Ухвала суду № 81216893, 17.04.2019, Вишгородський районний суд Київської області

"17" квітня 2019 р. Справа № 363/2197/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2019 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Котлярової І.Ю.

за участі секретаря Палій Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгород матеріали заяви Заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави в особі територіальної громади міста Вишгород про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом Заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади міста Вишгород до Вишгородської міської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, треті особи: ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 про визнання незаконним та скасування рішення Вишгородської міської ради та витребування земельних ділянок з незаконного володіння.

Ухвалою суду від 08.08.2017р. по справі було відкрито провадження та призначено справу до розгляду.

26.02.2018р. на адресу суду надійшла апеляційна скарга на ухвалу про відкриття провадження у зв’язку із чим, цивільну справу було передано до суду апеляційної інстанції для розгляду.

Разом із тим, 15.03.2018р. на адресу суду надійшла заява про забезпечення позову, у якій Заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури просить накласти арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221810100:38:001:0160, 3221810100:38:001:0165, 3221810100:38:001:0166, 3221810100:38:001:0167, 3221810100:38:001:0158, 3221810100:38:001:0159, 3221810100:38:001:6001, 3221810100:38:001:6002, 3221810100:38:001:6003, 3221810100:38:001:0169, 3221810100:38:001:6006, 3221810100:38:001:6007, 3221810100:38:001:6004, 3221810100:38:001:6005, 3221810100:38:001:0168, 3221810100:38:001:0157, 3221810100:38:001:0162, які розташовані на території садового товариства «Дніпро-8» садівницького масиву «Дніпро» м. Вишгород, Вишгородського району, Київської області. Крім того, просив заборонити відповідачам по справі та будь-яким іншим фізичним і юридичним особам проводити будівельні роботи на земельних ділянках з кадастровими номерами: 3221810100:38:001:0160, 3221810100:38:001:0165, 3221810100:38:001:0166, 3221810100:38:001:0167, 3221810100:38:001:0158, 3221810100:38:001:0159, 3221810100:38:001:6001, 3221810100:38:001:6002, 3221810100:38:001:6003, 3221810100:38:001:0169, 3221810100:38:001:6006, 3221810100:38:001:6007, 3221810100:38:001:6004, 3221810100:38:001:6005, 3221810100:38:001:0168, 3221810100:38:001:0157, 3221810100:38:001:0162, які розташовані на території садового товариства «Дніпро-8» садівницького масиву «Дніпро» м. Вишгород, Вишгородського району, Київської області. Вказана заява обґрунтована тим, що за час розгляду справи, відповідачі відчужували спірні земельні ділянки на користь третіх осіб, що в свою чергу затягує судовий процес та може призвести до ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду.

Судом встановлено, що заява про забезпечення позову було подана до суду після того, як матеріали цивільної справи були направлені до суду апеляційної інстанції для вирішення питання, зазначеного в апеляційній скарзі від 26.02.2018р. на ухвалу про відкриття провадження. У зв’язку із тим, що матеріали цивільної справи перебували на розгляді в суді апеляційної інстанції, вирішення питання про забезпечення позову було унеможливлено до повернення матеріалів цивільної справи до Вишгородського районного суду Київської області.

05.04.2019р з Київського апеляційного суду, повернулись матеріали цивільної справи разом з постановою про залишення без задоволення апеляційної скарги на ухвалу Вишгородського районного суду про відкриття провадження.

Ознайомившись з матеріалами заяви про забезпечення позову та матеріалами позовної заяви, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Пунктом 1 частини 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов може бути забезпечений шляхом накладення арешту на майно.

Заява про забезпечення позову розглядається не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи у відповідності до ч. 1ст. 153 ЦПК України.

Згідно абз. 1 п. 4 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 22 грудня 2006 року №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" зазначив про те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Враховуючи, що із заяви про забезпечення позову вбачається реальна небезпека реалізації майна, оскільки за час розгляду справи, відповідачі відчужували спірні земельні ділянки на користь інших осіб, а тому суд погоджується із доводами позивача, що не вжиття заходів забезпечення позову може призвести до ускладнення, або унеможливлення виконання рішення суду.

Однак, вимоги позивача щодо заборонити відповідачам по справі та будь-яким іншим фізичним і юридичним особам проводити будівельні роботи на спірних земельних ділянках, є необґрунтованою, оскільки на підтвердження того, що на земельних ділянках з кадастровими номерами: 3221810100:38:001:0160, 3221810100:38:001:0165, 3221810100:38:001:0166, 3221810100:38:001:0167, 3221810100:38:001:0158, 3221810100:38:001:0159, 3221810100:38:001:6001, 3221810100:38:001:6002, 3221810100:38:001:6003, 3221810100:38:001:0169, 3221810100:38:001:6006, 3221810100:38:001:6007, 3221810100:38:001:6004, 3221810100:38:001:6005, 3221810100:38:001:0168, 3221810100:38:001:0157, 3221810100:38:001:0162, які розташовані на території садового товариства «Дніпро-8» садівницького масиву «Дніпро» м. Вишгород, Вишгородського району, Київської області, проводяться будь-які будівельні роботи, до суду не надано жодного доказу, а тому така вимога не підлягає задоволенню.

Враховуючи, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати можливість виконання рішення суду та аналізуючи позовну заяву і клопотання про забезпечення позову, а саме те, що земельні ділянки, які зазначені в заяві про забезпечення позову, є предметом спору та те, що за час розгляду справи, відповідачі відчужували спірні земельні ділянки на користь інших осіб, а отже існує реальна небезпека повторної реалізації майна на користь третіх осіб, що в свою чергу призведе до затягування судового процесу, ускладнення, або унеможливлення виконання судового рішення.

Таким чином, позивачем доведено те, що невжиття заходів забезпечення позову, може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду, суд вбачає підстави для часткового задоволення заяви про забезпечення позову.

Відповідно до викладеного, та керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9від 22 грудня 2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», статтями 149-153 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву Заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави в особі територіальної громади міста Вишгорода про забезпечення позову задовольнити частково.

Забезпечити позов шляхом накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221810100:38:001:0160, 3221810100:38:001:0165, 3221810100:38:001:0166, 3221810100:38:001:0167, 3221810100:38:001:0158, 3221810100:38:001:0159, 3221810100:38:001:6001, 3221810100:38:001:6002, 3221810100:38:001:6003, 3221810100:38:001:0169, 3221810100:38:001:6006, 3221810100:38:001:6007, 3221810100:38:001:6004, 3221810100:38:001:6005, 3221810100:38:001:0168, 3221810100:38:001:0157, 3221810100:38:001:0162, які розташовані на території садового товариства «Дніпро-8» садівницького масиву «Дніпро» м. Вишгород, Вишгородського району, Київської області до винесення судом остаточного рішення.

В задоволені інших вимог відмовити за необґрунтованістю.

Копію ухвали направити для негайного виконання у Державну нотаріальну контору, держаному реєстратору Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області, а також сторонам по справі для відома.

Ухвала підлягає негайному виконання. Оскарження ухвали не зупиняє її дії.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали шляхом подання апеляційної скарги через Вишгородський районний суд Київської області до Київського апеляційного суду.

Суддя І.Ю. Котлярова