Ухвала суду № 81207844, 17.04.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

17 квітня 2019 року Справа 160/3343/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 83% до 70% сум грошового забезпечення;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 1 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення основного розміру пенсії 83% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заві зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Однак, як вбачається зі змісту позовної заяви позивачем у позові не зазначено адресу електронної пошти відповідача (або про її відсутність) в порушення вимог п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1, пунктами 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування, із зазначенням змісту позовних вимог і викладом обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини.

Так, в прохальній частині позовної заяви позивач просить визнати протиправними дії відповідача, проте не зазначає коли саме вони вчинені та коли про них стало відомо позивачу із наданням відповідних доказів.

Згідно з пунктом 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб’єктів владних повноважень у позовній заяві зазначається обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України, позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, до позовної заяви не надано доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, зокрема не надано доказів якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, у т.ч. перебування на обліку у відповідача та отримання пенсії в якості особи звільненої з військової служби, відсутнє пенсійне посвідчення, тощо.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує протиправні дії відповідача щодо зменшення перерахунку пенсії позивача. Однак доказів звернення до Головного управління Пенсійного фонду України з заявою щодо здійснення належного перерахунку пенсії та доказів відмови відповідача щодо здійснення такого перерахунку пенсії, позивач до суду не надав.

Тобто, при зверненні до суду позивачкою не надано жодного доказу звернення до відповідача із заявами з вказаним питанням та одержання будь-яких відповідей на її звернення.

Таким чином, позовна заява не містить належного викладу обставин та суті спірних правовідносин з посиланням на докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. (ч. 1 ст. 2 КАС України)

Таким чином, суд звертає увагу на те, що позивачем не наведено та не обґрунтовано наявність спірних правовідносин, не надано доказів того, що органами Пенсійного фонду України (його посадовими особами) порушено / не визнано право позивача на перерахунок пенсії; не надано доказів звернення до відповідача з вимогою (належного направлення, вручення) та доказів відмови відповідача у задоволенні зазначених вимог (ненадання відповіді у встановлений строк), тобто зміст позовних вимог не містить чітко визначеного предмету спору.

Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим КАС України, а тому згідно із ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії, – залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом надання виправленого позову у відповідній кількості, а саме:

- зазначити у виправленому позові адресу електронної пошти відповідача (або про її відсутність) у відповідності до вимог п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;

- викласти прохальну частину позову із зазначенням дати вчинення оскаржуваної дії відповідача та наданням на підтвердження цього відповідних доказів;

- надати у відповідній кількості докази завірені належним чином, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (у т.ч. докази перебування позивача на обліку у відповідача та отримання пенсії в якості особи звільненої з військової служби, пенсійне посвідчення, докази зменшення розміру пенсії, тощо), а також докази звернення до відповідача, з питань, порушених у позовній заяві, та відповідних відповідей на такі звернення, а за відсутності таких - повідомити про це суд.

Роз’яснити, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_2