Ухвала суду № 81213165, 17.04.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

17 квітня 2019 року м. Київ № 640/6730/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., ознайомившись з поданням і доданими до нього матеріалами

Головного управління ДФС у м. Києві

до

Товариства з обмеженою відповідальністю “ІТ ЕСКОРТ”

про

підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у м. Києві звернулось до суду із заявою (від 17.04.2019р. 15:17год.) до Товариства з обмеженою відповідальністю “ІТ ЕСКОРТ” про підтвердження обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна відповідача, застосованого рішенням керівника контролюючого органу.

Вивчивши зміст заяви та доданих до неї матеріалів, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для залишення даної заяви без руху та надання заявнику часу для усунення недоліків, виходячи з наступного.

Особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів визначено статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо: підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Згідно з частиною 2 вказаної статті заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинна містити: 1) найменування адміністративного суду; 2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку заявника; 3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку, якщо такий відомий, щодо сторони, до якої застосовуються заходи, визначені частиною першою цієї статті; 4) підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника; 5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються; 6) підпис уповноваженої особи суб'єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою.

У частині, що не врегульована статтею 283 вказаного Кодексу, вимоги щодо заяви визначаються загальними нормами, зокрема статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

За правилами, визначеними частиною 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Порядок обчислення та справляння судового збору визначений Законом України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VI.

Статтею 3 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що об’єктом справляння судового збору, є, зокрема, подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

При цьому, згідно статті 5 Закону України “Про судовий збір” заявник не віднесений до категорії органів, які звільнені від сплати судового збору.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2019 рік” передбачено, що з 1 січня 2019 року установлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1921 гривень.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1921,00грн.

Таким чином, з аналізу наведених вище норм вбачається, що за подання заяви Головним управлінням ДФС у м. Києві, у порядку визначеному статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено справляння судового збору, тобто зазначена заява є об’єктом справляння судового збору за загальними правилами, визначеними нормами Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України Про судовий збір.

Однак, як вбачається із доданих до заяви документів, заявником до заяви не додано оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 1921 грн. за подання даної заяви в порушення вимог статті 4 Закону України Про судовий збір та частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, судом відхиляється посилання заявника на позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладену у постанові від 11.12.2018 у справі №826/4553/17, як на підставу для несплати судового збору за подання даної заяви, оскільки наведений у даній постанові висновок стосується не заяви, а подання органу Державної фіскальної служби, поданого в порядку статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції чинній до 15.12.2017, тоді як у даному випадку Головним управлінням ДФС у м. Києві подано до суду заяву в порядку статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції чинній з 15.12.2017. Отже дані правовідносини не є подібними, у зв'язку з чим зазначена заявником позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відповідно до вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України застосуванню у даних правовідносинах не підлягає.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частиною 3 статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заявником зазначена заява подана без дотримання вимог ч.3 ст.161, п.3, п.6 ч.2 ст.283 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому дану заяву слід залишити без руху з наданням відповідного терміну для усунення недоліків шляхом надання оригіналу документу про сплату судового збору за подання даної заяви до суду у строк до 10 год. 00 хв. 18 квітня 2019 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 161, 169, 243, 248, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя –

У Х В А Л И В:

1. Заяву Головного управління ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю “ІТ ЕСКОРТ” про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків залишити без руху.

2. Встановити заявнику строк до 10 години 00 хвилин 18 квітня 2019 року для усунення недоліків поданої заяви.

3. Роз'яснити заявнику, що невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до нього документів. Повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя І.М. Погрібніченко