
Справа № 761/14678/19
Провадження № 1-кс/761/10396/2019
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 квітня 2019 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Кіпчарський О.М., з участю секретаря судового засідання Ярусевич А.С., прокурора Анпілогової Б.Ю., підозрюваного ОСОБА_1, захисника Гречаника О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві Момот О.О. про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, не працюючого, не одруженого, утриманців не має, зі слів особи з інвалідністю 2-ої групи, судимого Шевченківським районним судом м. Києва 17.12.2018 року за ч. 1, 2 ст. 309 КК України до двох років позбавлення волі з іспитовим строком тривалістю в один рік,
у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100000000113 від 04.02.2019 року у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України, -
в с т а н о в и в :
09.04.2019 року до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло на розгляд клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві Момот О.О. про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України.
В обгрунтування заявленого клопотання слідчий зазначає, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100000000113 від 04.02.2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України.
Слідчий вказує, що на даний час досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, ОСОБА_4, ОСОБА_1 та невстановлена досудовим розслідуванням особа чоловічої статі вступили між собою в злочинну змову, направлену на заволодіння шляхом обману чужим майном, з використанням підроблених документів з метою реєстрації права власності на чуже нерухоме майно, щоб в подальшому, з використанням вказаних підроблених документів, збути нерухоме майно за грошові кошти добросовісному набувачу, розробивши при цьому спільний план з розподілом ролей кожного із учасників.
Відповідно до розробленого спільно злочинного плану, ОСОБА_4 залучив невстановлену розслідуванням особу чоловічої статі, яка використовуючи заздалегідь підроблені правовстановлюючі документи на конкретні об'єкти нерухомого майна в місті Буча, Київської області, повинна була скористатись послугами державного реєстратора та зареєструвати за собою право власності на дане нерухоме майно із внесенням неправдивих відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. В подальшому, згідно до розробленою плану, залучена ОСОБА_4 невстановлена особа чоловічої статі, яка вже набула на підставі підроблених правовстановлюючих документів право власності на нерухоме майно в місті Буча, Київської області, повинна була відчужити вказану нерухомість на користь ОСОБА_1 - особи, яку також залучив ОСОБА_4 Дане відчуження майна мало відбутись шляхом укладання між невстановленою досудовим розслідуванням особою чоловічої статі та ОСОБА_1 договорів купівлі-продажу нерухомого майна і таким чином створити всі умови для пригнічення уваги справжнього потенційного покупця, якому планувалось збути це майно та приховання інформації про протиправне набуття вказаних об'єктів нерухомого майна. В свою чергу, ОСОБА_4, згідно розробленого спільного плану також мав підшукати справжнього покупця на вказане майно для продажу та отримання коштів.
Так, діючи за попередньою змовою групою осіб у складі ОСОБА_4, ОСОБА_1 та невстановленої розслідуванням особи чоловічої статі і реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на використання завідомо підроблених документів, з метою заволодіння чужим майном - земельною ділянкою площею 0,07 га для будівництва і обслуговування житлового будинку із кадастровим НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та цілим житловим будинком за НОМЕР_2 за цієюж адресою, невстановлена досудовим розслідуванням особа чоловічої статі використала завідомо підроблений правовстановлюючий документ на вказане нерухоме майно, начебто видане виконавчим комітетом Бучанської міської ради Київської області рішення № 787 від 17.11.2015, яким начебто було визначено, - «1. затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність НОМЕР_1 площею 0,0700 Га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_3. Надати гр. ОСОБА_5 у власність земельну ділянку площею 0,0700 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_3. 3. Забезпечити проведення державної реєстрації земельної ділянки у Державному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно».
Водночас, згідно відповіді Бучанської міської ради Київської області на запит в порядку ст. 93 КПК України встановлено, що рішення № 787 від 17.11.2015 виконавчого комітету Бучанської міської Ради не видавалось та згідно Закону України «Про місцеве самоврядування» виділення землі комунальної власності відбувається виключно на підставі рішень Бучанської міської ради.
