Рішення № 81211189, 16.04.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2019 р. Справа № 480/330/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Волкової Ю.В.,

представника відповідача - Левицької А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/330/19

за позовом ОСОБА_2

до Управління Державної міграційної служби України в Сумській області,

третя особа - Управління Служби безпеки України в Сумській області,

про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Державної міграційної служби України в Сумській області, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Управління Державної міграційної служби України в Сумській області №28 від 14.12.2018 р. про відмову у оформленні дозволу на імміграцію в Україну позивачу;

- зобов'язати Управління Державної міграційної служби України в Сумській області повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на імміграцію в Україну.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішенням Управління Державної міграційної служби України в Сумській області №28 від 14.12.2018 йому відмовлено в оформленні дозволу на імміграцію в Україну.

Рішення про відмову в наданні дозволу на імміграцію позивач вважає протиправним та надуманим, таким, яке порушує його законні права та інтереси, а тому підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Позивач зазначає, що у зв'язку з подачею ним у січні 2017 року заяви про отримання посвідки на постійне проживання його повинні були викликати на співбесіду до Управління Служби безпеки України, органів внутрішніх справ або Держприкордонслужби, однак його ніхто нікуди не викликав, а телефоном співробітник служби безпеки запевнив у позитивному рішенні. Крім цього, за час свого перебування в Україні позивач ніяким чином не порушував законодавство України, чітко дотримувався правил перебування для іноземців, встановлених Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», одружений з громадянкою України з серпня 2013 року, має від шлюбу трьох малолітніх дітей, з травня 2017 року є засновником та керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "АБСОЛЮТ МЕНЕДЖМЕНТ КОНСУЛЬТАЦІЯ ОРГАНІЗАЦІЯ СЕРВІС", зареєстрованого в місті Суми, регулярно та в повному обсязі сплачує необхідні податки та обов'язкові платежі.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що громадянин Індії ОСОБА_3 прибув до України 25.03.2014 по візі типу «Д» У02567616.

Перебуваючи в Україні на законних підставах, 15.12.2017 заявник звернувся до Ковпаківського РВ у м. Суми УДМС України в Сумській області із заявою про надання дозволу на імміграцію в Україну на підставі пункту 1 частини третьої статті 4 Закону України «Про імміграцію», як батько громадянина України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2

Після чого, Ковпаківським РВ у м. Суми на виконання абзацу третього пункту 12 Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2002 р. № 1983 (надалі - Порядок) було передано матеріали справи позивача щодо надання дозволу на імміграцію в Україну до Управління ДМС України в Сумській області.

Отримавши матеріали справи, відповідач у ході вивчення та перевірки матеріалів на виконання абзацу 1 пункту 14 Порядку, з метою з'ясування наявності чи відсутності підстав для відмови позивачу у наданні дозволу на імміграцію, здійснював направлення запитів до Управління Служби безпеки України в Сумській області.

УСБУ в Сумській області листом від 14.12.2018 надала відповідь про наявність підстав для відмови у наданні дозволу на імміграцію громадянину Індії ОСОБА_3, передбачених пунктом 6 статті 10 Закону України «Про імміграцію», а саме у зв'язку з діяльністю особи, що становить загрозу національній безпеці України (ст. 19 Закону України «Про національну безпеку України», Указ Президента України №287/2015 від 26.05.2015 року «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 травня 2015 року «Про стратегію національної безпеки України»).

На підставі вищевикладеного, керуючись пунктом 6 статті 10 Закону України «Про імміграцію», відповідачем прийнято рішення від 14.12.2018 №28 про відмову позивачу в оформленні дозволу на імміграцію в Україну.

Враховуючи зазначене, Управління ДМС України в Сумській області вважає, що прийняте ним рішення від 14.12.2018 № 28 про відмову позивачу в оформленні дозволу на імміграцію в Україну є законним, та винесеним у відповідності до вимог чинного законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними і необгрунтованими, просить відмовити у їх задоволенні.

Ухвалою суду від 11.02.2019 р. відкрито провадження по справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 20.02.2019 р. вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, справу призначено у підготовчому засіданні на 06.03.2019 р.

Ухвалою суду від 06.03.2019 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління Служби безпеки України в Сумській області.

Ухвалою суду від 27.03.2019 р. підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду на 16.04.2019 р.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача та представник третьої особи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник позивача надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 15.12.2017 ОСОБА_2 звернувся до Ковпаківського РВ у м. Суми УДМС України в Сумській області із заявою про надання дозволу на імміграцію в Україну на підставі пункту 1 частини третьої статті 4 Закону України «Про імміграцію» як батько громадян України доньки - ОСОБА_4, 2016 р.н., сина -ОСОБА_3, 2014 р.н., що підтверджується копіями свідоцтв про народження дітей (а.с. 13, 14).

Після чого, Ковпаківським РВ у м. Суми на виконання абзацу третього пункту 12 Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2002 р. № 1983 (надалі - Порядок) було передано матеріали справи позивача щодо надання дозволу на імміграцію в Україну до Управління ДМС України в Сумській області.

Отримавши матеріали справи, відповідачем направлено запити до Управління Служби безпеки України в Сумській області.

