Вирок № 81223369, 04.04.2019, Сарненський районний суд Рівненської області

Сарненський районний суд

Рівненської області

_____________

Справа № 560/1/19

Провадження № 1-кп/572/201/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2019 року м.Сарни

Сарненський районний суд м.Сарни в складі колегії суддів:

головуючого - судді Рижого О.А.

суддів: Ведяніної Т.О., Довгого І.І.

за участю секретаря судового засідання Мороз Ю.М.

прокурора: Агатинської Н.А.

потерпілої: ОСОБА_1

обвинуваченого: ОСОБА_2

захисника: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Сарненського районного суду Рівненської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018180110000471 від 07.10.2018 р., за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, раніше не судимого, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 07 жовтня 2018 року близько 14 год. 00 хвилин знаходячись в будинку за місцем проживання ІНФОРМАЦІЯ_4, на підґрунті неприязних відносин, які виникли раніше та тривали впродовж значного проміжку часу через сімейні та побутові відносини, виник конфлікт із його сином ОСОБА_4. В ході конфлікту, ОСОБА_2 маючи умисел на заподіяння смерті своєму сину, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, намагаючись захистите себе від нападу, дістав із внутрішнього карману куртки, яка висіла на вішаку в кухонній кімнаті, розкладний ніж та за допомогою якого, з метою вбивства ОСОБА_4, із значною силою наніс останньому 5 ударів в область грудної клітки. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 201 від 08.10.2018 року, смерть ОСОБА_4 наступила внаслідок травматичного комбінованого (кардіогенного та плевро-пульмонального) шоку; проникаючих колото- різаних(двох) ушкоджень передньої поверхні грудної клітки зліва з ушкодженням серця(із гемоперіокардом) та лівої легені.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав частково та суду пояснив, що під час виниклого конфлікту він наніс сину ОСОБА_4, який перебував в стані алкогольного сп'яніння, удари складним ножем у відповідь на агресивну поведінку сина відносно нього, яка виразилась у висловлюванні на адресу ОСОБА_2 нецензурними словами, ударами кулаками в груди та по ребрах. ОСОБА_2 суду пояснив, що не хотів заподіювати йому смерть. Наносив удари ножем ОСОБА_4 з метою самозахисту, оскільки побоювався за своє життя, так як син сильно бив його, а також, неодноразово раніше безпричинно наносив тілесні ушкодження перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, раніше ламав ребра обвинуваченому. У вчиненому щиро розкаюється та просить перекваліфікувати обвинувачення за ч. 1 ст. 118 КК України, як перевищення меж необхідної самооборони.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 суду пояснила, що 07.10.2018 р. пішла до іншого свого сина. Про конфлікт, який відбувся між її чоловіком ОСОБА_2 та сином ОСОБА_4 їй стало відомо близько 15:00 год. 07.10.2018 р. Від сина ОСОБА_4 дізналася, що між ним та батьком ОСОБА_2 відбулася сварка в ході якої обвинувачений ОСОБА_2 ударив сина ножем. Колоті рани у ОСОБА_4І, вона побачила вже в лікарні. Також потерпіла ОСОБА_1 суду пояснила, що ОСОБА_4, після нанесення йому ударів ножем ОСОБА_2, сам зайшов до сусідів. Швидку допомогу викликала фельдшер. ОСОБА_1 суду повідомила, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 і раніше виникали сварки, причиною яких стало надмірне вживання ОСОБА_4 алкогольних напоїв. Ініціатором даних сварок зазвичай був ОСОБА_4 Потерпіла вважає, що у ОСОБА_2 не було наміру позбавляти життя свого сина ОСОБА_4 ОСОБА_5 припущення, що це відбулося через те, що в ОСОБА_2 не витримала нервова система через негативну поведінку сина, який постійно надмірно вживав спиртні напої та бив обвинуваченого. ОСОБА_1 суду пояснила, що її чоловік ОСОБА_2 теж вживав алкогольні напої, проте не в такій великій кількості та не так часто. Вона раніше бачила в ОСОБА_2 розкладний ніж, який він носив з собою ідучи в ліс та в поле.

