
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2019 року Справа № 160/8768/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровської області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -
ВСТАНОВИВ:
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу ВП №57014446 від 09.11.2018р., винесену державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження по справі №160/8768/18 та ухвалено здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін згідно ч. 2 ст. 257 та ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України та призначено справу до розгляду з 18.01.2019р у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не було зобов’язано виконувати вимоги ухвали Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 26.07.2018р. по справі №201/15382/16-ц, оскільки ще до відкриття відповідачем виконавчого провадження із виконання виконавчого листа, виданого за даною ухвалою суду, пенсійним органом оскаржено дане судове рішення в апеляційному порядку шляхом направлення засобами поштового зв’язку апеляційної скарги на таку ухвалу суду. Наведене, як зауважив позивач, у відповідності до ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» є підставою для зупинення виконавчого провадження, однак замість цього органом виконавчої служби було накладено на Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області згідно оскаржуваної постанови державного виконавця, у зв’язку з чим дана постанова винесена відповідачем протиправно та є такою, що підлягає скасуванню.
Згідно ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України сторони були належним чином повідомлені про розгляд справи №160/8768/18 у спрощеному провадженні.
Суд в ухвалі від 19.12.2018р. встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов в порядку ч. 1 ст. 261 Кодексу адміністративного судочинства України протягом 15-ти днів з моменту отримання відповідачем ухвали суду від 19.12.2018р.
Ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження по справі №160/8768/18 отримана відповідачем 28.01.2019р., що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Станом на 21.02.2019р. відповідачем не надано до суду відзиву на позовну заяву, заперечень або пояснень на даний адміністративний позов.
Згідно із ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів
Відповідно до ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.
У 2016 році ОСОБА_2 звернувся до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення (заінтересована особа – Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі).
Ухвалою від 15.01.2018р. Жовтневим районним судом м.Дніпропетровська було відкрито провадження у цивільній справі №201/15382/16-ц за вищезазначеною заявою та ухвалою від 05.02.2018р. замінено заінтересовану особу по справі її правонаступником – Головним управлінням Пенсійного фонду України Дніпропетровської області.
30.03.2018р. за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 Жовтневим районним судом м.Дніпропетровська прийнято рішення у справі №201/15382/16-ц, яким вищезазначену заяву задоволено та судом встановлено факт, що має юридичне значення про те, що подані заявником до Пенсійного Фонду України документи, а саме:
-довідка Малого приватного науково-виробничого підприємства «ІРА», про те, що ОСОБА_2 займав посаду директора, період роботи на цьому підприємстві - з 25.10.1991 року по 30.06.2000 рік;
-довідка Малого приватного науково-виробничого підприємства «ІРА», про те, що заробітна плата ОСОБА_2 для обчислення пенсії на цьому підприємстві склала за період з 1995 року по 2000 рік включно 120 000 (сто двадцять тисяч) грн.;
-довідка Виробничого кооперативу «Лідер» про те, що ОСОБА_2 працював на цьому підприємстві патентоведом у в період з 12.06.1989р. по 30.09.1991р.;
-постанова Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 10.03.2000р. про порушення кримінальної справи;
-ухвала Верховного суду України від 27.07.2004р. про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування;
-постанова слідчого від 10.12.1998р. про відшкодування заявнику матеріальної шкоди;
-ухвала Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська от 02.02.2000р. про відшкодування заявнику моральної шкоди;
-рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 26.04.2000р. про стягнення заробітної плати;
-пояснення заявника до цих документів за його підписом –
є належними для призначення пенсії за віком в частині вимог п.3 та п.23 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.09.1993р. і Закону України «Про пенсійне забезпечення».
26.07.2018р. Жовтневим районним судом м.Дніпропетровська у справі №201/15382/16-ц прийнято ухвалу, якою задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за заявою встановлення факту, що має юридичне значення та ухвалено вжити заходи забезпечення позову шляхом зобов’язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надати суду та ОСОБА_2 розрахунок пенсії останнього, здійснений у місцевому підрозділі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у травні 2018 року.
Судом встановлено, що вищезазначену ухвалу звернуто до примусового виконання шляхом видачі Жовтневим районним судом м.Дніпропетровська 14.08.2018р. виконавчого листа №201/15382/16-ц, з виконання якого за заявою ОСОБА_2 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області відкрито 16.08.2018р. виконавче провадження ВП №57014446.