Однак, згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 19.05.2004 року, посвідченого державним нотаріусом Ірпінської міської державної нотаріальної контори Київської області ОСОБА_6 - гр. ОСОБА_7 набув у спадок від померлої ОСОБА_8 спадкове майно, яке складається з житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_3 та належить померлій ОСОБА_8
Крім того, рішенням Бучанської селищної ради Київської області № 979-31 -XXIV від 26.08.2004 року "Про передачу земельної ділянки в приватну власність", визначено - «1. Передати гр. ОСОБА_7, за умови виконання п. 2 цього рішення, безкоштовно в приватну власність земельну ділянку, орієнтовною площею 700 кв.м., для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд в АДРЕСА_3. 2. гр. ОСОБА_7: 2.1. Виконувати обов'язки землекористувача відповідно до ст. 91 Земельного кодексу України. 2.2 Для виготовлення державного акту на право власності на землю слід звернутися до землевпорядника селищної ради.
Згідно інформації із спадкового реєстру № 39197005 від 17.12.2014 року ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_6. Його останнім місцем проживання був будинок АДРЕСА_3, а право на спадщину померлого заявила ОСОБА_9, яка проживала із останнім у цивільному шлюбі протягом останніх шести років.
У клопотанні слідчий зазначає, що невстановлена розслідуванням особа чоловічої статі, виконуючи свою роль згідно раніше розробленого спільного плану, реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на використання завідомо підроблених документів, з метою заволодіння чужим майном - цілим житловим будинком за АДРЕСА_3, 26.07.2018 року, приблизно о 16 годині 13 хвилин, прибула до офісу Комунального підприємства «Рожівське» (ЄДРПОУ 41040830), що зареєстроване у будинку № 2 по вулиці Соборній в селі Рожів, Макарівського району, Київської області, де звернулась до ОСОБА_10, який виступив державним реєстратором та подав останньому завідомо підроблений документ, а саме рішення виконавчого комітету Бучанської міської ради Київської області № 787 від 17.11.2015 року, за яким начебто ОСОБА_5 набув у власність вищевказане нерухоме майно.
Пред'явлення невстановленою розслідуванням особою чоловічої статі даного рішення виконавчого комітету Бучанської міської ради Київської області № 787 від 17.11.2015 року слугувало передумовою для подальшої державної реєстрації державним реєстратором - ОСОБА_10 права власності та внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно якого ОСОБА_5 набув у власність цілий житловий будинок за АДРЕСА_3.
Продовжуючи виконувати свою роль згідно раніше розробленого спільного плану, невстановлена на даний час досудовим розслідуванням особа чоловічої статі, реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на використання завідомо підроблених документів з метою заволодіння правом власності на чуже майно - земельну ділянку площею 0,07 Га для будівництва і обслуговування житлового будинку із кадастровим НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, 21.11.2018 року, приблизно о 17 годині 55 хвилин, прибула до офісу Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості», що зареєстроване у будинку № 2Б по вулиці Володимирській в селі Святопетрівське, Києво-Святошинського району, Київської області, де звернулась до ОСОБА_11, який виступив державним реєстратором та подала останньому завідомо підроблений документ, а саме рішення виконавчого комітету Бучанської міської ради Київської області № 787 від 17.11.2015 року, та яким начебто ОСОБА_5 набув у власність вищевказане нерухоме майно.
Пред'явлення невстановленою розслідуванням особою чоловічої статі даного рішення виконавчого комітету Бучанської міської ради Київської області № 787 від 17.11.2015 року слугувало передумовою подальшої державної реєстрації державним реєстратором - ОСОБА_12 права власності та внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно якого ОСОБА_5 набув у власність земельну ділянку площею 0,07 га для будівництва і обслуговування житлового будинку із кадастровим НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3.
У клопотанні слідчого зазначено, що в подальшому ОСОБА_4, згідно розробленого спільного плану, залучив ОСОБА_1 - особу, яка повинна була набути у власність вищевказане нерухоме майно в місті Буча, Київської області, шляхом укладання договорів купівлі-продажу земельної ділянки та житлового будинку із попередньо залученою ОСОБА_4 невстановленою розслідуванням особою чоловічої статі, котра набула право власності на дане майно на підставі завідомо підроблених документів.
