Рішення № 81206980, 08.04.2019, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 квітня 2019 року Справа №913/578/18

Провадження №16/913/578/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об’єднання", м.Луганськ

до Сєвєродонецької квартирно-експлуатаційної частини (району), м.Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 12508 грн 02 коп.

Суддя Шеліхіна Р.М.

Секретар судового засідання – Рвачов О.О.

У засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 18.01.2019,

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення 3% річних у сумі 1000,38 грн за період з 30.01.2018 по 30.08.2018, інфляційних нарахувань у сумі 1367,01 грн за період з січня по вересень 2018 року та пені у сумі 10140,63 грн за період з 01.03.2018 по 07.08.2018 за несвоєчасне виконання зобов’язань зі сплати поставленої електричної енергії за договором про закупівлю (постачання) електричної енергії за державні кошти від 01.03.2018 №419.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 20.11.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та судове засідання призначено на 05.12.2018 об 11 год. 40 хв.

У зв'язку з перебуванням судді Шеліхіної Р.М. з 23.11.2018 на лікарняному, судове засідання 05.12.2018 у даній справі не відбулося, про що сторін повідомлено телефонограмою від 30.11.2018 №102.

У зв'язку з виходом судді Шеліхіної Р.М. з лікарняного, ухвалою господарського суду Луганської області від 06.12.2018 судове засідання призначено на 17.12.2018.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 17.12.2018 розгляд справи відкладено на 21.01.2019.

Відповідач у судовому засіданні 21.01.2019 надав відзив на позовну заяву, за яким проти позову заперечує та вважає, що позовні вимоги не ґрунтуються на доказах, наданих до позову та не підлягають задоволенню. Також, надав до суду копії платіжних доручень про оплату за електричну енергію за договором від 01.03.2018 №419 на загальну суму 32400 грн від 10.05.2018 №435, від 12.04.2018 №303, від 12.04.2018 №304 та від12.06.2018 №613 та довіреність на ім’я ОСОБА_1

Ухвалою господарського суду Луганської області від 21.01.2019 вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.02.2019; зобов’язано позивача усунути розбіжності та помилки у позовній заяві та в доданих до неї документах, визначити підстави позову - за яким договором і за який період заявлена до стягнення сума.

В судове засідання 18.02.2019 прибув повноважний представник відповідача.

Під час судового засідання 18.02.2019 представником відповідача надано лист, в якому вказано про стан розрахунків за спожиту електроенергію Сєвєродонецького КЕЧ за договором №419, копії виставлених рахунків за договором від 01.03.2018 №419: від 11.04.2018 №419/2/1, від 11.04.2018 №419/3/1, від 12.06.2018 №419/5/11, копію виставленого рахунку від 08.05.2018 №419/4/1 за договором від 08.02.2018 №419 та копії платіжних доручень від 12.04.2018 №303, від 12.04.2018 №304, від 10.05.2018 №435, від 12.06.2018 №613 про оплату за електричну енергію за договором від 01.03.2018 №419 на загальну суму 32400 грн.

У зв’язку з невиконанням сторонами вимог ухвали суду від 21.01.2019, для надання можливості позивачу виконати вимоги вказаної ухвали суду, суд відклав підготовче засідання на 11.03.2019.

У судове засідання 11.03.2019 прибули повноважні представники сторін.

Від ТОВ "Луганське енергетичне об’єднання" через канцелярію суду надійшли пояснення від 14.02.2019 №08/03-05, в яких позивач зазначає, що в позовній заяві замість належної дати договору – 01.03.2018, невірно вказано 01.03.2013. Також позивач вказує, що при формуванні рахунків на оплату електроенергії, помилково зазначено посилання на дату неіснуючого договору – від 08.02.2018, замість 01.03.2018.

Таким чином, позивач стверджує, що правильними датою та номером договору є: договір про закупівлю (постачання) електричної енергії за державні кошти від 01.03.2018 №419 Сєвєродонецькій квартирно-експлуатаційній частині (району), точка продажу - адмінбудівля Сватівського районного військового комісаріату (вул.Державна (Леніна) буд.3, м.Сватове Луганської області).

Також позивач зауважує, що він не отримав жодних документів, наданих відповідачем у судовому засіданні 21.01.2019 у даній справі, та просить суд зобов’язати відповідача надати позивачу копії відзиву, платіжних доручень та довіреності на ім’я ОСОБА_1 від 18.01.2019 №б/н. Також позивач позов підтримує у повному обсязі та просить розглянути справу без участі представника позивача.