Прокурор вважає, що ОСОБА_2 слід призначити покарання у виді восьми років позбавлення волі, оскільки його вина повністю доведена під час судового розгляду кримінального провадження. Вважає, що обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено. Речовий доказ у справі розкладний ніж, змиви речовини бурого кольору у трьох конвертах, зрізи нігтів у двох конвертах слід знищити. Гумові капці та спортивні штани, футболку білого кольору, належні ОСОБА_2 повернути потерпілій. Футболку та спортивну кофту, належні ОСОБА_4 повернути ОСОБА_4 Просить до вступу вироку в законну силу запобіжний захід у виді тримання під вартою не змінювати.

Захисник ОСОБА_3 просить перекваліфікувати обвинувачення за ч. 1 ст. 118 КК України, як перевищення меж необхідної самооборони, оскільки на його думку, він не вбачає прямого умислу в діях обвинуваченого та призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі із застосуванням положень ст.75 КК України.

Потерпіла ОСОБА_1 у судовому засіданні просить суд пробачити обвинуваченого, оскільки він не бажав смерті їх сину ОСОБА_4 та, на її думку, є хорошою людиною.

Суд, вислухавши пояснення обвинуваченого ОСОБА_2, потерпілої ОСОБА_1, свідків обвинувачення ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5, дослідивши письмові докази обвинувачення, виходить з наступного.

Допитаний в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_6 пояснив, що 07.10.2018 р. він та його сім'я, де були присутні його батько ОСОБА_8 та його кум ОСОБА_5 святкували день народження його дружини. Першим на вулицю вийшов ОСОБА_8 та побачив, що до них прийшов ОСОБА_4 ОСОБА_8 повернувся до будинку та покликав його та ОСОБА_5 Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що коли він та ОСОБА_5 вийшли на вулицю, то побачили ОСОБА_4, в якого футболка була в крові та на грудях також була кров. Він сказав, що в нього відбулась сварка з його батьком. Після чого, ОСОБА_5 повідомив фельдшера по телефону про стан ОСОБА_4 Свідок ОСОБА_6 повідомив суд, що йому відомо, що раніше між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 виникали сварки. ОСОБА_4 зловживав спиртними напоями. ОСОБА_2 являється спокійною людиною.

Допитаний в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_5 пояснив, що 07.10.2018 р. близько 15:00 год. він був у ОСОБА_6 в будинку, оскільки в його дружини був день народження. Там був присутній ОСОБА_8, який вийшов на вулицю, та повернувшись до будинку ОСОБА_6 покликав свідка ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на вулицю. Свідок ОСОБА_5 суду повідомив, що вийшовши на вулицю з ОСОБА_6, вони побачили що на подвір'я прийшов ОСОБА_4, в якого футболка була в крові. Окрім того, що в нього відбулась сварка зі свої батьком ОСОБА_4 більше присутнім нічого не сказав. Вказаний свідок також повідомив суд, що раніше між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 виникали непорозуміння. Він неодноразово розбороняв їх. Ініціатором сварок завжди виступав ОСОБА_4. Свідок вважає, що причиною даних скандалів у вказаній сім'ї було надмірне вживання спиртних напоїв ОСОБА_4 ОСОБА_5 припущення, що ОСОБА_2 вдарив ОСОБА_4 ножем з метою самозахисту, оскільки знає, що ОСОБА_4 раніше також бив свого батька ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння.

Допитаний в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_7 пояснив, що являється сусідом ОСОБА_2 07.10.2018 р. він їздив в ліс по гриби, приїхавши додому, дізнався, що сталося з ОСОБА_4 Згодом дізнався, що ОСОБА_4 помер. Даний свідок суду пояснив, що ОСОБА_4 вживав спиртні напої. Зі слів ОСОБА_2, ОСОБА_7 відомо, що ОСОБА_4 неодноразово бив свого батька ОСОБА_2, виганяв з будинку. Причини таких відносин між вказаними особами він не знає. ОСОБА_7 раніше бачив в ОСОБА_2 синці на тілі.

