Рішення № 81207592, 09.04.2019, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/422/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

за участю секретаря судового засідання Мороз Ю.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІРАЖ", м. Харків про стягнення 521622,43 грн. за участю представників сторін:

позивача – ОСОБА_1, довіреність №08-21/509/2-19 від 19.02.2019;

відповідача – не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада (позивач) звернулася до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "МІРАЖ" безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 521622,43 грн. за період з 01.09.2016 по 31.01.2019 згідно ст. ст. 1212-1214 ЦК України.

В обґрунтування позову позивач посилається, зокрема на те, що відповідач здійснює фактичне користування земельною ділянкою по вул. Валентинівській, 2-А, у м. Харкові, на якій розташована належна йому нежитлова будівля, без укладання договору оренди землі, у зв'язку з чим відповідач зберігає кошти, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою, а тому відповідач повинен відшкодувати розмір збережених коштів від безпідставно набутого майна за період з 01.09.2016 по 31.01.2019 у розмірі 521622,43 грн., оскільки саме відповідач фактично користується зазначеною земельною ділянкою.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19 лютого 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/422/19. Зазначено, що справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 12 березня 2019 р. о 10:40 год.

В підготовчому судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 12 березня 2019 року про відкладення підготовчого засідання на 19.03.2019 о 12:00 год.

В підготовчому судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 19 березня 2019 року про відкладення підготовчого засідання на 25.03.2019 о 12:00 год.

У судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 25 березня 2019 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 09.04.2019 року об 11:30 год.

В судовому засіданні 09.04.2019 представник позивача підтримав позов та просив суд його задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, у призначене судове засідання представник відповідача не з`явився, про причини неявки станом на час розгляду справи суд не повідомив.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі, надіслана на адресу відповідача, яка зазначена позивачем у позовній заяві та інформація про яку міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 61121, м. Харків, вул. Валентинівська, буд. 2-А, проте була повернута підприємством зв'язку до господарського суду з посиланням "за закінченням встановленого строку зберігання".

Копії ухвал від 12.03.2019 та від 19.03.2019 про повідомлення відповідача про відкладення підготовчого засідання на 19.03.2019 о 12:00 год. та на 25.03.2019 о12:00 год. також були направлена на вищевказану адресу відповідача, проте не були повернуті підприємством зв'язку до господарського суду.

Копія ухвали від 25.03.2019 про повідомлення відповідача про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 09.04.2019 року об 11:30 год. також була направлена на вищевказану адресу відповідача, проте не була повернута підприємством зв'язку до господарського суду.

Відповідно до п.4 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Таким чином, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Крім того, за загальними вимогами п. 91 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2009 № 270 (далі Правила), поштові відправлення, поштові перекази доставляються оператором поштового зв'язку адресатам на поштову адресу або видаються/виплачуються в об'єкті поштового зв'язку.

Рекомендовані поштові відправлення підлягають доставки до дому (п. 92. Правил).

Вручення рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка" в об'єкті поштового зв'язку не передбачено (п. 102 Правил).

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення (п. 116 Правил).

За таких обставин, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, незважаючи на не повернення до суду ухвал із зазначенням причини невручення.

Згідно з ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутністю представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Позивач у позовній заяві зазначає, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 13.02.2018 № 113829913 право власності на нежитлові будівлі літ. «Г-1» площею 464,8 кв.м. по вул. Блюхера, 2-А у м. Харкові з 03.06.2004 зареєстроване за ТОВ "МІРАЖ" на підставі договору свідоцтва про право власності від 26.04.2004 № б/н, виданого Виконавчим комітетом Харківської міської ради.

Рішенням Харківської міської ради від 25.12.2013 № 1378/13 вирішено припинити ТОВ "МІРАЖ" право користування земельною ділянкою площею 0,1650 га по вул. Блюхера, 2-А у м. Харкові за його добровільною відмовою. Угода про розірвання від 14.06.2016. Інше речове право припинено 08.08.2016.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 04.02.2019 № 154963621 право власності на нежитлову будівлю літ. "Г-1" площею 464,8 кв.м. по вул. Валентинівській, 2-А у м. Харкові з 03.06.2004 зареєстроване за ТОВ "МІРАЖ" на підставі свідоцтва про право власності від 26.04.2004 б/н, виданого Виконавчим комітетом Харківської міської ради.

Згідно вищезазначеної інформації, листа Відділу у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 24.07.2017 № 19-20-0.23,08-1271/116-17 та листа Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 16.08.2017 № 5161/0/225-17 речові права ТОВ "МІРАЖ" на земельну ділянку по вул. Валентинівській, 2-А у м. Харкові не зареєстровані.

Отже, земельна ділянка загальною площею 464,8 га по вул. Валентинівській, 2-А у м. Харкові перебуває у власності територіальної громади м. Харкова.

Позивач зазначає, що відповідач у період з 01.09.2016 по 31.01.2019 не сплачував за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберіг за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки по вул. Валентинівській, 2-А у м. Харкові майно - грошові кошти у розмірі орендної плати.

Департаментом територіального контролю Харківської міської ради 21.09.2018 здійснено обстеження земельної ділянки та встановлено, що ТОВ "МІРАЖ" використовує земельну ділянку площею 0,1479 га по вул. Валентинівській, 2-А у м. Харкові для обслуговування нежитлової будівлі літ. «Г-1» право власності на які зареєстровано за відповідачем.

За результатами обстеження складено акт обстеження визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки від 21.09.2018 (арк. справи № 32-36).

Відповідно до розрахунку Харківської міської ради за період з 01.09.2016 по 31.12.2016, розмір орендної плати в місяць, який підлягав сплаті, становив 45676,15 грн. (який складається з нормативної грошової оцінки - 6851423 грн. ставки річної орендної плати - 8%, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов - 1, коефіцієнту розміру земельної ділянки - 1, відсотку строку оренди - 100,00%).

Отже, за період з 01.09.2016 по 31.12.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "МІРАЖ" мало сплатити до бюджету 182704,60 грн.

Відповідно до розрахунку Харківської міської ради за період з 01.01.2017 по 31.12.2017, розмір орендної плати в місяць, який підлягав сплаті, становив 13556,71 грн. (який складається з нормативної грошової оцінки - 2033507 грн. ставки річної орендної плати - 8%, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов - 1, коефіцієнту розміру земельної ділянки - 1, відсотку строку оренди - 100,00%).

Отже, за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "МІРАЖ" мало сплатити до бюджету 162680,56 грн.

Відповідно до розрахунку Харківської міської ради за період з 01.01.2018 по 31.12.2018, розмір орендної плати в місяць, який підлягав сплаті, становив 13556,71 грн. (який складається з нормативної грошової оцінки - 2033507 грн. ставки річної орендної плати - 8%, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов - 1, коефіцієнту розміру земельної ділянки - 1, відсотку строку оренди - 100,00%).

Отже, за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "МІРАЖ" мало сплатити до бюджету 162680,56 грн.

Відповідно до розрахунку Харківської міської ради за період з 01.01.2019 по 31.01.2019, розмір орендної плати в місяць, який підлягав сплаті, становив 13556,71 грн. (який складається з нормативної грошової оцінки - 2033507 грн. ставки річної орендної плати - 8%, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов - 1, коефіцієнту розміру земельної ділянки - 1, відсотку строку оренди - 100,00%).

Отже, за період з 01.01.2019 по 31.01.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "МІРАЖ" мало сплатити до бюджету 13556,71 грн.

Позивач, посилаючись на те, що відповідач не набув належних прав власності або користування на земельну ділянку площею 0,1479 кв.м від загальної площі земельної ділянки, а саме від 464,8 кв.м по вул. Валентинівській, 2-А у м. Харкові, а тому використовує земельну ділянку без достатніх правових підстав і не сплачує орендної плати, звернувся до господарського суду Харківської області з даним позовом, в якому на підставі статей 1212-1214 Цивільного кодексу України просив стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати в сумі 521622,43 грн. за період з 01.09.2016 по 31.01.2019.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Правовий механізм переходу прав на землю, пов'язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у статті 120 Земельного кодексу України.

Виходячи зі змісту зазначеної статті, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.

Як вбачається із положень статті 120 Земельного кодексу України, виникнення права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Водночас за змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно статті 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Матеріали справи свідчать, що відповідач користується спірною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, а тому відповідно до положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України повинен відшкодувати позивачу всі доходи, які він одержав або міг одержати від цього майна.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідач не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72 Податкового кодексу України).

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов'язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст.14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

Відповідач у період з 01.09.2016 по 31.01.2019 не сплачував за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі.

Таким чином, відповідач (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, фактично збільшив свої доходи, а позивач (потерпілий) втратив належне йому майно (кошти від орендної плати).

Розмір доходу відповідача у період з 01.09.2016 по 31.01.2019 було розраховано позивачем як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Отже, за розрахунком позивача, розмір збережених відповідачем коштів від безпідставно набутого майна склав 521622,43 грн. за період з 01.09.2016 по 31.01.2019.

Суд погоджується з вказаним розрахунком, оскільки він здійснений на підставі Земельного кодексу України; Податкового кодексу України; Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 №1269/13; Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 №41/08; Рішення Харківської міської ради від 03.07.2013 №1209/13 "Про затвердження "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013".

Суд також зазначає, що підстави та порядок стягнення коштів, які особа мала б отримати за звичайних умов, втім не отримала, визначені також статтею 22 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 224, ст. 225 Господарського кодексу України, за змістом яких упущеною вигодою вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене, а друга сторона додержувалася правил здійснення господарської діяльності.

Відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності.

За змістом статті 152 ЗК держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Водночас відповідно до статті 156 ЗК власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно зі статтею 157 ЗК відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284, відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, як норми статей 22, 1166 Цивільного кодексу України, так і статті 1212 Цивільного кодексу України унормовують відшкодування шкоди, зокрема, у вигляді неодержаних потерпілою особою доходів, що завдана як внаслідок неправомірних дій/бездіяльності, так і внаслідок безпідставного збагачення іншої особи за рахунок безпідставного збереження нею коштів, які належать (мають бути сплачені) цій потерпілій особі.

При цьому, правову кваліфікацію матеріально-правової природи вимоги про стягнення коштів має дати саме суд, виходячи з обставин справи.

Суд також зауважує, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права ґрунтується на вищенаведених положеннях чинного законодавства та підтверджується постановами Вищого господарського суду України від 09.08.2016 у справі № 922/5212/14, від 12.01.2017 у справі № 922/51/15, а також аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справі №922/207/15 та Верховного Суду від 25.05.2018р. у справі № 922/2976/17 від 25.05.2018р.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 521622,43 грн. є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, керуючись ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 7824,34 грн. слід покласти на відповідача, оскільки позов задоволено повністю.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129-1 Конституції України, статтями 1212-1214 Цивільного кодексу, статтями 1, 13, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МІРАЖ" (61121, м. Харків, вул. Валентинівська, буд. 2-А, ідентифікаційний код 19467031) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, 7, ідентифікаційний код 04059243) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 521622,43 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 7824,34 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Позивач: Харківська міська рада (61003, м.Харків, м-н Конституції, 7, ідентифікаційний код 04059243).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "МІРАЖ" (61121, м. Харків, вул. Валентинівська, буд. 2-А, ідентифікаційний код 19467031).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "17" квітня 2019 р.

Суддя ОСОБА_2