09.11.2018р. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_3 винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 10 200, 00 грн. на Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за не виконання без поважних причин рішення.
Не погодившись із якою, пенсійний орган звернувся до суду із даним позовом.
Водночас, як зазначив пенсійний орган у позовній заяві та як слідує із наданих ним до суду доказів, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 10.08.2018р. направило засобами поштового зв’язку на адресу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська апеляційну скаргу (отримана судом – 16.08.2018р.) на ухвалу даного суду про забезпечення позову по цивільній справі №201/15382/16-ц від 26.07.2018р.
21.08.2018р. ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області апеляційну скаргу пенсійного органу було залишено без руху із наданням строку для усунення недоліків такої скарги.
03.09.2018р. Апеляційний суд Дніпропетровської області ухвалив відмовити у задоволенні клопотання позивача про зупинення виконання оскаржуваної ухвали Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська.
Ухвалою від 06.09.2018р. Апеляційним судом Дніпропетровської області відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області апеляційну скаргу на ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 26.07.2018р. про забезпечення позову по цивільній справі №201/15382/16-ц за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення.
Надалі у зв’язку з ліквідацією Апеляційного суду Дніпропетровської області відповідно до указу Президента України "Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в округах" №452/2017 від 29.12.2017р. дану справу передано до Дніпровського апеляційного суду та 19.10.2018р. проведено автоматизований розподіл даної справи між суддями.
З огляду на отримання судом апеляційної інстанції 27.09.2018р. запиту судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська Федоріщева С.С. про направлення на адресу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська цивільної справи №201/15382/16-ц за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі з метою виправлення описки в ухвалі Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 26.07.2018р. та виконавчому листі, Дніпровський апеляційний суду ухвалою від 25.10.2018р. прийняв до свого провадження цивільну справу №201/15382/16-ц та ухвалив направити дану справ до суду першої інстанції для належного оформлення справи, після чого справу повернути до Дніпровського апеляційного суду.
06.11.2018р. Жовтневим районним судом м.Дніпропетровська винесено ухвалу про виправлення помилки в ухвалі суду про забезпечення позову по справі та у виконавчому листі, виданому на виконання останньої (виправлено дату ухвали суду).
Також 06.11.2018р. Жовтневим районним судом м.Дніпропетровська винесено ухвалу щодо роз’яснення рішення суду по справі №201/15382/16-ц від 30.03.2018р. та ухвалено:
-встановити обов’язок Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області оформити права ОСОБА_2 на розмір пенсії, що виникають з належних за рішенням суду від 30.03.2018р. призначення пенсії документів;
-встановити обов’язок Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області оформити права заявника на пенсію з моменту першого звернення заявника, тобто з 31 жовтня 2016 року з урахуванням наданого законом тримісячного строку для такого звернення з дати набуття заявником права на призначення пенсії (20 серпня 2016 року);
-встановити обов’язок Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області за результатами такого оформлення виплатити заявнику відповідні суми ненарахованої пенсії.
19.12.2018р. за результатами апеляційного оскарження ухвали Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська у справі №201/15382/16-ц від 26.07.2018р. Дніпровським апеляційним судом винесено постанову, якою задоволено апеляційну скаргу пенсійного органу та постановлено скасувати ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 26.07.2018р. і відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
09.01.2019р. Жовтневим районним судом м.Дніпропетровська винесено ухвалу, якою за заявою позивача визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист, виданий 14.08.2018р. Жовтневим районним судом м.Дніпропетровська у справі №201/15382/16-ц про зобов’язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надати суду та ОСОБА_2 розрахунок пенсії останнього, здійснений в місцевому підрозділі ГУ ПФУ в Дніпропетровській області у травні 2018 року.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VІІІ), виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.63 Закону №1404-VІІІ - за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною 6 статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону №1404-VІІІ, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Отже, з аналізу вказаних норм слідує, що Законом України "Про виконавче провадження" встановлено відповідальність боржника саме за невиконання судового рішення. А тому, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу, має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону №1404-VІІІ, можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Слід зауважити, що, як встановлено судом, ухвала Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська про забезпечення позову за заявою ОСОБА_2 у цивільній справі №201/15382/16-ц, на виконання якої був виданий відповідний виконавчий лист потребувала додаткового роз’яснення для її виконання, у зв’язку з чим ОСОБА_2 (стягувач) звернувся до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська із відповідною заявою, за результатами розгляду якої 06.11.2018р. Жовтневим районним судом м.Дніпропетровська винесено ухвалу.
