Ухвала суду № 81235486, 18.04.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

18 квітня 2019 р. Справа № 120/1291/19-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Комар Павло Анатолійович, розглянувши матеріали позовної заяви:

за позовом: ОСОБА_1

до: Вінницької обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Релігійна організація "Релігійна громада Пророка Божого Іллі села Стрільчинці Немирівського району Української Православної Церкви (Православної Церкви України)"

про: визнання протиправним та скасування наказу

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Вінницької обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Релігійна організація "Релігійна громада Пророка Божого Іллі села Стрільчинці Немирівського району Української Православної Церкви (Православної Церкви України)" про визнання протиправним та скасування наказу.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.

Норми статтей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Однак, всупереч наведеним приписам чинного законодавства позивачем в позовній заяві не вказано ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача.

Крім того, ч. 6 ст. 160 КАС України передбачено, якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.

Разом з тим, у позовній заяві не зазначено номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України представника позивача - ОСОБА_4.

Згідно пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України, у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Як видно, в позовній заяві визначено відповідачем "Вінницьку обласну державну адміністрацію Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації", при цьому, в прохальній частині позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ, винесений начальником Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації Салецьким І.О. Однак, останній відповідачем не визначений.

Відтак, позивачу слід уточнити суб'єктний склад відповідача/відповідачів, вказавши інформацію щодо таких, визначену в статті 160 КАС України та/або уточнити позовні вимоги.

Частинами першою, другою статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Так, статтею 94 КАС України визначено порядок подання письмових доказів та вимоги до них.

Відповідно до частини другої вказаної статті письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Частинами четвертою, п'ятою статті 94 КАС України визначено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07.04.2003 «ДСТУ 4163-2003», відповідно до якого відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади (за наявності), особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

В порушення зазначених вимог позивачем до позовної заяви додані копії документів, які належним чином не засвідчені, оскільки подані копії документів, які складаються більше ніж з одного аркуша, засвідченні лише на першій сторінці, а копії документів подані на одному аркуші засвідчені лише на зворотній (другій) сторінці. Крім того, дані копії та копія довіреності представника позивача засвідчені адвокатом Примаковою Валентиною Валентинівною, однак, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 9 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов'язковий спосіб посвідчення копій документів.

Таким чином, до позову додані не засвідчені належним чином копії письмових доказів. Крім цього, додана копія нотаріальної довіреності не засвідчена належним чином, тобто повноваження особи, яка засвідчила копії доданих до позову документів та копію нотаріальної довіреності, не підтвердженні відповідно до вимог статті 59 КАС України.

Верховний Суд в ухвалі від 02.02.2018 (справа № 802/2196/17-а) зазначив, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, зокрема учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Крім того, згідно матеріалів адміністративного позову позивач визначає в якості "третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача" - Релігійну організацію "Релігійна громада Пророка Божого Іллі села Стрільчинці Немирівського району Української Православної Церкви (Православної Церкви України)", при цьому, не надавши обґрунтованого клопотання про залучення вказаної особи до участі у справі.

Так, в силу частини другої статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі (ч. 4 ст. 49 КАС України).

Аналіз викладених норм свідчить про те, що позивач має право подати відповідне клопотання/заяву, обґрунтувавши, вказавши підстави для залучення третьої особи до участі у справі, що ним зроблено не було.

Відтак, враховуючи те, що позивачем зазначено у позовній заяві третю особу, однак жодних обґрунтованих заяв про необхідність такого залучення не надано, суд вважає за необхідне запропонувати позивачеві подати відповідне клопотання/заяву, обґрунтувавши, вказавши підстави для залучення третьої особи до участі у справі.

За правилами визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. 169 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Вінницької обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Релігійна організація "Релігійна громада Пророка Божого Іллі села Стрільчинці Немирівського району Української Православної Церкви (Православної Церкви України)" про визнання протиправним та скасування наказу, залишити без руху.

Запропонувати позивачу у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

Дану ухвалу направити позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Комар Павло Анатолійович