Ухвала суду № 81221263, 16.04.2019, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 16.04.2019 Справа № 554/1513/19

Провадження № 1-кс/554/5772/2019

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2019 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави Чуванова А.М., при секретарі Садошенко М.П., за участю прокурора Бойка В.І., підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2В, розглянувши клопотання слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно:

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину та вагітну дружину, працюючого начальником першого сектору оперативно-розшукового відділу (з місцем дислокації н.п. "Дворічна") оперативно-розшукового управління Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: Харківська область, с.м.т. Дворічна, АДРЕСА_1, раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, по матеріалам досудового розслідування №42018220750000181, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.11.2018 року,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_1, яке мотивує наступним.

У провадженні Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві перебувають матеріали досудового розслідування №42018220750000181 від 26.11.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що між начальником Північного регіонального управління (ІІ категорії) Державної прикордонної служби України генерал-лейтенантом ОСОБА_4, з одного боку та громадянином України (військовослужбовцем) ОСОБА_1, старшим лейтенантом, укладено контракт про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, який діє й на теперішній час.

Відповідно до контракту громадянин України ОСОБА_1, ознайомившись із законами та іншими нормативно-правовими актами України, які регулюють порядок проходження громадянами України військової служби в Держаній прикордонній службі України, добровільно вступає на військову службу за контрактом і бере на себе зобов’язання додержуватись Конституції України, законів України, Статутів ЗС України, Кодексу професійної етики військовослужбовця ДПС України та інших нормативно-правових актів з питань, що регламентують проходження військової служби, а також виконувати накази старших начальників; виконувати службові обов’язки військовослужбовця, вимоги посадової інструкції; не використовувати своє службове становище з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб; не допускати впливу членів сім’ї або інших осіб на виконання своїх службових обов’язків, якщо їх інтереси не збігаються з покладеними завданнями та/або суперечать їм, а також не вчиняти інших корупційних правопорушень; дотримуватись вимог військової дисципліни, визначеного в органі Державної прикордонної служби України розпорядку дня; не допускати вчинення злочинів та адміністративних правопорушень, у тому числі корупційних правопорушень; дотримуватись обмежень визначених для військовослужбовців законодавством.

Окрім того, ОСОБА_1 склав військову присягу на вірність народу України. Наказом Голови Державної прикордонної служби України від 27.05.2016 №470-ос ОСОБА_1 призначено на посаду начальника першого сектору оперативно-розшукового відділу (з місцем дислокації н.п. "Дворічна") оперативно-розшукового управління Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України.

Відповідно до Посадової інструкції начальника першого сектору оперативно-розшукового відділу (з місцем дислокації) оперативно-розшукового управління Східного регіонального управління, ОСОБА_1 відповідає за стан оперативної протидії транскордонній злочинності на ділянці відповідальності ОРВ, організацію здобування та обробки оперативним складом сектору даних щодо осіб причетних до протиправної діяльності через державний кордон, проведення фільтраційно-перевірочних заходів тощо.

ОСОБА_1, як начальник першого сектору оперативно-розшукового відділу (з місцем дислокації н.п. "Дворічна") оперативно-розшукового управління Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України зобов’язаний здійснювати збір, обробку та аналіз інформації щодо протиправної діяльності на ділянці ОРВ, вести та своєчасно оновлювати бази даних на організаторів та пособників відповідної незаконної діяльності встановленим порядком, контролювати стан цієї роботи, здійснювати моніторинг обстановки на ділянці ОРВ з питань організації боротьби з протиправною діяльністю на державному кордоні України.

ОСОБА_1, обіймаючи посаду начальника 1 сектору оперативно-розшукового відділу (з місцем дислокації в н.п. "Дворічна") ОРУ Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, є службовою особою.

Незважаючи на обізнаність з вимогами законодавства та обов'язок їх дотримуватися ОСОБА_1, перебуваючи на посаді начальника 1 сектору оперативно-розшукового відділу (з місцем дислокації в н.п. "Дворічна") ОРУ Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України діючи умисно, вчинив корупційний злочин, а саме – одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища,поєднано з вимаганням, за наступних обставин.

В листопаді 2018 року (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено) громадянин ОСОБА_5, займаючись переміщенням різноманітних товарів через автомобільний пункт пропуску "Піски", потрапив під штучні перешкоди під час перетину державного кордону України, які полягали в поглиблених фільтраційних заходах переміщуваних товарів. В цей час до громадянина ОСОБА_5 звернувся начальник першого сектору оперативно-розшукового відділу (з місцем дислокації в н.п. "Дворічна") ОРУ Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України майор ОСОБА_1, який повідомив, що державний кордон України з наявним у громадянина ОСОБА_5 товаром можливо перетнути шляхом надання йому, ОСОБА_1, неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в розмірі 50 доларів США за кожен кубічний метр переміщеного товару.

Під час вказаної зустрічі ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_5, що безперешкодне переміщення товарів з України в Російську Федерацію останній може здійснити шляхом переправлення вантажним потягом сполученням "Куп’янськ" - "Валуйки", завантаживши необхідні речі на ділянці між населеними пунктами м. Куп’янськ Харківської області - с. Синьківка Куп’янського району Харківської області, поза пунктами митного контролю, за що має надати неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в розмірі 50 доларів за кожен кубічний метр переміщеного товару, а оскільки ОСОБА_5 має намір перемістити шістнадцять кубічних метрів, сума наданої ОСОБА_1 неправомірної вигоди має складати 800 (вісімсот) доларів США. В іншому випадку перемістити товари через державний кордон України громадянин ОСОБА_5 не зможе.

В подальшому, 26.11.2018 року ОСОБА_5, усвідомлюючи протиправний характер дій ОСОБА_1, звернувся до правоохоронних органів з відповідною заявою.

Надалі, 02.12.2018 року, точний час в ході досудового розслідування не встановлено ОСОБА_5, діючи під контролем правоохоронних органів, за вказівкою начальника першого сектору оперативно-розшукового відділу (з місцем дислокації н.п. "Дворічна") ОРУ Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України майора ОСОБА_1, здійснив переміщення, шляхом переправлення вантажним потягом сполученням "Куп’янськ" - "Валуйки" шістнадцять кубічних метрів товару, який попередньо завантажений між населеними пунктами м.Куп’янськ Харківської області - с.Синьківка Куп’янського району Харківської області (точне місце в ході досудового розслідування не встановлено), поза пунктами митного контролю.

Надалі, ОСОБА_5, усвідомлюючи, що невиконання вимог

ОСОБА_1 призведе до порушення його, ОСОБА_5, законних прав та інтересів, 03.12.2018 року, діючи під контролем правоохоронних органів, ОСОБА_5 в силу попередньої домовленості з ОСОБА_1 приблизно о 19 год. 10 хв. зустрівся з останнім біля будівлі магазину розташованого за адресою: Харківська область, м. Куп’янськ, вул.Давидова-Лучицького, 17. Під час вказаної зустрічі ОСОБА_5 передав ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 800 доларів США, що з розрахунку на національну валюту, згідно офіційного курсу гривні до долара США, становить 22578 гривень 21 копійка, які останній вимагав у ОСОБА_5 за безперешкодне переміщення 02 грудня 2018 року шістнадцяти кубічних метрів товару через державний кордон України поза пунктами митного контролю.

Таким чином, ОСОБА_1, будучи начальником першого сектору оперативно-розшукового відділу (з місцем дислокації н.п. "Дворічна") ОРУ Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, тобто службовою особою, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, діючи умисно, близько 19 год. 10 хв. 03.12.2018 року, перебуваючи біля будівлі магазину розташованого за адресою: Харківська область, м. Куп’янськ, вул. Давидова-Лучицького, 17, одержав для себе від ОСОБА_5 неправомірну вигоду у виді грошових коштів у сумі 800 доларів США, що з розрахунку на національну валюту, згідно офіційного курсу гривні до долара США, становить 22578 гривень 21 копійка, за вчинення ним, ОСОБА_1, дій в інтересах ОСОБА_5, - сприяння у безперешкодному переміщенню 02.12.2018 року через державний кордон України, шляхом переправлення вантажним потягом сполученням "Куп’янськ" - "Валуйки" шістнадцяти кубічних метрів товару, який попередньо завантажений між населеними пунктами м. Куп’янськ Харківської області - с. Синьківка Куп’янського району Харківської області (точне місце в ході досудового розслідування не встановлено), поза пунктами митного контролю, з використанням наданої йому влади та службового становища, поєднаного з вимаганням.

З метою запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється; слідчий просить обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Прокурор в судовому засіданні підтримав заявлене клопотання, просив задовольнити.

Підозрюваний в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, просив обрати більш м’який запобіжний захід. Пояснив, що він в січні 2019 року дізнався про кримінальне провадження відносно нього, але нікуди не втікав, постійно знаходиться на зв’язку зі слідчим, на його утриманні знаходиться малолітня дитина та вагітна дружина.

Захисник в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання, оскільки підозра не обґрунтована, ризики не доведені, нічого не вилучено. Вказав, що підозрюваний поважна людина, позитивно характеризується, має нагороди та грамоти за успіхи в роботі, утримує сім’ю,просив обрати більш м’який запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши клопотання та копії матеріалів, якими воно обґрунтовується, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як вбачається зі ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв’язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв’язку з його доступом до зброї.

Відповідно до приписів ч.1 та ч.2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Судом встановлено, що 21.03.2019 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Перевіривши та оцінивши докази, надані слідчим, приходжу до переконання, що з матеріалів клопотання, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, вбачається наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними у справі доказами, а саме: повідомленням про кримінальне правопорушення, протоколом огляду від 03.12.2018 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_5, та іншими доказами по справі в їх сукупності.

Також вважаю, що слідчим доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Жоден із більш м’яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним ризикам.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного, слідчий суддя також приймає до уваги строк покарання, що йому загрожує у разі доведеності вини, його особу, вік підозрюваного.

Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає, що є достатні підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного.

Відповідно до ч. 2 ст. 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов’язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов’язки, передбачені частиною п’ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.

Як вбачається з ч. 5 ст.194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов’язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов’язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов’язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

При цьому, прокурором у судовому засіданні не доведено необхідності покладення на підозрюваного обов'язку у цілодобовому домашньому арешті, а відтак, слідчий суддя, враховуючи особу підозрюваного, дійшов висновку про відмову у вимозі клопотання щодо цілодобового домашнього арешту.

Крім того, відповідно п. 2 ч. 1 ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено: протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Оскільки, ОСОБА_1 повідомлено про підозру 21.03.2019 року за ч. 3 ст. 368 КК України, то строк дії ухвали закінчується 19.05.2019 року.

Керуючись ст.ст. 132, 176-178, 181, 186, 193-194, 196-197, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого – задовольнити частково.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 19.05.2019 року. Заборонити ОСОБА_1 залишати місце проживання за адресою: Харківська область, с.м.т. Дворічна, АДРЕСА_1, у період з 21.00 год. по 07.00 год. наступного дня, без застосування електронних засобів контролю.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обов’язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України: прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою.

В іншій частині клопотання відмовити.

В разі невиконання вищевказаних зобов’язань, до підозрюваного може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, зобов’язавши передати копію ухвали для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Роз’яснити, що за умисне невиконання ухвали суду передбачена відповідальність за ст. 382 КК України.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п’яти днів з часу проголошення.

Слідчий суддя Октябрського

районного суду м. Полтави А.М.Чуванова