Відповідно до дослідженого висновку судово-медичної експертизи № 201 від 15.12.2018 р. на трупі ОСОБА_4 встановлено тілесні ушкодження у вигляді: колото-різаної рани передньої поверхні грудної клітки зліва (між 3 та 4 ребрами) по переднє-ключичній лінії із раневим каналом, що мав напрямок вглибину грудної порожнини з ушкодженням передньої поверхні серця; колото-різаної рани передньої поверхні грудної клітки зліва (між 4 та 5 ребрами в межах середнє-ключичної лінії) із раневим каналом, що мав напрямок вглибину грудної порожнини з ушкодженням 4 язичкового сегмента передньої поверхні лівої легені та ділянки лівого передсердя; Напрямки раневих каналів (враховуючи ушкодження органів грудної порожнини зліва): майже горизонтально, спереду-до заду, зліва-направо, дещо знизу-доверху), приблизна довжина описаних раневих каналів - до 4-6 см. Колото-різаної рани задньої поверхні грудної клітки справа (по середньо лопатковій лінії в між 9 та 10 ребрами), з раневим каналом, який мав напрямок вглибину правої плевральної порожнини - з ушкодженням шкіри, підшкірно-жирової клітківки, міжреберних м'язів, парієтальної плеври (без ушкодження легеневої тканини (приблизна довжина раневого каналу - до 2-3 см); колото-різаної рани правої надключичної ділянки; колото-різаної рани переднє-внутрішньої поверхні на межі середньої та верхньої третин правого плеча (на фоні багрово-блакитної припухлості). Вказані ушкодження виникли внаслідок (не менше, як п'яти) травматичних дій гострим ( колюче-ріжучим) предметом (знаряддям), що має властивості леза (типу однобічно загостреного клинка ножа. Це підтверджується формою і властивостями ран (щілиноподібні, рівні незсаднені краї, один із кінців гострокутний, другий - П-подібний, переважання довжини над глибиною) та їх продовження раневими каналами. Вищевказані тілесні ушкодження, спричинені прижиттєво (за декілька годин до моменту настання смерті потерпілого), в доволі швидкій послідовності одне за одним на що вказують: відсутність ознак загоєння у ранах; по ходу раневих каналів - темно-червоне забарвлення крововиливів у м'які тканин по їх ходу; масивні темно-червоні крововиливи у клітковину середостіння; серцеву сорочку, ліву легеню; виражене малокрів'я внутрішніх органів, крововиливи під оболонки та в речовину головного мозку та дані мікроскопічного дослідження шматочків внутрішніх органів, котрі свідчать про прижиттєву крововтрату і прижиттєве заподіяння ушкоджень. Після отримання тілесних ушкоджень у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки з ушкодженням серця, легень, судин - швидко настає кровотеча, швидко розвивається кардіогенний шок, настає різке падіння артеріального тиску, втрата свідомості, що обмежує можливість здійснення потерпілим у цей період самостійних активних рухів, тощо. Незадовго до смерті ОСОБА_4 вживав алкогольні напої, що підтверджується наявністю запаху алкоголю від досліджуваних порожнин та внутрішніх органів, а також виявленням при судово-токсикологічній експертизі у крові з трупа етилового спирту в концентрації 2,36%о (проміллє). Така його кількість у крові, стосовно живих осіб, може відповідати середній степені алкогольного сп'яніння. При судово-медичній експертизі мікропрепаратів шматочків внутрішніх органів трупа ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, встановлено: «Дрібновогнищеві і незначні розсіяні крововиливи, з нерівномірно вираженими реактивними змінами, в ділянці рани серця. Масивний крововилив, з нерівномірно вираженими реактивними змінами, в серцевій сорочці. Нерівномірне кровонаповнення судин досліджених органів. Частковий ателектаз лівої легені». При медико-криміналістичному дослідженні відомо: «На шкіряному клапті з ділянки грудної клітини зліва від трупа ОСОБА_4 виявлена одна колото-різана рана. Дана колото-різана рана виникла внаслідок однієї травматичної дії плоским, одностороннє загостреним, колюче-ріжучим травмуючим знаряддям на зразок клинка ножа.»

Враховуючи характер, локалізацію тілесних, напрямок раневих каналів (грудної клітки зліва), їх певну довжину, - можна вважати, що потерпілий під час нанесення йому цих тілесних ушкоджень міг знаходитися у вертикальному (близько до такого) положенні тіла, при цьому, під час заподіяння таких ушкоджень, положення тіла потерпілого могло змінюватися (щодо руки нападавшого, озброєної будь-яким колюче- ріжучим предметом).

