Вирок № 81221731, 17.04.2019, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/276/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.04.2019 м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Назарук В.А.

секретар - Гічиновська Я.В.

з участю

прокурора Мусіюк Т.В.

представника потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12019180170000048 по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не судимого

у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України,

встановив:

01.02.2019, близько 18:00 год., ОСОБА_2, перебуваючи у кварталі №68 виділу №21 Новомалинського лісництва ДП «Острозьке лісове господарство» на території природно-заповідного фонду, що у с. Ілляшівка Острозького району Рівненської області, в порушення ст. ст. 24, 67, 68, 69 Лісового кодексу України, ст. ст. 5, 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання та відтворення лісу, незаконно, без спеціального дозволу, який посвідчується відповідним документом (лісорубним квитком, ордером), виданим уповноваженим органом, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, за допомогою бензопили, шляхом повного відокремлення стовбура від кореня здійснив незаконну порубку одного сироростущого дерева породи «дуб» вартістю 9004 грн. 76 коп. та одного сироростущого дерева породи «сосна» вартістю 8013 грн. 40 коп., чим заподіяв ДП «Острозьке лісове господарство» майнову шкоду на загальну суму 17018 грн. 16 коп.

Вказані дії органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.3 ст.246 КК України, тобто незаконна порубка дерев у заповідниках або на територіях природно-заповідного фонду.

15.02.2019 між представником потерпілого ДП «Острозьке лісове господарство» ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 було досягнуто угоди про примирення.

Згідно з умовами вказаної угоди обвинувачений ОСОБА_2 зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри в судовому провадженні.

Сторони угоди за взаємною згодою визначили вид та міру покарання, яке повинен понести обвинувачений у разі затвердження такої угоди, а саме за ч. 3 ст. 246 КК України у виді штрафу в розмірі 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 25500 грн.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для затвердження угоди про примирення суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 468, ст. 469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення може бути укладена угода між потерпілим та обвинуваченим.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги КК України та КПК України, сама угода виконана сторонами, просить угоду затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_2 узгоджене в угоді покарання.

Обвинувачений ОСОБА_2, підтримавши угоду, повністю визнав себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України в обсязі обвинувачення, підтвердив фактичні обставини справи та пояснив, що розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, вид покарання, який буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом та просить затвердити угоду. Вказав, що здатен реально виконати визначене в угоді покарання.

Представник потерпілого ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала угоду про примирення із обвинуваченим, просила її затвердити та пояснила, що укладення угоди є добровільним, на неї не чинився будь-який тиск чи примус при її підписанні. Вказала, що одне дерево породи «дуб» та одне дерево породи «сосна» повернуто ДП «Острозьке лісове господарство».

Кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 246 КК України у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_2 визнав себе винуватим, відповідно до ст.12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості. Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає санкції, що передбачена ч. 3 ст. 246 КК України та загальним засадам призначення покарання.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого і зокрема те, що відповідно до ст. 12 КК України обвинуваченим вчинено злочин середньої тяжкості, за вчинення якого передбачено альтернативу видів покарання.

Відповідно до ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 66 КК України, суд враховує, що обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_2 є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Відповідно до ст. 67 КК України, обставин, які обтяжують покарання не встановлено.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що існують обставини, які пом’якшують покарання ОСОБА_2, що при відсутності обтяжуючих покарання обставин дає можливість прийти до висновку про доцільність призначення йому визначеного сторонами угоди виду покарання.

Оцінюючи зміст угоди та суб'єктивне сприйняття угоди сторонами, суд бере до уваги що укладення угоди сторонами кримінального провадження є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому, судом з"ясовано, що обвинувачений та представник потерпілого повністю усвідомлюють зміст укладеної угоди про примирення, характер обвинувачення, цілком розуміють свої права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч.1 ст.473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ст.476 КПК України.

Підстав для відмови в її затвердженні, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України судом не встановлено.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди відповідають вимогам КПК України, КК України та інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, суд, враховуючи заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов до висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про примирення.

За таких обставин суд вважає, що дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ч.3 ст. 246 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення покарання.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог п. 4, 5 ч. 9 ст.100 КПК України та з урахуванням вимог ч.1 ст.96-1 КК України шляхом застосування спеціальної конфіскації.

Згідно п. 4 ч. 9 ст. 100 КПК України, майно, яке не має ніякої цінності і не може бути використане, знищується.

Згідно п. 5 ч. 9 ст. 100 КК України, при вирішенні питання про долю речових доказів і документів, гроші, цінності та інше майно, які були об'єктом кримінального правопорушення, повертаються законним володільцям.

Відтак, речовини бурого кольору, які булі вилучені за допомогою марлевої пов’язки та контрольні змиви до неї, слід знищити; одне дерево породи «дуб» та одне дерево породи «сосна» слід вважати повернутими ДП «Острозьке лісове господарство».

Одночасно, суд вважає за необхідне застосувати у кримінальному провадженні спеціальну конфіскацію.

Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинив умисний злочин, передбачений ч. 3 ст. 246 КК України, санкція якої є альтернативною та передбачає, в тому числі, призначення покарання у виді позбавлення волі, та використав як засоби та знаряддя вчинення даного злочину бензопилу марки «Мотор січ 270» для спилювання дерев та дерев’яні кінні сани, а тому вони підлягають спеціальній конфіскації.

Витрати на залучення експерта в кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.314, 373, 374, 377, 475 КПК України суд

ухвалив:

затвердити угоду від 15.02.2019 року про примирення, укладену між представником потерпілого ДП «Острозьке лісове господарство» ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України та призначити узгоджене сторонами угоди про примирення покарання у виді штрафу в розмірі 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 25500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн.

Речові докази: речовину бурого кольору, яка була вилучена за допомогою марлевої пов’язки, поміщену у паперовий конверт із пояснювальним надписом та відтиском печатки «202 для пакетів Острозький ВП» та контрольний змив до неї, поміщений у паперовий конверт із пояснювальним надписом та відтиском печатки «202 для пакетів Острозький ВП» передані на зберігання до камери схову Острозького відділу поліції; речовину бурого кольору, яка була вилучена за допомогою марлевої пов’язки, поміщену у паперовий конверт із пояснювальним надписом та відтиском печатки «202 для пакетів Острозький ВП» та контрольний змив до неї, поміщений у паперовий конверт із пояснювальним надписом та відтиском печатки «202 для пакетів Острозький ВП», передані до камери схову Острозького відділу поліції, після набрання вироком законної сили – знищити; одне дерево породи «дуб» та одне дерево породи «сосна», передані на зберігання до ДП «Острозьке лісове господарство» - вважати повернутими ДП «Острозьке лісове господарство».

Конфіскувати у власність держави бензопилу марки «Мотор січ 270» та дерев’яні кінні сані зеленого кольору у розібраному стані, що передані на відповідальне зберігання ОСОБА_2

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Суддя Острозького районного судуОСОБА_3