Від позивача через канцелярію суду за супровідним листом від 18.02.2019 №08/03-06 надано примірник акту звіряння розрахунків від 15.02.2019 на суму 12508,02 грн, підписаний з боку позивача, з доказами направлення на юридичну адресу відповідача у справі. Відповідач примірник акту, підписаний зі свого боку, не надав.

Також від ТОВ "ЛЕО" через канцелярію суду надійшли пояснення від 28.02.2019 №01-19/2/61, зміст яких тотожний поясненням від 14.02.2019 №08/03-05, а також позивач зазначає, що станом на 27.02.2019, копії відзиву, платіжних доручень та довіреності, наданих відповідачем у судовому засіданні 21.01.2019, позивач не отримав та просить суд зобов’язати відповідача надіслати копії вказаних документів на адресу позивача у справі.

Від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання від 11.03.2019 №08/03-11 про залишення без уваги доказів відповідача, які надані у судовому засіданні 21.01.2019.

Для надання можливості позивачу ознайомитись з матеріалами справи з метою надання відповіді на відзив, суд ухвалою від 11.03.2019 оголосив перерву на 19.03.2019.

У судове засідання 19.03.2019 прибув представник відповідача.

Від позивача через канцелярію суду надійшла відповідь від 11.03.2019 №08/03-12 на відзив, в якій позивач вважає документи, надані відповідачем до відзиву, не завіреними належним чином та вважає, що ОСОБА_1 представляти інтереси Сєвєродонецької КЕЧ не має права.

Від відповідача у судовому засіданні 19.03.2019 надійшли додаткові документи, а саме: докази направлення відзиву на позовну заяву з додатками на адресу позивача, інформація про проведення платежів, копії платіжних доручень та рахунків, які судом оглянуті та долучені до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 19.03.2019 підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті на 21.03.2019.

У судове засідання 21.03.2019 представники сторін не прибули.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 21.03.2019 судом оголошено перерву до 08.04.2019.

У судове засідання 08.04.2019 прибув повноважний представник відповідача.

У судовому засіданні 08.04.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача в судовому засіданні, господарський суд встановив наступне.

Між Сєвєродонецькою квартино-експлуатаційною частиною (району) (споживач, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання» (постачальник, позивач) укладено договір про закупівлю (постачання) електричної енергії за державні кошти від 01.03.2018 №419, відповідно до умов якого постачальник зобов’язався у 2018 році поставити споживачу електричну енергію (ДК 021:2015 09310000-5) для забезпечення потреб електричних установок споживача з загальною дозволеною потужністю 25,0 кВт, величини якої по кожному об’єкту зазначені у додатку до договору «Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії споживача», а споживач – оплатити постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід’ємною частиною. Точкою продажу електричної енергії є адмінбудівля Сватівського районного військового комісаріату (вул. Державна (Леніна), буд. 3, м. Сватове, Луганська область) – на наконечниках кабелю живлення АВВГ 3х16 + 1х10 приєднаного на опорі №18 ПЛ – 0,4 кВ №7 ТП №0320 (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 3.1 договору сума цього договору становить 32 400 грн, в тому числі ПДВ:5400 грн.

Споживач зобов’язаний оплачувати постачальнику вартість електричної енергії за діючими роздрібними тарифами, встановленими відповідно до Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та здійснювати інші платежі з умовами додатку «Порядок розрахунків» (п. 6.1.5. договору).

Згідно з п. 7.1. договору у разі невиконання або неналежного виконання зобов’язань за договором сторони несуть відповідальність в порядку, визначеному чинним законодавством України.

Цей договір набирає чинності з 01.01.2018 і діє до 31.12.2018, а в частині фінансових зобов’язань – до повного їх виконання. Відповідно до ст. 631 ЦК України умови договору розповсюджуються на відносини між сторонами, які виникли до 01.01.2018 (п. 13.1. договору).

Додатком до договору «Порядок розрахунків» встановлено, що остаточний розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді активну електричну енергію; за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності; за перетікання реактивної електричної енергії; оплату сум на відшкодування збитків; оплату пені, 3% річних та інфляційних нарахувань за порушення строків розрахунків споживач здійснює на підставі наданих постачальником рахунків протягом 10 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання (п. 9 додатку).

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що ним поставлено споживачу активну електричну енергію в розмірі 31 675 кВт на суму 92 600,02 грн.

Свої доводи позивач підтверджує наданими до матеріалів справи копіями актів приймання-передавання товарної продукції:

- за січень 2018 – від 15.01.2018 №419/1/1 на суму 45 951,54 грн;

- за лютий 2018 (донараховано на січень 2018) – від 10.02.2018 №419/2/1 на суму 7 174,73 грн;

- за лютий 2018 – від 15.02.2018 №419/2/1 на суму 7 258,66 грн;

- за травень 2018 – від 15.05.2018 №419/5/1 на суму 10 998,55 грн;

- за червень 2018 – від 16.06.2018 №419/6/1 на суму 10 617,52 грн;

- за липень 2018 – від 16.07.2018 №419/7/1 на суму 10 599,02 грн;

- за серпень 2018 – від 15.08.2018 №419/8/1 на суму 10 599,02 грн,

та копіями рахунків на оплату:

- від 15.01.2018 №419/1/1 на суму 45 951,54 грн;

- від 19.02.2018 №419/2/1 на суму 7 174,73 грн;

- від 27.02.2018 №419/2/1 на суму 7 258,66 грн;

- від 15.05.2018 №419/5/1 на суму 10 998,55 грн;

- від 18.06.2018 №419/6/1 на суму 10 617,52 грн;

- від 18.07.2018 №419/7/1 на суму 10 599,02 грн;

- від 27.08.2018 №419/8/1 на суму 10 599,02 грн.

Також позивач надає виписки по банківському рахунку ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання» за періоди 13.04.2018, 13.06.2018, 08.08.2018, 31.08.2018 та 28.09.2018, відповідно до яких відповідачем було сплачено заборгованість за спожиту активну електроенергію, а саме:

- 13.04.2018 в сумі 7 258,66 грн. з призначенням платежу – за лютий 2018 по рахунку від 11.04.2018 №419/2/1 за договором від 01.03.2018 №419 та в сумі 7281,40 грн. – за березень 2018 по рахунку від 11.04.2018 №419/3/1 за договором від 01.03.2018 №419;

- 13.06.2018 в сумі 10 305,81 грн. - за травень 2018 по рахунку від 12.06.2018 №419/5/11 за договором від 01.03.2018 №419;

- 08.08.2018 в сумі 10 599,02 грн. - за липень 2018 по рахунку від 18.07.2018 №419/7/1 за договором від 24.07.2018 №419;

- 28.09.2018 в сумі 11 291,76 грн. - за вересень 2018 по рахунку від 17.09.2018 №419/9/1 за договором від 24.07.2018 №419;

- 31.08.2018 в сумі 63 743,79 грн. - за червень 2018 по рахунку від 29.08.2018 №419 за договором від 24.07.2018 №419.

Відповідач проти позову заперечив та вважає, що позовні вимоги не ґрунтуються на доказах, наданих до позову, оскільки рахунки не містять відмітки про отримання їх саме відповідачем.

Відповідачем надано до суду платіжні документи та копії рахунків на оплату на загальну суму 32 400 грн:

- за лютий 2018 - від 11.04.2018 №419/2/1 на суму 7 258,66 грн;

- за березень 2018 – від 11.04.2018 №419/3/1 на суму 7 281,40 грн;

- за квітень 2018 – від 08.05.2018 №419/4/1 на суму 7 554,13 грн;

- за червень 2018 – від 12.06.2018 №419/5/11 на суму 10 305,81 грн.

З наданих відповідачем документів вбачається, що ним була здійснена оплата за електричну енергію за договором від 01.03.2018 №419 на загальну суму 32400 грн.:

- за платіжним дорученням від 12.04.2018 №303 на суму 7 281,40 грн. з призначенням платежу – оплата за спожиту активну електроенергію за березень 2018; договір від 01.03.2018 №419; рахунок від 11.04.2018 №419/3/1;

- за платіжним дорученням від 12.04.2018 №304 на суму 7 258,66 грн. – оплата за спожиту активну електроенергію за лютий 2018; договір від 01.03.2018 №419; рахунок від 11.04.2018 №419/2/1;

- за платіжним дорученням від 10.05.2018 №435 на суму 7 554,13 грн. – оплата за спожиту активну електроенергію за квітень 2018; договір від 01.03.2018 №419; рахунок від 08.05.2018 №419/4/1;

- за платіжним дорученням від 12.06.2018 №613 на суму 10 305,81 грн – оплата за спожиту активну електроенергію за травень 2018; договір від 01.03.2018 №419; рахунок №419/5/11.