УСБУ в Сумській області листом від 14.12.2018 надало відповідь про наявність підстав для відмови у наданні дозволу на імміграцію громадянину Індії ОСОБА_3, передбачених пунктом 6 статті 10 Закону України «Про імміграцію», а саме у зв'язку з діяльністю особи, що становить загрозу національній безпеці України (ст. 19 Закону України «Про національну безпеку України», Указ Президента України №287/2015 від 26.05.2015 року «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 травня 2015 року «Про стратегію національної безпеки України») (а.с. 56).

Рішенням Управління Державної міграційної служби України в Сумській області №28 від 14.12.2018 позивачу відмовлено в оформленні дозволу на імміграцію в Україну на підставі пункту 6 статті 10 Закону України «Про імміграцію» (а.с. 57).

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про імміграцію" центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері імміграції:

1) організовує роботу з прийняття заяв разом із визначеними цим Законом документами щодо надання дозволу на імміграцію від осіб, які перебувають в Україні на законних підставах;

2) організовує роботу з перевірки правильності оформлення документів щодо надання дозволу на імміграцію, виконання умов для надання такого дозволу, відсутності підстав для відмови у його наданні;

3) організовує роботу з прийняття рішень про надання дозволу на імміграцію, про відмову у наданні дозволу на імміграцію, про скасування дозволу на імміграцію та видання копій цих рішень особам, яких вони стосуються.

Положеннями статті 10 Закону України "Про імміграцію" передбачено, що дозвіл на імміграцію не надається: 1) особам, засудженим до позбавлення волі на строк більше одного року за вчинення діяння, що відповідно до законів України визнається злочином, якщо судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку; 2) особам, які вчинили злочин проти миру, воєнний злочин або злочин проти людяності та людства, як їх визначено в міжнародному праві, або розшукуються у зв'язку із вчиненням діяння, що відповідно до законів України визнається тяжким злочином, або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, досудове розслідування якого не закінчено; 3) особам, хворим на хронічний алкоголізм, токсикоманію, наркоманію або інфекційні захворювання, перелік яких визначено центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я; 4) особам, які в заявах про надання дозволу на імміграцію зазначили свідомо неправдиві відомості чи подали підроблені документи; 5) особам, яким на підставі закону заборонено в'їзд на територію України; 6) в інших випадках, передбачених законами України.

В даному випадку суд наголошує, що відповідач приймаючи оскаржуване рішення керувався саме п. 6 ст. 10 Закону України "Про імміграцію" в інших випадках, передбачених законами України.

Як встановлено судовим розглядом, підставою прийняття оскаржуваного рішення відповідачем є лист УСБУ в Сумській області від 13.12.2018 року №19971, у якому зазначено, що вказаний іноземець вчиняв дії, які становлять загрозу національній безпеці (а.с. 56).

Суд зауважує, що відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Враховуючи наведений принцип презумпції невинуватості особи, суд приходить висновку, що наявність зареєстрованих кримінальних проваджень по фактах протиправних дій позивача не може вважатися належним доказом того, що його дії становлять загрозу національній безпеці, громадському порядку України та призводять до порушення прав і законних інтересів громадян України, доки вчинення таких дій не буде встановлено судовим вироком.

Приймаючи спірне рішення УДМС в Сумській області не врахувало зазначеного, що призвело до прийняття необґрунтованого та незаконного рішення про скасування дозволу на імміграцію позивача.

Крім того, в матеріалах справи немає відомостей щодо притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності, а також наявної не знятої чи не погашеної судимості.

Натомість, згідно свідоцтва про шлюб позивач одружений з громадянкою України з 10.08.2013 року, має від шлюбу трьох малолітніх дітей, 2014 р.н., 2016 р.н. та 2017 р.н., а також з травня 2017 року є засновником та керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "АБСОЛЮТ МЕНЕДЖМЕНТ КОНСУЛЬТАЦІЯ ОРГАНІЗАЦІЯ СЕРВІС", зареєстрованого в місті Суми (а.с. 12-17).

На думку суду, наведене повністю спростовує посилання УСБУ в Сумській області на факти скоєння ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, які становлять загрозу національній безпеці, громадському порядку України та призводять до порушення прав і законних інтересів громадян України.

Суд наголошує, що представники УСБУ в Сумській області неодноразово викликались у судове засідання (а.с. 70, 74, 80), та не надали письмових пояснень та жодних обґрунтувань на підтвердження доводів, що вказаний іноземець неодноразово порушував законодавство України, здійснював діяльність, яка становить загрозу національній безпеці та призводять до порушення прав і законних інтересів громадян України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В процесі судового розгляду справи відповідачем не доведено, що при прийнятті оскаржуваного рішення він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення було прийняте відповідачем з неповним дослідженням обставин справи та без достатніх на те правових підстав, а тому є неправомірним та таким, що підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України в Сумській області, третя особа - Управління Служби безпеки України в Сумській області, про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Державної міграційної служби України в Сумській області №28 від 14.12.2018 р. про відмову у оформленні дозволу на імміграцію в Україну ОСОБА_2.

Зобов'язати Управління Державної міграційної служби України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 15.12.2017 р. про надання дозволу на імміграцію в Україну.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складено та підписано 17.04.2019 р.

Суддя О.А. Прилипчук