Рішення № 81207908, 16.04.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2019 р. Справа№200/3746/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дії щодо прийняття рішення про призупинення виплати пенсії та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дії щодо прийняття рішення про призупинення виплати пенсії з 1 квітня 2016 року, зобов’язання терміново відновити виплати пенсії та сплатити заборгованість з 1 квітня 2016 року.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа, про що видана довідка, при цьому відповідачем безпідставно в порушення вимог Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” припинено виплату пенсії.

Відповідач заперечував проти позовних вимог, 2 квітня 2019 року надав відзив на адміністративний позов в якому просив відмовити у задоволені позовних вимог, посилаючись на те, що виплата пенсії була призупинена Розпорядженням управління від 7 квітня 2016 року прийнятого на підставі протоколу засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Стосовно виплати заборгованості за минулий період вказав, що у відповідності до Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою ОСОБА_2 Міністрів України від 08 червня 2016 № 365, суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачується на умовах окремого порядку, визначеного ОСОБА_2 Міністрів України. Такий порядок ОСОБА_2 Міністрів України не затверджено, у зв’язку з чим у відповідача відсутні підстави для виплати пенсії.

Ухвалою суду від 18 березня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі та витребувано у відповідача інформацію щодо підстав припинення пенсії позивачу.

Відповідачем, надіслано до суду заяву із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. В обґрунтування заяви зазначено, що розгляд справи за правилами загального позовного провадження надасть можливість управлінню, здійснити належне представлення та захист своїх інтересів шляхом надання до суду обґрунтованих пояснень, уточнень та відповідей на запитання суду, які можуть виникнути під час дослідження витребуваних судом документів та прийняття рішення по суті.

Суд зазначає, що спірні правовідносини, що виникли між сторонами, стосуються виплати пенсії позивачу. Особливості розгляду таких категорій справ визначені статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до пункту 2 частини 1 якої суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

З огляду на наведене, правові підстави для задоволення клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження - відсутні.

Крім того, відповідачем надіслано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, так відповідач вважає, що позивачем пропущено встановлений ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України строк звернення до суду з вимогами про зобов’язання вчинити дії з грудня 2016 року.

Суд зазначає, що положеннями ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З аналізу наведеної норми вбачається, що Кодекс адміністративного судочинства України є загальним законом, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав. Натомість спеціальним законом, яким врегульовано правовідносини щодо пенсійного забезпечення та строки перерахунку пенсій є Закон № 1058-IV.

Відповідно до нормами ч. 2 ст. 46 Закону № 1058-IV виплата пенсії позивачу підлягає поновленню з моменту її припинення. Таким чином, право позивача щодо виплати раніше призначеної пенсії є абсолютним та не може бути обмежено будь-яким строком.

Правовий висновок щодо неможливості застосовувати шестимісячний строк звернення до адміністративного суду у справах з вимогами, пов'язаними з виплатою пенсії, яка за своєю правовою природою не є одноразовою виплатою, викладений в постанові Верховного Суду від 24 квітня 2018 року по справі № 646/6250/17 (адміністративне провадження № К/9901/2128/18).

На підставі зазначеного, підстави для задоволення клопотання про залишення позовної заяви без розгляду - відсутні.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 19, що підтверджується паспортом громадянина України серії ВВ № 467005 виданим 13 червня 1998 року Пролетарським РВДМУМВС України в Донецькій області. Позивач є пенсіонером за віком, що підтверджується копією пенсійного посвідчення Серія ААЖ №653248. 10 вересня 2015 року позивачу видана довідка №1422011529 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, фактичне місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, м/р Молодіжний, б. 9, кв. 89.

Як вбачається із наданих на вимогу суду доказів, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Добропільському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області, Розпорядженням відповідача від 7 квітня 2016 року припинено виплату пенсії по о/р №182749 «до з’ясування» на підставі протоколу засідання комісії з питань призначення соціальних виплат ВПО від 3 квітня 2016 року та згідно довідки від 25 березня 2019 року позивачу з квітня 2016 року пенсійні виплати нараховувалися але фактично не виплачувалися.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 7 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Відповідно статті 5 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.

Відповідно до ст. 47 Закону № 1058-IV пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеними у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

У статті 49 Закону № 1058-IV зазначені підстави припинення та поновлення виплати пенсії. У частині 1 цієї статті визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1)якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2)на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;

3)у разі смерті пенсіонера;

4)у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5)в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 ст. 49 зазначеного Закону поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.

Судом встановлено, що пенсійним органом приймалося Розпорядження від 7 квітня 2016 року яким припинено виплату пенсії по о/р №182749 «до з’ясування» на підставі протоколу засідання комісії з питань призначення соціальних виплат ВПО від 3 листопада 2016 року.

Проте, суд зазначає, що Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” або інший закон з питань пенсійного забезпечення не передбачає підставу припинення або зупинення пенсійних виплат на підставі протоколу засідання комісії з питань призначення соціальних виплат ВПО.

Крім того, як свідчить аналіз положень Закону № 1058-IV, припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення з підстав, визначених ст. 49 цього Закону.

Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина, гарантії їх здійснення та основні обов'язки повинні визначатися виключно законом, які приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не є передбаченою законом підставою для припинення виплати пенсії, а постанова КМУ № 365 від 08.06.2016 року “Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам” є підзаконним нормативно-правовим актом, який обмежує встановлене законодавством право на отримання пенсії позивачем.

Право виносити закони, вносити до них зміни належить виключно Верховній раді України і не може передаватися іншим органам чи посадовим особам. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Верховна рада України може змінити закон виключно законом, а не шляхом прийняття підзаконного правового акта. Нормативно-правові акти ОСОБА_2 Міністрів України відносяться до категорії підзаконних, а тому не можуть змінювати в бік звуження права громадян, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили. Право на обмеження конституційних прав громадян ОСОБА_2 Міністрів України Верховною радою України не надано.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, відповідачем порушено вимоги ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 49 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, оскільки з 1 квітня 2016 року позивачу припинено виплату пенсії за відсутності законодавчо встановлених підстав.

Стосовно тверджень відповідача щодо правомірності відмови у виплаті пенсії за минулий період на підставі Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою КМУ від 08.06.2016 №365, суд зазначає. що зазначена постанова не є законом, а тому як підзаконний нормативно-правовий акт, не може змінювати в бік звуження права громадян, які встановлені нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вважає, що відповідач не довів правомірність припинення виплати пенсії позивачу, а отже суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб’єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

Як встановлено судом раніше, відповідачем було прийнято Розпорядження від 7 квітня 2016 року яким припинено виплату пенсії по о/р №182749 ОСОБА_1

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне, з метою повного захисту прав і інтересів позивача, з урахування положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 13 Конвенції, вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним та скасувати відповідне Розпорядження відповідача.

Стосовно порядку виплати пенсії суд зазначає, що згідно вимог статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи є підстави допустити негайне виконання рішення.

Нормами статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що негайно виконуються рішення, зокрема, про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Таким чином, рішення суду підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.

Відповідно до вимог частини 2 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір в сумі 768,40 грн. належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області в дохід Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати Розпорядження Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 7 квітня 2016 року яким припинено виплату пенсії ОСОБА_1 (о/р №182749).

Визнати протиправними дії Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 1 квітня 2016 року.

Зобов'язати Добропільське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 84500, Донецька область, м. Добропілля, вул. Незалежності, б. 28А, код ЄДРПОУ 37755477) відновити виплату ОСОБА_1 (місце реєстрації: м. Донецьк, вул. Каштанова, б.19, РНОКПП НОМЕР_1) пенсії та сплати заборгованість за весь період, починаючи з 1 квітня 2016 року.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження виплати ОСОБА_1 (місце реєстрації: м. Донецьк, вул. Каштанова, б.19, РНОКПП НОМЕР_1) пенсії у межах суми стягнення за один місяць.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 84500, Донецька область, м. Добропілля, вул. Незалежності, б. 28А, код ЄДРПОУ 37755477) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 16 квітня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Дмитрієв В.С.