Рішення № 81225653, 12.04.2019, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/8535/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2019 року Галицький районний суд м.Львова

у складі: головуючого судді Волоско І.Р.,

секретар судового засідання Мисько С.М.

за участю: позивача ОСОБА_1

та представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (місце проживання за адресою: 79034, м. Львів, вул. Стуса, 14/42) до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (місцезнаходження за адресою: 01023, м.Київ, вул.Госпітальна, 12г) в особі Львівського обласного управління «Ощадбанк» (місцезнаходження за адресою: 79007, м. Львів, вул. С. Стрільців, 9) про визнання незаконними дій, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд з вимогами до ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі Львівського обласного управління «Ощадбанк» про визнання незаконними дій, мотивуючи свої позовні вимоги наступним. Він є отримувачем пенсії по втраті годувальника, що призначена неповнолітньому сину ОСОБА_3. 20.07.15 року ним був укладений договір № 1113854 про відкриття та обслуговувані рахунку, випуск та надання кредитної картки в ТВБВ № 100013/0330. За графіком виплати пенсії кожного місяця до 07 числа на рахунок пенсійним фонде перераховуються 3.346,81 грн. пенсії. На час подання позову на рахунку міститься 10.093,2 гр. До 31.08.18 року він звичайним чином користувався платіжною карткою. Але 31.08.18 року рахунок було заблоковано, та відповідно до отриманого СМС - повідомлення, відповідач повідомив про блокування рахунку, посилаючись на «Постанову Кабінету Міністрів 637», та пропозицію «звернутись до банку та пройти ідентифікацію».

На його думку, дії банку суперечать вимога ст.19 Конституції України, ст.6 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», п.5 ч.1 ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та інших законів та підзаконним нормативно-правових актів вказаних у позовній заяві.

Виходячи, з аналізу переліченого вище законодавства та статей 45, 47, 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яким закріплені: строк виплати пенсії, можливість вибору пенсіонером установи банку через, яку він буде отримувати пенсію, підстави припинення та поновлення виплати пенсії, то дії публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», по блокуванню видаткових операцій, навіть на виконання діючої Постанови КМУ, по відношенню до позивача, є незаконним позбавленням права власності, та є ні чим іншим, як дискримінацію. Просить суд визнати незаконним та дискримінаційними дії ПАТ «Державний ощадний банк України» (Код ЄДРЮОтФОП 00032129) у відношенні ОСОБА_1, по призупиненню видаткових операцій по рахунку (за повідомленням СМС - заблоковано рахунок) 26259501379939 та блокування платіжної картки за договором № 1113854 від 20.07.15 року; зобов'язати ПАТ «Державний ощадний банк України» (Код ЄДРЮОтФОП 00032129) відновити операцій по рахунку/розблокувати рахунок 262595© 1379939 та розблокувати платіжної картки за договором № 1113854 від 20.07.15 року.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 15 листопада 2018 року відкрито провадження у справі.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з мотивів наведених у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив, надавши пояснення аналогічні викладеним у відзиві на позов. Додатково вказав, що позивач не надав належних доказів того, що зі сторони відповідача мала місце дискримінація. Зарахування на картковий рахунок позивача ОСОБА_1 як внутрішньо переміщеної особи підтверджується випискою по рахунку №0130-26204501379939. Зокрема, випискою стверджується що на рахунок позивача зараховано виплати внутрішньо переміщеній особі у сумі 3 346, 81 грн., що мало місцем 06.07.2018 року, 08.2018 року, 07.09.2018 року, 04.10.2018 року. Наведена обставина додатково свідчить, що на відносини ОСОБА_1 із АТ «Ощадбанк» поширюється дія Постанови Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам».

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, з’ясувавши фактичні обставини, оцінивши надані суду докази, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити виходячи із таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 20 липня 2015 року між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 укладено договір №1113854 про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки (а.с.7-9).

Згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_1, ОСОБА_1 отримує пенсію у зв’язку із втратою годувальника (а.с.5).

ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою.

31 серпня 2018 року позивач здійснив спробу зняти готівкові кошти з карткового рахунку, проте операцію зі зняття готівки було відхилено, (а.с.11).

31 серпня 2018 року позивач звернувся до керівника Львівського обласного управління «Ощадбанк» зі скаргою про вжиття всіх необхідних заходів щодо видачі грошових коштів (а.с. 12). Однак вказані вимоги відповідачем не були задоволені (а.с.13)

Так, згідно ст.46 Конституції України визначено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Право на отримання пенсії є об'єктом захисту за ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа Європейського суду з прав людини «Мюллер проти Австрії», 1975 рік) та пов'язане з правом мирно володіти своїм майном.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Згідно п. 1 Порядку №509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року (в редакції станом на 01 березня 2016 року) довідка є документом, який видається внутрішньо переміщеній особі.

Відповідно до абз. 3 п. 6 Порядку №509 (в редакції станом на 01 березня 2016 року) строк дії такої довідки становить шість місяців з дати її видачі.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14 березня 2016 року №167 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України»внесені зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», а саме пункт 1 викладено в такій редакції: починаючи з 1 липня 2016 року виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, довічних державних стипендій за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, що призначені внутрішньо переміщеним особам, здійснюється через рахунки та мережу установ і пристроїв Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України». Для ідентифікації одержувачів пенсій, які є внутрішньо переміщеними особами, та забезпечення виплати їм пенсій здійснюється емісія платіжних карток, які одночасно є пенсійним посвідченням, із зазначенням на них графічної та електронної інформації про власника та його електронного цифрового підпису.

Строк дії карток, які одночасно є пенсійним посвідченням, встановлюється до трьох років за умови проходження фізичної ідентифікації клієнта в установах Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» перші 2 рази кожні шість місяців, у подальшому кожні 12 місяців. Після завершення строку дії картки вона перевипускається за рахунок Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України».

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року №1028 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України» внесені зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», а саме доповнено пункт 1 після абзацу шостого новим абзацом такого змісту: фізична ідентифікація клієнта, якому відкрито поточний рахунок в установах Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» для отримання пенсії, до отримання ним в установленому порядку платіжної картки, яка одночасно є пенсійним посвідченням, здійснюється кожні три місяці з дня відкриття рахунка.

З аналізу наведених приписів вбачається, що зупинення видаткової операції (блокування рахунку) клієнту банку внутрішньо переміщеній особі може бути здійснено в разі не виконання клієнтом вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року №1028 щодо непроходження фізичної ідентифікації клієнта.

Крім того, пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» встановлено, що у разі непроходження фізичної ідентифікації одержувачем соціальних виплат Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» зупиняє видаткові операції за поточним рахунком і не пізніше ніж наступного робочого дня інформує про таке рішення щодо одержувачів пенсій - Пенсійний фонд України та Міністерство фінансів. Відновлення видаткових операцій проводиться Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» з дати, наступної за днем проведення фізичної ідентифікації клієнта в установах Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України».

Згідно статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ст.77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи(ст.79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.80 ЦПК України).

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що блокування відповідачем рахунку ОСОБА_1 з підстав не проходження ідентифікації останньої протягом кожних трьох місяців відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема постанові Кабінету Міністрів України № 637 від 05 листопада 2014 року.

Крім того, в ході розгляду справи стороною позивача не надано суду достатніх доказів на підтвердження звернення до відповідача для проходження ідентифікації як фізичної особи.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржені судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання незаконними дій банку, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 141, 265, 354 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

у задоволені позову ОСОБА_1 (місце проживання за адресою: 79034, м. Львів, вул. Стуса, 14/42) до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (місцезнаходження за адресою: 01023, м. Київ, вул. Госпітальна, 12г) в особі Львівського обласного управління «Ощадбанк» (місцезнаходження за адресою: 79007, м. Львів, вул. С. Стрільців, 9) про визнання незаконними дій – відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 16 квітня 2019 року.

Суддя І.Р. Волоско