Постанова № 81220736, 08.04.2019, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/3595/19

Провадження №3/428/753/2019

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2019 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Луганського В.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Голуб Т.М.,

прокурора Сєвєродонецької

місцевої прокуратури ОСОБА_1,

особи, яка притягається

до адміністративної відповідальності ОСОБА_2,

розглянувши матеріали, які надійшли з Управління захисту економіки в Луганській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП:

ОСОБА_2, 16.08.1969р.н., РНОКПП НОМЕР_1, паспорт серії ЕМ 143974, виданий Сєвєродонецьким МВ УМВС України в Луганській області 07.04.1999р., уродженець ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, має середньо-спеціальну освіту, пенсіонер, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

ВСТАНОВИВ:

Сержант служби цивільного захисту ОСОБА_2 наказом ГУ ДСНС у Луганській області від 04.05.2017 №142 з 04.05.2017 р. був звільнений з посади старшого рятувальника рятувального відділення 12 ДПРЧ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області, на якій він перебував з 01.06.2013р., таким чином являючись особою, яка припинила діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, та відповідно до п.п. «д» п.1 ч.1 ст.3 ЗУ «Про запобігання корупції» суб'єктом, на якого поширюються вимоги цього Закону, після звільнення несвоєчасно 26.11.2018р. о 14-31 годині, без поважних причин подав до офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий 2017 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.172-6 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП визнав та пояснив, що правопорушення вчинив не навмисно, був заклопотаний після виходу на пенсію господарськими справами та забув вчасно подати декларацію, у скоєному щиро розкаюється.

Прокурор Гайович П.І. в судове засідання надав письмовий висновок прокурора, який долучений до матеріалів справи, зазначив, що в діях ОСОБА_2 склад правопорушення є, він повинен бути притягнутий до адміністративної відповідальності.

Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_2, прокурора Гайовича П.І., всебічно та об’єктивно дослідивши матеріали провадження, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Ст.280 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.ст.251,252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст.1 ЗУ «Про запобігання корупції»: правопорушення, пов’язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Згідно п.п.«д» п.1 ч.1 ст.3 ЗУ «Про запобігання корупції», суб’єктами, на яких поширюються дія цього Закону, є особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, податкової міліції, особи начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України.

Як вбачається з копії витягу з наказу ГУ ДСНС у Луганській області від 04.05.2017 № 142 сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_2 з 04.05.2017 р. звільнено та виключено з кадрів старшого рятувальника рятувального відділення 12 ДПРЧ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області.

Згідно п.15 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №593 від 11 липня 2013 року, сержант служби цивільного захисту є особою молодшого начальницького складу служби цивільного захисту.

Таким чином, старший рятувальник рятувального відділення 12 ДПРЧ ГУ ДСНС у Луганській області сержант служби цивільного захисту ОСОБА_2 відповідно до п.п. «д» п. 1 ч. 1 ст.3 Закону є суб’єктом, на якого поширюється дія Закону.

Згідно ч.1 ст.45 Закону особи зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Абзацом другим частини 2 статті 45 Закону визначено, що особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3, зобов'язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

ГУ ДСНС у Луганській області систематично проводить вивчення норм антикорупційного законодавства, зокрема у травні 2016 року ОСОБА_2 ознайомився щодо знання вимог Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 року № 1700-УІІ, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_2 у попередженні.

Підпунктом 3 пункту 5 Розділу II Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування затвердженого Рішенням № 3 Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 липня 2016 р. за № 959/29089) встановлено, що декларація суб'єкта декларування, визначеного в абзаці другому ч.2 ст. 45 Закону, який припинив діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подається до 00 годин 00 хвилин 01 квітня наступного року після припинення такої діяльності.

Таким чином, виходячи із положень абзацу другого частини 2 статті 45 Закону, у ОСОБА_2, який, будучи особою, яка припинила діяльність у 2017 році, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, виник обов’язок подати декларацію особи, яка припинила діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік до 01.04.2018р.

Відповідно до Інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, встановлено, що ОСОБА_2 лише 26.11.2018р. о 14-31 годині подав декларацію особи, яка припинила діяльність пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Відповідно до інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, встановлено, що ОСОБА_2 подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік 11.03.2017р. о 10-27 годин, тобто вчасно, та 04.05.2017р. о 10-57 годині подав декларацію особи, яка припинила діяльність пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, що підтверджує обізнаність ОСОБА_2 з вимогами Закону України «Про запобігання корупції».

Поважних причин щодо несвоєчасного подання декларації особи, яка припинила діяльність пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік, ОСОБА_2 не встановлено

Частиною першою ст. 172-6 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_2, будучи особою, яка припинила діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, несвоєчасно 26.11.2018 року о 14-31 годині, без поважних причин подав до офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий 2017 рік, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду та, окрім визнання ОСОБА_2 своєї вини у судовому засіданні, підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковано за ч.1 ст. 172-6 КУпАП, як несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_2, ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_2 щиро розкаюється у скоєному.

Обставиною, що згідно ст. 34 КУпАП, пом’якшує відповідальність ОСОБА_2, є щире розкаяння.

Обставин, які відповідно ст.35 КУпАП обтяжують відповідальність ОСОБА_2, суд не вбачає.

Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням особи, майнового стану та ступеню вини ОСОБА_2, характеру та суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що йому слід призначити стягнення у вигляді штрафу, в межах санкції ч.1 ст. 172-6 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

На підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_2 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 384 грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст. 9, 33-35, 172-6, 221, 276, 277, 283, 284 КУпАП, Закону України «Про судовий збір»,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, 16.08.1969р.н., РНОКПП НОМЕР_1, визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п’ятдесят) грн. 00 коп. (отримувач - УК у м.СЄВЄРОД/СЄВЄРОД/2181100; код отримувача - 37944909; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача(МФО) - 899998; номер рахунку -31114106012080; код класифікації доходів бюджету - 21081100).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача: 31211256026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106 (судовий збір) у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 (двадцять) коп.

Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений ОСОБА_2 не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз’яснити ОСОБА_2, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Суддя В. І. Луганський