Причиною смерті ОСОБА_4 явилися проникаючі, сліпі колото-різані поранення передньої поверхні грудної клітки( зліва) - з ушкодженням серця, лівої легень та судин грудної порожнини, що обумовило розвиток травматичного (кардіального та плевро- пульмонального шоку), зупинку серцевої діяльності та дихання, припинення функцій центральної нервової системи.

Аналізуючи даний конкретний випадок, слід визнати основними ушкодженнями, що призвели до смерті потерпілого - ушкодження, що описані (колошо-piзаної рани передньої поверхні грудної клітки зліва (між 3 та 4 ребрами) по переднє-ключичній лінії із раневим каналом, що мав напрямок вглибину грудної порожнини з ушкодженням передньої поверхні серця; колото-різаної рани передньої поверхні грудної клітки зліва (між 4 та 5 ребрами в межах середнє-ключичної лінії) із раневим каналом, що мав напрямок вглибину грудної порожнини з ушкодженням 4 язичкового сегмента передньої поверхні лівої легені та ділянки лівого передсердя), але, ушкодження, що описане в п. 1.4 - також має ознаки «тяжких тілесних ушкоджень», але в прямому причинному зв'язку з фактом настання смерті - не знаходиться.

В даному випадку недостатньо судово-медичних даних для конкретизації конструкційних особливостей травмуючого знаряддя, яким було завдано потерпілому цих ушкоджень.

В судовому засіданні також було досліджено такі докази.

Протокол огляду місця події від 07.10.2018 р. та ілюстративні таблиці до нього, а саме житлового будинку, який знаходиться в с. Великі Озера вул. Нова,67, Дубровицького району Рівненської області. З даного протоколу огляду судом встановлено загальний вигляд даного житлового будинку, веранди, а також кімнати, де проживає ОСОБА_2 та його спального ліжка. При огляді даного житлового будинку при вході до кухонного приміщення, під стіною з правого боку на земні був виявлений складний ніж чорного кольору із маркуванням на ручці ножа у вигляді червоного квадрату із білим плюсом в середині. На даному ножі було виявлено пляму бурого кольору в засохлому вигляді. Зі слів ОСОБА_2 саме даним ножем він наносив удари ОСОБА_4 При огляді веранди, через яку здійснюється вхід до будинку, під стіною з лівого боку на землі виявлено темно-синю спортивну кофту з трьома білими полосами у плямах бурого кольору із наявними прорізами на ній, поблизу даної кофти на землі знаходилась чоловіча темно-синя футболка із плямами бурого кольору на ній із наявними двома прорізами із передньої частини та наявними двома прорізами у задній частині (а.п.9-13).

Протокол огляду місця події від 07.10.2018 р., а саме в кабінеті №14 Дубровицького ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області, що знаходиться в м. Дубровиця по вул. Воробинська,25а, Рівненської області. У вказаному кабінеті знаходився ОСОБА_2С, який добровільно надав для огляду свої речі, а саме чорного кольору резинові тапочки та темно сині спортивні штани. На даних штанах наявні темні плямі, схожі на засохлу кров (а.п. 15-17).

Протокол огляду місця події від 08.10.2018 р. та ілюстративними таблицями до нього, а саме житлового будинку за адресою в с. В. Озера вул. Нова,67, Дубровицького району Рівненської області, що належить ОСОБА_2 Зданого протоколу огляду місця події вбачається, що на внутрішній стороні вхідних дерев'яних дверях виявлено плями речовини червоного кольору схожі на кров. При огляді дверей що сполучають веранду та кухню, на них з внутрішньої сторони виявлено засохлі плями червоного кольору схожі на кров.(а.п.18-23)

Протокол огляду трупа ОСОБА_4 від 08.10.2019 р. З якого встановлено, що на передній поверхні грудної клітки зліва - лінійний (майже горизонтальний) хірургічний розріз довжиною до 15 см, що ушитий вісьмома шовковими хірургічними швами (розріз розташований в надсосковій лінії, від парастернальної до переднє-пахвинної лінії) — результат оперативного втручання — торакотомія.

