Ухвала суду № 81224615, 17.04.2019, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

243/8087/18

2-ві/243/8/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2019 року м. Слов'янськ

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Воронкова Д.В.,

при секретарі Колено Г.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 10 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Слов'янського міськрайонного суду Проніна Сергія Георгійовича у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гульден СТВ», ОСОБА_2, за участю третьої особи: Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, про визнання права власності та зняття арешту, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Слов'янського міськрайонного суду Донецької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гульден СТВ», ОСОБА_2, за участю третьої особи: Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, про визнання права власності та зняття арешту.

Позивач звернувся до суду із заявою про відвід судді Проніну С.Г., яку обґрунтував тим, що в нього є сумніви в неупередженості та об'єктивності судді, які викликані тим, що під час розгляду справи № 243/5959/17 суддя Пронін С.Г. заявив йому особисто про те, що надані ним докази не дають підстав для задоволення позову.

На початку травня 2018 року його представник - ОСОБА_3 стала переконувати його в тому, що є необхідність залишити позов без розгляду у справі № 243/5959/17 та усунути недоліки, з чим він (ОСОБА_1.) і погодився. 25.05.2018 року йому стало відомо, що його колишній представник ОСОБА_3 знов подала позовну заяву від його імені до суду, позовна заява в справі № 243/6713/18 була залишена без руху, та у зв'язку із не усуненням недоліків, повернута - 06.08.2018 року.

27.08.2018 року він подав новий позов у справі №243/8087/18, який 29.08.2018 року був повернутий суддею Проніним С.Г. на підставі п.2 ч.2 ст.44 ЦПК України. Постановою від 28.11.2018 року Донецький апеляційний суд скасував ухвалу від 29.08.2018 року у справі № 243/8087/18 та направив справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. 25.01.2019 року ним (ОСОБА_1.) було встановлено, що після повернення справи з апеляційного суду, справа надійшла у провадження судді Проніну С.Г., який незаконно повернув йому позовну заяву, чим порушив конституційне право на доступ до суду. Крім того, на його думку, об'єктивності розгляду справи заважає скасована незаконна ухвала судді про повернення позовної заяви у справі № 243/8087/18.

При вивчені матеріалів справи та перевірці доводів, викладених в заяві про відвід судді, підстав для задоволення заяви не встановлено, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.2 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до ч.3 ст. 40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 08.04.2019 року заява ОСОБА_1 про відвід судді була передана для вирішення в порядку ч.1 ст.33 ЦПК України.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід має бути вмотивованим.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України Законом від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини в рішенні по справі «Білуха проти України» від 9 листопада 2006 року зазначив, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» від 3 травня 2007 року зазначено, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів.

Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Стосовно об'єктивної складової неупередженості суддів, то у справі "Фей проти Австрії" суд вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні апріорно викликати в учасників цивільного процесу.

Отже, при вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об'єктивного, так і суб'єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об'єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб'єктивний критерій).

Слід зазначити, що у відповідності до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляду справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Заявником не зазначено обставин, які б свідчили про порушення об'єктивного чи суб'єктивного критеріїв, не спростовано презумпцію безсторонності суду. Подана заява про відвід не містить посилань на конкретні факти, що можуть викликати легітимні сумніви в неупередженості суду. Доводи заявника щодо неупередженості з боку судді Проніна С.Г. відносно справи не ґрунтуються на вимогах Закону та є суб'єктивною думкою особи, яка заявляє відвід.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, не може бути підставою для відводу (ч.4 ст. 36 ЦПК України).

Отже, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та відмову в задоволенні заяви про відвід.

Керуючись ст. ст. 36, 37, 40, 258, 261 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Слов'янського міськрайонного суду Проніна Сергія Георгійовича у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гульден СТВ», ОСОБА_2, за участю третьої особи: Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, про визнання права власності та зняття арешту - відмовити.

Роз'яснити, що заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду Д.В. Воронков