить жодних обґрунтувань в частині дотримання строку звернення до суду з вимогами про її оскарження.

Більше того, як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 вже зверталася до суду з аналогічним позовом в лютому 2019 року.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 20.02.2019 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги № Ф-144367-54 від 07.11.2019 було залишено без руху, зокрема з підстав пропуску строку звернення до суду. Цією ж ухвалою позивачу було надано строк для усунення відповідних недоліків позовної заяви шляхом подання до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду з таким позовом із обґрунтуванням поважності причин його пропуску (справа № 120/539/19-а).

Копію вказаної ухвали позивач ОСОБА_1 отримала 27.02.2019, що підтверджується документально, однак у визначений судом строк недоліків позовної заяви не усунула.

Як наслідок, ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 02.04.2019 позовну заяву ОСОБА_1 було повернуто на підставі положень п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Отже, встановлені судом обставини справи вказують на те, що позовну заяву про оскарження вимоги Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області № Ф-144367-54 від 07.11.2019 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску позивач ОСОБА_1 подала до суду після закінчення 10-денного строку, встановленого Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (ч. 6 ст. 161 КАС України).

Згідно з пп. 3, 5 ч. 1 ст. 171 КАС України після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 61, 172 цього Кодексу, та чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч. 1 ст. 169 КАС України).

З огляду на викладене та враховуючи те, що позовну заяву про оскарження вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску позивач подав після закінчення строку, встановленого законом, та при цьому не навів поважних причин його пропуску та не надав суду доказів на їх підтвердження, позовну заяву належить залишити без руху з наданням позивачу можливості звернутися до суду з клопотанням про поновлення строку звернення до суду.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 161, 169, 171, 256, 293, 294 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки).

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали, протягом 10 днів з дня вручення ухвали, у спосіб подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

3. Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, - для відома та виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Сало Павло Ігорович