Так, ОСОБА_1 та невстановлена розслідуванням особа чоловічої статі, котра набула право власності на дане майно на підставі підроблених документів, виконуючи свою роль згідно раніше розробленого спільного плану, реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на використання завідомо підроблених документів з метою заволодіння правом власності на чуже майно - земельну ділянку площею 0,07 га для будівництва і обслуговування житлового будинку із кадастровим НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та цілим житловим будинком за АДРЕСА_3, 11.12.2018 року, приблизно о 12 годині 30 хвилин, прибули до офісу приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_13, що розташований у приміщенні № 71, будинку № 1-0 по вулиці Суворова в місті Ірпінь, Київської області, де звернулись до вказаного нотаріуса з метою укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки, предметом якого є земельна ділянка площею 0,0700 Га для будівництва і обслуговування житлового будинку із кадастровим НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та Договору купівлі-продажу житлового будинку, предметом якого є цілий житловий будинок за АДРЕСА_3. По завершенню визначення істотних умов даних договорів, його сторони, а саме невстановлена розслідуванням особа чоловічої статі, котра набула право власності на дане майно на підставі підроблених документів, яка виступила як продавець та ОСОБА_1, який виступив як покупець, підписали між собою дані два договори, чим надали останнім офіційного змісту, після чого приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_13 здійснив їх посвідчення та зареєстрував в реєстрі за № 1032 та № 1028.
В подальшому, ОСОБА_1, продовжуючи знаходитись у офісі приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_13, що розташований у приміщенні № 71, будинку № 10 по вулиці Суворова в місті Ірпінь, Київської області, звернувся до ОСОБА_13, який виступив державним реєстратором та подав останньому укладені із невстановленою на даний час досудовим розслідуванням особою чоловічої статі, договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки житлового будинку. Пред'явлення ОСОБА_1 даних договорів слугувало передумовою для подальшої державної реєстрації права власності державним реєстратором - приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_13 та внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно якого ОСОБА_1 набув у власність земельну ділянку площею 0,07 Га для будівництва і обслуговування житлового будинку із кадастровим НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та цілий житловий будинок за АДРЕСА_3.
В подальшому, продовжуючи свою злочинну діяльність з метою обернення чужого майна громадян на свою користь для особистого збагачення шляхом продажу чужого майна з використанням завідомо підроблених документів про право власності, ОСОБА_4, виконуючи свою роль згідно раніше розробленого спільного плану, діючи за попередньою змовою групою осіб разом з ОСОБА_1 та невстановленою розслідуванням особою чоловічої статі, котра набула правовласності на дане майно на підставі документів з ознаками підробки, підшукав шляхом розміщення оголошення про продаж на сайті із назвою «ОЛХ» у всесвітній глобальній мережі «Інтернет» добросовісного покупця на вказані об'єкти нерухомого майна, яким виступив ОСОБА_14, котрий не підозрюючи про справжні злочинні наміри вказаних осіб, погодився придбати вказане нерухоме майно за суму, яка еквівалентна 46 500 доларів США.
З метою реалізації свого спільного злочинного умислу, направленого на обернення майна ОСОБА_14 в особливо великих розмірах, на свою користь, шляхом продажу йому чужого майна, набутого у власність на підставі підроблених правовстановлюючих документів, 12.02.2019 року, приблизно о 14 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 та ОСОБА_15, діючи за попередньою змовою групою осіб, прибули до приміщення кафе «Кинь Грусть» по вулиці Сошенка, 1-А в місті Києві, для зустрічі з ОСОБА_14 По прибуттю за вказаною адресою, ОСОБА_16, який виступив як продавець та ОСОБА_14, який виступив як покупець, після пред'явлення останньому повного пакету необхідних документів на нерухоме майно, в присутності ОСОБА_4, уклали попередній договір та договір завдатку, відповідно до істотних умов якого, продавець зобов'язався до 14.02.2019 року укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,07 Га для будівництва і обслуговування житлового будинку із кадастровим НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та договір купівлі-продажу житлового будинку - цілого житлового будинку за АДРЕСА_3 за договірною ціною 46 500 доларів США, що станом на 12.02.2019 згідно офіційного курсу валют НБУ становить 1 258 183 гривень.
Після підписання ОСОБА_1 та ОСОБА_17 попереднього договору у двох екземплярах, ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_4 та невстановленою розслідуванням особою чоловічої статі, котра набула право власності на дане майно на підставі підроблених документів, заволоділи грошовими коштами ОСОБА_17 в сумі 1000 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 12.02.2019 року становить 27 057 гривень 71 копійок, які останній сплатив на користь ОСОБА_1, як частину обумовленої договором загальної суми коштів, що становлять ціну вказаного нерухомого майна у місті Буча, Київської області, а саме - 46 500 доларів США, що станом на 12.02.2019 року відповідно до офіційного курсу валют НБУ становить 1 258 183 гривень 05 копійок.
