
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
10 квітня 2019 р. Справа № 120/468/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Томчука А.В.,
за участю:
секретаря судового засідання: Литвина Д.С.
позивача: ОСОБА_1
відповідача І: не з'явився
відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом: фермерського господарства "ЩИГЛИКА ВАЛЕНТИНА ВОЛОДИМИРОВИЧА"
до: Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС України у Вінницькій області
про: визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
Фермерське господарство "ЩИГЛИКА ВАЛЕНТИНА ВОЛОДИМИРОВИЧА" (далі – ФГ "ЩИГЛИКА ВАЛЕНТИНА ВОЛОДИМИРОВИЧА", позивач) з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 1), Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі – відповідач 2) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Державною фіскальною службою України було зупинено реєстрацію податкової накладної №6 від 23.11.2017 виписану на адресу покупця ТОВ "Прогредіс". Позивачем було направлено відповідачу документи, які підтверджують реальність господарських операцій. Проте, рішенням Комісії ГУ ДФС у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №972883/36975166 від 31.10.2018 відмовлено в реєстрації податкової накладної №6 від 23.11.2017.
В Квитанції про зупинення реєстрації даної податкової накладної зазначено, про те, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 1005. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На думку позивача, він виконав вимоги, вказані в Квитанції, проте рішенням Комісії було відмовлено у реєстрації податкової накладної з підстав - ненадання платником податку копій документів, а саме: договорів, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, у тому числі рахунків - фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та\або законодавством. При цьому, яких саме документів не було надано позивачем на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, в даних рішеннях не зазначено.
На підставі викладеного, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом, у якому просить суд визнати протиправним і скасувати рішення Комісії ГУ ДФС у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації №972883/36975166 від 31.10.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №6 від 23.11.2017.
Ухвалою 06.03.2019 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні.
25.03.2019 представником відповідачів подано відзив на позов, зі змісту якого вказав, що відповідачем прийнято правомірне рішення у зв'язку з порушенням платником вимог передбачених п.14 Постанови КМУ №117, а саме позивач не надав письмові пояснення, копії підтверджуючих документів, зокрема первинних документів щодо зберігання, розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків, документи щодо підтвердження відповідності продукції. Враховуючи вищевикладене, відповідачі діяли на підставі та в спосіб передбачений законодавством, а тому просили суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.
28.03.2019 представником позивача подано відповідь на відзив, згідно якої просив задовольнити заявлений адміністративний позов.
10.04.2019 представником відповідача подано додаткові пояснення.
Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила суд їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Зокрема зазначила, що на виконання Квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної позивачем було надано усі документи на підтвердження реальності господарських операцій, натомість відповідачем 2 відмовлено у реєстрації податкової накладної із посиланням на загальні вимоги Критеріїв.
Представник ДФС України та ГУ ДФС у Вінницькій області у судовому засіданні заперечувала щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на обставини, що викладені у відзиві на позовну заяву, додаткових поясненнях.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідачів, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що позивачем через автоматизовану систему направлено ДФС України податкову накладну №6 від 23.11.2017 для проведення їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Податкову накладну № 6 від 23.11.2017, складено по господарським взаємовідносинам ФГ "ЩИГЛИКА ВАЛЕНТИНА ВОЛОДИМИРОВИЧА" з ТОВ "Прогредіс" згідно договору поставки № 17/11/2017 від 17.11.2017, відповідно якого ФГ зобов'язувалось передати у власність ТОВ сільськогосподарську продукцію відповідно до умов договору. 17.11.2017 між позивачем та ТОВ "Прогредіс" укладено додаткову угоду №1 до договору поставки №17/11/2017 від 17.11.2017 про поставку у строк до 30.11.2017 кукурудзи 3 класу у кількості 200,00 т. за ціною 4250,00 грн. в тому числі і ПДВ. Загальна вартість товару за додатковою угодою №1 850 000 грн., в тому числі ПДВ - 141 666,67 грн.
Разом із тим, 15.08.2018 року за допомогою програми електронного документообігу, надійшла Квитанція, згідно якої документ прийнято, реєстрація зупинена. Виявлені помилки: відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 1005. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На виконання даних вимог, позивачем подано відповідачу повідомлення від 30.10.2018 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено. Надано пояснення та копії документів на підтвердження реальності здійсненої господарської операції з контрагентом ТОВ "Прогредіс" за податковою накладною №6 від 23.11.2017.
Однак, Комісією ГУ ДФС у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №972883/36975166 від 31.10.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №6 від 23.11.2017 в ЄРПН. Підставами вказано - ненадання платником податків копій документів: договорів, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, у тому числі рахунків - фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та\або законодавством.
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.
Згідно з вимогами ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно із пунктом 74.3 статті 74 Податкового кодексу України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
Пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабміну України від 29.12.2010 № 1246 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), встановлено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Зі змісту оскаржуваних рішень вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених наказом Мінфіну України від 13.06.2017 №567.
