Рішення № 81234629, 02.04.2019, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 600/1020/17

Справа № 2-а/600/16/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2019 року смт. Козова

Козівський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді – Гриновець О.Б.,

з участю: секретаря судового засідання – Липної О.А.;

представника позивача – ОСОБА_1,

третьої особи – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Козова справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_4 про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі,

ВСТАНОВИВ:

31.10.2017 року ОСОБА_3 подав до суду позов до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, в якому просить: визнати протиправними дії суб’єктів владних повноважень, інспекторів ГРПП Козівського ВП Бережанського ВП ГУНП в Тернопільській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_4; скасувати постанову серії БР №813619 від 08.10.2017 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425 грн. та закрити провадження в справі.

Позовні вимог позивач обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова є незаконною, так як відповідач грубо порушив його право на захист і вимоги ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП. Крім того, вказує, що в постанові вказано, що ним порушено п.21.а ПДР України, якого немає в Правилах дорожнього руху України. Зазначає, що всупереч вимогам ч.5 ст.258 КУпАП щодо нього не було складено протоколу про адміністративне правопорушення. Також покликається на те, що протокол про керування ним транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння складений безпідставно, без дотримання вимог КУпАП, зокрема ст.ст.256, 266 цього закону, та без дотримання вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Крім того, звертає увагу суду на те, що суб’єкти владних повноважень безпідставно застосували до нього насильство, як фізичне так і психічне.

Ухвалою судді Козівського районного суду Тернопільської області від 07.11.2017 року відкрито провадження у справі та призначено у цій справі попереднє судове засідання (а.с.11).

19.12.2017 року від представника відповідача надійшло заперечення на позову, у якому він просив: залишити без розгляду позов ОСОБА_3 у зв’язку із пропуском строку оскарження постанови; у випадку поновлення строку оскарження – відмовити у задоволенні позову за його безпідставністю; заслухати в якості свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а розгляд справи здійснювати у відсутності представника відповідача.

Таке заперечення мотивував тим, що усі доводи позивача, викладені у позовній заяві є, на його думку, спробою позивача відволікти увагу суду від важливих деталей справи та уникнути відповідальності за скоєне порушення. Крім того, зазначає, що позивачем пропущено строк оскарження постанови від 08.10.2017 року, оскільки звернувся до суду лише 30.11.2017 року, а останнім днем для оскарження цієї постанови є 18.10.2017 року. При цьому, наголошує, що, на його думку, позивачем не надано жодних доказів та не зазначено жодних аргументів щодо поважності пропуску цього строку. Вказує, що матеріали справи дають підстави стверджувати, що в діях позивача дійсно наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП так як позивач маючи посвідчення водія не пред’явив його для перевірки, а транспортний засіб працівниками поліції не зупинявся, адже він стояв (а.с.15-17).

Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 15.08.2018 року постановлено закрити підготовче провадження у справі та призначити справу до судового розгляду по суті (а.с.38).

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлений позов з підстав, викладених у такому та просив задовольнити його в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, зазначивши, при цьому, в запереченні прохання здійснювати розгляд справи у його відсутності (а.с.16, звор.).

Третя особа – ОСОБА_2 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні, зазначивши, що постанова винесена ним з дотриманням усіх вимог чинного законодавства.

Згідно ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши подані документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення від 08.10.2017 року серії БР №813619 позивач «керував транспортним засобом без посвідчення водія, яке не передав для перевірки», чим допустив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП. На позивача накладено штраф у розмірі 425,00 гривень.

Як вбачається із змісту позовних вимог, ОСОБА_3, серед іншого, оскаржує рішення відповідача про накладення адміністративного стягнення з підстави його необґрунтованості.

Згідно з положеннями ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно із ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Об’єктивна сторона правопорушення, за вчинення якого позивача притягнено до адміністративної відповідальності, згідно ч.1 ст.126 КУпАП, може полягати у: керуванні транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»).

Як вбачається із заперечення представника відповідача та пояснень третьої особи ОСОБА_2, наданих у судовому засіданні 02.04.2019 року, позивач на момент прибуття працівників поліції перебував в автомобілі і такий ними не зупинявся, а вже стояв (а.с.16).

Поняття керування транспортним засобом роз’яснено в абз.3 п.27 постанови пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також адміністративні правопорушення на транспорті», згідно з яким поняття керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. При цьому, закінченою вважається дія з того моменту, коли він почав рухатись.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення на позивача є необґрунтованою, прийнята з порушенням норм КУпАП щодо кваліфікації дій особи, роз'яснення такій особі суті адміністративного правопорушення, об'єктивного дослідження всіх обставин справи, наведення доказів вчинення адміністративного правопорушення, мотивів відхилення доводів особи, яка звинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення.

З матеріалів справи не зрозуміло з яких підстав третя особа ОСОБА_2 дійшов до висновку про винуватість позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП і відповідач не надав доказів правомірності рішення останнього, всупереч ч.2 ст.77 КАС України.

Відтак, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що оскаржувану постанову про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності потрібно скасувати, а провадження в справі закрити, оскільки відповідачем не надано доказів щодо наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.126 КУпАП та не подано будь-яких належних та допустимих доказів правомірності його рішення.

Щодо позовної вимоги позивача про визнання «протиправними дії суб’єктів владних повноважень, інспекторів ГРПП Козівського ВП Бережанського ВП ГУНП в Тернопільській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_4», то із позовної заяви та долучених до неї матеріалів не вбачається, які саме дії третіх осіб у справі просить визнати протиправними позивач. Не вказав на ці дії і представник позивача під час розгляду справи у суді. Більше того, ні позивачем, ні його представником не надано доказів, всупереч ч.1 ст.77 КАС України, вчинення таких протиправних дій третіми особами.

Відтак, у задоволенні такої позовної вимоги слід відмовити.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 8, 9, 72-77, 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_4 про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі – задовольнити частково.

Постанову серії БР №813619 від 08.10.2017 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ч.1 ст.126 КУпАП – скасувати.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ч.1 ст.126 КУпАП – закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя О.Б.Гриновець