В подальшому, в той же день, злочинні дії ОСОБА_1 та ОСОБА_4 були припинені працівниками поліції, внаслідок чого вказані особи з причин, що не залежали від їх волі, не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця.
12.02.2019 року ОСОБА_1 затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
13.02.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.
14.02.2019 року слідчим суддею Шевченківського районного суду міста Києва відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, визначено розмір застави - 576 300,00 гривень.
У заявленому клопотанні слідчий вказує, що обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому діянь повністю підтверджується доказами, які долучені до клопотання.
Щодо заявлених ризиків, слідчий зазначає, що такі продовжують існувати, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, а тому, перебуваючи на волі може ухилитись від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити речі і документи, що мають відношення до справи, незаконно впливати на свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Також слідчий вказує, що підозрюваний відмовляється співпрацювати зі слідством, що утруднює хід досудового розслідування.
Вважає, що інший запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не здатний запобігти вказаним ризикам.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, надав пояснення аналогічні його доводам, просить таке задовольнити.
Захисник та підозрюваний проти заявленого клопотання заперечили, вважають його безпідставним, а повідомлену підозру необґрунтованою, просять в задоволенні такого відмовити, застосувати до підозрюваного інший, більш м'який запобіжний захід, що не пов'язаний із позбавленням волі.
Додатково підозрюваний зазначив, що є особою, яка зловживає алкогольними напоями, про попередню долю майна він нічого не знав, вчинити дані дії його попросили особи, яким він довіряв та не мав сумніву у їх порядності.
Заслухавши доводи прокурора на підтримання заявленого клопотання, думку підозрюваного та його захисника, дослідивши надані докази та матеріали, слідчим суддею встановлено наступне.
Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні 12019100000000113 від 04.02.2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України.
12.02.2019 року ОСОБА_1 затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
13.02.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14.02.2019 року відносно ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, визначено альтернативний розмір застави - 576 300,00 гривень, яка останнім не сплачена.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11.04.2019 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до чотирьох місяців.
Згідно повідомленої підозри, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні незакінченого замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману, що вчинено за попередньою змовою групою осіб, у особливо великих розмірах, за обставин що вищевикладені.
Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, а також здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із наступного.
За приписами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Згідно вимог ч. 1,3 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, в тому числі із дотриманням вимог ст. 176-178 КПК України.
Так, відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у слідчого судді реальне бачення причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.
Слідчий суддя зазначає, що виходячи із матеріалів клопотання та доданих до нього доказів, повідомлена ОСОБА_1 підозра фактично ґрунтується на показах свідка ОСОБА_19, а саме протокол його допиту від 04.02.2019 року, 13.02.2019 року та протокол слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_19 від 14.02.2019 року. Останній надав показання, що його знайомий - ОСОБА_4 запропонував йому за винагороду підшукати людей, на яких можливо було б оформити право власності на земельну ділянку. Він таку людину знайшов, ним виявився гр. ОСОБА_5 Оформленням документів на земельну ділянку займався знайомий ОСОБА_4 - ОСОБА_20 В подальшому, ОСОБА_4 йому вдруге повідомив, що необхідно знайти ще одну людину для оформлення права власності на земельну ділянку за винагороду у розмірі 1000,00 доларів США. ОСОБА_19 на пропозицію ОСОБА_4 погодився та запропонував використати для цієї цілі свого знайомого ОСОБА_1 При цьому, ОСОБА_19 зазначає, що ОСОБА_4 не повідомляв його про те, що земельна ділянка набута протиправним шляхом, дана обставина свідку не була відома. ОСОБА_1 на пропозицію погодився, в подальшому земельна ділянка була оформлена його ім'я. Після оформлення майнових прав на ОСОБА_1, продажем земельної ділянки займався свідок ОСОБА_19 Згодом ОСОБА_4 повідомив, що ділянка була попередньо набута незаконно, ОСОБА_1 відмовився від вчинення будь-яких подальших дій, однак, ОСОБА_4 вказав, що він разом з ОСОБА_20 вклав у цю справу 11 000,00 доларів США, а тому має намір довести свої дії до кінця.
Потерпілий ОСОБА_14 у своїх показаннях зазначає, що мав намір придбати земельну ділянку у м. Буча Київської області, в зв'язку із чим знайшов відповідне оголошення в мережі Інтернет. Усі переговори щодо продажу ділянки він проводив із ОСОБА_4, який представився другом власника земельної ділянки. Підписавши попередній договір купівлі-продажу ділянки, завдаток у розмірі 1000,00 доларів США, у присутності ОСОБА_1, він передавав теж ОСОБА_4 Після передання коштів, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 були затримані працівниками поліції.
Таким чином, виходячи із вищевказаних показів свідка та потерпілого, фактичними організаторами та активними учасниками можливих протиправних дій виступили ОСОБА_4 та ОСОБА_20
ОСОБА_4 в свою чергу залучив ОСОБА_19, а останній сприяв залученню ОСОБА_5 та ОСОБА_1
Вказані докази можуть свідчити про певну причетність ОСОБА_1 до протиправних дій, однак вони не є настільки вагомими та достатніми, щоб позбавляти підозрюваного ОСОБА_1 волі.
Незважаючи на те, що підозрюваний ОСОБА_1 позбавлений волі впродовж останніх двох місяців, будь-яких інших переконливих доказів його причетності до інкримінованих дій, зокрема доказів того, що останній знав про протиправні наміри ОСОБА_4, органом досудового розслідування не надано та в матеріалах клопотання такі відсутні.
У справах «Пунцельт проти Чехії», «Єчюс проти Литви» та ін. Європейський суд з прав людини зазначив, що неодмінною умовою забезпечення законності подальшого тримання заарештованої особи під вартою є факт подальшого існування обґрунтованої підозри щодо вчинення нею правопорушення, однак після спливу певного проміжку часу ця умова перестає бути достатньою і судові органи зобов'язані навести додаткові «релевантні» і «достатні» підстави на обґрунтування продовження позбавлення особи свободи.
При цьому, з кожним наступним разом продовження строку тримання особи під вартою, перевірка наявних та ймовірних ризиків повинна бути все ретельніше, а обгрунтування подальшого тримання особи під вартою більш достатнім.
Кожного разу, під час вирішення питання про продовження строку тримання особи під вартою, слідчий суддя зобов'язаний розглянути можливість застосування до підозрюваного іншого, більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, з врахуванням ступеня наявних ризиків щодо можливої позапроцесуальної поведінки підозрюваного.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року, суд зазначив, що «розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
За приписами ч.5 ст.199 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Слідчий суддя звертає увагу, що в судовому засіданні, прокурором не було наведено жодних нових обставин та/або доказів, що свідчили б про виправдане тримання підозрюваного під вартою, окрім, як тяжкості покарання, що йому загрожує, у випадку визнання його винуватим за інкримінованими діяннями.
Зазначених доказів достатньо для застосування запобіжного заходу, однак, як вже було зазначено, не до такого ступеня, щоб позбавляти підозрюваного волі.
Враховуючи вищевказані обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що подальше утримання підозрюваного під вартою буде свавільним, а тому до ОСОБА_1 доцільно застосувати менш суворий запобіжний захід - домашній арешт у певний період доби із покладенням на нього додаткових обов'язків, які передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки такі сприятимуть контролю за його поведінкою під час строку дії запобіжного заходу.
Керуючись ст. 2, 7-9, 131, 132, 176-178, 181, 183, 186, 193, 194, 195, 196, 202, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -
п о с т а н о в и в :
в задоволені клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві Момот О.О. про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов`язки:
- не залишати місце свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2, без дозволу слідчого судді, прокурора та/або слідчого з 22 години 00 хвилин вечора до 06 години 00 хвилин ранку наступного дня;
- з'являтися за викликом до суду, прокурора та/або слідчого за першою вимогою;
- повідомляти суд, прокурора та/або слідчого про зміну місця свого проживання та/або праці;
- утримуватись від спілкування із свідками, потерпілим та іншими підозрюваними по даному кримінальному провадженню без дозволу суду, прокурора та/або слідчого;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за межі території України, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Строк дії ухвали встановити до 11 червня 2019 року включно.
Роз'яснити підозрюваному наступне: згідно ч.5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів, що входять до складу групи прокурорів у даному кримінальному провадженні.
Виконання ухвали доручити органам Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Звільнити підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з-під варти негайно в залі суду.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя О.М. Кіпчарський
Судове рішення № 81228894, Шевченківський районний суд міста Києва було прийнято 11.04.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 761/14678/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: