Ухвала суду № 81211952, 16.04.2019, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Дата ухвалення
16.04.2019
Номер справи
182/1071/19
Номер документу
81211952
Форма судочинства
Кримінальне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

Справа № 182/1071/19

Провадження № 1-кп/0182/635/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.04.2019 м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Клименко І. В.

секретар судового засідання Степанова О. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі кримінальне провадження, відомості про вчинення кримінального правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.10.2018 за № 42018041490000118 по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 числа народження, місце народження - с. Покровське, Нікопольського р-ну Дніпропетровської обл., громадянина України, який зареєстрований у АДРЕСА_2, мешкає у АДРЕСА_1, працює директором ПП «Манас», із вищою освітою, одружений, має неповнолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України

за участю сторін судового провадження

прокурора Борка Р. Ю.

обвинуваченого ОСОБА_1

представника потерпілого Царьової О. М., -

в с т а н о в и в :

Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Статтею 14 Конституції України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Статтею 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ст. 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Статтею 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів.

Статтею 127 Земельного кодексу України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом. Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на конкурентних засадах у формі аукціону здійснюється у випадках та порядку, встановлених главою 21 цього Кодексу.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Статтею 73 Земельного кодексу України передбачено, що уздовж наземних, надземних і підземних трубопроводів встановлюються охоронні зони.

Крім того, відповідно до ст. 112 Земельного кодексу України, охоронні зони створюються уздовж ліній зв'язку, електропередачі, земель транспорту, навколо промислових об'єктів для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодження, а також зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об'єкти. Правовий режим земель охоронних зон визначається законодавством України.

Пунктом 2.1 розділу II Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 № 285 визначено охоронну зону об'єктів газорозподільної системи як територію, обмежену умовними лініями уздовж наземних, надземних і підземних газопроводів та їх споруд по обидва боки від крайніх елементів конструкції розподільчих газопроводів та по периметру наземних споруд на визначеній відстані, на якій обмежується провадження господарської та іншої діяльності.

Відповідно до вимог п. 1.12 глави 1 розділу V Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 № 285 з метою забезпечення безпечних умов експлуатації та виключення можливості пошкодження газорозподільної системи вздовж її траси в межах охоронної зони шириною 2 м з обох боків від зовнішньої стінки газопроводу в плані не допускаються, зокрема, улаштування стоянок автотранспорту, гаражів та інших споруд, у тому числі тимчасових.

Обвинувачений ОСОБА_1 у червні 2015 року, обіймаючи відповідно до наказу від 26.11.2008 посаду директора ПП «Манас» (ЄРДПОУ 24447390), діючи з прямим умислом протиправно, самовільно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання його суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, з метою покращення матеріального становища ПП «Манас», власником якого він є, в порушення вимог ст. ст. 116, 124, 125, 127 Земельного кодексу України, що регламентують набуття і реалізацію права на земельну ділянку, не маючи відповідного рішення органу місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування (оренду) земельної ділянки та за відсутності будь-якого правочину щодо неї, а також в порушення вимог ст. ст. 73, 112 Земельного кодексу України, п. 1.12 глави 1 розділу V Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 № 285 на земельній ділянці площею 0,0162 га, що розташована в межах охоронної зони підземного розподільчого газопроводу середнього тиску ПАТ «Дніпропетровськгаз» інвентарний № 112030900330200612, що проходить по території між вул. Патріотів України у м. Нікополі та кафе «Пікнічок», що знаходиться за адресою м. Нікополь, вул. Патріотів України 128-а, та належить до земель запасу Нікопольської міської ради не наданих у власність або користування, улаштував літній майданчик, вимощений тротуарною плиткою та огороджений дерев'яною декоративною огорожею, на якому розмістив дерев'яні навіси, лавки та столи та почав використовувати її для обслуговування закладу громадського харчування, чим здійснив самовільне зайняття земельної ділянки в охоронній зоні газопроводу середнього тиску.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 197-1 КК України як самовільне зайняття земельної ділянки в охоронних зонах.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні винуватим себе визнав повністю і пояснив суду, що він працює директором ПП «Манас» та є власником цього підприємства. У червні 2015 року поблизу кафе «Пікнічок» за адресою: м. Нікополь, вул. Патріотів України, 128-а, обладнав літній майданчик, а саме вимостив на земельній ділянці тротуарну плитку, територію огородив дерев'яною декоративною огорожею, де розмітив дерев'яні навіси, лавки, столи та використовував для обслуговування закладу громадського харчування. Дозвільних документів на облаштування літнього майданчика у нього не було, хоча вони неодноразово зверталися до Нікопольської міської ради на передання земельної ділянки, де розташоване кафе, та прилеглої території, але поки що земля не оформлена. На даний час вказана земельна ділянка звільнена від літнього майданчика. Визнає вину повністю. Під час досудового слідства також визнавав свою провину.

