Рішення № 81230952, 05.04.2019, Білозерський районний суд Херсонської області

Справа № 648/3823/18

Провадження № 2-о/648/23/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2019 року смт.Білозерка

Білозерський районний суд Херсонської області у складі:

Головуючого судді Рибас А.В.,

за участю секретаря судового засідання Кравченко В.Ю.,

представника заявника ОСОБА_1,

заявника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Білозерка Херсонської області в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_2, заінтересовані особи - Департамент соціального захисту населення Херсонської обласної державної адміністрації, Херсонська обласна Державна адміністрація, про встановлення факту проживання на території зони добровільного відселення, -

в с т а н о в и в:

Заявник звернулася до Білозерського районного суду Херсонської області із заявою, в якій просить встановити факт її постійного проживання в період часу з жовтня 1986 року по грудень 1987 року у с.Замисловичі Олевського району Житомирської області в зоні радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС 3 (третьої) зони добровільного гарантованого відселення. В обґрунтування заяви зазначила, що до липня 1986 року її батьки постійно проживали в АДРЕСА_1, проте того ж місяця 1986 року, враховуючи екологічний стан території, мати заявниці та її брат переїхали до с.Микільське Білозерського району Херсонської області, в якому ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася заявник - ОСОБА_2. За відсутності місця проживання в с.Микільське, заявник разом з матір'ю та братом повернулися до АДРЕСА_1, що відноситься до 3 (третьої) зони гарантованого добровільного відселення, де постійно проживала без реєстрації з жовтня 1986 року по грудень 1987 року.

Оскільки, на момент Чорнобильської катастрофи, а саме станом на 26.04.1986 року, її батьки проживали в зоні гарантованого добровільного відселення, то відповідно заявник є особою, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи, про що також свідчить відповідне посвідчення видане їй Управлінням соціального захисту населення Білозерської державної адміністрації, яке вона мала до 18 років.

Звернувшись до Херсонської обласної державної адміністрації Департаменту соціального захисту населення із заявою про отримання посвідчення особи, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи, отримала відмову у видачі такого посвідчення через не підтвердження проживання на території зони гарантованого добровільного відселення. Разом з тим отримати вказане підтвердження, заявник не в змозі, оскільки двічі - 13.06.2018 року та 01.10.2018 року звернувшись до Житомирської обласної державної адміністрації, з заявою про видачу довідки встановленого зразка, відповіді так і не отримала. Встановлення факту проживання в АДРЕСА_1 в період з жовтня 1986 року по грудень 1987 року їй необхідне для того, щоб мати пільги відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» тому просить суд, встановити вказаний факт.

В судовому засіданні заявник та її представник підтримали заявлені вимоги, та просили їх задовольнити, а саме встановити вказаний юридичний факт.

Представник заінтересованої особи, повідомлений належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання, у судове засідання не з'явився. Направив до суду відповідь на заяву в якій просив розгляд заяви проводити за відсутності представника Департаменту соціального захисту населення Херсонської області державної адміністрації та зазначив, що заявником вказаний факт не встановлено та в позасудовому порядку не доведено, тому підстав для надання пільг передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Департаментом не встановлено.

Розглянувши подані заявником документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, свідків, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 06.09.1986 року, виданого Виконавчим комітетом Замисловицької сільської ради Олевського району Житомирської області, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 являються батьками заявниці - ОСОБА_2, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Микільське Білозерського району Херсонської області.

Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 виданого 11.03.2005 року Микільською сільською радою Білозерського району Херсонської області, зареєстровано шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_2. за актовим записом №3. Після реєстрації шлюбу прізвище заявника змінено на «ОСОБА_2».

Згідно з довідкою № 571, виданою 23.04.2015 року Замисловицькою сільською радою Олевського району Житомирської області, вбачається, що ОСОБА_4 постійно проживала в АДРЕСА_1 з 26.04.1986 року по 24.07.1986 року. Вказаний факт також підтверджується витягом з погосподарскої книги (за №665 в земельнокадастровій книгі).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є батьками ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3, виданим 06.06.1981 року Замисловицькою сільською радою народних депутатів Олевського району Житомирської області, відповідно до якого прізвище ОСОБА_4 змінено з «ОСОБА_4» на «ОСОБА_4», іншими матеріалами справи.

