
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 500/2907/18
29 березня 2019 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючого судді Жука А.В.
за участю:
секретаря судового засідання Порплиці Т.В.
представника позивача - ОСОБА_1
представників відповідача - Васильчук І.Б., Неділенька В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Тернопільської митниці ДФС про скасування рішень та зобов`язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
28 грудня 2018 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_4 до Тернопільської митниці Державної фіскальної служби України, в якій просить:
- визнати недійсним рішення Тернопільської митниці ДФС про коригування митної вартості товару від 12.12.2018 №UA403000/2018/000141/2;
- визнати недійсним рішення Тернопільської митниці ДФС №UA403000/2018/00366 про відмову у митному оформленні (випуску) товару;
- зобов'язати Тернопільську митницю ДФС здійснити митне оформлення автомобіля Audi Q5 Quattro Premium S Line 3.0L, 2012 року випуску, 2013 модельний рік, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 при визначеній декларантом вартості товару 4400,00 канадських долара (92913,77 грн.)
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем протиправно, в порушення норм статті 57 Митного кодексу України та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару - транспортного засобу марки Audi, модель Q5, 2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, та обраний метод його визначення, а саме основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом (резервним), внаслідок чого прийнято рішення Тернопільської митниці ДФС про коригування митної вартості товару від 12.12.2018 №UA403000/2018/000141/2 та рішення Тернопільської митниці ДФС №UA403000/2018/00366 про відмову у митному оформленні (випуску) товару. Позивач стверджує, що на підставі рахунку - фактури №31/2018 від 12.11.2018 оплатив нерезиденту повну вартість автомобіля готівкою в сумі 3400,00 CAD, про що отримав відповідні документи. При перетині кордону України і декларуванні, визначив митну вартість транспортного засобу за ціною договору (контракту). На переконання ОСОБА_5, відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий перелік документів і необґрунтовано витребував банківські платіжні документи, які стосуються оцінюваного товару, достовірно знаючи, що рахунок по купівлі автомобіля не оплачувався через фінансові установи, а готівкою, на підтвердження чого і було подано фактуру №31/2018 від 12.11.2018. Відтак, застосування резервного методу для визначенні митної вартості товару є протиправним, а збільшення такої вартості з 3400,00 CAD до 4020,49 CAD суттєво порушує права позивача. На підставі вказаного просить суд визнати протиправними та скасувати рішення Тернопільської митниці ДФС про коригування митної вартості товару від 12.12.2018 №UA403000/2018/000141/2 та рішення Тернопільської митниці ДФС №UA403000/2018/00366 про відмову у митному оформленні (випуску) товару;
Ухвалою суду від 02.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Призначено у справі підготовче засідання на 21.01.2019 року.
18 січня 2019 року представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в позовній заяві, суду пояснив, що під час митного оформлення позивачем автомобіля Audi Q5 Quattro Premium S Line 3.0L, 2012 року випуску, 2013 модельний рік, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 не був представлений повний перелік документів, які визначені статтею 53 Митного кодексу України, а саме, не надано документи, що підтверджують ціну, яка була сплачена за товар або підлягає сплаті за нього. На підставі наведеного посадовою особою підрозділу митного оформлення 28.11.2018 скероване декларанту електронне повідомлення з вимогою про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності, - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, коносамент; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; інформацію про ціну продажу даного колісного транспортного засобу з аукціону. Листом від 28.11.2018 уповноваженою особою декларанта надана відповідь митному органу про неможливість надання документів, що підтверджують митну вартість та інших додаткових документів. За основу для обрахунку митної вартості взято вартість визначену відповідно до витягу з інтернет каталогу №018479/28269509 від 12.12.2018 у сумі 13850,00 євро. З врахуванням коефіцієнта приведення вартості колісного транспортного засобу у провідній країні-експортері до його вартості в країні придбання відповідно до вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 (із змінами та доповненнями) вартість становить 11080,00 євро, транспортні та страхові витрати у сумі 1000,00 канадських доларів згідно рахунку-фактури № 31/2018 від 12.11.2018 поданого до митного оформлення, що в сумі становить 17632,1875 канадських доларів. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявленої декларантом, та отриманої інформації щодо вартості транспортного засобу, посадовою особою відділу адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання прийнято рішення про коригування митної вартості №UA403000/2018/000141/2 від 12.12.2018 у зв'язку з тим, що декларантом до митного оформлення надані документи, які не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, не подано всіх необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України. На підставі винесеного рішення про коригування митної вартості від 12.12.2018 №UA403000/2018/000141/2 надано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403000/2018/00366. Враховуючи наведене, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними, а оскаржувані рішення такими, що прийнятті відповідно до закону та з урахуванням усіх обставин.
