Вирок № 81222959, 17.04.2019, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/2438/18

Номер провадження 1-кп/623/55/2019

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2019 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Герцова О.М.,

за участю секретаря судового засідання: Бобриш М.С.,

прокурора: Квітчатого К.В.,

обвинуваченого: ОСОБА_1,

потерпілого: ОСОБА_2,

представника потерпілого: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018220320000472 від 15 травня 2018 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Росія, українця, громадянина України, не є особою з інвалідністю, не працюючого, одруженого, не військовозобов’язаного, ІНФОРМАЦІЯ_3, не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 КК України,

В С Т А Н О В И В:

09 травня 2018 року, близько 21 години 00 хвилин, ОСОБА_1, перебуваючи у парку, що розташований по вулиці Слобідській в селі Оскіл, Ізюмського району, Харківської області, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин з ОСОБА_2, під час спільного вживання спиртних напоїв з останнім, маючи прямий умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, наніс ОСОБА_2 один удар долонею правої руки в область обличчя, від якого останній впав на землю.

Після чого, продовжуючи свої злочинні дії, охоплені єдиним умислом та спрямовані на завдання тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2, скориставшись тим, що ОСОБА_2 знаходиться на землі, наніс останньому не менше трьох ударів правою ногою в ліву та інші частини тулуба потерпілого.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_1, ОСОБА_2 спричинені тілесні ушкодження у вигляді тупої травми лівої половини груді з переломом 4, 5, 6 ребер, яка ускладнилася пошкодженням тканини лівої легені, підшкірною емфіземою, лівостороннім гемо пневмотораксом з колобірованієм (поджатієм) лівої легені до рівня 5 ребра, що згідно з висновком експерта ХОБСМЕ № 09-2460/2018 від 13 липня 2018 року кваліфікується як тяжкі тілесні ушкодження; синці та садна на обличчі, синець на лівому плечі, животі та в попередковій ділянці, що згідно з висновком того ж експерта, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

В рамках кримінального провадження прокурором Ізюмської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Ізюмської центральної міської лікарні подано цивільний позов про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави в особі Ізюмської центральної міської лікарні 7304 гривні 80 копійок витрат на лікування потерпілого ОСОБА_2

До позову додано довідку з Ізюмської центральної міської лікарні від 06 червня 2018 року №1490, згідно змісту якої ОСОБА_2 знаходився на лікуванні в хірургічному відділенні з 10 травня 2018 року по 26 травня 2018 року, що складає 16 ліжко-днів, вартість становить 7304 гривні 80 копійок. Також, до позову додано висновок експерта №09-2460/2018 від 31 травня 2018 року, яким підтверджуються нанесені потерпілому ОСОБА_2 тілесні ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину свою у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 121 КК України, визнав повністю, у скоєному розкаявся, цивільний позов визнав.

Потерпілий ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 просили не позбавляти обвинуваченого волі, претензій матеріального та морального характеру до нього не має.

Прокурор у судовому засіданні просив суд призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за частиною 1 статті 121 КК України у виді 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки, міру запобіжного заходу обвинуваченому до набрання вироком законної сили не обирати.

На підставі частини 3 статті 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно доказів, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються – дата, час, місце скоєних злочинів, мотив, мета, наслідки скоєних злочинів, тощо. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1, потерпілий ОСОБА_2, його представник ОСОБА_3 та прокурор правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, показання обвинуваченого, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, а тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за частиною 1 статті 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд вбачає наступне:

ОСОБА_1 не є особою з інвалідністю, офіційно не працює, одружений, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, на обліку в Ізюмському ОМВК не перебуває, за місцем проживання характеризується добре, не судимий, про що свідчать: довідки лікарів, характеристика з місця проживання, копія свідоцтва про народження, вимога щодо судимості, довідка Ізюмського ОМВК та його свідчення.

Згідно частини 1 статті 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

Відповідно до наданої досудової доповіді орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства, є середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб.

При призначенні покарання ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, скоєного останнім.

Злочин, який вчинив обвинувачений ОСОБА_1, передбачений частиною 1 статті 121 КК України, відповідно до статті 12 КК України, віднесений до тяжких злочинів.

Обставини, які згідно статті 66 КК України пом’якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, які згідно статті 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, - вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння.

В пункті 1 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року зі змінами від 06 листопада 2009 року звернута увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог статті 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги статті 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

З огляду на вищевикладені обставини, те, що обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою провину, щиро розкаявся, не судимий, за місцем проживання характеризується добре, з урахуванням наведених вище обставин справи, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливо без ізоляції від суспільства, а тому вважає за можливе призначити покарання з застосуванням статті 75 КК України з покладенням на нього обов'язків, передбачених статтею 76 КК України.

Заявлений цивільний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що з приводу отриманих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні Ізюмської центральної міської лікарні з 10 травня 2018 року по 26 травня 2018 року, вартість проведених в стаціонарі Ізюмської ЦМЛ 16 ліжко-днів становить 7304 гривні 80 копійок.

Відповідно до статті 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов’язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров’я на лікування потерпілого від цього злочину. Згідно частини 3 даної статті, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров’я, що є у державній власності, у власності АРК або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

З огляду на ці обставини, те, що обвинувачений визнає цивільний позов, прокурором надано докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, то наявні правові підстави для його задоволення.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Судові витрати та речові докази у справ відсутні.

Керуючись статтями 50, 65-67, 75, 76, частиною 1 статті 121 КК України, статтями 129, 349, 370, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 121 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (П’ЯТЬ) років.

Застосувати до ОСОБА_1 вимоги статті 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, визначивши іспитовий строк - 3 (ТРИ) роки.

На підставі статті 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 такі обов'язки:

- періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання,

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу обвинуваченому ОСОБА_1 не обирати.

Задовольнити цивільний позов прокурора Ізюмської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Ізюмської центральної міської лікарні до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на лікування.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Ізюмської центральної міської лікарні 7 304 (сім тисяч триста чотири) гривні 80 копійок в рахунок компенсації витрат на лікування потерпілого ОСОБА_2 (Ізюмська ЦМЛ - розрахунковий рахунок 31553283148516, ГУДКСУ Харківської області, код 02003304, МФО 851011).

Судові витрати - відсутні.

Речові докази – відсутні.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя О.М. Герцов