Ухвала суду № 81216870, 16.04.2019, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/5110/15-ц

Провадження № 2-з/367/147/2019

УХВАЛА

Іменем України

16 квітня 2019 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Карабаза Н.Ф.,

при секретарі Когут К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області заяву заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

в с т а н о в и в:

До Ірпінського міського суду Київської області надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, яку мотивує тим, що ОСОБА_2 відчужила спірну земельну ділянку 14.07.2018 року ОСОБА_3, також було змінене цільове призначення земельної ділянки, яка раніше була надана для ведення особистого селянського господарства на присадибну ділянку на підставі рішення Бучанської міської ради від 24.10.2018 року. Адреса земельної ділянки: м. Буча, вул. Яснополянська,34-ж також присвоєна на підставі рішення виконкому рішення Бучанської міської ради від 20.11.2018 року. Йому стало відомо про ці обставини в березні 2019 року від нових власників, які почали приводити земельну ділянку у необхідний для них стан: різати дерева, встановлювати кілки для установлення паркану, чіпати його майно. 10.04.2019 року ОСОБА_3 виконала наступні роботи на земельній ділянці №34-ж по вул. Яснополянській в м. Буча Київської області: були викопані два котловани під будівництво будинку та надвірних будівель. Один з котлованів розміром 3х3 та глибиною 2 м знаходиться частково на земельній ділянці, яка є спірною, на 0,80 м на земельній ділянці, якою він користується. Також котлован виритий впритул до його вуликів та причепу, що несе загрозу його майну. Просить забезпечити позов шляхом усунення перешкод в користуванні земельної ділянки шляхом заборони проведення будь-яких земельних, будівельних робіт на земельній ділянці №34-ж по вул. Яснополянській в м. Буча Київської області, яка належить ОСОБА_3 та встановити обов’язок для ОСОБА_3 вчинити певні дії – засипати котловани, які незаконно вириті на земельній ділянці №34-ж по вул. Яснополянській в м. Буча Київської області.

В судове засідання сторони не викликалися.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, оглянувши письмові матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що заява не підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов’язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов’язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Враховуючи вищезазначені положення ст. 149, 150 ЦПК України, відповідні роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України, а також те, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, крім того, забезпечення позову у способи, вказані у заяві заявника, є неспівмірними із заявленими ним позовними вимогами та не відповідають вимогам закону, із наданих фотокопій неможливо визначити на якій саме земельній ділянці викопаний котлован. Крім того, в заяві не значено власника земельної ділянки № 34-ж по вул. Яснополянській в м. Буча Київської області та до заяви не долучено документи, що підтверджують право власності на вказану земельну ділянку.

Також, викладені в заяві мотиви не дають підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, тому слід відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 149 – 153, ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд,–

у х в а л и в:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-ти денний строк з дня отримання копії ухвали.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Н.Ф. Карабаза