Ухвала суду № 81228076, 10.04.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/5871/19

1кс/755/2728/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого слідчого судді Левко В.Б.,

секретар судового засідання Мізерна К.О.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Спесивцева Д.В.,

захисника Соколовської О.В.,

підозрюваного ОСОБА_2,

перекладача Атаєва Е.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві Колесника В.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Барда, Азербайджанської Республіки, громадянина Азербайджану, з вищою освітою (зі слів), не працюючого, одруженого (зі слів), маючого на утриманні двох дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, в кримінальному проводженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100040002839 від 08 квітня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,

в с т а н о в и в :

слідчий СВ Дніпровського УП ГУ Національної поліції в м. Києві Колесник В.О. за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 Спесивцевим Д.В. звернувся до слідчого судді із зазначеним клопотанням.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що ОСОБА_7 з ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та невстановленими досудовим розслідуванням особами, 08 квітня 2019 року близько 10 год 05 хв, приїхали до овочевої бази, що розташована за адресою м. Київ, вул. Каховська, 64, де здійснює свою діяльність ОСОБА_11 з якими вступили в словесну перепалку, під час якої, користуючись малозначним приводом з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок, в присутності працівників овочевої бази почали наносити удари руками ОСОБА_11 ОСОБА_12 та ОСОБА_13 який намагався захистити батька. Під час нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_13 невідомі особи використали предмет для відстрілу набоїв зовні схожий на пістолет.

Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на вчинення хуліганства, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у виді завдання матеріальної та фізичної шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, ОСОБА_7 переслідуючи ОСОБА_11, забіг до його кабінету, де використовуючи заздалегідь заготовлений предмет схожий на пістолет марки «ПМ» здійснив постріл в ногу ОСОБА_11 В подальшому ОСОБА_7 разом з ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_14 та невстановленими досудовим розслідуванням особами з місця вчинення злочину зникли.

У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі. Просив задовольнити, враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, що за ступенем тяжкості відноситься до тяжких злочинів, за який законом передбачене покарання до 7 років позбавлення волі, тому існують ризики, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки являється громадянином Азербайджанської Республіки та має паспорт громадянина Азербайджанської Республіки, у зв'язку із чим останній може виїхати на постійне місце проживання до Азербайджанської Республіки; перебуваючи на свободі може незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваних, оскільки шляхом підмовляння, підкупу, погроз може схиляти їх до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування; перебуваючи на свободі, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, просить не визначати розміру застави, оскільки даний злочин вчинений із застосуванням насильства.

Захисник Соколовська О.В. заперечувала проти задоволення клопотання, з тих підстав, що стороною обвинувачення не обґрунтована підозра ОСОБА_2 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, оскільки вона спростовується показаннями ОСОБА_16 Крім того, обґрунтованість підозри останнього не підтверджується жодними доказами, які долучено до матеріалів клопотання. Також у клопотанні зазначається про нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_11, проте в матеріалах долучених до клопотання відсутні відповідні медичні документи, які підтверджують даний факт. Із зазначених підстав захисник просила відмовити у задоволенні клопотання.

Підозрюваний ОСОБА_2 просив відмовити у задоволенні клопотання про тримання під вартою, оскільки він не причетний до даного кримінального правопорушення, його не було на місці вчинення злочину.

Свідок ОСОБА_16 показала, що вона є дружиною ОСОБА_2 08 квітня 2019 року її чоловік перебував вдома, потім вони поїхали в гості до її батьків на автомобілі марки «Ауді», приблизно о 12 год 15 хв чоловік їх залишив та поїхав у справах. На наступний день її чоловіка не було вдома та по мобільному телефону він не відповідав.

За таких обставин, слідчий суддя, заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов такого висновку.

За вказаним фактом 08 квітня 2019 року відомості про вчинення злочину внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та присвоєно реєстраційний номер № 12019100040002839.

До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та долучено розписку підозрюваного щодо вручення йому копії клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчим виконані вимоги ч. 3 ст. 184 КПК України.

08 квітня 2019 року о 20 год 49 хв - ОСОБА_2 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

09 квітня 2019 року - ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Вирішуючи питання про наявність підстав обрання запобіжного заходу - тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги ст. 177 КПК України.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення, що у даному випадку стороною обвинувачення дотримано, оскільки наявні, на цей час докази у провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного з цим злочином, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання істинних завдань КПК України визначених ст. 2.

Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_2 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.

У судовому засіданні, на думку слідчого судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, наявними у справі доказами, зокрема: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 08 квітня 2019 року, протоколом огляду місця події від 08 квітня 2019 року, протоколом допиту потерпілого від 08 квітня 2019 року, протоколом додаткового допиту потерпілого від 09 квітня 2019 року, протоколом допиту свідка від 08 квітня 2019 року, протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімком від 09 квітня 2019 року, протоколом особистого обшуку особи, затриманої в порядку ч. 3 ст. 208 КПК України від 08 квітня 2019 року, протоколом огляду предметів від 09 квітня 2019 року.

Щодо тверджень захисту про відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, то слід зазначити таке.

Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, а тому, з огляду на наведені в клопотанні слідчого дані, з урахуванням долучених до клопотання доказів, слідчий суддя має всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у причетності ОСОБА_2 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Наявність же будь-яких обставин, що є суперечливими, або свідчать про наявність даних, які підлягають перевірці, і є завданням органу досудового розслідування під час розслідування справи з метою підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання, що повинно підтвердити або спростувати підозру.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує, крім іншого, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі доведеності його вини в інкримінованому злочині, майновий стан підозрюваного, його вік, міцність його соціальних зв'язків, той факт, що він одружений, має на утриманні двох дітей ІНФОРМАЦІЯ_4, не працює, раніше не судимий.

Прокурором не наведено жодних доводів, які б давали підстави вважати, що внаслідок обрання менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, ОСОБА_2 буде перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинятиме інші правопорушення.

Також при розгляді даного клопотання слідчий суддя враховує правову позицію, викладену в рішенні ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України» (Kharcnenko v. Ukraine) №40107/02, щодо обов'язку суду при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розглядати можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (п.80).

Згідно із ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Слідчий суддя критично ставиться до обґрунтувань прокурором ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а саме може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки слідчим у клопотанні даний ризик лише формально зазначений та жодним чином не обґрунтований, зокрема не вказано, фактичних обставин, які це підтверджують. Також не обґрунтованим є ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки жодних матеріалів, які б підтверджували дане обґрунтування слідчому судді не було надано.

Таким чином, прокурором доведено обґрунтованість підозри щодо ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, що підтверджується матеріалами клопотання, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування від органів досудового розслідування, суду та можливість незаконного впливу на потерпілого, свідків та інших підозрюваних, однак не надано доказів про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні (п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України). Така обставина дає підстави слідчому судді застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід, ніж той, що зазначений у клопотанні.

За наведених обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що запобігання будь-яких ризиків, пов'язаних з прибуттям підозрюваного на вимогу слідчого, прокурора, суду, а також запобігти впливу на потерпілого та свідка можливе і при застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати житло та з покладенням обов'язків визначених ч. 5 ст. 194 КПК України терміном на 2 місяці.

Відповідно до ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись, ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 184, 194, 196, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в :

в задоволенні клопотання слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві Колесника В.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2 - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1, до 07 червня 2019 року та зобов'язати останнього прибувати за кожною вимогою до слідчого чи суду в межах строку дії цього заходу забезпечення кримінального провадження.

Заборонити ОСОБА_2 залишати житло, за адресою: АДРЕСА_1, цілодобово.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2 строком до 07 червня 2019 року включно, такі обов'язки:

не відлучатись за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

повідомляти слідчого, прокурора, суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.

утримуватися від спілкування з потерпілим ОСОБА_11 ОСОБА_12 та свідком ОСОБА_13;

здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України, в'їзд в Україну;

носити електронний засіб контролю.

Звільнити підозрюваного ОСОБА_2 з-під варти в залі суду.

Роз'яснити ОСОБА_2, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід; працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати через прокурора для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного та зобов'язати останніх негайно поставити його на облік і повідомити про це суд.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської місцевої прокуратури №4 Спесивцева Д.В.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.

Роз'яснити виконавцям, що навмисне невиконання службовою особою ухвали суду або здійснення перешкод їх виконання тягне кримінальну відповідальність за ст. 382 КК України.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвала слідчого судді, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 17 год 40 хв 15 квітня 2019 року.

Слідчий суддя: В.Б. Левко