Висновок експерта №957 від 31.10.2018 р. зразків крові ОСОБА_2 з якого вбачається, що в крові ОСОБА_2 виявлений антиген Н і ізогемаглютинін Анти –В ізосеролочічної системи АВО. В зв'язку з цим категорично висловитись про групову приналежність не представилось можливим. Але антиген Н, як основний характерний особам з групою О з ізогемаглютинінами Анти-В за ізосерологічною системою АВ0. Кров ОСОБА_2 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти В за ізосерологічною системою АВО. (а.п.149-150).

Висновок експерта №965 від 08.11.2018 р. з якого вбачається, що в зразку крові ОСОБА_4 виявлений антиген Н і'їзогемаглютинін анти-В. Категорично висловитись про групову приналежність не представилось можливим, проте виявлені ознаки властиві особам групи О з ізогемаглютинінами анти-А анти-В за ізосерологічною системою АВО. Кров ОСОБА_2 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО. На змивах з дверей будинку ОСОБА_2С.(об'єкти №1,2) встановлена наявність крові людини, при серологічному дослідженні якої виявлений лише антиген лише Н. Категорично висловитись про групову належність не представляється можливим, проте антиген Н. як основний, властивий особам групи О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В. Походження крові від ОСОБА_4 не виключається. (а.п. 151-152).

Висновок експерта №964 від 08.11.2018 р. з якого вбачається, що в зразку крові ОСОБА_4 виявлений антиген Н і ізогемаглютинін анти-В. Категорично висловитись про повну приналежність не представилось можливим, проте виявлені ознаки властиві особам групи О з емаглютинінами анги-А анти-В за ізосерологічною системою АВО. 2.Кров ОСОБА_2 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО. ;.На футболці ОСОБА_2С.(об'єкт №1) встановлена наявність крові людини, при серологічному дослідженні якої виявлений лише антиген лише Н. категорично висловитись про групову належність не представляється можливим, проте антиген Н, як основний, властивий особам групи О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В. Походження крові можливе від ОСОБА_4 (а.п. 153-154) .

З висновку судово-психіатричного експерта №252/18 від 13.11.2018 р. ОСОБА_2 встановлено, що ОСОБА_2 під час вчинення інкримінованого йому злочину будь-яким психічним захворюванням не страждав. В тимчасовому розладі психічної діяльності не перебував. ОСОБА_2 під час вчинення інкримінованого йому злочину міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. Питання осудності не входить в компетенцію СПЕ. На даний час ОСОБА_2 будь-яким психічним захворюванням не страждає. ОСОБА_2 будь-яких відхилень психіки, які б позбавляли його здатності усвідомлювати свої дії і керувати ними, не виявляє. Питання осудності не входить в компетенцію СПЕ. Необхідності тривалого спостереження за ОСОБА_2 в умовах стаціонару (призначення стаціонарної судово-психіатричної експертизи) немає.

Судом досліджено висновок експерта №224, відповідно до якого при судово-медичній експертизі у ОСОБА_2, мали місце тілесні ушкодження у вигляді: високої, незамкнутої косо-падаючої странгуляційної борозни в ділянці шиї, яка виникла внаслідок дії м'якої петлі при стискуванні шиї (може бути характерною ознакою спроби "повішення в петлі"); садна розгинальної поверхні лівого ліктьового суглобу; синця поперекової ділянки справа. Вказані ушкодження ( 1.2. 1.3) - виникли внаслідок травматичних (ударної - синець, зіння- садно) дії тупим, тупим твердим предметом (ами) обмеженою контактуючою поверхнею. В даному випадку експерт утруднюється конкретизувати конструкційні особливості травмуючої поверхні предмета(тів), яким(ми) було завдано вищезазначених тілесних ушкоджень ОСОБА_2, так як обриси та особливості травмуючої поверхні на ці ушкоджень (на шкірі оглянутого) - не відобразилися. Термін заподіяння таких ушкоджень (враховуючи колір синця, стан поверхні садна) - може відповідати 07 жовтня 2018 року (що не суперечить даті травмування на яку вказував освідчуваний). Ці ушкодження (в своїй сукупності та окремо) - відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Досудовим розслідуванням дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.1 ст.115 КК України як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Прокурором в судовому засіданні таке обвинувачення підтримано, та зміна обвинувачення, відповідно до ст.ст.: 338, 341 КПК України, до суду не надходила.

Прокурором були в судовому засіданні формально тільки перелічені наявні письмові докази, але аналізу кожного доказу, на підтвердження позиції обвинувачення щодо кваліфікації дій ОСОБА_2 саме за ч.1 ст.115 КК України, прокурором не зроблено.

