Рішення № 81208553, 17.04.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2019 року справа № 1140/2755/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Брегея Р.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (у письмовому провадженні) у м.Кропивницький адміністративний позов фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Кіровоградській області (далі – Управління) про визнання протиправними та скасування припису і постанови про накладення штрафу,

В С Т А Н О В И В:

ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління про визнання протиправними та скасування припису від 17 вересня 2018 року і постанови про накладення штрафу в сумі 111690 грн. від 03 жовтня того ж року. Позивач та його представник підтримали вимоги заяви.

Представник позивача пояснила, що перевірка проведена за відсутності правових підстав, які встановлені законом.

Стверджувала, що ОСОБА_2, котра приходиться далекою родичкою позивача, не виконувала жодних трудових обов’язків, а погодилась нетривалий час (декілька годин) знаходитись на території земельної ділянки, яка не використовувалась у господарській діяльності, щоб ніхто не викрав майно.

Управління заперечило щодо задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.75-78).

У судовому засіданні його представник пояснила, що позивач залучив до виконання трудових обов’язків охоронця особу, з якою не уклав трудового договору.

Стверджувала, що перевірка проведена за наявності правової підстави, якою є службова записка працівника Управління.

Ухвалою суду від 11 квітня 2019 року прийнято рішення про завершення розгляду справи у порядку письмового провадження (а.с.151).

Суд, вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків і дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.

Встановлені судом обставини і факти, що стали підставами звернення.

Так, 14 вересня 2018 року Управління прийняло наказ №1237 про проведення інспекційного відвідування позивача (а.с.80).

Підставою призначення перевірки стала службова записка працівника Управління.

Службова записка датована 14 вересня 2018 року і у ній зазначено, що позивач того ж дня залучив до виконання трудових обов’язків охоронця особу, не уклавши з нею трудовий договір.

У період з 14-17 вересня 2018 року Управління провело інспекційне відвідування позивача з такою метою контролю: трудовий договір та дотримання його умов; виявлення неформальних трудових відносин; оплата праці; робочий час та час відпочинку; строки виплати заробітної плати; праця неповнолітніх (а.с.17-19).

Інспектори встановили, що земельну ділянку, якою користується позивач, 14 вересня 2018 року охороняла ОСОБА_2, з котрою не укладено трудовий договір.

ОСОБА_2 надала інспекторам пояснення, якими сповістила, що на прохання позивача, котрий приходиться родичем, деякий час спостерігала за майном на земельній ділянці, поки він відлучився (а.с.82-83).

Такі ж пояснення надав і позивач (а.с.74).

17 вересня 2018 року Управління прийняло припис стосовно позивача, яким зобов’язало до 17 жовтня того ж року укласти зі згаданою особою трудовий договір.

03 жовтня 2018 року Управлінням прийняло постанову про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 у сумі 111690 грн. за порушення приписів статей 21 та 24 КЗпП України (а.с.20).

У судовому засіданні свідок ОСОБА_2 дала ж такі показання, як і пояснення інспекторам.

Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.

Перш за все, суд зобов’язаний дати відповідь на таке запитання: яким нормативно-правовим актом врегульовано призначення і проведення Управлінням інспекційних відвідувань?

Аналіз приписів Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі – Закон).

Приписами частини 2 статті 2 Закону встановлено, що дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення.

Отже, дія Закону поширюється на спірні правовідносини, оскільки інспекційне відвідування Управлінням є формою державного нагляду у сфері господарської діяльності.

Приписами частин 4 та 5 цієї ж норми Закону визначено, що заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов’язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої – восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої – четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої – четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Отже, Управління може здійснювати державний нагляд контроль виключно на підставі Закону і спеціального закону, котрий би встановлював особливості його діяльності.

Законодавець не прийняв такого спеціального закону, тому спірні правовідносини врегульовані виключно приписами Закону, що виключає можливість застосування до спірних правовідносин постанови Уряду України від 26 квітня 2017 року №295, якою керувався відповідач, призначаючи інспекційне відвідування.

Інспекційне відвідування за сутнісним змістом є перевіркою.

У даному випадку Управління провело позапланову перевірку на підставі службової записки її інспектора.

Приписами частини 1 статті 6 Закону встановлено підстави здійснення позапланових заходів.

Ними є:

подання суб’єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб’єктом господарювання у документі обов’язкової звітності, крім випадків, коли суб’єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов’язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов’язаний повідомити суб’єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

перевірка виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

неподання суб’єктом господарювання документів обов’язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

доручення Прем’єр-міністра України про перевірку суб’єктів господарювання у відповідній сфері у зв’язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта Підсумовуючи, суд зробив висновок, що Управління провело позапланову перевірку за відсутності правових підстав, які встановлені Законом.

Приписами частини 2 статті 6 Закону встановлено, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Ця норма права відсилає до іншої норми Закону, яка надавала б право Управлінню призначати перевірки і з підстав, які встановленні спеціальним законом.

Суд вже констатував, що такий спеціальний закон не прийнято.

Тому, Управління призначило і провело перевірку позивача, нехтуючи законодавчою забороною.

Отже, наказ про призначення інспекційного відвідування є протиправним.

Як наслідок, протиправні припис і постанова про накладення штрафу, котрі прийняті на підставі незаконно проведеної перевірки.

Приписами частини 1 статті 21 КЗпП України встановлено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Тому, трудовий договір може бути укладений за згодою сторін.

Згода стосується і дотримання працівником правил внутрішнього трудового розпорядку (робочий день).

Судом встановлено, що на одноразове прохання позивача свідок ОСОБА_2 упродовж незначного часу спостерігала за майном, яке зберігалось на земельній ділянці, котра раніше використовувалась, як стоянка (а.с.103-105).

Така одноразова і безкоштовна допомога близькій людині не може вважатися залученням до виконання трудових обов’язків.

Підсумовуючи, суд зробив висновок про задоволення позову.

Судові витрати у справі складаються з судового збору у сумі 2878,90 грн. та витрат на правничу допомогу адвоката – 8000 грн.

Витрати на правничу допомогу складаються з оплати праці адвоката ОСОБА_3 з вивчення документів, складання відповіді на припис, позовної заяви, відповіді на відзив, клопотань і представництва у суді (а.с.141-149).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, що вони пов'язані з розглядом справи.

Витрати на правничу допомогу адвоката є пропорційними і обґрунтованими до предмету спору.

Справа мала велике значення для позивача, оскільки сума штрафу є значною.

Управління не заявляло клопотання про зменшення розміру судових витрат у зв'язку з неналежною поведінкою позивача.

Суд розподіляє судові витрати відповідно до приписів частини 1 статті 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовільнити.

Визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці в Кіровоградській області від 17 вересня 2018 року, який адресовано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці в Кіровоградській області від 03 жовтня 2018 року, якою накладено штраф на фізичну особу – підприємця ОСОБА_1 у сумі 111690 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці в Кіровоградській області на користь фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 судові витрати у сумі 10878,90 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_4