Рішення № 81208758, 17.04.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

17 квітня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1019/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі – позивач) в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (далі – відповідач), в якому позивач просить:

- визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області щодо відмови у призначенні малолітньому ОСОБА_2 пенсії у зв’язку з втратою годувальника ОСОБА_3;

- скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 30 січня 2019 року;

- зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області призначити малолітньому ОСОБА_2 пенсію у зв’язку з втратою годувальника ОСОБА_3 відповідно до вимог статті 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що з вона 2008 року перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_3, від яких вони мають спільну дитину - сина ОСОБА_2. 13 квітня 2016 року ОСОБА_3 помер, після чого у малолітнього сина виникло право на отримання пенсії у зв’язку із втратою годувальника на підставі частини першої статті 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

З огляду на те, що ОСОБА_3 на час смерті досяг 29-річного віку та мав більш чотирьох років страхового стажу, 21 січня 2019 року позивач звернулась до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області із заявою про призначення пенсії малолітньому сину у зв’язку з втратою годувальника, надавши при цьому усі необхідні документи.

Рішенням управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 30 січня 2019 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв’язку з втратою годувальника на дитину ОСОБА_2 через відсутність у годувальника ОСОБА_3 необхідного 4-річного стажу роботи. При цьому, фактичною підставою для відмови у призначенні пенсії стали розбіжності у зазначені по батькові померлого ОСОБА_3, а саме те, що в трудовій книжці серії АА № 474904 від 21 листопада 2008 року, у свідоцтві про смерть серії І-ЕД № 485649 від 15 квітня 2016 року та у свідоцтві про народження дитини серії 1-БК № 193586 від 10 грудня 2009 року померлий годувальник зазначений як «Калюжний Євген Вячеславович», а в картці платника податків та за даними персоніфікованого обліку померлий зазначений як «Калюжний Євген Вечеславович».

У зв’язку з тим, що в дійсний час після смерті ОСОБА_3 неможливо у встановленому законом порядку виправити помилки, які були допущені в обліковій картці платника податків та в індивідуальних відомостях про застраховану особу форми ОК-5 на ім’я ОСОБА_3, з посиланням на норми статей 21, 36 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року№ 10-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562, позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскаржуване рішення відповідача та просить позовні вимоги задовольнити.

Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) 27 березня 2019 року за вхідним реєстраційним № 16417/2019 подало відзив на позовну заяву від 22 березня 2019 року № 3024/08 (арк. спр. 23-24), в якому відповідач зазначив, що 21 січня 2019 року позивач звернулась до відповідача з заявою про призначення пенсії у разі втрати годувальника відповідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». До заяви позивачем були надані: свідоцтво про смерть годувальника ОСОБА_3 серії 1-ЕД № 485649, свідоцтво про народження ОСОБА_2 серії 1-БК № 193586 (трудова книжка померлого знаходиться у матеріалах відмовної пенсійної справи, рішення управління про відмову в призначенні пенсії у разі втрати годувальника згідно з статтею 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 від 20 червня 2016 року).

Відповідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був необхідний йому для призначення пенсії по 3 групі інвалідності.

Згідно з наданим до управління свідоцтва про смерть серії І-ЕД № 485649, ОСОБА_3 помер 13 квітня 2016 року, на час смерті йому виповнилось 29 років, тобто для призначення пенсії по 3 групі інвалідності у такому віці необхідно мати 4 роки стажу.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» затверджено постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року (далі - Порядок 22-1). Розділом 11 Порядку 22-1 визначено перелік документів, що подаються до органів Пенсійного фонду України, зокрема, для призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника, в тому числі документи, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Відповідно до статті 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» та пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Але, як зазначено у статті 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до записів трудової книжки серії АА № 474904 від 21 листопада 2008 року ОСОБА_3 працював: з 21 листопада 2008 року по 18 травня 2009 року у ТОВ «Експансія»; з 11 липня 2009 року по 10 січня 2010 року в ЗАТ «РК» «Євротек»; з 30 листопада 2011 року по 24 лютого 2014 року на Попаснянській дистанційній колії ДП «Донецька залізниця», а з 24 квітня 2014 року по 19 липня 2015 року отримував допомогу по безробіттю в Попаснянському районному центрі зайнятості. Тобто, записи у трудовій книжці ОСОБА_3 свідчать про те, що на момент смерті померлий мав 04 роки 07 місяців 06 днів страхового стажу.