Сторона захисту будь-яких доказів захисту суду не надавала, окрім пояснень обвинуваченого. Стосовно доказів обвинувачення сторона захисту пояснила, що всі докази обвинувачення їм відомі, вони були прокурором відкриті під час виконання вимог ст.290 КПК України. Захисник та обвинувачений вважали кваліфікацію дій ОСОБА_2 за ч.1 ст.115 КК України не вірною, просили суд дії ОСОБА_2 кваліфікувати за ст.118 КК України, вважаючи, що саме протиправна поведінка ОСОБА_4 щодо ОСОБА_2, його напад на нього, було підставою для дій обвинуваченого, та вбивство ОСОБА_2 ОСОБА_4 вчинив саме при перевищенні меж необхідної оборони.

Доводи прокурора, навіть і у репліках під час судових дебатів, думку сторони захисту щодо кваліфікації дій ОСОБА_2 за ст.118 КК України, нічим не спростовано.

Напроти, сторона захисту, не надаючи суду доказів захисту, посилалась тільки на аналіз доказів обвинувачення.

Ретельно аналізуючи доводи сторін кримінального провадження, пояснення свідків, враховуючи досліджені докази обвинувачення, та встановлені обставини, судова колегія погоджується з думкою сторони захисту та не погоджується з думкою сторони обвинувачення, та вважає необхідним кваліфікувати дії ОСОБА_2 за ст.118 КК України, так як він скоїв:

-умисне вбивство, вчинене при перевищенні меж необхідної оборони.

Окрім наведеного вище, колегія суддів враховує, що пояснення обвинуваченого ОСОБА_2 щодо вчинення вбивства при перевищенні меж необхідної оборони об'єктивно знайшли своє підтвердження дослідженими у судовому засіданні доказами обвинувачення.

Так, прокурором встановлені обставини щодо сварки з спричиненням ударів в область голови та тулуба ОСОБА_2, вчинене ОСОБА_4, та викладені в обвинувальному акті.

Судово-медичне обстеження ОСОБА_2, наведене вище, об'єктивно підтверджує наявність на обвинуваченому тілесних ушкоджень, які по часу спричинення співпадають із встановленими подіями, і з поясненнями обвинуваченого ОСОБА_2

Допитані свідки-сусіди також пояснили, що неодноразово чули конфлікти, які виникали між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, ініціатором яких являвся саме ОСОБА_4 Раніше були випадки побоїв ОСОБА_4 ОСОБА_2, а також і за місцем проживання за вищевказаною адресою.

Викладені обставини свідчать, що ОСОБА_2 зазнав суспільно небезпечного посягання достатньої інтенсивності з боку ОСОБА_4, яке було реальним, і внаслідок його попередньої поведінки мав підстави побоюватися за своє життя і здоров'я. Під час цього посягання, яке не було закінченим, обвинувачений, не мав через обмежений вільний простір можливості залишити місце конфлікту, оскільки не міг протистояти потерпілому, через фізичну перевагу ОСОБА_4, а також усвідомлював, що іншої можливості уникнути подальшого насильства з боку ОСОБА_4 та уникнення спричинення більш тяжкої шкоди його здоров'ю, скориставшись своїм правом на застосування захисту шляхом заподіяння фізичної шкоди нападникам, використав предмет, який випадково знаходився у нього, - складний ніж, без ознак холодної зброї.

Право кожної людини на необхідну оборону від суспільно небезпечного посягання, закріплене в ст. 36 КК України, є важливою гарантією реалізації конституційних положень про непорушність прав та свобод людини і громадянина, про невід'ємне право кожної людини на життя, недоторканність її житла й майна, а також забезпечує умови для захисту суспільних інтересів та інтересів держави.

Згідно ч.ч. 1,2 ст.36 КК України, необхідною обороною визнаються дії, вчиненні з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади.

Разом з тим, згідно ч.3 ст.36 КК України, перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту.

Перевищення меж необхідної оборони тягне кримінальну відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених у ст. 118 КК України.