Представник потерпілого Царьова О. М. показала, що відповідно до вимог п. 1.12 глави 1 розділу V Правил безпеки систем газопостачання з метою забезпечення безпечних умов експлуатації та виключення можливості пошкодження газорозподільної системи вздовж її траси в межах охоронної зони шириною 2 м з обох боків від зовнішньої стінки газопроводу в плані не допускаються, зокрема, улаштування стоянок автотранспорту, гаражів та інших споруд, у тому числі тимчасових. ОСОБА_1 у червні 2015 року самовільно в порушення вимог Земельного кодексу України на земельній ділянці площею 0,0162 га, що розташована в межах охоронної зони підземного розподільчого газопроводу середнього тиску ПАТ «Дніпропетровськгаз», що проходить по території між вул. Патріотів України у м. Нікополі та кафе «Пікнічок», за адресою м. Нікополь, вул. Патріотів України 128-а, та належить до земель запасу Нікопольської міської ради, не наданих у власність або користування, обладнав літній майданчик, а саме вимостив тротуарну плитку та огородив дерев'яною декоративною огорожею, де розмістив дерев'яні навіси, лавки та столи і почав використовувати для обслуговування закладу громадського харчування. На даний час ОСОБА_1 прибрав вказаний літній майданчик, що було встановлено комісійно. Претензій до ОСОБА_1 не має.

У зв'язку з визнанням вини, оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, інші докази у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України не досліджувалися. При цьому судом було роз'яснено, що в цьому випадку сторони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини, які не досліджувалися, в апеляційному порядку.

Таким чином, аналізуючи всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доведена.

Дії ОСОБА_1 мають правильну правову кваліфікацію за ч. 2 ст. 197-1 КК України як самовільне зайняття земель в охоронних зонах.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 заявив клопотання про закриття кримінального провадження стосовно нього та звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям. В обґрунтування клопотання зазначив, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягався, вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, вину свою визнає повністю, у скоєному щиро кається, активно сприяв розкриттю злочину, а саме приймав участь в усіх слідчих діях, за викликом слідчого з'являвся завжди. Облаштований літній майданчик він прибрав і представник Нікопольського відділення ПАТ «Дніпропетровськгаз» не має до нього ніяких претензій. Наслідки закриття кримінального провадження за нереабілітуючих підстав йому відомі.

Представник потерпілого Царьова О. М. також просила суд закрити кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_1 Ніяких претензій до ОСОБА_1 не має. Облаштований літній майданчик ОСОБА_1 прибрав.

Прокурор не заперечував проти звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям та закриття кримінального провадження відносно нього з цих підстав.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, враховує наступне.

Відповідно до ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Ст. 286 КПК України передбачає що, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Так, згідно ст. 45 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, або необережний злочин середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Як встановлено у судовому засіданні, представник потерпілого Царьова О. М. претензій до обвинуваченого не має, оскільки облаштований літній майданчик прибрано.

Щире розкаяння характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що ОСОБА_1 визнав свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого.

Активне сприяння розкриттю злочину слід вважати надання ОСОБА_1 під час досудового слідства допомоги в установленні обставин кримінального провадження.

Злочин, передбачений ч. 2 ст. 197-1 КК України згідно ст. 12 КК України, є злочином невеликої тяжкості. Суб'єктивна сторона злочину визначається ставленням винного до наслідків.

Обвинувачений ОСОБА_1 раніше до кримінальної відповідальності не притягався (а.п. 205). Працює, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується позитивно (а.п. 209), на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває (а.п.204).

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 вчинив злочин невеликої тяжкості, щиро кається у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, комісією Нікопольського відділення ПАТ «Дніпропетровськгаз» встановлено усунення ПП «Манас» порушень охоронної зони шляхом демонтажу споруд, що були розмішені на земельній ділянці в межах охоронної зони, і претензій до ПП «Манас» та його директора ОСОБА_1 не має, а тому у суду є всі підстави для задоволення клопотання обвинуваченого стосовно звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям. Також ОСОБА_1 роз'яснено і він вірно розуміє наслідки звільнення від кримінальної відповідальності зі вказаних нереабілітуючих підстав.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлено.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 не застосовувався. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Речові докази відсутні.

Процесуальні витрати відсутні.

Керуючись п.1) ч. 2, ч. 6 ст. 284, ст. 285, ч. 4 ст. 286 КПК України, ст. 45 КК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України на підставі ст. 45 КК України у зв'язку з дійовим каяттям.

Кримінальне провадження, відомості про вчинення кримінального правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.10.2018 за № 42018041490000118 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України закрити у зв'язку з дійовим каяттям.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 не застосовувався. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлено

Речові докази відсутні.

Процесуальні витрати відсутні.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з дня її оголошення до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію ухвали негайно після її оголошення вручити обвинуваченій та прокурору. Сторони кримінального провадження мають право отримати копію ухвали у суді.

Суддя: І. В. Клименко

Попередній документ : 81211940
Наступний документ : 81211980