Також відповідачем надано до суду документи про проведені оплати та копії рахунків на оплату:

- за липень 2018 – від 18.07.2018 №419/7/1 на суму 10 599,02 грн;

- за серпень 2018 – від 27.08.2018 №419/8/1 на суму 10 599,02 грн;

- за червень 2018 – від 29.08.2018 №419 на суму 63 749,79 грн;

- за вересень 2018 – від 17.09.2018 №419/9/1 на суму 11 291,76 грн;

- за жовтень 2018 – від 22.10.2018 №419/10/1 на суму 15 548,68;

- за грудень 2018 – від 17.12.2018 №419/12/1 на суму 12 186,97 грн,

та платіжні доручення:

- від 07.08.2018 №328 на суму 10 599,02 грн з призначенням платежу: оплата за активну електроенергію за липень 2018; договір від 24.07.2018 №419; рах. від 18.07.2018 №419/7/1;

- від 04.09.2018 №1037 на суму 10 599,02 грн з призначенням платежу: оплата за активну електроенергію у серпні 2018; договір від 24.07.2018 №419; рах. від 27.08.2018 №419/8/1;

- від 30.08.2018 №1063 на суму 63 743,79 грн з призначенням платежу: оплата за активну електроенергію за червень 2018; договір від 24.07.2018 №419; рах. від 29.08.2018 №419;

- від 26.09.2018 №1219 на суму 11 291,76 грн з призначенням платежу: оплата за активну електроенергію у вересні 2018; договір від 24.07.2018 №419; рах. від 17.09.2018 №419/9/1;

- від 24.10.2018 №1362 на суму 15 548,68 грн з призначенням платежу: оплата за активну електроенергію за жовтень 2018; договір від 24.07.2018 №419; рах. від 22.10.2018 №419/10/1;

- від 20.12.2018 №1801 на суму 12 186,97 грн з призначенням платежу: оплата за активну електроенергію за грудень 2018; договір від 24.07.2018 №419; рах. від 17.12.2018 №419/12/1.

Позивач, вважаючи, що відповідачем порушені строки оплати спожитої активної електроенергії у січні-лютому, травні – липні 2018 році за договором про закупівлю (постачання) електричної енергії за державні кошти від 01.03.2018 №419, просить суд стягнути нараховані пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання в сумі 10 140,63 грн, 3% річних в сумі 1000,38 грн та інфляційні втрати в сумі 1 367,01 грн. Суми, заявлені до стягнення, розраховані окремо по кожному рахунку, які додав до позову позивач.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об’єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, оцінивши надані сторонами докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає за таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з п. 7.1. договору у разі невиконання або неналежного виконання зобов’язань за договором сторони несуть відповідальність в порядку, визначеному чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Додатком до договору «Порядок розрахунків» встановлено, що остаточний розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді активну електричну енергію споживач здійснює на підставі наданих постачальником рахунків протягом 10 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання.

Як вбачається з матеріалів справи, акти прийняття – передавання товарної продукції у січні – лютому, червні – серпні 2018 від 15.01.2018 №419/1/1 на суму 45 951,54 грн, від 10.02.2018 №419/2/1 на суму 7 174,73 грн, від 15.02.2018 №419/2/1 на суму 7 258,66 грн, від 15.05.2018 №419/5/1 на суму 10 998,55 грн, від 16.06.2018 №419/6/1 на суму 10 617,52 грн, від 16.07.2018 №419/7/1 на суму 10 599,02 грн, від 15.08.2018 №419/8/1 на суму 10 599,02 грн отримані Сватівським районним військовим комісаріатом, на адресу якого поставлялась електрична енергія, але військовий комісаріат не є стороною за договором від 01.03.2018 №419. Доказів отримання вказаних актів відповідачем матеріали справи не містять.

Представник позивача в судових засіданнях неодноразово надавав пояснення стосовно порядку зарахування оплат відповідача по виставлених рахунках, на які він посилається як на підставу позовних вимог.

Зі слів позивача, оплату по рахунку від 15.01.2018 №419/1/1 за спожиту активну електроенергію у січні 2018 в сумі 45 951,54 грн, відповідач здійснив 31.08.2018 платежем на 63 743,79 грн, що позивач підтверджує випискою по його особовому рахунку за 31.08.2018 (а.с. 53).

Однак, відповідачем до матеріалів справи надано інший рахунок на суму 63 743,79 грн. – від 29.08.2018 №419, в якому міститься посилання на договір від 24.07.2018 №419 (а.с. 187). Зазначений рахунок оплачений відповідачем повністю за платіжним дорученням від 30.08.2018 №1063 на суму 63 743,79 грн з призначенням платежу: оплата за активну електроенергію за червень 2018; договір від 24.07.2018 №419; рах. від 29.08.2018 №419 (а.с. 186).

Доказів вручення відповідачу та оплати рахунку від 15.01.2018 №419/1/1 на суму 45 951,54 грн матеріали справи не містять.

