Рішення № 81221101, 16.04.2019, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/495/2019

Справа № 537/743/19

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.04.2019 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючої судді Зоріної Д.О., при секретарі Маслій М.І., розглянувши у підготовочму судовому засіданні в місті Кременчуці за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою, де просить суд ухвалити рішення, яким розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем, ОСОБА_2, зареєстрований 28 травня 2013 року у Крюківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кременчуцького міського управління юстиції у Полтавській області за актовим записом №177; після розірвання шлюбу залишити їй прізвище «Росенко»; стягнути з відповідача на її користь понесені витрати на оплату правової допомоги в розмірі 800 грн. 00 коп.; стягнути з відповідача на її користь судові витрати на оплату судового збору в розмірі 768 грн. 40 коп.

Свої вимоги мотивувала тим, що 28 травня 2013 року між нею та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб у Крюківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кременчуцького МУЮ у Полтавській області за актовим записом №177. Від даного шлюбу сторони мають неповнолітню дитину – доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з позивачем та знаходиться на її утриманні. Позивач зазначає, що з початку січня 2019 року сторони не проживають однією сім’єю, сімейних стосунків не підтримують. Причиною розпаду сім’ї стало те, що подружжя абсолютно різні люди, вони мають різні погляди з питань сумісного проживання та виховання дитини, у зв’язку із чим між ними виникають непорозуміння, що і призвело до відчуження між сторонами. Позивач вважає, що шлюб розпався остаточно і налагодження сімейних стосунків є не тільки неможливим, але й недоречним. За викладених обставин позивач і вимушена звернутись до суду із позовом про розірвання шлюбу.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав, проти їх задоволення не заперечував.

Суд, вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, встановив наступне.

Шлюб між сторонами у справі, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище Герко) ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований 28 травня 2013 року у Крюківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кременчуцького МУЮ у Полтавській області за актовим записом №177, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії І-КЕ №105702, а також відміткою у паспорті відповідача серії КО №658647.

Сторони від шлюбу мають малолітню дитину – доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено свідоцтвом про народження серії І-КЕ №205348, видане 25 липня 2014 року Крюківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кременчуцького МУЮ у Полтавській області.

Відповідно до статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно зі статтею 56 Сімейного кодексу України, кожен з подружжя має право на припинення шлюбних відносин.

Відповідно до частини 2 статті 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно із положеннями пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

В судовому засіданні встановлено, що подружжя шлюбних відносин не підтримує з січня 2019 року.

Збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, вони не мають наміру щодо поновлення сімейних стосунків.

Приймаючи до уваги ту обставину, що сторони не підтримують шлюбно-сімейних стосунків значний час, збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, приймаючи до уваги думку відповідача, який не заперечує проти розірвання шлюбу, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог, і вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 160 Сімейного кодексу України визначено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Так, сторони досягли згоди щодо визначення місця проживання дитини – доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з матір’ю – ОСОБА_1

Відповідно до статті 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила прізвище у зв’язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 бажає залишити прізвище «Росенко».

Відповідно до частини 1 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, до яких пунктом 1 частини 3 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України віднесено витрати на професійну правничу допомогу, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Згідно із частиною 2 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 3 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За таких обставин, оскільки в судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що позивач понесла витрати на правничу допомогу в розмірі 800 грн. 00 коп. для звернення із позовом до суду, та який підтверджено квитанцією від 25 лютого 2019 року адвоката ОСОБА_5, договором про надання правової допомоги від 22 лютого 2019 року, укладеного між останньою та позивачем ОСОБА_1, актом здачі – прийняття виконаних робіт від 25 лютого 2019 року, розрахунком на оплату правової допомоги, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача понесені нею витрати в зазначеному вище розмірі.

Статтею 141 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 1 статті 142 Цивільного процесуального кодексу України та частиною 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (зі змінами) передбачено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

За викладених обставин, оскільки відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне повернути позивачу ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового, сплаченого нею при подачі позову до суду згідно квитанції №0.0.1278653652.1 від 25 лютого 2019 року, оригінал якої міститься в матеріалах справи, а також стягнути на її користь з відповідача сплачений нею судовий збір в розмірі 384 грн. 20 коп.

Керуючись статтями 5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 141, 265 Цивільного процесуального кодексу України, частиною 3 статті 105, статтями 110, 112 Сімейного кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, адреса реєстрації: 39600, АДРЕСА_1) до ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, адреса реєстрації: 39600, АДРЕСА_1) про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 28 травня 2013 року у Крюківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кременчуцького міського управління юстиції у Полтавській області за актовим записом №177, між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище Герко) ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, - розірвати.

Залишити позивачу ОСОБА_1 прізвище «Росенко».

Місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визначити з матір’ю – ОСОБА_6.

Зобов’язати Управління Державної казначейської служби України у місті Кременчуці Полтавської області повернути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, із державного бюджету 50 відсотків судового збору, що складає 384 грн. 20 коп., сплаченого нею при подачі позову до суду 25 лютого 2019 року згідно квитанції № 0.0.1278653652.1, оригінал якої міститься в матеріалах справи, на розрахунковий рахунок №31217206016010, отримувач – УК у місті Кременчук, код отримувача – 37965850, МФО отримувача – 899998, банк отримувача – Казначейство України, призначення платежу – судовий збір.

Зобов’язати Управління Державної казначейської служби України у місті Кременчуці Полтавської області виконати ухвалу суду про повернення витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 Андріґ Сергійовича на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати на оплату судового збору в розмірі 384 грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 Андріґ Сергійовича на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати на оплату правничої допомоги в розмірі 800 грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя : Д.О. Зоріна