Згідно із приписами ст. 31 Закону №1404-VIII – у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення.
Так, в ухвалі про забезпечення позову судом ухвалено забезпечити позов шляхом зобов’язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надати суду та ОСОБА_2 розрахунок пенсії останнього, здійснений у місцевому підрозділі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у травні 2018 року.
Натомість, в ухвалі про роз’яснення даної ухвали Жовтневим районним судом м.Дніпропетровська конкретизовано яким чином пенсійний орган має виконати вимоги ухвали суду про забезпечення позову, зазначивши про встановлення обов’язків Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області вчинити певні дії, а саме:
-оформити права ОСОБА_2 на розмір пенсії, що виникають з належних за рішенням суду від 30.03.2018р. призначення пенсії документів;
-оформити права ОСОБА_2 на пенсію з моменту першого звернення заявника, тобто з 31 жовтня 2016 року з урахуванням наданого законом тримісячного строку для такого звернення з дати набуття заявником права на призначення пенсії (20 серпня 2016 року);
-за результатами вищезазначеного оформлення виплатити ОСОБА_2 відповідні суми ненарахованої пенсії.
Таким чином, з вищевикладеного слідує, що незрозумілість порядку реалізації вжитого судом заходу забезпечення позову у цивільній справі №201/15382/16-ц свідчить про наявність поважних причин, які зумовили невиконання пенсійним органом відповідного судового рішення.
Окрім вищенаведеного, слід також зазначити, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було оскаржено ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська про забезпечення позову за заявою ОСОБА_2 у цивільній справі №201/15382/16-ц в апеляційному порядку, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а саме - копіями фіскального чек ПАТ «Укрпошта» та примірником апеляційної скарги.
При цьому, суд зауважує, що на момент прийняття державним виконавцем спірної постанови про накладення на позивача штрафу за невиконання рішення суду без поважних причин (09.11.2018р.) у Єдиному державному реєстрі судових рішень, зокрема, була оприлюднена ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області від 06.09.2018р. про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області апеляційну скаргу на ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 26.07.2018р. про забезпечення позову по цивільній справі №201/15382/16-ц за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення.
У відповідності до положень ст. 18 Закону №1404-VIII, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
При цьому, статтею 38 Закону №1404-VIII визначено, що виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).
Про зупинення виконавчого провадження виконавець виносить постанову не пізніше наступного робочого дня з дня отримання судового рішення.
Натомість, фактичні обставини справи свідчать про те, що державним виконавцем всупереч вимогам вищезазначеної норми не було зупинено виконавче провадження, а накладено на Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області штраф за не виконання судового рішення без поважних причин.
Водночас, в ході розгляду даної справи, судом встановлено, що у позивача були поважні причини не виконувати відповідне судове рішення, оскільки пенсійним органом оскаржено ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська про забезпечення позову у цивільній справі №201/15382/16-ц в апеляційному порядку та порядок реалізації вжитого судом за цією ухвалою заходу забезпечення позову потребував додаткового роз’яснення для стягувача.
Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про неправомірність накладення відповідачем на Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області штрафу за не виконання судового рішення без поважних причин у розмірі 10 200,00 грн. згідно спірної постанови ВП №57014446 від 09.11.2018р.
Надаючи оцінку оскаржуваній постанові, суд зазначає, згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, безсторонньо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення неупереджено, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із приписами ч.1 ст. 72, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Аналогічна позиція стосовно обов’язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов’язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Водночас, відповідачем, як суб’єктом владних повноважень, не доведено правомірність оскаржуваної постанови про накладення на позивача штрафу та її відповідність нормам діючого законодавства України.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням відсутності відзиву або заперечень на позов відповідача (суб’єкта владних повноважень), суд доходить висновку, що позов Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровської області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу – підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; код ЄДРПОУ 21910427) до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровської області (місцезнаходження: 49101, м.Дніпро, вул. Старокозацька, буд. 56; код ЄДРПОУ 34984907) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу ВП №57014446 від 09.11.2018р., винесену державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Турлакова
Судове рішення № 81207779, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 21.02.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 160/8768/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: