Рішення № 81212407, 10.04.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10 квітня 2019 р. № 520/12056/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бадюков Ю.В.,

при секретарі судового засідання – Андрущенко Д.В.,

за участю представників сторін:

позивача – ОСОБА_1,

відповідачів – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Пласт Технології” (вул. Шевченка, 32, м. Харків, 61013, код ЄДРПОУ 39658745)

до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46. м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198), Державної фіскальної служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197),

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Пласт Технології” (далі по тексту – позивач, ТОВ «Пласт Технології», товариство) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі по тексту – відповідач-1, ДФС), Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області (далі по тексту – відповідач-2, ГУ ДФС у Харківській області), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Харківській області від 31.10.2018 року № 972069/39658745 про відмову в реєстрації податкової накладної від 23.10.2018 року № 4 на суму 1 963 048,08 грн., в т.ч. ПДВ 327 174,68 грн.;

- зобов’язати ДФС України зареєструвати податкову накладну від 23.10.2018 року № 4 на суму 1 963 048,08 грн., в т.ч. ПДВ 327 174,68 грн.;

- зобов'язати ДФС України подати суду звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дня набрання законної сили цим судовим рішенням.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що в рамках здійснення власної господарської діяльності ним складено податкову накладну 23.10.2018 року № 4, проте, відповідно до квитанції № 1 податкову накладну прийнято, але її реєстрація зупинена. ГУ ДФС у Харківській області прийнято рішення від 31.10.2018 року № 972069/39658745 про відмову в реєстрації зазначеної податкової накладної в ЄРПН. Позивач вказав, що надав відповідачу необхідні пояснення та копії відповідних документів. Незважаючи на отримання повної та достатньої інформації, ГУ ДФС у Харківській області прийнято необґрунтоване, на думку позивача, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити позовну заяву у повному обсязі.

Представник відповідачів у судовому засіданні заперечував проти заявлених вимог, просив у задоволенні позовної заяви відмовити з тих підстав, що оскаржуване рішення є законним, обґрунтованим та таким, що прийнято з огляду на той факт, що наданий позивачем пакет документів не дає змогу ідентифікувати та підтвердити відповідні господарські операції.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

Позивач пройшов передбачену законом процедуру державної реєстрації та набув статусу юридичної особи з ідентифікаційним номером 39658745.

Судом встановлено, що ТОВ «Пласт-Технології» (постачальник) укладено з ТОВ «Поліграфпак Плюс» (покупець) договір поставки від 01.10.2018 року № 01/10-18, згідно якого постачальник зобов’язується поставити покупцю гранулу ПЕТ, а покупець має сплатити за товар певну грошову суму і прийняти зазначений товар (а.с.53-54).

Згідно зазначеного договору від 01.10.2018 року № 01/10-18 ТОВ «Пласт-Технології» відвантажено покупцю ТОВ «Поліграфпак Плюс» товар - гранулу ПЕТ в асортименті всього на суму 1 963 048,08, в т.ч. ПДВ 327 174,68 грн., що підтверджується копіями: видаткової накладної від 23.10.2018 № 53 (а.с.55), товарно-транспортної накладної від 23.10.2018 року № Р53 (а.с.56-57), платіжних доручень від 26.10.2018 № 430, від 25.10.2018 № 429, від 25.10.2018 № 428, від 24.10.2018 № 422, від 24.10.2018 № 426, від 24.10.2018 № 427, від 24.10.2018 № 423, від 24.10.2018 № 424 (а.с.59-66), акту звіряння взаємних розрахунків по договору від 01.10.2018 року № 01/10-18 (а.с.58).

Транспортування товару здійснювалось за рахунок ТОВ «Поліграфпак Плюс», передача товару здійснювалась за адресою м. Харків, вул. Залютинська, 4, де ТОВ «Пласт-Технології» орендує складські приміщення площею 500,00 кв. м. у ТОВ «АСС-Харківпласт» згідно договору оренди нежитлового приміщення № ОП-2018/115-09 від 03.09.2018 року (а.с.76-79).

Гранула ПЕТ, яка була поставлена ТОВ «Пласт-Технології», була придбана у ТОВ «Профіпласт» за договором поставки № ПЕТ/2018-35/09-1 від 03.09.2018 року (а.с.67-68).

Виконання договору № ПЕТ/2018-35/09-1 від 03.09.2018 року підтверджується копями: рахунку на оплату від 06.09.2018 року № 674 (а.с.69), видаткових накладних від 10.09.2018 року № 557, від 14.09.2018 року № 567 (а.с.70,71), платіжних доручень від 02.10.2018 № 86, від 06.09.2018 № 70, від 06.09.2018 № 65 (а.с.73-75), акту звіряння взаємних розрахунків за договором від 03.09.2018 року № ПЕТ/2018-35/09-1 (а.с.72), оборотно-сальдової відомісті по рахунку 201 (а.с.81).

Транспортування гранули ПЕТ, навантажувальні/розвантажувальні роботи здійснювались за допомогою автонавантажувача зі складу постачальника до складу покупця, що розташовані за однією адресою: м. Харків, вул. Залютинська, буд. 4 за рахунок ТОВ «Профіпласт».

Станом на дату виникнення зобов'язання за договором ТОВ «Пласт-Технології» з ТОВ «Поліграфпак Плюс» від 01.10.2018 року № 01/10-18, позивачем було сформовано податкову накладну від 23.10.2018 року № 4 та направлено на реєстрацію в ЄРПН (а.с.24).

26.10.2018 року позивачем отримано квитанцію № 1, де зазначено, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної зупинена, оскільки дана податкова накладна відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 "Критеріїв ризиковості платника податків". Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН (а.с.25).

У зв’язку з цим, ТОВ «Пласт-Технології» направлено в електронному вигляді на розгляд Комісії ГУ ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі – «Комісія ДФС») Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК за встановленою формою J1312601 (далі – Повідомлення) (а.с.26).

При цьому, до Повідомлення було подано додатки - первинні документи, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій по податковій накладній, а саме: договори, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, акти звіряння розрахунків, штатний розклад, оборотно - сальдову відомість. (а.с.27-37).

Проте, рішенням Комісії ДФС від 31.10.2018 року № 972069/39658745 відмовлено в реєстрації податкової накладної. (а.с.22).

Підставою для відмови у реєстрації податкової накладної від 23.10.2018р. № 4 є наступне твердження: «ненадання платником податку копій документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання – передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних».

Не погоджуючись із прийнятим Комісією ДФС рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної, ТОВ «Пласт-Технології», керуючись приписами п. 56.23 ст. 56 Податкового кодексу України та Постанови КМУ від 21.02.2018р. № 117, 08.11. 2018 року в адміністративному порядку на вказане вище рішення подано скаргу (а.с.38-39).

Рішенням комісії ДФС України з питань розгляду скарг від 19.11.2018 №44403/39658745 залишено скаргу позивача без задоволення та рішення комісії ДФС без змін.

Вищевказане рішення комісії ДФС України з питань розгляду скарг було отримано ТОВ «Пласт-Технології» 15.03.2019 року, що підтверджується скріншотами із сайту https://cabinet.sfs.gov.ua/login (електронний кабінет платника податків).

По суті спірних правовідноси суд зазначає наступне.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику /пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України/.

За змістом підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Так само, абзацом першим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Отже, платник податку - постачальник з настанням першої із умов виникнення податкових зобов'язань, визначених у пункті 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Абзацами другим - третім пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Натомість, згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як визначено пунктом 74.2 статті 74 Податкового кодексу України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з пунктом 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (далі Порядок №117), податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак: 1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування; 2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку; 3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D > 0,05, Р<РмХ1,4, де: D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T; S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування; P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування; P м - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування. Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.

Згідно з пунктом 4 Порядку №117, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку №117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Пунктами 6 та 7 вказаного Порядку №117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з пунктом 10 Порядку №117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерію ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На виконання пункту 10 Порядку №117, Державна фіскальна служба України 21 березня 2018 року наказом №144 затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків (далі - Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків).

Порядком формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків передбачено, що усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України.

Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п. 1.6 Критеріїв.

Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", та оформлюється протоколом.

До протоколу засідання Комісій обов'язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з пунктом 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.

За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" як платників з ознаками ризиковості.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС ".

Суд наголошує, що відповідачем до матеріалів справи не було надано ані копії протоколу засідання Комісії, ані переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв; ні матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку; ані іншої інформації, що розглядається Комісією, яка, відповідно до Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків, обов'язково додається до протоколу засідання Комісій.

Як вбачається зі змісту квитанції, контролюючим органом було сформовано висновок про відповідність податкової накладної вимогам підпункту 1.6 пункту 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено за якою саме підставою ТОВ "Пласт Технології", з вказаних в підпункті 1.6 пункту 1 Критеріїв, віднесено до ризикових платників.

Підпунктом 1.6. п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податків», визначених листом ДФС України від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18 встановлено наступні критерії:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, яка знаходиться на непідконтрольної території України (зона АТО, Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податків - юридична особа не має рахунків, відкритих в банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податків, посадова особа та/або засновник якої був посадовою особою та/або засновником підприємства, яке ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 та пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подана контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 і пунктів 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;

- є податкова інформація, яка свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Як встановлено судом, в отриманній квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не наведено жодного з підкритеріїв п.п. 1.6. п. 1 Критеріїв ризиковості платника податків, якій би відповідав платник станом на момент формування квитанції про блокування ПН, як це передбачено підпунктом 3 п. 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної (у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються критерій(і) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку).

Відповідачем лише процитовано зміст п. 201.16. ст.201 Податкового кодексу України, та запропоновано "надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄДРПН", але жодні конкретні пропозиції щодо необхідних документів відсутні.

Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 р. по справі № 822/181/18 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

У п.14 Постанови № 117 встановлено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

За п.15 Постанови письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Пунктом 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, визначено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як встановлено судом, ТОВ «Пласт-Технології» було подано своєчасно за встановленою формою (у відповідності до приписів пунктів 15 та 16 Постанов № 117 та п.п. 201.16.1, п.п. 201.16.2. п. 201.16. ст. 201 Податкового кодексу України) Комісії ДФС Повідомлення разом із додатками - первинними документами, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій по податковій накладній.

Однак, ГУ ДФС у Харківській області неправомірно відмовлено в реєстрації податкової накладної.

Крім того, судом встановлено, що 08.11.2018 року позивачем було подано в адміністративному порядку скаргу на рішення Комісії ДФС до вищестоящого органу – ДФС України.

Згідно до п. 56.23 Податкового Кодексу України оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється у порядку, визначеному цією статтею з урахуванням таких особливостей:

Пунктом 56.23.1 Податкового Кодексу України передбачено, що скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику;

Відповідно до пунктів 56.23.2 - 56.23.4 Податкового Кодексу України скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

З боку ДФС України, рішення за наслідками розгляду скарги позивача на адресу останнього надійшло 15.03.2019 року, що підтверджується скріншотами із сайту https://cabinet.sfs.gov.ua/login (електронний кабінет платника податків), тобто, з порушенням 10-денного строку, а отже вказана скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем строку розгляду цієї скарги.

В ході розгляду справи знайшов своє підтвердження той факт, що господарська операція, за результатом якої позивачем видано ПН № 4 від 23.10.2018 носить реальний характер, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та оформленими належними чином первинно-бухгалтерськими документами.

Суд зазначає, що факт зупинення реєстрації податкових накладних у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна.

Крім того, правочин, вчинений між позивачем та ТОВ «Поліграфпак Плюс» не визнано у судовому порядку нечинним, доказів протилежного суду не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Поліграфпак Плюс», та на те, що такі документи надавались разом із Повідомленням та надані до суду, ГУ ДФС у Харківській області не мало правових підстав для відмови ТОВ «Пласт-Технології» у реєстрації податкової накладної від 23.10.2018 року № 4.

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 31.10.2018 року № 972069/39658745 про відмову в реєстрації податкової накладної.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 23.10.2018р. № 4 подану ТОВ «Пласт-Технології», як способі відновлення порушеного права позивача, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 105 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.

За приписами п. 2 ч. 2 ст. 62 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Аналізуючи дані положення КАС України, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Окрім того, суд звертає увагу на приписи п.п.19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМ України № 1246 від 29.12.2010 р., (зі змінами), яким передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, при цьому датою реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами ПК України та Порядку чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної та зазначення дати її реєстрації.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України № 475/97-ВР від 17.07.97; Конвенція набула чинності для України 11.09.97.

За приписами статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Враховуючи вищевикладене, з метою належного відновлення прав позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення решти позову шляхом зобов'язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «Пласт-Технології» від 23.10.2018р. № 4 на суму 1 963 048,08 грн. в т.ч. ПДВ 327 174,68 грн., оскільки зазначене є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Стосовно вимог позивача про встановлення судового контролю, суд зазначає, що відповідно до ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу вказаної норми вбачається, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, є правом, а не обов'язком суду. Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах є саме диспозитивним правом суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об'єктивних обставин, що підтверджені належними та допустимими доказами. Це виключно як певна (можливо, виняткова) міра впливу на той чи інший орган влади. Застосування наведеної норми це прерогатива суду.

В своєму ж позові про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення позивач не навів аргументованих доводів, та не надав доказів того, що прийняте рішення суду буде відповідачем тривалий час не виконуватись. Тому дана вимога позивача не підлягає задоволенню.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

З врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється згідно вимог статті 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Пласт Технології” (вул. Шевченка, 32, м. Харків, 61013, код ЄДРПОУ 39658745) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46. м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198), Державної фіскальної служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити у повному обсязі.

Скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Харківській області від 31.10.2018 року № 972069/39658745 про відмову в реєстрації податкової накладної від 23.10.2018 року № 4 на суму 1 963 048,08 грн., в т.ч. ПДВ 327 174,68 грн.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати податкову накладну від 23.10.2018 року № 4 на суму 1 963 048,08 грн., в т.ч. ПДВ 327 174,68 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Пласт Технології” (вул. Шевченка, 32, м. Харків, 61013, код ЄДРПОУ 39658745) суму сплаченого судового збору у розмірі 881, 00 грн. (вісімсот вісімдесят одна гривня) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46. м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Пласт Технології” (вул. Шевченка, 32, м. Харків, 61013, код ЄДРПОУ 39658745) суму сплаченого судового збору у розмірі 881, 00 грн. (вісімсот вісімдесят одна гривня) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 17 квітня 2019 року.

Суддя Бадюков Ю.В.