Згідно вимог закону України про кримінальну відповідальність, для правильної кваліфікації дій особи, яка обвинувачується в умисному вбивстві іншої людини необхідно ретельно дослідити мотив вчинення злочину, завдяки чому розмежовуються склади злочинів, передбачених ст.ст. 115- 119 КК України, а також визначається ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину та індивідуалізується покарання.

Так, об'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 118 КК України, за якою ОСОБА_2 просить перекваліфікувати свої дії, характеризується не тільки ознаками, передбаченими ст. 115 ч.1 КК України, у вигляді дій винної особи, спрямованих на позбавлення життя іншої людини, наслідків у вигляді смерті людини та причинного зв'язку між цими діями та наслідками, але також характеризується такою ознакою, як наявність певного мотиву вчинення злочину.

На підставі наведеного, відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 36 КК України, суд приходить до висновку про те, що обвинувачений ОСОБА_2, знаходився в стані необхідної оборони, оскільки існувала реальна загроза його життю, він діяв за мотивом та з метою захисту свого життя, шляхом заподіяння шкоди ОСОБА_4, який здійснив суспільно небезпечне посягання, для негайного відвернення та припинення цього посягання в зазначеній конкретній обстановці кримінального правопорушення, що підтверджується показами обвинуваченого, показами свідків та дослідженими письмовими доказами.

Водночас застосований засіб захисту складний ніж без ознак холодної зброї та заподіяння шкоди у вигляді позбавлення життя за даних конкретних обставин справи не відповідали небезпечності посягання та обстановці захисту, а відтак ОСОБА_2 вийшов за межі заходів, необхідних для захисту своїх охоронюваних законом прав та інтересів, тобто перевищив межі необхідної оборони, за таких обставин дії обвинуваченого ОСОБА_2, слід кваліфікувати за ст.118 КК України , як умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони.

В зв'язку з наведеним суд приходить до висновку, про те, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад злочину передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, оскільки під час дослідження доказів по справі які є відповідно до вимог ст. 85,86 КПК України належними і допустимими, вказана кваліфікація не знайшла свого підтвердження і дії ОСОБА_2 щодо заподіяння смерті ОСОБА_4 мали-б кваліфікуватися за ст. 118 КК України, а за фактом заподіяння тілесних ушкоджень, що не тяжкими , потерпілому ОСОБА_4 взагалі не є кримінально караними з огляду на приписи ч.3 ст.36 КК України

При призначенні покарання ОСОБА_2, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст.12 КК України - є злочином невеликої тяжкості, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, особу обвинуваченого.

Так, ОСОБА_2 раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не знаходиться, має повну середню освіту, одружений, неповнолітніх дітей не має, непрацюючий, являється батьком загиблого.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_2, відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненому.

Обставин, що обтяжує покарання ОСОБА_2, відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Обвинуваченій суд призначає покарання необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів.

Аналізуючи всі докази, обставини справи, дані про особу обвинуваченого, враховуючи його відношення до вчиненого, судова колегія приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_2 не можливе без ізоляції від суспільства, а тому вважає необхідним призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ст.118 КК України. Застосування ст.75 КК України, звільнення від відбуття покарання з іспитовим строком, колегія судді вважає не доцільним.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати, які пов'язані із залученням експертів під час здійснення досудового розслідування - відсутні.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.: 368 -371, 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.118 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки та покласти відповідно до ст. 76 КК України обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою."

Запобіжний захід - тримання під вартою - скасувати звільнивши з під варти в залі суду.

Речові докази по справі : гумові капці та спортивні штани, футболку білого кольору належні ОСОБА_2, які зберігаються в камері схову речових доказів Дубровицького ВП Сарненського ВП ГУ НП в Рівненській області – повернути ОСОБА_2; змиви речовини бурого кольору у трьох конвертах, зрізи нігтів у двох конвертах, розкладний ніж чорного кольору, які зберігаються в камері схову речових доказів Дубровицького ВП Сарненського ВП ГУ НП в Рівненській області – знищити; футболку та спортивну кофту, належні ОСОБА_4, які зберігаються в камері схову речових доказів Дубровицького ВП Сарненського ВП ГУ НП в Рівненській області – повернути за належністю.

Вирок може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду через Сарненський районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку.

Копію вироку вручити учасникам процесу.

Головуючий суддя Рижий О.А.

судді: Довгий І.І.

ОСОБА_9