Рішення № 81217885, 09.04.2019, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/4144/18

Номер провадження 2/404/2698/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2019 року Кіровський районний суд м.Кіровограда в складі:

Головуючого судді – Іванової Н.Ю.

при секретарі - Гуйван О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість по відсоткам за договором № KGNLRX07340227 від 31 серпня 2006 року нарахованих на прострочену заборгованість по кредиту за період з 04 червня 2013 року по 04 червня 2018 року у розмірі 12279 грн. 98 коп. та стягнути судові витрати по справі в розмірі 1762 грн.

Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що 31 серпня 2006 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений договір № KGNLRX07340227, відповідно до остання отримала кредит у розмірі 1953 грн. 50 коп.

Відповідач особистим підписом в заяві підтвердила свою згоду про те, що вона попередньо була ознайомлена та погодилась з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам, які були їй надані у письмовій формі, отримала повну інформацію про умови кредитування та підписана нею заява про отримання кредиту разом з запропонованими банком Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам, Тарифами складає між банком та відповідачем кредитний договір.

Вказано, що умовами договору № KGNLRX07340227 визначено, що банк надає клієнту строковий кредит у сумі 1953 грн. 50 коп., на строк 31 серпня 2006 року по 29 лютого 2008 року включно, в обмін на зобов’язання позичальника по поверненню кредиту, сплати процентів в обумовлені у заяві та Умовах про надання споживчого кредиту фізичним особам строки. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати (з 15 по 20 число кожного місяця), позичальник повинен надавати банку (щомісячний платіж) у сумі 168 грн. 73 коп., для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також інші витрати згідно умов. Позичальник зобов’язується повернути суму кредиту, процентів, комісії відповідно до заяви та умов.

При порушенні позичальником зобов’язань по погашенню кредиту, він сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 11,03% на місяць розрахованих від суми залишку непогашеної заборгованості.

Вважає, що кредитний договір є двостороннім та оплатним, де оплатою за користування кредиту є сплата відсотків. Отже основними вимогами банку за кредитним договором до боржника є повернення наданих кредитних коштів та отримання відсотків за їх користування, і ця умова є істотним фактором при наданні кредитних коштів, враховуючи що важливою ознакою кредитної операції є те, що вона надається за рахунок залучених грошових коштів.

Позивач свої зобов’язання за договором виконав в повному обсязі, однак позичальник в порушення норм закону взяті на себе зобов’язання за договором належним чином до сьогодні не виконав, у зв’язку з чим, розмір простроченої заборгованості відповідача по кредиту перед банком відповідно детального розрахунку станом на 04 червня 2018 року складає 1833 грн. 45 коп.

Зазначено, що в пунктах 3.2.2, 3.2.3, 3.2.9 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам, до яких приєднався відповідач підписуючи договір (заяву) № KGNLRX07340227, визначено обов’язок позичальника здійснювати погашення кредиту у порядку та строки відповідно до заяви, сплатити відсотки за користування кредитом відповідно до заяви та п.п. 4.1, 4.2 даних Умов та тарифів. При непогашенні кредиту в строки, зазначені в заяві, заборгованість у частині вчасно непогашеної суми кредиту вважається простроченою. На залишок заборгованості по простроченій сумі кредиту нарахування відсотків здійснюється відповідно до п.4.2 Умов з дати виникнення простроченої заборгованості.

Датою 29 лютого 2008 року в договорі (заяві) №KGNLRX07340227 саме визначено кінцеву дату виконання позичальником дій щодо повернення кредиту за умов відсутності порушень по сплаті та простроченої заборгованості, а не кінцевий термін спливу виконання ОСОБА_1 своїх грошових зобов’язань за договором та припинення зобов’язань в цілому.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.7 Умов, за користування кредитом у період з дати укладення договору до дати погашення кредиту позичальник щомісяця в період сплати сплачує відсотки у розмірі, зазначеному у заяві. При непогашенні кредиту в строки, установлені у заяві й п.3.2.2 Умов, заборгованість у частині вчасно непогашеної суми кредиту вважається простроченою. На залишок заборгованості по простроченій сумі кредиту нарахування відсотків здійснюється згідно п. 4.2 Умов з дати виникнення простроченої заборгованості.