Проте, в документах померлого годувальника, наданих до управління, а саме: трудовій книжці серії АА № 474904 від 21 листопада 2008 року, свідоцтві про смерть серії І-ЕД № 485649 від 15 квітня 2016 року, свідоцтві про народження дитини серії 1-БК № 193586 від 10 грудня 2009 року, прізвище, ім’я та по-батькові останнього зазначено як ОСОБА_3, а в картці платника податків та за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, прізвище, ім’я та по-батькові зазначено як ОСОБА_4, тому зарахувати періоди роботи до страхового стажу відповідно до поданих документів у управління немає підстав. Саме через розбіжність даних по-батькові, виникли певні неузгодженості у встановленні факту належності особі - ОСОБА_3 даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Відповідно до «Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, Пенсійний фонд України формує та веде Реєстр застрахованих осіб, володіє даними цього реєстру.

Відповідно до пункту 3 розділу IV Положення відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України.

Пунктом 8 розділу ІV Положення передбачено, що у разі виявлення застрахованою особою некоректних відомостей в її обліковій картці, подання особою особисто або через представника анкети застрахованої особи для внесення змін/уточнення даних в Реєстр застрахованих осіб за формою згідно з додатком 2 до цього Положення та документів, що підтверджують внесення/зміну/уточнення даних та належність помилкових даних цій особі (паспорт, або інший документ, що посвідчує особу), трудова книжка, документ, який підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків або право здійснювати будь-які платежі за серією та / або номером паспорта.

Всі уточнення та зміни подаються лише за результатами перевірки, здійсненої за заявою страхувальника та вносяться до Реєстру застрахованих осіб на підставі наказу керівника відповідного територіального органу у десятиденний строк після узгодження результатів перевірки. В даний час виправити помилки, які були допущені в індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма ОК- 5), що містяться в системі персоніфікованого обліку реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, можливо тільки за зверненням до органу Пенсійного фонду України страхувальника, тобто підприємства, на якому працював померлий, після здійснення перевірки Пенсійним фондом.

З урахуванням викладеного відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою від 18 березня 2019 року про відкриття провадження в адміністративній справі судом ухвалено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (арк. спр. 1-2).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 90 КАС України, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: 93300, АДРЕСА_1) звернулась до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області із заявою від 21 січня 2019 року зареєстровано за № 64 про призначення пенсії у разі втрати годувальника на малолітнього сина ОСОБА_2, додавши до неї документи, зазначені в розписці-повідомленні (арк. спр. 15, 29).

Рішенням управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 30 січня 2019 року без номеру «Про відмову в призначенні пенсії в разі втрати годувальника згідно статті 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» гр. ОСОБА_1» позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв’язку з втратою годувальника на дитину ОСОБА_2 через відсутність у годувальника ОСОБА_3 необхідного 4-річного стажу роботи внаслідок розбіжностей у зазначенні по батькові в документах померлого годувальника ОСОБА_3 (арк. спр. 18, 28).

Згідно з протоколом управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області № 122950000279 ОСОБА_1 не має права на пенсію (арк. спр. 26).

Відповідно до розрахунку стажу страховий стаж ОСОБА_3 складає 04 роки 07 місяців 06 днів (арк. спр. 26 зв.-27).

Відповідно до трудової книжки серії АА № 474904 від 21 листопада 2008 року (арк. спр. 12-13) ОСОБА_3 працював:

з 21 листопада 2008 року по 18 травня 2009 року пакувальником у відділ риби та морепродуктів магазину № 1 товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія»;

з 11 липня 2009 року по 10 січня 2010 року охоронцем магазину, охоронцем рампи у закритому акціонерному товаристві «РК «Євротек»;

з 30 листопада 2011 року по 24 лютого 2014 року монтером колії другого розряду, налагоджувалем колійних машин та механізмів четвертого розряду;

з 24 квітня 2014 року по 19 січня 2015 року отримував допомогу по безробіттю у Попаснянському районному центрі зайнятості.

Разом з тим, у індивідуальних відомостях про застраховану особу за 2008-2016 роки за формою ОК-5 від 18 квітня 2016 року за персоніфікованими відомостями номер облікової картки: НОМЕР_2, ПІБ ОСОБА_4, є відомості про роботу на вищезазначених підприємствах. Тобто, у персоніфікованих відомостях про позивача в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування наявні помилки в частині ПІБ (ОСОБА_4) (арк. спр. 16-17).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначені Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV:

застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;

страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;

страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;

страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону;

персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 1058-IV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (ОСОБА_5), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Згідно з абзацом першим пункту 2 частини другої статті 36 Закону № 1058-IV непрацездатними членами сім'ї вважаються: діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.

Частиною першою статті 32 Закону № 1058-IV визначено, що особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією: […] для осіб з інвалідністю II та III груп: […] від 29 років до досягнення особою 31 року включно - 4 роки; […].

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (абзац перший частини першої статті 24 Закону № 1058-IV).

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Абзацом першим частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частини друга, п’ята статті 45 Закону № 1058-IV).

Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з абзацом першим пункту 1.1 розділу I «Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії» Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі – Порядок № 22-1), заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім’ї у зв’язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об’єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Пунктом 2.3 розділу II «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку № 22-1 визначено, що до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу.

Абзацом першим підпункту 2, підпунктом 3 пункту 2.1 розділу II «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення. Для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення).

Також відповідно до Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника надаються інші документи, зазначені у підпунктах 1-11 пункту 2.3 розділу II «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший». Зокрема, документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування особи, якій призначається пенсія, та померлого годувальника (подається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, має такі документи); свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія; довідка про склад сім'ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником (за наявності); свідоцтво про смерть годувальника, або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим, або витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт внесення до цього реєстру інформації про безвісне зникнення особи, або інформація з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, отримана в порядку, передбаченому статтею 15 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти»; документи про вік померлого годувальника сім'ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим; довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів про те, що особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання; довідка про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років; документи про місце проживання (реєстрації); документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.

Відповідно до частини четвертої статті 21 Закону № 1058-IV персоніфіковані відомості, внесені до персональної електронної облікової картки застрахованої особи, зберігаються в Пенсійному фонді протягом усього життя цієї особи, а після її смерті - протягом 75 років на паперових носіях та/або в електронній формі за наявності засобів, що гарантують ідентичність паперової та електронної форм документа.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 22 Закону № 1058-IV відомості, що містяться в системі персоніфікованого обліку, використовуються виконавчими органами Пенсійного фонду серед іншого для: підтвердження участі застрахованої особи в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування; обчислення страхових внесків; визначення права застрахованої особи або членів її сім’ї на отримання пенсійних виплат згідно з цим Законом; визначення розміру, перерахунку та індексації пенсійних виплат, передбачених цим Законом; надання застрахованій особі на її вимогу або у випадках, передбачених цим Законом та Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Персоніфіковані відомості, включені до персональної електронної облікової картки застрахованої особи, зберігаються в Пенсійному фонді протягом усього життя особи, а після її смерті - протягом 75 років на паперових та/або електронних носіях за наявності засобів, що гарантують ідентичність паперового та електронного документів (абзац дев’ятий пункту 3 частини третьої статті 20 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464-VI)).

Зміни та уточнення вносяться до відомостей реєстру застрахованих осіб у порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення (частина п’ята статті 20 Закону № 2464-VI).

Згідно з частиною шостою статті 20 Закону № 2464-VI відомості про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплаченого єдиного внеску та інші дані, що містяться в реєстрі застрахованих осіб, використовуються для обчислення та призначення страхових виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.

Отже, з часу впровадження системи персоніфікованого обліку страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду виключно за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Внаслідок помилки у зазначенні по батькові померлого годувальника ОСОБА_3 в системі персоніфікованого обліку відсутні відомості про нього як застраховану особу, у тому числі і відомості про його страховий стаж.

Таким чином, рішення управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 30 січня 2019 року без номеру «Про відмову в призначенні пенсії в разі втрати годувальника згідно статті 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» гр. ОСОБА_1», яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв’язку з втратою годувальника на дитину ОСОБА_2 через відсутність у годувальника ОСОБА_3 необхідного 4-річного стажу роботи внаслідок розбіжностей у зазначенні по батькові в документах померлого годувальника, є законним та таким, що у повній мірі відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, дотримання яких перевіряє адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень.

Разом з тим, суд вважає за необхідне роз’яснити, що з метою призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника позивач має право звернення до загального суду у порядку цивільного судочинства із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту належності ОСОБА_3 правовстановлюючого документа - індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5), номер облікової картки НОМЕР_2, виданих на ім’я «Калюжного Євгена Вечеславовича», які видані управлінням Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області 18 квітня 2016 року.

У справах про оскарження дій та рішень територіального органу Пенсійного фонду України про відмову в призначенні пенсії суд за правилами адміністративного судочинства вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення, зокрема, перевіряє чи відповідні рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення. Завдання адміністративного суду у таких справах полягає, насамперед, у перевірці додержання процедури розгляду та прийняття органом Пенсійного фонду України відповідного рішення. Адміністративний суд, розглядаючи такі справи, не вправі вийти за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають юридичне значення.

За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин суд дійшов висновку, що позовні вимоги необґрунтовані і у задоволенні позову слід відмовити повністю.

За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем витрати у виді судового збору за подання даного позову покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: 93300, АДРЕСА_1) в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (ідентифікаційний код: 21792608, місцезнаходження: 93300, Луганська область, Попаснянський район, м. Попасна, вул. Шкільна, буд. 2) про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя ОСОБА_6