28.01.2019 через відділ документального забезпечення Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив від позивача, відповідно до якої ОСОБА_4 вказала на безпідставність та необґрунтованість відзиву відповідача, оскільки зазначені в ньому відомості не відповідають дійсності.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.01.2019 підготовче засідання відкладено на 28.01.2019, у зв'язку з клопотанням представника позивача про відкладення розгляду справи.
28.01.2019 та 04.02.2019 в підготовчому засіданні оголошено перерву.
15.02.2019 підготовче засідання не проводилось, у зв'язку із перебуванням головуючого судді Жука А.В. у відрядженні згідно наказу №36-ВК/г від 11.02.2019. судове засідання відкладено на 19.02.2019.
19.02.2019 через відділ документального забезпечення позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій позивачка просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці ДФС про коригування митної вартості товару від 12.12.2018 №UA403000/2018/000141/2;
- зобов'язати Тернопільську митницю ДФС здійснити митне оформлення автомобіля Audi Q5 Quattro Premium S Line 3.0L, 2012 року випуску, 2013 модельний рік, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 при визначеній декларантом вартості товару 4400,00 канадських долара (92913,77 грн.), повернувши внесену передоплату в розмірі 74000,00 грн.
19.02.2019 протокольною ухвалою закінчено підготовче провадження у справі та розпочато розгляд справи по суті. Призначено справу до судового розгляду на 04.03.2019.
04.03.2019 судове засідання відкладено, у зв'язку із клопотанням представника відповідача.
12.03.2019 заслухавши пояснення представників сторін та експерта, в судовому засіданні було оголошено перерву, наступне засідання по справі було призначено на 27.03.2019.
27.03.2019 в судовому засіданні оголошено перерву.
29 березня 2019 року в судове засідання з'явились представник позивача та представники відповідача. Представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги та просила задовольнити позов у повному обсязі. Натомість, представники відповідача просили відмовити в задоволенні позову з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Суд, розглянувши позовну заяву, відзив на позовну заяву та письмові заперечення, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними у матеріалах справи та дослідженими доказами, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
Встановлено, що ОСОБА_4, придбала 12 листопада 2018 року у продавця ОСОБА_6 (Торонто, Онтаріо, Канада) автомобіль Audi Q5 Quattro Premium S Line 3.0L, 2012 року випуску, 2013 модельний рік, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1. Даний автомобіль позивачка придбала за ціною 3400,00 канадських доларів, оплативши одночасно 1000 канадських доларів за доставку до України. Даний факт підтверджується рахунком-фактурою №31/2018 від 12 листопада 2018 року (а.с. 11).
27.11.2018 року агентом з митного оформлення ОСОБА_4 подано до Тернопільської митниці ДФС Державної митної служби України митну декларацію №UA403010.2018.009891 від 27.11.2018, якою було задекларовано для митного оформлення товар, який ввозиться на територію України, а саме: автомобіль легковий, марки Audi Q5 Quattro Premium S Line 3.0L, 2012 року випуску, 2013 модельний рік, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1.
Дана обставина сторонами не заперечується.
Як з'ясовано судом у вказаній митній декларації позивачем самостійно визначено митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), яка складає 3400,00 CAD - графа 42 митної декларації.