Вказано, що отримані відповідачем кредитні кошти до теперішнього часу банку не повернуті, тим самим, враховуючи, що договір (заява) №KGNLRX07340227 не є розірваним, чи припиненим, відсутні підстави для припинення щомісячного нарахування відсотків на суму простроченої заборгованості по кредиту, як плату за весь час фактичного користування кредитними коштами. Враховуючи, що сплата відсотків за договором №KGNLRX07340227 позичальником повинна здійснюватись щомісячно, то і позовна давність за вимогами пов’язаними з стягненням заборгованості по простроченим щомісячним платежам (відсотків за користування кредитом), повинна обчислюватися за період, відповідний терміну загальної позовної давності від дати звернення до суду, якщо термін не збільшено умовами договору.

Банк вважає за необхідне захистити свої права в судовому порядку та стягнути з боржника на свою користь суму заборгованість по нарахованим на прострочену заборгованість відсоткам за період відповідний збільшеному терміну позовної давності встановленого п. 5.5 Умов, з 04 червня 2012 року по 04 червня 2018 року за розрахунком: сума простроченої заборгованості по кредиту*розмір % ставки в день * кількість днів прострочення /100.

Строк прострочення за тілом кредиту за період 04 червня 2013 року по 04 червня 2018 року становить 1825 днів, розмір простроченої заборгованості складає 1833 грн. 45 коп., розмір % ставки в день дорівнює 0,367%, а отже сума заборгованості по відсоткам згідно розрахунку складає: 1833,45 грн.*0,367%*1825 днів прострочення/100=12279 грн. 98 коп.

Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 06 липня 2018 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні /а.с.24-25/.

22 листопада 2018 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно якого просила у задоволенні позовних вимог банку відмовити повністю. Вказано, що відповідач ознайомившись із змістом позовних вимог вважає їх незаконними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Відповідач не погоджується з підставами позову банку і вважає за необхідне повідомити, що звертаючись 05 червня 2018 року до Кіровського районного суду міста Кіровограда з вимогами до неї позивачем приховані факти, наявності між учасниками справи з 2012 року судових рішень по умовам договору (заяви) №KGNLRX07340227 від 31 серпня 2006 року.

11 червня 2015 року рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда по цивільній справі №1109/4576/12 (номер провадження 2/404/2367/15) було відмовлено в задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до мотивувальної частини судового рішення судом вставлено, що 31 серпня 2006 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк Приватбанк, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк Приватбанк та ОСОБА_1 укладено кредитно-заставний договір №KGNLRX07340227, який складається із заяви позичальника та умов надання споживчого кредиту фізичним особам (Рострочка (Стандарт), Тарифами, відповідно якого позичальнику надано строковий кредит у сумі – 1953 грн. 60 коп. на строк 18 місяців, з 31 серпня 2006 року по 29 лютого 2008 року, включно, з умовами сплати за користування кредитом відсотків у розмірі 2,0% на місяць, на суму залишку заборгованості по кредиту, щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 38,1 грн. та єдиноразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 177 грн. 60 коп. в обмін на зобов’язання позичальника з повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди, комісії в зазначені в заяві та умовах надання споживчого кредиту фізичним особам строки.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості на суму 32 966 грн. 88 коп. судом встановлено, що строк дії кредитного договору від 31 серпня 2006 року №KGNLRX07340227сторонами визначений з 31 серпня 2006 року по 29 лютого 2008 року. Враховуючи положення закону щодо загального строку позовної давності (3 роки), суд дійшов висновку, що строк для пред’явлення вимог до позичальника за цим договором сплив 28 лютого 2011 року.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором, було з’ясовано, що останній платіж на погашення заборгованості за договором № KGNLRX07340227 від 31 серпня 2006 року відповідачем було здійснено 15 листопада 2006 року. З позовом до суду про стягнення заборгованості банк звернувся 18 квітня 2012 року, вже за межами позовної давності.

Судом також було встановлено, що позивачем не надано належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що при підписанні сторонами кредитного договору від 31 серпня 2006 року діяли Умови надання споживчого кредиту в редакції, яка передбачала збільшення строку позовної давності, а також зазначено, що ці Умови не є складовою частиною укладеного між сторонами договору, оскільки відповідачем вони не підписувались.

Вказано, що 17 вересня 2015 року ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області апеляційну скаргу банку відхилено. Рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 11 червня 2015 року залишено без змін.

Таким чином, вважає, що в межах цивільної справи № 404/4144/18, відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України не доводяться обставини, які встановлені судовим рішенням між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1: щодо строку дії договору № KGNLRX07340227 з 31 серпня 2006 року по 29 лютого 2008 року, обставини останнього платежу 15 листопада 2006 року, а також обставини відсутності між сторонами письмово правочину про продовження строку позовної давності – 5 років по зобов’язанням, що виникли з договору № KGNLRX07340227 від 31 серпня 2006 року.

Зазначено, що в грудні 2014 року банком було подано до Кіровського районного суду міста Кіровограда позов про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 29 294 грн. 86 коп., що виникла з кредитного договору № KGNLRX07340227 від 31 серпня 2006 року, яка складалась з заборгованості по сплаті відсотків в сумі 6505 грн. 05 коп., пені за несвоєчасність виконання зобов’язань по договору в сумі 20 918 грн. 63 коп., штраф (фіксована частина) в розмірі 500 грн. та штраф (процентна складова) в розмірі 1371 грн. 18 коп.

Розрахунок заборгованості по відсоткам у сумі 6505 грн. 05 коп. по умовам договору № KGNLRX07340227 був здійснений банком за період з 21 серпня 2012 року по 18 листопада 2014 року.

Рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 06 квітня 2015 року по цивільній справі №404/10376/14-ц позов ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 14 294 грн. 86 коп. заборгованості за кредитним договором, яка складається з 6505 грн. 06 коп. – заборгованість по сплаті відсотків, 5918 грн. 63 коп. – пеня за несвоєчасне виконання зобов’язань за договором, 500 грн. – штраф (фіксована частина) та 1371 грн. 18 коп. штрафу (процентна складова).

Відхиляючи заяву відповідача про застосування строку позовної давності суд зазначив, що приписами п. 5.5. Умов надання споживчого кредиту фізичним особам (Розстрочка), (Стандарт), термін позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки – пені, штрафів за договором встановлений сторонами тривалістю 5 років.

13 жовтня 2015 року рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено. Рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 06 квітня 2015 року скасовано. В задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

24 лютого 2016 року ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, касаційну скаргу банку відхилено. Рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 13 жовтня 2015 року залишено без змін.

Вважає, що отримавши відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення кредитної заборгованості, відмову в позові про стягнення заборгованості по відсоткам за період з 21 серпня 2012 року по 18 листопада 2014 року позивач втретє намагається віднайти будь-які шляхи для покладення обов’язку на позичальника по поверненню коштів після спливу строку позовної давності.

Додатково відповідач вважає за необхідне повідомити, що у неї взагалі відступній обов’язок по поверненню банку грошових коштів по умовам договору/заяви від 31 серпня 2006 року з підстав, що кредитні кошти особисто вона отримала і наявність заборгованості перед банківською установою виникла не в наслідок неправомірних дій позичальника. Дійсно, відповідач 31 серпня 2006 року звернулась до банку із заявою про видачу кредиту в сумі 1953 грн. 60 коп. у зв’язку з придбанням мобільного телефону в торгівельній мережі ТОВ «Евросеть ДВК». Придбаний телефон був неналежної якості і в межах гарантійного терміну 29 грудня 2006 року був повернутий відповідачем до торгівельної мережі. 09 листопада 2012 року банком було повідомлено відповідача, що підготовлений запит до магазину, де був оформлений кредитний договір № KGNLRX07340227 від 31 серпня 2006 року для повернення коштів. Після отримання коштів від торгової точки, буде можливий перерахунок кредиту. Позичальнику не відомо чи звертався банк до торгівельно-сервісного підприємства, не відомо чи повертались грошові кошти /а.с.35-41/.

Також представником відповідача разом з відзивом на позовну заяву подано заяву про застосування строку позовної давності, відповідно якої просила застосувати позовну давність по справі та відмовити банку у задоволенні позову /а.с.42-45/.

Представником позивача подано до суду заяву про слухання справи за відсутності представника банку, позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи за її відсутністю та відсутністі відповідача, а також просила застосувати строк позовної давності та відмовити в задоволенні позову.

Суд, в межах наданих доказів, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Згідно ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з’ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно до закону, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Судом встановлено, що 31 серпня 2006 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (21.05.2018 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» змінило назву на Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк») та ОСОБА_1 був укладений договір № KGNLRX07340227, який складається із заяви позичальника №KGNLRX07340227 та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Рострочка») («Стандарт»), Тарифами, відповідно якого позичальнику надано строковий кредит у сумі 1953 грн. 60 коп. на строк 18 місяців, з 31 серпня 2006 року по 29 лютого 2008 року, включно, з умовами сплати за користування кредитом відсотків у розмірі 2,0% на місяць, на суму залишку заборгованості по кредиту, щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 38 грн. 10 коп. та єдино разової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 177 грн. 60 коп. в обмін на зобов’язання позичальника з повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди, комісії в зазначені в заяві та умовах строки. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, за який приймається період з «15» по «20» число кожного місяця позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) у сумі 168 грн. 73 коп. для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотків, винагороди, комісії, а також інших витрат згідно з Умовами.

Позивач свої зобов’язання за договором виконав в повному обсязі, однак позичальник в порушення норм закону взяті на себе зобов’язання за договором належним чином не виконав, у зв’язку з чим, розмір простроченої заборгованості відповідача по кредиту перед банком відповідно розрахунку за період з 04 червня 2013 року по 04 червня 2018 року становить 12 279 грн. 98 коп./а.с.5/.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

22 листопада 2018 року представником відповідача подано заву про застосування до позовних вимог банку строків позовної давності (а.с. 42-45).

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 1 статті 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Частиною 1 статті 259 ЦК України визначено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

У відповідності до вимог ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Відповідно до п. 5.5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) позовну давність за вимогами про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки – пені, штрафів сторонами встановлено тривалістю у 5 років.

Зважаючи на строк виконання зобов’язань за кредитним договором – 29 лютого 2008 року та домовленість сторін про зміну тривалості позовної давності, а саме її збільшення до 5 років, строк позовної давності закінчився у 2013 році.

Разом з тим, своїм правом на звернення до суду банк скористався лише у червні 2018 року після спливу строку позовної давності, про застосування якої представник відповідача заявив, подавши відповідну заяву.

Належних та допустимих доказів на підтвердження тієї обставини, що термін дії договору продовжено позивачем надано не було. Інших доказів, які б свідчили про переривання строку позовної давності матеріали справи не містять.

У відповідності до ч.ч.1, 3 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Судом також встановлено, що 25 квітня 2012 року банк звертався до суду з позовом до ОСОБА_1 та просив стягнути з відповідача, в зв’язку з невиконанням останньою своїх зобов’язань за кредитним договором №KGNLRX07340227 від 31 серпня 2006 року заборгованість в розмірі 32966 грн. 88 коп., з них: заборгованість за кредитом – 1 833 грн. 45 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом – 11702 грн. 45 коп., заборгованість по комісії за користування кредитом – 571 грн. 50 коп., пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором - 16813 грн. 44 коп., штрафи відповідно до п.5.3 умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. (фіксована частина), 1546 грн. 04 коп. (процентна складова) та понесені судові витрати по справі /а.с.49/.

Рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 11 червня 2015 року у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено у зв’язку із спливом позовної давності /а.с. 52-55/.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 17 вересня 2015 року рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 11 червня 2015 року залишено без змін /а.с.56-57/.

Рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 06 квітня 2015 року позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, що виникла з кредитного договору №KGNLRX07340227 від 31 серпня 2006 року задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь банку 14294 грн. 86 коп. заборгованості, з яких: 6505 грн. 05 коп. заборгованості по сплаті відсотків, 5918 грн. 63 коп. пені за несвоєчасність виконання за договором, штраф (фіксована частина) в розмірі 500 грн. та штраф (процентна складова) в розмірі 1371 грн. 18 коп./а.с.58-59/.

Рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 13 жовтня 2015 року рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 06 квітня 2015 року скасовано. В задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено /а.с.61-63/.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 13 жовтня 2015 року залишено без змін /а.с.64-65/.

Крім цього, варто зауважити, що розрахунок заборгованості, наданий позивачем, оформлений не належним чином, в ньому не зазначено прізвища посадової особи, яка має право складати такий розрахунок, на ньому відсутній підпис цієї особи та печатка банку, що не відповідає нормативним вимогам до оформлення документів, закріплених в ДСТУ 4163-2003 «Вимоги до оформлення документів», затверджених наказом Держспоживстандарту України №55 від 17.04.2003р.

Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, розглянувши справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що у задоволенні заявлених позовних вимог слід відмовити у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі, понесені позивачем судові витрати згідно ст. 141 ЦПК України розподілу між сторонами не підлягають.

Куруючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 229, 247, 258-259, 263-265, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволені позову Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: АТ КБ «Приватбанк» (місцезнаходження: вул. Грушевського, 1 Д, м. Київ, ЄДРПОУ 14360570);

Відповідач: ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1? кв. 10, ІПН: НОМЕР_1).

Повний текст рішення суду складено 17.04.2019 року.

Суддя Кіровського Н. Ю. Іванова

районного суду

м.Кіровограда