Рішення № 81235135, 27.02.2019, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/8977/18

Провадження № 2/500/327/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2019 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Присакар О.Я.,

за участю: секретаря судового засідання - Аубекерової Г.В.,

позивача - ОСОБА_2,

представника позивача - ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

19.12.2018 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовними вимогами, якими просить встановити факт проживання ОСОБА_2 однією сім`єю з ОСОБА_3 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1, з січня 2012 року до дня відкриття спадщини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 та визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , мотивуючи тим, що вищевказане майно належить ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Після його смерті відкрилась спадщина на вищевказане спадкове майно. Спадкоємців за законом першої, другої, третьої черги після смерті ОСОБА_3 , немає. ОСОБА_2 з 2012року, постійно проживав разом з ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , де вони вели спільне господарство, були пов`язані взаємними правами та обов`язками, тобто відносини які склались між ними є сімейними, як між онуком та дідом, отже ОСОБА_2 має право на спадкування за законом як спадкоємець четвертої черги після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до вимог ст. 1264 ЦК України. Позивач прийняла спадщину, оскільки на час відкриття спадщини постійно мешкав разом із спадкодавцем. При зверненні до нотаріуса для видачі свідоцтва про право на спадщину позивачу було відмовлено, у зв`язку з тим, що заява про прийняття спадщини від ОСОБА_2 надійшла 28.11.2018 року, тобто вже після спливу шестимісячного строку.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягали.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, не заперечував проти задоволення позовних вимог.

Вислухавши думку позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, допитавши свідків, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3, ст. 200 ЦПК України - за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 належить житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі запису в погосподарській книзі Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області за №0168-01, що підтверджено довідкою, наданою Кислицькою сільською радою Ізмаїльського району Одеської області №1002 від 22.06.2018 року.

Згідно до ст. 1216 ЦК України - спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 1 статті 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 03.05.2018 року Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_3 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/ спадкові договори) № 54272934 від 28.11.2018 року, наданої приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Веліксар Т.І., інформація про заповіт, складений та посвідчений від імені ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 - відсутня.

Згідно ч. 2 ст. 1223 ЦК України - у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно до ч. 1, 2 ст. 1258 ЦК України - спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Спадкоємців за законом першої, другої, третьої черги відповідно до ст. 1261 - 1263 ЦК України після смерті ОСОБА_3 , немає.

Згідно ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Досліджуючи показання свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 судом було встановлено, що ОСОБА_2 з 2012 року, постійно проживав разом з ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , де вони вели спільне господарство, були пов`язані взаємними правами та обов`язками, ОСОБА_2 доглядав спадкодавця, відносини які склались між ними є сімейними, як між дідом та онуком.

Отже ОСОБА_2 має право на спадкування за законом як спадкоємець четвертої черги після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до вимог ст. 1264 ЦК України.

Інших спадкоємців, які заявили свої права на спадкове майно, немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України - спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_2 на час відкриття спадщини постійно мешкала разом із ОСОБА_3 з 2012 року до дня відкриття спадщини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджено поясненнями свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які підтвердили факт спільного проживання однією сім`єю, тобто ОСОБА_2 вважається таким, який прийняв спадщину.

Письмовою відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Веліксар Т.І. № 777/02-14 від 28.11.2018 року позивачу було повідомлено про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину за законом, у зв`язку із тим, що заява про прийняття спадщини від ОСОБА_2 надійшла 28.11.2018 року, тобто вже після спливу шестимісячного строку.

Проаналізувавши докази, що є в матеріалах справи, показання свідків, суд дійшов до висновку, що стосунки, які склались між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були сімейними, вони були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, отже ОСОБА_2 є спадкоємцем за законом четвертої черги після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому підлягає задоволенню позов ОСОБА_2 про встановлення факту його проживання однією сім`єю з ОСОБА_3 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1, з січня 2012 року до дня відкриття спадщини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 та визнання за позивачем в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Також, приймаючи до уваги, що у зв`язку з тим що, право власності на спадкове майно в нотаріальному порядку неможливе, іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту на підставі ст. 16 ЦК України, в зв`язку з чим задовольняє позов.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 16, 76, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 1220, 1222, 1264, 1268, 1270 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 04378534, місцезнаходження: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кислиця, вул. Вишнева, 80) про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_2 однією сім`єю з ОСОБА_3 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1, з січня 2012 року до дня відкриття спадщини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через суд першої інстанції, з урахуванням положень п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 07.03.2019 року.

Суддя: О.Я.Присакар