Одночасно із митною декларацією від 27.11.2018 надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення. Зокрема, представлено фактуру №31/2018 від 12.11.2018, в якій вказано покупця автомобіля марки Audi Q5 Quattro Premium S Line 3.0L, 2012 року випуску, 2013 модельний рік, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1, декларацію про походження товару від №К3244581 від 27.09.2018, акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA205010/2018/117149 від 17.11.2018, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу К3244581 від 27.09.2018, документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 27.11.2018, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №2352/18 від 21.11.2018, Договір про надання послуг митного брокера №14/11/4 від 14.11.2018, паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні серії МС №034923 від 28.02.1996, паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України серії FG №406968 від 25.05.2017.
28 листопада 2018 року Тернопільською митницею ДФС розпочато процедуру консультацій із декларантом шляхом формування електронного повідомлення про необхідність надання відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару, транспортні (перевізні) документи, коносамент, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, інформацію про ціну продажу даного колісного транспортного засобу з аукціону, копію митної декларації країни відправлення; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг.
Листом від 28.11.2018 уповноваженою особою декларанта надана відповідь митному органу про те, що інших документів, крім тих, що подані разом із ВМД немає і протягом 10 днів не надасть.
За результатами розгляду поданої електронної митної декларації №UA403010.2018.009891 від 27.11.2018 та доданих до неї документів, в тому числі фактури №31/2018 від 12.11.2018 прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2018/000141/2 від 12.12.2018, яким визначено митну вартість імпортованого автомобіля за резервним методом визначення митної вартості товарів (стаття 64 Митного кодексу України) у розмірі 17632,19 CAD. Зазначено, що вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв'язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні. На вимогу митного органу декларантом не було подано документів, що підтверджують заявлену митну вартість згідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України та додаткових документів відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних чи подібних товарів, що продаються на території України, а також про про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 Митного кодексу України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість товару визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст. 64 Митного кодексу України. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості даного транспортного засобу згідно Інтернет каталогу SchwaсkeNet.de на рівні 11080 євро/шт. та транспортні витрати 1000 CAD.
Внаслідок прийняття рішення про коригування митної вартості від 12.12.2018 №UA403000/2018/000141/2 митним органом відмовлено у митному оформлені товарів за заявленою декларантом митною вартістю та надано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA403000/2018/00366, якою позивачу відмовлено у митному оформлені (випуску) товарів.
Позивач не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митної декларації, рішенням про коригування митної вартості товару №UA403000/2018/000141/2 від 12.12.2018 та карткою відмови №UA403000/2018/00366 у митному оформлені (випуску) товарів, звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права шляхом скасування оскаржуваного рішення.
Суд, розглянувши позовну заяву, відзив на позовну заяву та письмові заперечення, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними у матеріалах справи та дослідженими доказами, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VІ від 13.03.2012 року (надалі по тексту - МК України).
За приписами частини 1 статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно частини 1 статті 248 коментованого Кодексу митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії (частина 1 статті 257 МК України).
Відповідно до частини 6 статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом, Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Положеннями статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначено як вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частинами 1, 2 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно частини 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Частиною 4 статті 58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (частина 5 статті 58 МК України).
За змістом частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.
У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МК України).
Згідно частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
В силу вимог частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
З аналізу частин 1 та 2 статті 53 МК України слідує, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Судом встановлено, що подані 27.11.2018 декларантом позивача до митного оформлення документи (декларація митної вартості та рахунок-фактура (інвойс) за назвою і змістом відповідали вимогам пунктів 1, 3 частини 2 статті 53 МК України.
Щодо неподання позивачем інших документів, визначених частиною 2 статті 53 МК України, з'ясовано наступне.
Виходячи із доводів позивача, у спірних відносинах не мало місце укладення зовнішньоекономічного контракту (договору) з придбання товару, а також його переміщення до митного кордону України за допомогою перевізника. Отож, подання документів, визначених пунктами 2, 6 частини 2 статті 53 МК України об'єктивно є неможливим.
Перелік документів, визначений в пунктах 7-8 частини 2 статті 53 МК України (ліцензія на імпорт товару, страхові документи) не стосуються спірних правовідносин взагалі.
А з приводу документів, визначених пунктом 4 і 5 частини 2 статті 53 МК України (банківські платіжні документи, інші платіжні документи про оплату рахунку), необхідність подання яких при процедурі консультації із декларантом вимагав відповідач, суд вважає їх витребування безпідставним, так як сплата за автомобіль здійснена готівкою, про що зазначено нижче.
Згідно частини 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Відповідно до частини 2 коментованої статті Кодексу основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Частиною 3 статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина 4 статті 57 МК України).
Згідно частини 5 вказаної статті Кодексу у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина 6 статті 57 МК України).
За приписами частини 1 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Згідно частини 2 коментованої статті МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до частини 3 статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (частина 1 статті 54 МК України).
У відповідності до частини 2 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Згідно частини 3 статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 5 статті 54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
При цьому, відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Разом з тим, відповідно до частини 7 статті 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Відповідно до частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Як встановлено судом, митну вартість імпортованого транспортного засобу, що вказана декларантом у митній декларації №UA403010.2018.009891 від 27.11.2018, визначено за основним методом, а до самої митної декларації декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару за ціною договору.
Як свідчать доводи позивача фактура №31/2018 від 12.11.2018 це єдиний документ, що виданий продавцем Mazepa Andrii (2104-11, WINCOTT DR, TORONTO, ONTSRIO, CANADA), і який засвідчує дійсну вартість придбаного автомобіля в сумі 3400,00 CAD. Інші документи, які б визначали числові значення митної вартості придбаного транспортного засобу у позивача відсутні.
Відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростував зміст фактури №31/2018 від 12.11.2018, в тому числі будь які відомості про отримання від компетентних органів Канади інформації щодо підтвердження чи не підтвердження обставини відчуження позивачу продавцем нерезидентом Mazepa Andrii (2104-11, WINCOTT DR, TORONTO, ONTSRIO, CANADA) автомобіля марки Audi Q5 Quattro Premium S Line 3.0L, 2012 року випуску, 2013 модельний рік, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1, та отримання або не отримання від позивача готівкою коштів в сумі 3400,00 CAD та/або іншої суми за відчужений вказаний транспортний засіб.
Відповідач у оскаржуваному рішенні та відзиві на позов не вказав на обставини, які обумовили виникнення у митного органу обґрунтованих сумнівів відносно непідтвердження чи невизначеності кількісних, вартісних і достовірних елементів митної вартості або відсутності хоча б однієї із їх складових, яка є обов'язковою при обчисленні такої вартості.
Коригування митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу відповідачем проведено у зв'язку з відсутністю у документах, зазначених в частині 2 статті 53 МК України, всіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості імпортованого транспортного засобу та відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за вказаний автомобіль.
Однак, суд вказує на протиправність зроблених митницею висновків про неможливість визначення митної вартості за першим основним методом за ціною, яка вказана в фактурі №31/2018 від 12.11.2018.
Така протиправність, на переконання суду, обґрунтовується наданням декларантом документів, які є достатніми для визначення митної вартості товару за ціною договору та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару.
Суд звертає увагу, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Зазначений висновок зроблено у постанові Верховного Суду України від 11.09.2012 (реєстраційний №26347525 в Єдиному державному реєстрі судових рішень).
Як встановлено судом вище, на переконання відповідача, під час митного оформлення імпортованого автомобіля декларантом не були надані всі необхідні документи для визначення митної вартості за ціною договору (основним методом). Зокрема, не були представлені банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.
По причині наведеного, митним органом були витребувані від декларанта додаткові документи про сплату вартості товару, які позивачем за результатами проведених консультацій не надані.
За вказаних обставин, на думку відповідача, викладеній у відзиві, у нього виник обґрунтований сумнів щодо невірного визначення декларантом митної вартості товару, оскільки до митного оформлення не було подано повний перелік документів, а саме документи, що підтверджують ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за даний товар.
Натомість, суд вказує на безпідставність таких доводів відповідача, оскільки останні не відповідають дійсності.
Одночасно із митною декларацією декларантом було надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару, серед яких фактуру №31/2018 від 12.11.2018. Переклад наведеного документу з англійської мови на українську виконаний 27.12.2018 перекладачем в Центрі Мовних Перекладів, засвідчений їх підписом та наявний в матеріалах справи.
Згідно вказаної фактури №31/2018 від 12.11.2018, виданої Mazepa Andrii (2104-11, WINCOTT DR, TORONTO, ONTARIO, CANADA), покупець автомобіля марки Audi Q5 Quattro Premium S Line 3.0L, 2012 року випуску, 2013 модельний рік, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 є ОСОБА_4, ціна товару 3400,00 CAD та 1000,00 CAD доставка до України, ПДВ 0%, форма оплати: готівка.
В суду не має сумніву щодо належності відповідного перекладу фактури №31/2018 від 12.11.2018, виконаного перекладачем в Центрі Мовних Перекладів.
Відтак, системний аналіз змісту тексту перекладеного документу свідчить, що позивач, 30.10.2018, при виданні нерезидентом Mazepa Andrii (2104-11, WINCOTT DR, TORONTO, ONTARIO, CANADA) фактури №31/2018 від 12.11.2018 на купівлю автомобіля марки Audi Q5 Quattro Premium S Line 3.0L, 2012 року випуску, 2013 модельний рік, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1, сплатив нерезиденту вартість товару саме готівкою в сумі 3400,00 CAD.
Розрахунок через фінансову установу не здійснювався, а тому обґрунтованими є доводи позивача про відсутність будь яких банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, на необхідність подання яких наполягав відповідач. На спростування даного висновку відповідач не надав жодного доказу.
Крім того, разом з митною декларацією 27.11.2018 позивачем подано до митного органу висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, а саме - висновок №2352/18 від 21.11.2018 експертного автотоварознавчого дослідження виконаний судовим експертом ОСОБА_8
Відповідно до вказаного висновку вартість увезеного на митну територію України автомобіля марки Audi Q5 Quattro Premium S Line 3.0L, ВІН - WA1MGCFP4DA036450 (без врахування митних платежів, зборів та інших платежів за його розмитнення й реєстрацію в Україні) становить 84727,81 гривень (4020,49 CAD).
Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_8 пояснив, що проведене ним експертне автотоварознавче дослідження та його висновок повністю відповідають Методиці автотоварознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України №1335/5/1159 від 24.07.2009). При проведенні оцінки та визначенні вартості ввезеного на митну територію України транспортного засобу ним використовувався Інтернет онлайн - довідник "www.autoTRADER.ca", який є пріоритетним для країни-експортера - Канади, на відміну від довідника Schwacke Net, який є пріоритетним для країни-експортера - Німеччина. При визначенні середньої базової ціни в країні-експортері ним в силу вимог зазначеної методики бралась середня ціна продажу, а не ціна пропозиції, яка зазвичай є вищою і не відповідає реальним цінам за якими продаються транспортні засоби.
Крім того, експерт зазначив, що при здійсненні оцінки ним було взято до уваги всі пошкодження транспортного засобу, з якими він був придбаний в Канаді, натомість митним органом при визначенні митної вартості за каталогом Schwacke Net вказані пошкодження враховані не були.
За змістом пункту 2 частини 6 статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, серед іншого, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Із встановлених при розгляді справи обставин суд констатує, що:
- уповноваженою особою декларантом (позивачем) подано усі документи згідно з переліком (частини 2, 3 статті 53 МК України);
- у поданих документах наявні всі відомості, що підтверджують числові значення складової митної вартості товару та відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена готівкою за такий транспортний засіб.
Таким чином, за умови подання 27.11.2018 декларантом при первинному декларуванні фактури №31/2018 від 12.11.2018, виданої нерезидентом Mazepa Andrii (2104-11, WINCOTT DR, TORONTO, ONTSRIO, CANADA) на купівлю ОСОБА_4 автомобіля марки Audi Q5 Quattro Premium S Line 3.0L, 2012 року випуску, 2013 модельний рік, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1, за змістом якої вартість автомобіля в сумі 3400,00 CAD позивач оплатив готівкою, а продавець Mazepa Andrii (2104-11, WINCOTT DR, TORONTO, ONTARIO, CANADA) дану готівку отримав, у відповідача не було обґрунтованих підстав вважати, що має місце заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товару, у тому числі невірне визначення митної вартості такого товару.
Як висновок, доводи відповідача про заявлення декларантом недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів, а також неподання документів, які підтверджують митну вартість товару, є необґрунтованими та такими, які не відповідають дійсним обставинам справи.
Таким, чином, дослідивши надані позивачем документи, суд прийшов до висновку, що у відповідача були в наявності всі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються. Оцінюючи подані декларантом документи в сукупності орган доходів і зборів мав можливість встановити дійсну вартість товару, який переміщався через митний кордон України.
Поряд з цим, суд зазначає, що відповідач не довів суду неможливість застосування ним попередніх п'яти методів визначення митної вартості товару. Загальні посилання на норми Митного кодексу України, зроблені в оскаржуваному рішенні, не конкретизують підстави щодо незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості, що в свою чергу не може вважатися достатніми доводами обґрунтованості прийнятого суб'єктом владних повноважень рішення.
Крім того суд звертає увагу на наступну обставину.
Зміст відзиву на позов і мотивувальна частина оскаржуваних рішень свідчить, що за основу визначення митної вартості товару взято інформацію з програмного продукту Schwacke Net.
Оглядом у вільній мережі Інтернет встановлено веб-сайт Schwacke Net за адресою пошуку https://www.schwackenet.de/awonline/de/index.php.
Суд критично ставиться до такої інформації Schwacke Net, яка, як свідчить матеріали справи, визначила митну вартість товару 13850,00 Євро, виходячи із наступних мотивів.
Відповідач не обґрунтував підставність і правомірність використання у спірному випадку відомостей оціночної діяльності програмного продукту Schwacke Net.
Зокрема, за змістом пункту 5 "Джерела довідкової інформації, які можуть бути використані під час роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків" Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС України від 11.09.2015 за №689, визначено, що під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації:
- спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС;
- спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку;
- інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів;
- інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару;
- інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи;
- інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС;
- цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об'єднаннями імпортерів та виробників;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством;
- інформація отримана з мережі Інтернет.
У спірних відносинах інформація із програмного продукту Schwacke Net є висновком про якісні та вартісні характеристики товару. Однак, відповідач жодним чином не аргументував наявність у Schwacke Net відповідної ліцензії на право здійснення оціночної діяльності із визначення вартості транспортних засобів, в тому числі тих, які продаються чи придбаваються на території Канади. Не послався відповідач на будь який нормативно-правовий акт, відомчий наказ, міжурядову угоду чи міжнародний договір, які надають права митним органам Державної фіскальної служби України замовляти і використовувати відповідну оцінку автомобілів.
Відповідач здійснив коригування митної вартості транспортного засобу за допомогою програмного комплексу SchwaсkeNet, однак, будь-якого обґрунтування щодо застосування під час корегування митної вартості товару саме вартості - 17632,19 CAD, а не 4400,00 CAD, відповідач не надав.
Відтак, в сукупності вказаного вище, суд констатує правомірність визначення позивачем митної вартості товару, який ввозився, що підтверджується фактурою №31/2018 від 12.11.2018, виданою нерезидентом Mazepa Andrii (2104-11, WINCOTT DR, TORONTO, ONTSRIO, CANADA) на купівлю ОСОБА_4 автомобіля марки Audi Q5 Quattro Premium S Line 3.0L, 2012 року випуску, 2013 модельний рік, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1, та її перекладом, якою засвідчено здійснення оплати транспортного засобу у готівковій формі в сумі 4400,00 CAD, а також висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, а саме - висновок №2352/18 від 21.11.2018 експертного автотоварознавчого дослідження виконаний судовим експертом ОСОБА_8
Твердження відповідача, що з поданих позивачкою для митного оформлення документів не вбачалось, що даний автомобіль було придбано пошкодженим та в несправному стані, спростовуються актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA205010/2018/117149 від 17.11.2018, висновком експерта №2352/18 від 21.11.2018 та долученими представником позивача витягу з електронної бази даних на вказаний автомобіль та товаросупровідних документів фірми "Вікторіятранс" та перекладами таких документів, згідно яких станом на момент продажу та доставки в Україну даний автомобіль був пошкоджений та потребував ремонту.
Вказане свідчить про недоведеність відповідачем обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товару за ціною договору, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено, тобто основні документи містили всі необхідні числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.
Наслідком таких протиправних дій є безпідставне, в порушення статті 58 МК України, здійснення відповідачем визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав та з порушенням порядку черговості послідовного використання методів, визначених статтями 59-63 МК України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів від 12.12.2018 №UA403000/2018/000141/2, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідач, приймаючи картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403000/2018/00366 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2018/000141/2 від 12.12.2018, діяв не на підставі законів України, а також без урахування усіх обставин.
В той же час, суд відзначає, що за умови отримання відповідачем від компетентних органів Канади відомостей щодо не підтвердження обставини відчуження позивачу продавцем нерезидентом Mazepa Andrii (2104-11, WINCOTT DR, TORONTO, ONTSRIO, CANADA) автомобіля марки Audi Q5 Quattro Premium S Line 3.0L, 2012 року випуску, 2013 модельний рік, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 за фактурою №31/2018 від 12.11.2018, не отримання від позивача готівкою коштів в сумі 4400,00 CAD та/або отримання іншої суми за відчужений вказаний транспортний засіб, Тернопільська митниця Державної фіскальної служби не позбавлена права визначити позивачу відповідну митну вартість товару та обов'язкові платежі, що підлягають сплаті при його розмитненні.
Що стосується позовної вимоги про зобов'язання Тернопільської митниці ДФС здійснити митне оформлення автомобіля Audi Q5 Quattro Premium S Line 3.0L, 2012 року випуску, 2013 модельний рік, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 при визначеній декларантом вартості товару 4400,00 канадських долара (92913,77 грн.), повернувши внесену передоплату в розмірі 74000,00 грн., суд вважає за необхідне відмітити, що оскільки автомобіль позивачки марки Audi Q5 Quattro Premium S Line 3.0L, 2012 року випуску, 2013 модельний рік, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 випущено у вільний обіг шляхом подання нової митної декларації під гарантію сплати митних платежів у визначеному митним органу розмірах, нормами Митного кодексу України не передбачено повторне проведення митного оформлення такого товару.
Питання ж повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів врегульовано ст. 301 Митного кодексу України, відповідно до якої повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що позовна вимога про зобов'язання Тернопільської митниці ДФС здійснити митне оформлення автомобіля Audi Q5 Quattro Premium S Line 3.0L, 2012 року випуску, 2013 модельний рік, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 при визначеній декларантом вартості товару 4400,00 канадських долара (92913,77 грн.), повернувши внесену передоплату в розмірі 74000,00 грн. до задоволення не підлягає, в зв'язку з чим в цій частині позову слід відмовити.
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
За наслідками розгляду справи підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 234,93 гривень, сплаченого згідно наявних в матеріалах справи квитанцій №11ЕЕЕ9163F від 28.12.2018.
Учасниками справи не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
1. Адміністративний позов ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП: НОМЕР_2) задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2018/000141/2 від 12 грудня 2018 року винесене Тернопільської митницею ДФС (місцезнаходження: 46020, вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ: 39420537).
3. В решті частині позовних вимог відмовити.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці ДФС ((місцезнаходження: 46020, вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ: 39420537) на користь ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП: НОМЕР_2) 234,93 гривні (двісті тридцять чотири гривні 93 копійки) судового збору сплаченого відповідно до квитанції №11ЕЕЕ9163F від 28.12.2018.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 07 квітня 2019 року.
Головуючий суддя Жук А.В.
копія вірна
Суддя Жук А.В.
Судове рішення № 81212431, Тернопільський окружний адміністративний суд було прийнято 29.03.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 500/2907/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: