Ухвала суду № 81207680, 04.04.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

04 квітня 2019 р. Справа № 160/9590/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1, розглянувши в письмовому провадженні в м.Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного реєстратора Дніпровської філії комунального підприємства “Агенція адміністративних послуг” Дніпропетровської області ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, Товариство з обмеженою відповідальністю “Кредитні ініціативи” (Московський пр-т, корп. 4-Б, поверх-5, БЦ “Форум Парк Плаза”, м. Київ, 04073) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державного реєстратора Дніпровської філії комунального підприємства “Агенція адміністративних послуг” Дніпропетровської області ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, Товариство з обмеженою відповідальністю “Кредитні ініціативи” про:

- визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора ОСОБА_3, Дніпровської філії комунального підприємства “Агенція адміністративних послуг” Дніпропетровської області про державну реєстрацію прав та обтяжень від 15.11.2018 року, номер 44054963, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності на квартиру ОСОБА_2 у місті Дніпро, вул.Маршала Судця. буд.З кв.93 за Товариством з обмеженою відповідальністю “Кредитні ініциативи”;

- зобов'язання державного реєстратора ОСОБА_3, Дніпровської філії комунального підприємства “Агенція адміністративних послуг” Дніпропетровської області скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис за Товариством з обмеженою відповідальністю “Кредитні ініциативи”, код ЄДРПОУ 35326253. право власності на квартиру ОСОБА_2 у АДРЕСА_1, що здійснений державним реєстратором ОСОБА_3, Дніпровської філії комунального підприємства “Агенція адміністративних послуг” Дніпропетровської області 12.11.2018 року, а саме: право власності № 28927068 внесений 12.11.2016 року об 14:55:37 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 44054963 від 15.11.2018р. 10:39:07. прийнятого державним реєстратором ОСОБА_3, Дніпровської філії комунального підприємства “Агенція адміністративних послуг” Дніпропетровської області на підставі договору іпотеки, серія та номер: ВКМ№420202,420204, виданий 10.07.2008 року, видавник: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_5 Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1694496012101; об'єкт нерухомого майна: квартира. Об'єкт житлової нерухомості: Так; площею: загальна площа (кв. м) 64,8, житлова площа (кв.м): 38,5; адреса: АДРЕСА_2 власник: Товариством з обмеженою відповідальністю “Кредитні ініциативи”, код ЄДРПОУ 35326253.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 провадження у справі відкрито та справу призначено до судового розгляду.

В обґрунтування позову зазначено, що 10 липня 2008 року між позивачем ОСОБА_2 та ВАТ «Сведбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк» був укладений кредитний договір №0304/07/08/98-005, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит у розмірі 90 000.00 доларів США зі сплатою 12,5 процентів річних з кінцевим строком повернення до 09 липня 2018 року. Цього ж дня між цими ж сторонами був укладений іпотечний договір №0304/07/08/98-005-z та ОСОБА_4 була надана письмова згода на укладання цього договору його дружиною з ПАТ «Сведбанк». ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «ФК «Вектор Плюс» 28 листопада 2012 року уклали договір факторингу №15, за умовами якого останнє набуло право вимоги за вказаними кредитним та іпотечним договором.

Також, між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено договір факторингу. Внаслідок укладення зазначених договорів ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло статусу нового кредитора (стягувача) за кредитним договором №0304/0708/98-005 від 10 липня 2008 року.

15.11.2018 державний реєстратор прав на нерухоме майно ОСОБА_3, Дніпровської філії комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняту 12.11.2018р. 14:55:37 реєстраційний номер 28927068 прийнято рішення № 440054963 від 15.11.2018р. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відповідно до якого вирішено провести державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна на квартиру, що розташована АДРЕСА_3, за суб'єктом: Товариством з обмеженою відповідальністю ''Кредитні ініціативи", код ЕДРПОУ 35326253.

Позивач вважає, що дане рішення було винесено протиправно та підлягає скасуванню.

29.01.2019 року представником товариства з обмеженою відповідальністю “Кредитні ініціативи” надано клопотання про закриття провадження у справі, у зв'язку з тим, що даний спір випливає з питання права власності чи іншого речового права на нерухоме майно.

Представниками позивача та третіх осіб до суду надіслані клопотання про розгляд справи без їх участі в порядку письмового провадження.

Представник відповідача до суду не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.

При вирішення питання про закриття провадження у справі, судом застосовуються нрми законодавства України, положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (надалі - Конвенція) та практика Європейського Суду з прав людини.

Згідно з ч. 1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сферіпублічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Вжитий у цій процесуальній нормі термін “суб’єкт владних повноважень” позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі – Конвенція) коженмає право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський Суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його або її правами та обов'язками (п. 36 рішення від 21.02.1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства").

Європейський суд з прав людини у рішеннівід 12 жовтня 1978 року у справі “Zand v. Austria” вказав, що словосполучення “встановлений законом” поширюється не лише на правову основу самого існування “суду”, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття “суд, встановлений законом” у частині першій статті 6 Конвенції передбачає “усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>”. З огляду на це не вважається “судом, встановленим законом” орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Разом з тим, як зазначає Європейський Суд з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010 року, заява №45783/05). Поняття "суд, встановлений законом" у частині 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, вирішує спір, що підлягає розгляду судом іншої юрисдикції (п.п. 24-25 рішення у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 року, заяви №29458/06 і №29465/04).

За правилами частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Аналогічні правові висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладені у постанові ОСОБА_6 Верховного Суду від 18.04.2018 року у справі № 804/1001/16, від 25.04.2018 року у справі № 336/2177/17, постановах Верховного Суду від 02.07.2018 року у справі № 814/2533/14, від 18.07.2018 року у справі № 815/2082/17.

Судом встановлено, що спірні правовідносини виникли між учасниками справи з приводу визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на квартиру №93, що знаходиться за адресою : м.Дніпро, вул.Маршала Судця, будинок 3 у наслідок укладання 10 липня 2008 року між ВАТ «Сведбанк», правонаступником якого є ТОВ «Кредитні ініціативи » та ОСОБА_2 кредитного договору №0304/0708/98-008, за умовами якого Банк надав, а ОСОБА_2 отримала кредит у сумі 90 000,00 доларів США на строк до 09 липня 2018 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,5% річних, а також комісії, неустойки та інших платежів у порядку, на умовах та у строки, передбачені договором. З метою забезпечення виконання позичальником зазначених зобов'язань було укладено нотаріально посвідчений іпотечний договір №0304/0708/98-008-2 від 10.07.2008 року, в іпотеку було передано нерухомість: квартиру №93, що знаходиться за адресою: м.Дніпро, вул.Маршала Судця, будинок 3.

Таким чином, з фактичних обставин справи встановлено, що спірні правовідносини виникли між учасниками справи (здебільшого між позивачами та третьою особою ТОВ «Кредитні ініціативи ») з питання права власності на нерухоме майно, квартиру №93, що знаходиться за адресою: м.Дніпро, вул.Маршала Судця, будинок 3., а отже, існує спір про право, що виключає можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства. Такий спір має вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що позовні вимоги у справі заявлено на поновлення порушеного цивільного права позивача, спірні правовідносини пов'язані з невиконанням умов цивільно-правових договорів (кредитного та іпотечного), на момент звернення до суду право власності на спірну квартиру перейшло до третьої особи у справі, суд, незважаючи на участь у спорі суб'єкта владних повноважень, дійшов висновку про те, що цей спір не є публічно-правовим, а має вирішуватися судами за правилами ЦПК України.

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений у постановах ОСОБА_6 Верховного Суду від 11 та 17 квітня 2018 року (справи № 11-96апп18 (№ 826/366/16) та № 11-192апп18 (№ 815/6956/15) відповідно), постанові ОСОБА_6 Верховного Суду від 12.12.2018 року №810/1701/16.

При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі з обов'язком суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися “судом, встановленим законом” у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Частиною 3 ст. 19 КАС України передбачено, що адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи характер спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що даний спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства і має бути розглянутий в порядку цивільного судочинства.

Крім того, позивачем, при подачі до адміністративного суду позовної заяви, сплачено судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп., а саме: згідно квитанції ПАТ КБ “Приватбанк” № 0.0.1215283774.1 від 18 грудня 2018 року.

Частиною 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір” № 3674-VI від 08.07.2011 року сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв’язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Керуючись статтями п. 2 ч. 2 ст. 183, 238, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження в адміністративній справі № 160/9590/18 за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_4, 49000) до Державного реєстратора Дніпровської філії комунального підприємства “Агенція адміністративних послуг” Дніпропетровської області ОСОБА_3 (вул. Курчатова, буд. 4, м. Дніпро, 49038), треті особи: ОСОБА_4 (АДРЕСА_4, 49000), Товариство з обмеженою відповідальністю “Кредитні ініціативи” (Московський пр-т, корп. 4-Б, поверх-5, БЦ “Форум Парк Плаза”, м. Київ, 04073) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії.

Повернути ОСОБА_2 (АДРЕСА_5, 49000, інн 20741125368) судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп., сплачений згідно квитанції ПАТ КБ “Приватбанк” № 0.0.1215283774.1 від 18 грудня 2018 року.

Роз’яснити позивачу, що відповідно до частини 2 статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України, повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтєю 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1