Відповідно до довідок №507 та №508 виданих 15.02.2019 року Олевською міською радою Житомирської області, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, постійно проживали та були зареєстровані в АДРЕСА_1 з 26.04.1986 року по 21.02.1996 рік. Вказане також підтверджується погосподарсьми книгами за №3 за 1986-1990 роки, особовий рахунок НОМЕР_4, НОМЕР_5 за 1991-1995 роки, особовий рахунок НОМЕР_6 та НОМЕР_7 1996-2000 роки, особовий рахунок НОМЕР_8.

Свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснили, що упродовж тривалого часу підтримують дружні стосунки з сім'єю ОСОБА_4, раніше теж проживали у АДРЕСА_1 та зазначили, що 24.07.1986 року ОСОБА_4 будучи вагітною, виїхала разом зі своїм сином - ОСОБА_12 до с.Микільське Білозерського району Херсонської області, в якому ІНФОРМАЦІЯ_2, народила дочку - ОСОБА_2 За відсутності місця проживання у с.Микільське, ОСОБА_4, разом з дітьми повернулася в АДРЕСА_1 та проживали у батьків ОСОБА_4 - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до грудня 1997 року.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні також підтвердила викладене та зазначила, що проживала разом зі своїм чоловіком та сином в АДРЕСА_1, проте будучи вагітною мусила 24.07.1986 року виїхати до с.Микільське Білозерського району Херсонської області, за рекомендації лікарів які радили виїхати з Чорнобильській зони. Проте, народивши ІНФОРМАЦІЯ_2 дочку - ОСОБА_2, також мусила повернутися до своїх батьків в АДРЕСА_1, де й проживала без реєстрації з жовтня 1986 року по грудень 1987 року, у зв'язку з відсутністю місця проживання у с.Микільське.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» зона гарантованого добровільного відселення - це територія з щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15,0 Кі/км2, або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км2, або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км2, де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищити 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.

Згідно Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР № 106 від 23.07.1991 року, до зони гарантованого добровільного відселення віднесено АДРЕСА_1.

Судом встановлено, що 21.05.2003 року Управлінням соціального захисту населення Білозерської державної адміністрації, ОСОБА_2, було видано посвідчення громадянки, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи (3 категорії) серії НОМЕР_9, строком дії до досягнення повноліття. Вказане також підтверджується експертним висновком №41, виданим 08.12.2016 року Центральною міжвідомчою експертною комісією МОЗ та МНС України, згідно якого зазначені у ньому захворювання ОСОБА_2 пов'язані з впливом аварії на ЧАЕС.

Відповідно п.11 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 551 від 11.07.2018 року, посвідчення видаються зокрема особам, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які станом на 1 січня 1993 р. прожили в зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій - на підставі довідки встановленого зразка (додаток 5).

Згідно листа Департаменту соціального захисту населення Херсонської обласної державної адміністрації № 06-597-1 від 14.02.2017 року, адресованого ОСОБА_2, остання неодноразово зверталася до управління соціального захисту щодо визначення статусу особи, потерпілої від Чорнобильської катастрофи, де їй було проінформовано про документи, які необхідно надати для оформлення посвідчення особи, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи. У зв'язку з чим, управлінням соціального захисту зроблено запит до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації, у відповідь на що повідомлено про відсутність даних про місце проживання без реєстрації ОСОБА_2 та її матері ОСОБА_2. та братом ОСОБА_12 на території АДРЕСА_1, що стало підставою для відмови у визначенні статусу особи, потерпілої від Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

При цьому, аналізуючи положення статті 315 ЦПК України можна дійти висновку, що перелік юридичних фактів, зазначених у статті та які підлягають встановленню в судовому порядку є невичерпним і у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Досліджені в судовому засіданні докази вказують на те, що ОСОБА_2 дійсно в період часу з жовтня 1986 року по грудень 1987 року проживала без реєстрації у АДРЕСА_1, що з 26.04.1986 року відносить до зони гарантованого добровільного відселення.

Керуючись ст.ст. 10, 81, 89, 263-265, 272, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_2, заінтересовані особи - Департамент соціального захисту населення Херсонської обласної державної адміністрації, Херсонська обласна Державна адміністрація, про встановлення юридичного факту-задовольнити.

Встановити юридичний факт проживання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, в зоні радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС-3 (третьої) зони добровільного гарантованого відселення у с. Замисловичі Олевського району Житомирської області з жовтня 1986 року по грудень 1987 року.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Херсонського апеляційного суду через Білозерський районний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 15 квітня 2019 року.

Суддя Рибас А.В.