Рішення № 81212961, 10.04.2019, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/2431/18

Провадження № 2/191/708/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10.04.2019

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Кухар Д.О.

за участю секретаря – Яніної О.В.

розглянувши, згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання технічними засобами, у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя,-

ВСТАНОВИВ:

21.06.2018 року позивач звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з 10 травня 2014 року він перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою ОСОБА_2. Під час сумісного проживання однією сім’єю вони з дружиною 13 грудня 2017 року на спільні кошти придбали житловий будинок, розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Синельникове вул. Козацька, 41, загальною площею 39,1 кв.м та земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, розташовану за тією ж адресою, площею 0,0524 га, кадастровий номер 1213000000:01:072:0004.

Згідно звіту про оцінку ТОВ «С-Тиматика», вартість будинку становить 38 923 грн., згідно звіту про оцінку ТОВ «ОСОБА_3 Плюс», вартість земельної ділянки становить 6515 грн.

Враховуючи те, що житловий будинок і земельна ділянка для його обслуговування набуті ними під час шлюбу, за спільні кошти та з метою спільного сумісного проживання їхньої сім’ї, вважає, що дане майно є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя і їх з відповідачем частки у ньому мають бути рівними, тобто по 1/2 частині кожному.

На даний час їх сім’я розпалася, але позивач не може домовитися з відповідачем та дійти згоди про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною власністю, тому вимушений звернутись з позовом до суду.

Враховуючи вищевикладені обставини, просить суд визнати житловий будинок, будівлі та споруди загальною площею 39,1 кв.м., житловою площею 22,3 кв.м., та земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,0524 га, кадастровий номер 1213000000:01:072:0004 розташовані за адресою: Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Козацька, 41, об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Визнати за ним, ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку, будівель та споруд, загальною площею 39,1 кв.м, житловою площею 22,3 кв.м., та земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,0524 га, кадастровий номер 1213000000:01:072:0004 розташовані за адресою: Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Козацька, 41.

Представник позивача ОСОБА_4 до початку проведення судового засідання надав суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи без їх присутності.

Відповідачка у судове засідання не з'явилася, про причини неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи без її присутності, відзиву на позов не надала, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. Відповідно до ст. 187 виклик відповідача, також здійснювався через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Суд вважає за необхідне ухвалити заочне рішення у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, прийшов до наступного.

В підтвердження заявлених позовних вимог, ОСОБА_1 долучено до матеріалів справи копії: свідоцтва про шлюб; договір купівлі – продажу земельної ділянки; договір купівлі - продажу нерухомого майна; інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав.

Судом встановлено, що сторони по даній справі з 10.05.2014 року перебувають у зареєстрованому шлюбі , що вбачається із копії Свідоцтва про шлюб, серії 1-КИ № 273651, виданого 10.05.2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Синельникове реєстраційної служби Синельниківського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровській області ( а.с. 8).

Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 13 грудня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Синельниківського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за № 825, ОСОБА_2 придбала земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, м. Синельникове вул. Козацька, 41, площею 0,0524 га, кадастровий номер 1213000000:01:072:0004 ( а.с. 6).

Відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 13 грудня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Синельниківського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за № 824, ОСОБА_2 придбала житловий будинок, розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Синельникове вул. Козацька, 41, загальною площею 39,1 кв.м ( а.с.7)

Відповідно до вимог ч.3 ст.368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 ст.372 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Згідно ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: 1) майно, набуте нею, ним до шлюбу; 2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; 3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частиною 1 ст.61 СК України встановлено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Статтею 63 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Частиною 1ст. 69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Суб'єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.

Частинами 1, 2 ст.70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, ухилявся від участі в утриманні дитини(дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сімї.

Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.

Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов’язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися обставинами, що мають істотне значення, якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім'ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об’єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 р. N 11).

Зі змісту п. п.23, 24постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з’ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов’язаннями, що виникли в інтересах сімї.

Таким чином, враховуючи, що спірний будинок та земельна ділянка набуті сторонами за час шлюбу, то такі є об’єктом спільної сумісної власності подружжя сторін, у зв’язку з чим суд приходить до висновку про його поділ між сторонами, виходячи з правил рівності часток подружжя в спільному майні, виділивши у власність за позивачем та відповідачем по 1/2 частини житлового будинку та земельної ділянки.

Керуючись ст.ст.2,3, 10-12, 13, 81, 82,280, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

Визнати житловий будинок, будівлі та споруди загальною площею 39,1 кв.м., житловою площею 22,3 кв.м., та земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,0524 га, кадастровий номер 1213000000:01:072:0004 розташовані за адресою: Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Козацька, 41, об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку, будівель та споруд, загальною площею 39,1 кв.м, житловою площею 22,3 кв.м. та на 1/2 частину земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,0524 га, кадастровий номер 1213000000:01:072:0004, які розташовані за адресою: Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Козацька, 41.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, якщо не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: ОСОБА_6