Пункт 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), містить у собі визначення двох різних критеріїв моніторингу податкової накладної:
1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);
2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.
Як вбачається з матеріалів справи, фіскальним органом зазначено про невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД:1005, що не відповідає критеріям, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків в зв’язку з чим зупинено реєстрацію податкових накладних.
Як встановлено судом, позивач на виконання рішення про зупинення реєстрації податкової накладної направлено в електронному вигляді до ДФС письмові пояснення у вигляді повідомлення, таблицю даних платника податків, яка є додатком до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567, та копії первинних документів на підтвердження реальності здійснених операцій.
Разом з тим, вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567 (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин):
1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв:
договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;
2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв:
договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Позивачем під час розгляду справи на підтвердження реальності здійснених операцій по податковій накладній №6 від 23.11.2017, складеній по господарським взаємовідносинам ФГ "ЩИГЛИКА ВАЛЕНТИНА ВОЛОДИМИРОВИЧА" з ТОВ "Прогредіс" надані копії документів, які надавалися контролюючому органу.
Аналіз наданих позивачем документів не дає підстав для сумніву щодо дійсності укладання договору поставки №17/11/2017 від 17.11.2017 та додаткової угоди №1 від 17.11.2017, на виконання вимог яких відповідно складено податкову накладну № 6 від 23.11.2017.
Як видно із рішення співвідповідача №972883/36975166 від 31.10.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №6 від 23.11.2017, підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкової накладної є ненадання платником податку копій документів, а саме: договорів, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, у тому числі рахунків - фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та\або законодавством.
Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117 (додаток 2 до вказаного Порядку).
Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.
Проте, в порушення наведених вимог законодавства рішення Комісії ГУ ДФС у Вінницькій області №972883/36975166 від 31.10.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №6 від 23.11.2017 містять лише загальний перелік документів, передбачений формою такого рішення (додаток 2 до вказаного Порядку), і підкреслення конкретних видів документів, які, на думку контролюючого органу, позивачем не надано, не містять.
Суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.
У свою чергу, абзацом другим Постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017№190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" (далі по тексту - Постанова №190) передбачено, що комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.
Згідно з абзацом третім Постанови №190 підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16. статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.
Таким чином, рішення Комісії повинні містити чіткі підстави для відмови в реєстрації розрахунку коригування податкової накладної, у даному випадку, або "надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішень про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування", або "надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішень про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування".
Проте, оскаржуване рішення не містять чіткого визначення підстав для відмови в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що рішення Комісії головного управління ДФС у Вінницькій області №972883/36975166 від 31.10.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не відповідає приписам податкового законодавства.
Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31 січня 2018 року у справі 825/849/17.
Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".
В контексті наведеного суд зазначає, що відповідачем ІІ під час розгляду даної адміністративної справи не доведено правомірність дій щодо відмови у реєстрації податкової накладної №6 від 23.11.2017.
З урахуванням наведеного та враховуючи, що позивачем надано контролюючому органу необхідні документи для здійснення реєстрації податкової накладної, суд зазначає про протиправність рішення Комісії головного управління ДФС у Вінницькій області №972883/36975166 від 31.10.2018.
Відповідно до підпункту 201.16.4. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:
а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
При цьому, відповідно до п. 19, п. 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день:
1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про наявність правових підстав для зобов’язання Державну фіскальну службу України здійснити реєстрацію податкової накладної №6 від 23.11.2017.
Відповідно до вимог п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов'язків платника податків.
У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.
Так, пунктом 28 Порядку №117, окрім іншого, визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
При цьому, згідно з нормами п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДФС України.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій по поданій податковій накладній. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовній вимоги підлягають задоволенню.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів - Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у Вінницькій області в рівних частинах.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 31.10.2018 року №972883/36975166 про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 23.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №6 від 23.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Стягнути на користь фермерського господарства "ЩИГЛИКА ВАЛЕНТИНА ВОЛОДИМИРОВИЧА" сплачений при зверненні до суду судовий збір у сумі 881,00 грн. (вісімсот вісімдесят одна) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області.
Стягнути на користь фермерського господарства "ЩИГЛИКА ВАЛЕНТИНА ВОЛОДИМИРОВИЧА" сплачений при зверненні до суду судовий збір у сумі 881,00 грн. (вісімсот вісімдесят одна) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Фермерське господарство "ЩИГЛИКА ВАЛЕНТИНА ВОЛОДИМИРОВИЧА" (вул. Радянська, 29, с. Лозовата, Теплицький район, Вінницька область, 23841, код ЄДРПОУ 36975166)
Відповідач: Державна фіскальна служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 02000, код ЄДРПОУ 39292197)
Відповідач: Головне управління ДФС України у Вінницькій області (Хмельницьке шосе, 7, м.Вінниця, код ЄДРПОУ 39402165)
Повний текст рішення складено 17.04.2019
Суддя Томчук Андрій Валерійович
Судове рішення № 81235458, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 10.04.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 120/468/19-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: