Рішення № 81207913, 17.04.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2019 р. Справа№200/2052/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Аканов О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: 84301, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Весняна, буд.3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області (місцезнаходження: 84102, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Поштова, 5, код ЄДРПОУ 23346787) про винання бездіяльності протиправною щодо припинення з 01 вересня 2018 року виплати пенсії; зобов'язання поновити виплату пенсії з 01 вересня 2018 року; зобов’яння нарахувати та виплатити заборгованість з дня припинення пенсійних виплат, а саме з 01 вересня 2018 року,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області (місцезнаходження: 84102, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Поштова, 5, код ЄДРПОУ 23346787) про винання бездіяльності протиправною щодо припинення з 01 вересня 2018 року виплати пенсії; зобов'язання поновити виплату пенсії з 01 вересня 2018 року; зобов’яння нарахувати та виплатити заборгованість з дня припинення пенсійних виплат, а саме з 01 вересня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він з 01 лютого 2015 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у м.Краматорську. З 03 жовтня 2016 року проживає в м.Краматорську, що підтверджується паспортом громадянина України. 04 жовтня 2016 року позивач звернувся до відповідача з заявою про запит його пенсійної справи з управління Пенсійного фонду України в Носівському районі Чернігівської області. 21 жовтня 2016 року пенсійна справа надійшла до відповідача. З 01 березня 2017 року виплата пенсії позивачу призупинена. На підставі рішення Краматорського міського суду пенсійні виплати позивачу поновлені. З 01.09.2018 року позивачу призупинені, рекомендовано позивачу звернутись до відповідача в якості переселенця та надати заяву про отримання пенсійних виплат, тобто своїми неправомірними діями зобов’язав позивача отримати довідку про взяття на облік ВПО, хоча позивач зареєстрований на території, де органи державної влади здійснюють повноваження. Посилаючись на те, що ним було вжиті всі заходи на отримання пенсії, позивач просив визнати протиправною бездіяльність щодо припинення виплати пенсії, зобов’язання відновити нарахування та виплату пенсії з 01 вересня 2018 року.

Ухвалою суду від 26 лютого 2019 року прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі; відстрочив сплату судового збору; розгляд справи призначено на 25 березня 2019 року о 10:45 год.

Ухвалою суду від 26 березня 2019 року відкладено розгляд справи на 17 квітня 2019 року о 10:00 год.

Представники сторін до суду не з’явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені судом належними чином.

В установлений судом строк відповідачем через відділ документообігу та архівної роботи Донецького окружного адміністративного суду наданий відзив на адміністративний позов позивача, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача. Свою позицію відповідач вмотивовував тим, що пенсію позивачу виплачено по серпень 2018 року включно. Після обміну інформацією з Єдиною інформаційною базою даних про внутрішньо переміщених осіб з 01.09.2018 року виплату пенсії позивачу призупинено та на теперішній час не виплачується. Зазначили, що особа, яка прописалась на контрольованій території України після початку антитерористичної операції, вважається внутрішньо переміщеною особою. Крім того, зазначив, що до теперішнього часу окремий порядок щодо виплати заборгованості Кабінетом Міністрів України не визначено. Зазначає, що порядок та умови отримання пенсій пенсіонерам, які зареєстровані на тимчасово захопленій території України, на території якої органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, передбачено Законом України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” від 20 жовтня 2014 року № 1706 та постановою КМУ №365 від 08.06.2016 “Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам”. Крім того, зазначили. що згідно паспорта позивача місце реєстрації його на момент початку АТО: м.Луганськ, вул.Ватутіна, реєстрація в місті Краматорську здійсненв 03.10.2016 року, тобто після початку антитерористичної операції, таким чином позивач вважається внутрішньо переміщеною особою. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 ОСОБА_2 огли, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України про що свідчить паспорт громадянина України серії ЕК № 448968, виданого Жовтневим РВ УМВС України в Луганській області 15 травня 1997 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Згідно пенсійного посвідчення №135921 позивач є пенсіонером.

03.10.2016 року позивач зареєструвався за адресою: Донецька область, м.Краматорськ, вул.Весняна, буд.3, після чого 04.10.2016 року звернувся до відповідача для отримання пенсії за фактичним місцем проживання.

Згідно листа відповідача від 02.11.2018 року №594/Ф-01-01-08 виплата пенсії позивачу призупинено з 01.09.2018 року. Як вбачається з довідки відповідача від 01.03.2019 року №623 пенсія позивачу виплачена за липень, серпень 2018 року.

Відомості щодо нарахування та виплату пенсії з 01.09.2018 року в матеріалах справи відсутні.

Як передбачено Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України (його територіальні органи) входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Одними з основних завдань Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску; керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; призначення (перерахунок) пенсій, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.

Відповідно до покладених завдань і функцій, саме Пенсійний фонд України є суб’єктом владних повноважень у сфері правовідносин щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій, а спори, що виникають між учасниками цих відносин, є публічно-правовими, тому згідно з вимогами частини 2 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України їх вирішення належить до юрисдикції адміністративних судів.

В силу положень частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи (а тому і органи та посадові особи пенсійного фонду України, як органи виконавчої влади, до яких відноситься і Відповідач) зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 8 Закону України Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Іноземці та особи без громадянства, які проживають в Україні, мають право на пенсію на рівні з громадянами України на умовах, передбачених законодавством або міжнародними угодами. Право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та досягли встановленого цим законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Позивач є громадянином України і у відповідності до чинного законодавства набув право на отримання пенсії за віком.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі, за зазначеним в заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством, зокрема, в інших випадках, передбачених ч. 1 ст. 49 цього закону.

Підстави для припинення виплати пенсії передбачені частиною 1 статті 49 Закону № 1058-IV, а саме: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

За правилами частини 2 статті 49 цього Закону № 1058-IV, поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Пунктом 2.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 7 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі - Порядок 22-1), поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

Пунктом 2.9 цього ж Порядку передбачено, що подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).

Законом № 1058-IV не передбачено такої підстави припинення виплати раніше призначеної пенсії, як відсутність довідки внутрішньо переміщеної особи.

Суд також зауважує, що з моменту реєстрації позивача за адресою: Донецька область, м.Краматорськ, вул.Весняна, 3, а як наслідок - втрати статусу внутрішньо переміщеної особи, характер правовідносин між ним та УПФУ змінився, а відтак і їх законодавче врегулювання також.

Порядок отримання та втрати статусу внутрішньо переміщеної особи врегульовано Законом України “Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб”. Так, згідно ч. 3 ст. 4 вказаного Закону, для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, та статусу внутрішньо переміщеної особи відповідно, така особа звертається із заявою до компетентного органу соціального захисту населення. П. 1 ч. 1 ст. 12 вказаного Закону встановлено, що підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, відповідно і скасування статусу внутрішньо переміщеної особи, є заява особи про відмову. Таким чином, отримання та втрата статусу внутрішньо переміщеної особи є добровільним правом кожного громадянина, сам лише факт проживання на відповідних територіях, без волевиявлення отримання відповідного статусу, не надає громадянину автоматично статусу внутрішньо переміщеної особи.

Суд також зазначає, що згідно з частиною другої статті 2 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”, реєстрація міста проживання чи міста перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Отже, з часу реєстрації позивача за адресою: Донецька область, м.Краматорськ, вул.Весняна, буд.3 до спірних правовідносин не підлягало застосуванню законодавство, яким врегульовано питання виплати (відновлення) пенсії внутрішньо переміщеним особам за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, як Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 року № 365.

Таким чином, управління всупереч конституційним гарантіям, без законних підстав, протиправно не поновило позивачу виплату пенсії, а отже суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Також суд зауважує, що визначення того, хто є внутрішньо переміщеними особами надано у абзаці першому частини першої статті 1 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706- VII “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” (далі - Закон № 1706-VII; у редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин). Внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Як зазначено в статті 2 цього Закону, Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, повернення таких осіб до їх покинутого місця проживання в Україні та їх реінтеграції.

Водночас частиною першою статті 3 вказаного Закону встановлено, що громадянин України за обставин, визначених у статті 1 цього Закону, має право на захист від примусового внутрішнього переміщення або примусового повернення на покинуте місце проживання, що враховується судом.

До жодного з указаних законів не внесено такої підстави для припинення соціальних виплат, як відсутність у особи її реєстрації як внутрішньо переміщеної.

Одночасно суд зазначає, що згідно довідки відповідача №623 від 01 березня 2019 року, позивач отримав пенсію за липень, серпень 2018 року, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню, а саме визнання бездіяльності протиправною та відновлення нарахування та виплати пенсії з 01 вересня 2018 року.

Щодо вимоги позивача про негайно виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду, зокрема про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Оскільки позивачем вимоги про стягнення суми пенсії не заявлялися, тому правові підстави для застосування вказаним норм - відсутні.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року суд відстрочив позивачеві сплату судового збору до ухвалення судового рішення.

Нормами частини 2 статті 133 КАС України встановлено, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з положеннями частини 1 статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI “Про судовий збір” (далі – Закон №3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Частиною 2 цієї статті визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: 84301, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Весняна, буд.3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області (місцезнаходження: 84102, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Поштова, 5, код ЄДРПОУ 23346787) про винання бездіяльності протиправною щодо припинення з 01 вересня 2018 року виплати пенсії; зобов'язання поновити виплату пенсії з 01 вересня 2018 року; зобов’яння нарахувати та виплатити заборгованість з дня припинення пенсійних виплат, а саме з 01 вересня 2018 року – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області (місцезнаходження: 84102, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Поштова, 5, код ЄДРПОУ 23346787) щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: 84301, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Весняна, буд.3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) з 01 вересня 2018 року.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області (місцезнаходження: 84102, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Поштова, 5, код ЄДРПОУ 23346787) відновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: 84301, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Весняна, буд.3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) з 01 вересня 2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області (місцезнаходження: 84102, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Поштова, 5, код ЄДРПОУ 23346787) судовий збір в розмірі 768,40 грн. на користь Державного бюджету України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Аканов О.О.