Ухвала суду № 81208596, 17.04.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

17 квітня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1595/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши в порядку письмового провадження заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Ритуальна служба “Пантеон” про вжиття заходів забезпечення позову у справі №360/1595/19 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Ритуальна служба “Пантеон” до Головного управління Держпраці у Луганській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

10 квітня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю “Ритуальна служба “Пантеон” до Головного управління Держпраці у Луганській області, відповідно до якого позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 18.12.2018 №ЛГ641/35/НД/СП-ФС про стягнення з позивача на користь держави штрафу в сумі 372 300,00 грн.

Ухвалою суду від 10.04.2019 позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Ритуальна служба “Пантеон” до Головного управління Держпраці у Луганській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,- залишено без руху.

Ухвалою суду від 17.04.2019 відкрито провадження у справі №360/1595/19, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Одночасно з позовною заявою позивачем була подана заява про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом зупинення дії постанови Головного управління Держпраці у Луганській області від 18.12.2018 №ЛГ641/35/НД/СП-ФС та зупинення стягнення на підставі вказаної постанови.

В обгрунтування заяви про забезпечення адміністративного позову зазначено наступне.

З оскаржуваної постанови вбачається, що вона прийнята на підставі абз. 7 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України, отже, є виконавчим документом і пред’являється до виконання органам державної виконавчої служби в порядку встановленому законом.

26.03.2019 постановою державного виконавця Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 26.03.2019 №4580 відкрито виконавче провадження №58721433 щодо примусового виконання постанови Головного управління Держпраці у Луганській області №ЛГ641/35/НД/СП-ФС від 18.12.2018 про стягнення з ТОВ «Ритуальна служба «Пантеон» на користь держави штрафу у сумі 372300 грн.

На думку позивача, оскільки очевидними є ознаки протиправності постанови Головного управління Держпраці у Луганській області від 18.12.2018 №ЛГ641/35/НД/СП-ФС про стягнення з ТОВ «Ритуальна служба «Пантеон» на користь держави штрафу у сумі 372300 грн., яка є виконавчим документом і пред’явлена відповідачем до виконання органу державної виконавчої служби, тому до ухвалення рішення суду по суті спору, існує реальна можливість вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання оскаржуваної постанови, зокрема, звернення стягнення на кошти, майно боржника (позивача), заборона розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності тощо, що може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення порушених (оспорюваних) прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Зокрема, у разі встановлення протиправності оскаржуваної постанови і задоволення позовних вимог про її скасування, позивачу доведеться докласти значних зусиль і витрат, щоб повернути своє майно (відновити свої права), на яке може бути звернено стягнення в ході примусового виконання оскаржуваної постанови. Тому наразі, на думку позивача, існує необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваної постанови та зупинення стягнення на підставі постанови Головного управління Держпраці у Луганській області від 18.12.2018 №ЛГ641/35/НД/СПФС.

Розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, дослідивши наявні в матеріалах справи докази обґрунтованості клопотання про забезпечення позову, суд прийшов до наступного.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною другою статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності субєкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Отже, заходи забезпечення позову повинні відповідати критеріям обґрунтованості, забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин, запобігання порушенню у звязку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів учасників даного судового процесу.

Згідно частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обовязку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно частини третьої цієї статті не допускається забезпечення позову шляхом: зупинення дії рішення субєкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обовязку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

З аналізу наведених норм слідує, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, проте не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення субєкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обовязку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ, розглядаючи заяву про забезпечення позову», суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Пунктом 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" встановлено, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Суд звертає увагу на ту обставину, що предметом розгляду в даній адміністративній справі є правомірність постанови відповідача від 18.12.2018 №ЛГ641/35/НД/СП-ФС про стягнення з позивача на користь держави штрафу в сумі 372 300,00 грн.

Згідно з пунктом 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2, застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.

При цьому, суд звертає увагу, що в даному випадку така обов'язкова умова для забезпечення адміністративного позову, як "наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення", може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Тобто, на даному етапі суд позбавлений можливості встановити наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення. Крім того, встановлення ознак протиправності оскаржуваного рішення є фактично вирішенням адміністративного спору по суті.

Отже, забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваної постанови від 18.12.2018 №ЛГ641/35/НД/СП-ФС про стягнення з позивача на користь держави штрафу в сумі 372 300,00 грн та, відповідно зупинення стягнення за вказаною постановою, за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Крім того, суд наголошує, що у випадку звернення сторони з вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Проте, заявником не наведено та не надано жодних доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення у даній адміністративній справі.

При цьому, суд звертає увагу, що застосування заходів забезпечення позову є виправданим у разі, якщо наявне достатньо обґрунтоване припущення, що їх невжиття може у подальшому ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Отже, на думку суду, позивачем не надано доказів існування очевидної небезпеки його правам, свободам та інтересам, неможливості або ускладнення їх захисту без вжиття вищевказаних заходів забезпечення позову до моменту набрання рішення суду законної сили. Крім того, в даній справі відсутні підстави вважати, що дія оскаржуваного рішення до вирішення справи по суті може спричинити незворотні негативні наслідки для позивача чи стане перешкодою для реального виконання прийнятого судового рішення.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, через що, у задоволенні заяви позивачу належить відмовити.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 151-154, 248 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю “Ритуальна служба “Пантеон” про вжиття заходів забезпечення позову у справі №360/1595/19 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Ритуальна служба “Пантеон” до Головного управління Держпраці у Луганській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,- відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяОСОБА_1