Рішення № 81208595, 15.04.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2019 року № 320/936/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М., за участю секретаря судового засідання Масловської К.І.,

представників позивача: не з’явився,

представника відповідача: ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Берріком»доГоловного управління Держгеокадастру у Київській областіпровизнання протиправними дій та зобов’язання вчинити дії,

І. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Берріком» з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, у якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Київській області щодо застосування у розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 3221455500:02:009:0010 завищеного Кф – 3,0.

- зобов’язати Держгеокадастр видати витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з використанням під час її розрахунку Кф – 1,2.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, у розмірі 3,0 застосовується при обчисленні нормативної грошової оцінки земельних ділянок, які не зареєстровані у Державному земельному кадастрі, або щодо яких у Державному земельному кадастрі відсутні відомості про код класифікації видів цільового призначення.

В усіх інших випадках для визначення нормативної грошової оцінки приймається коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки залежно від коду класифікації видів цільового призначення земель.

Оскільки орендована ТОВ «Берріком» земельна ділянка зареєстрована у Державному земельному кадастрі та має код цільового призначення, позивач вважає, що відсутні підстави для визначення її нормативної грошової оцінки з урахуванням коефіцієнта, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, у розмірі 3,0.

Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив, що у Державному земельному кадастрі існує розбіжність між кодом цільового призначення орендованої позивачем земельної ділянки та категорією земель, до яких відноситься орендована земельна ділянка.

Вказана розбіжність, на переконання відповідача, виключає можливість застосування при визначенні нормативної грошової оцінки коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, виходячи з коду цільового призначення орендованої позивачем земельної ділянки, і прирівнює таку земельну ділянок до ділянок, яким код цільового призначення не встановлений.

При цьому відповідач зазначає, що для цілей визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок щодо яких у Державному земельному кадастрі відсутні відомості про код класифікації видів цільового призначення застосовується коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки у розмірі 3,0.

ІІІ. Процесуальні дії суду у справі

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.03.2019 відкрите спрощене позовне провадження у справі та призначене судове засідання.

Від позивача 15.04.2019 надійшла заява про розгляд справи за відсутності його уповноваженого представника (а.с. 59).

У судове засідання, призначене на 15.04.2019, представник позивача не з’явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив та просив у його задоволенні відмовити.

Частиною 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки позивач був належним чином повідомлений про місце, дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, відсутність визначених у статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, суд вирішив здійснювати розгляд справи по суті за відсутності представника позивача.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

05 вересня 2012 року між Гребінківською селищною радою як орендодавцем та ТОВ «Берріком» як орендарем був укладений договір оренди землі, зареєстрований Управлінням Держкомзему у Васильківському районі за №322140004005349 від 29.12.2012, у порядку та на умовах якого орендодавець надає а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, площею 0,95 га, розташовану за адресою: Київська область, Васильківський район, с. Гребінки, вул. Індустріальна 8, кадастровий номер 3221455500:02:009:0010 (а.с. 20-25).

Судом встановлено, що орендована земельна ділянка 08.06.2016 була зареєстрована у Державному земельному кадастрі, при реєстрації земельній ділянці визначений кадастровий номер 3221455500:02:009:0010, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру від 12.02.2019 №НВ-3214054612019 (а.с. 30-34).

Як вбачається з вказаного витягу, земельну ділянку з кадастровим номером 3221455500:02:009:0010 характеризують такі відомості: (1) категорія земель – «землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення; (2) цільове призначення – « 01.03 Для ведення особистого селянського господарства»; (3) вид використання земельної ділянки – «для будівництва металопереробного заводу»; (4) форма власності – державна.

21 січня 2019 Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області був сформований витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №181 від 21.01.2019, відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3221455500:02:009:0010 становить 5110093,29 грн.

Судом встановлено, що нормативна грошова оцінка орендованої позивачем земельної ділянки була визначена із застосуванням значення коефіцієнта, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, у розмірі « 3,0» (Кф 3,0).

Не погоджуючись із числовим значенням застосованого відповідачем коефіцієнта, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, позивач звернувся до суду.

V. Норми права, які застосував суд

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оцінку земель» від 11.12.2003 від № 1378-IV, нормативна грошова оцінка земельних ділянок – це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Частиною 5 статті 5 вказаного Закону визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».

Згідно з частиною 2 статті 20 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Частиною 1 статті 23 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про оцінку земель» витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів визначено у Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, що затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489, зареєстрованим у в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за №1647/29777 (далі – Порядок №489).

Пунктом 1 розділу ІІ Порядку №489 визначено, що в основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку №489 нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається згідно з формулою: Цн= (В х Нп) / Нк х Кф х Км, де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В – витрати на освоєння та облаштування території в розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6%); Нк - норма капіталізації (3%); Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо); Км - коефіцієнт, який характеризує місцерозташування земельної ділянки.

Згідно з пунктом 5 розділу ІІ Порядку №489 коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1011/18306.

Додатком 1 до Порядку №489 встановлені Коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки.

У примітці до додатку 1 до Порядку №489 визначено, що для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 3,0. У разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 3,0.

VI. Оцінка суду

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що розташована в межах населеного пункту, визначається землевпорядними організаціями на підставі технічної документації та затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Числове значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки для цілей визначення орендної плати зазначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Розмір нормативної грошової оцінки визначається за формулою, елементом якої є коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), числове значення якого залежить від цільового призначення земельної ділянки.

Зокрема, для земельних ділянок з цільовим призначенням « 01.03 Для ведення особистого селянського господарства» додатком 1 до Порядку №489 встановлюється коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, у розмірі 1,0. Для земельних ділянок з цільовим призначенням « 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості» встановлюється коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, у розмірі 1,2.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, які не зареєстровані у Державному земельному кадастрі, або щодо яких у Державному земельному кадастрі відсутні відомості про код класифікації видів цільового призначення обчислюється із застосуванням коефіцієнта, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, у розмірі 3,0.

В усіх інших випадках для визначення нормативної грошової оцінки приймається коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки відповідно до додатку 1 до Порядку №489 залежно від коду класифікації видів цільового призначення земель.

Дослідивши витяг з Державного земельного кадастру від 12.02.2019 №НВ-3214054612019, судом встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3221455500:02:009:0010 має цільове призначення « 01.03 Для ведення особистого селянського господарства»; категорія земель – «землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення».

Аналогічні відомості про код класифікації видів цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 3221455500:02:009:0010 міститься й у витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 21.01.2019 №181.

Оскільки матеріалами справи підтверджується, що у Державному земельному кадастрі наявні відомості про код класифікації видів цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 3221455500:02:009:0010; вказана земельна ділянка у встановленому законом порядку була зареєстрована у Державному земельному кадастрі, умови, з якими чинне законодавство пов’язує необхідність застосування коефіцієнта, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, у розмірі 3,0, – відсутні.

Зауваження відповідача з приводу того, що вказаний у Державному земельному кадастрі код класифікації видів цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 3221455500:02:009:0010 не відповідає категорії земель, зазначених висновків суду не спростовує.

Чинним законодавством визначений вичерпний перелік випадків, коли нормативна грошова оцінка визначається із застосуванням коефіцієнта функціонального призначення земельної ділянки у розмірі 3,0, і вказаний перелік розширеному або довільному тлумаченню не підлягає.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про визнання протиправними дій відповідача, що полягають у застосуванні при визначенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 3221455500:02:009:0010 коефіцієнта функціонального призначення земельної ділянки у розмірі 3,0.

Разом з цим суд вважає необґрунтованими вимоги позивача в частині зобов’язання відповідача видати витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з використанням під час її розрахунку коефіцієнта функціонального призначення земельної ділянки у розмірі 1,2.

Суд зазначає, що відповідно до додатку 1 до Порядку №489, яким встановлені коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки, коефіцієнт із значенням 1,2 застосовується, серед іншого, до земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення (Секція J) з кодом функціонального призначення:

- 11.01 «для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств, що пов'язані з користуванням надрами»;

- 11.02 «для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості»;

- 11.03 «для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств»;

- 13.01 «для розміщення та експлуатації об'єктів і споруд телекомунікацій»;

- 13.02 «для розміщення та експлуатації будівель та споруд об'єктів поштового зв'язку»;

- 13.03 «для розміщення та експлуатації інших технічних засобів зв'язку».

Як вбачається з витягу з Державного земельного кадастру від 12.02.2019 №НВ-3214054612019, земельна ділянка з кадастровим номером 3221455500:02:009:0010 має цільове призначення «01.03 Для ведення особистого селянського господарства», у зв’язку з чим правові підстави для застосування коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки у розмірі 1,2 як для земельної ділянки з кодом класифікації видів цільового призначення 11.01, 11.02, 11.03, 13.01, 13.02, – відсутні.

VII. Висновок суду

Коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки у розмірі 3,0 застосовується при обчисленні нормативної грошової оцінки земельних ділянок, які не зареєстровані у Державному земельному кадастрі, або щодо яких у Державному земельному кадастрі відсутні відомості про код класифікації видів цільового призначення.

В усіх інших випадках для визначення нормативної грошової оцінки приймається коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки відповідно до додатку 1 до Порядку №489 залежно від коду класифікації видів цільового призначення земель.

Орендована позивачем земельна ділянка зареєстрована у Державному земельному кадастрі та має код цільового призначення 01.03, у зв’язку з чим відсутні підстави для визначення її нормативної грошової оцінки з урахуванням коефіцієнта, який характеризує функціональне використання земельної ділянки 3,0 або 1,2, на якому наполягав позивач.

Отже, дії відповідача щодо застосування у розрахунку грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 3221455500:02:009:0010 коефіцієнту 3,0 є протиправними. При цьому вимога позивача про застосування під час обчислення нормативної грошової оцінки вказаної земельної ділянки коефіцієнту 1,2 задоволенню не підлягає, оскільки вказаний коефіцієнт не застосовується до земельних ділянок з кодом цільового призначення 01.03.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

VIIІ. Розподіл судових витрат

Відповідно до частини 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1921,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 20.02.2019 №307 (а.с. 3).

Сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню йому за рахунок відповідача.

Доказів понесення позивачем інших витрат, пов’язаних з розглядом справи, матеріали справи не містять.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Київській області щодо застосування в розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 3221455500:02:009:0010 завищеного Кф – 3,0.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Берріком» (ідентифікаційний код 37705049, місцезнаходження: 08662, Київська область, Васильківський район, смт. Гребінки, вул. Індустріальна, 8) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Київській області (ідентифікаційний код 39817550, місцезнаходження: 08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Героїв Небесної Сотні, 46) судові витрати у розмірі 1921 (одна тисяча дев’ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Київський окружний адміністративний суд до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Дата складення повного рішення суду – 17.04.2019.

Суддя Леонтович А.М.