Представник позивача зазначив, що оплату по рахунку від 19.02.2018 №419/2/1 за спожиту активну електроенергію у лютому 2018 в сумі 7174,73 грн, відповідач здійснив також 31.08.2018 платежем на 63 743,79 грн (а.с. 53).

Доказів сплати саме цієї суми і за договором від 01.03.2018 №419 в матеріалах справи немає.

Щодо рахунку від 27.02.2018 №419/2/1 за активну електроенергію, спожиту у лютому 2018 на суму 7258,66 грн, в якому міститься посилання на договір від 08.02.2018 №419, то позивач зазначає, що він оплачений 13.04.2018. Вказане позивач підтверджує випискою по власному банківському рахунку від 13.04.2018 (а.с. 49).

В матеріалах справи міститься інший рахунок на суму – 7258,66 грн – від 11.04.2018 №419/2/1 за спожиту електроенергію за лютий 2018, з посиланням на договір від 01.03.2018 №419 (а.с. 124). Вказаний рахунок оплачений відповідачем за платіжним дорученням від 12.04.2018 №304 на суму 7 258,66 грн з призначенням платежу: оплата за спожиту активну електроенергію у лютому 2018; договір від 01.03.2018 №419; рах. Від 11.04.2018 №419/2/1 (а.с. 120).

Доказів оплати рахунку від 27.02.2018 №419/2/1 за активну електроенергію, спожиту у лютому 2018 на суму 7258,66 грн, позивач до матеріалів справи також не надав.

Позивач стверджує, що рахунок від 15.05.2018 №419/5/1 на суму 10 998,55 грн за спожиту активну електроенергію в травні 2018, відповідач оплатив 13.06.2018, що підтверджує також випискою по власному рахунку (а.с. 50).

З вказаної виписки по рахунку позивача вбачається, що 13.06.2018 відповідачем була здійснена оплата в розмірі 10 305,81 грн, з призначенням платежу: за спожиту електричну енергію за травень 2018; договір від 01.03.2018 №419; рахунок від 12.06.2018 №419/5/11.

Крім того, відповідачем до матеріалів справи додано рахунок від 12.06.2018 №419/5/11 на суму 10 305,81 грн за спожиту електроенергію у травні 2018, в якому міститься посилання на договір від 01.03.2019 №419 (а.с. 122) та докази його оплати – платіжне доручення від 12.06.2018 №613 на суму 10 305,81 грн. з призначенням платежу за спожиту електричну енергію за травень 2018; договір від 01.03.2018 №419; рахунок від 12.06.2018 №419/5/11 (119).

Доказів оплати відповідачем спожитої електроенергії у серпні 2018 в сумі 10 998,55 грн. в матеріалах справи немає.

Зі слів позивача рахунок від 18.06.2018 №419/6/1 в сумі 10 617,52 грн оплачений відповідачем 31.08.2018 платежем на 63 743,79 грн (а.с. 53), але такі доводи позивача документально не підтверджені.

Як вже зазначалось вище, в матеріалах справи міститься інший рахунок: на суму 63 743,79 грн. – від 29.08.2018 №419, який оплачений відповідачем повністю за платіжним дорученням від 30.08.2018 №1063 на суму 63 743,79 грн з призначенням платежу: оплата за активну електроенергію за червень 2018; договір від 24.07.2018 №419; рах. від 29.08.2018 №419 (а.с. 186).

Однак, доказів сплати саме суми 10 617,52 грн матеріали справи не містять.

Наданий позивачем рахунок від 18.07.2018 №419/7/1 на суму 10 599,02 грн за оплату активної електроенергії за липень 2018, який, зі слів позивача оплачений 08.08.2018, що підтверджено випискою по його рахунку (а.с. 51), взагалі не має посилання на договір, на виконання якого він виписаний.

Натомість, відповідач також надав рахунок на оплату електричної енергії за липень 2018 від 18.07.2018 №419/7/1 на суму 10 599,02 грн, в якому міститься посилання на договір від 24.07.2018 №419 (а.с. 181). Також відповідачем додано докази оплати цього рахунку – платіжне доручення від 07.08.2018 №928 на суму 10 599,02 грн. з призначенням платежу: оплата за активну електроенергію за липень 2018; договір від 24.07.2018 №419; рах. від 18.07.2018 №419/7/1 (а.с.180). Як вбачається з виписки по рахунку позивача, 08.08.2018 на рахунок позивача зараховано суму 10 599,02 грн. з призначенням платежу оплата за активну електроенергію за липень 2018; договір від 24.07.2018 №419; рах. від 18.07.2018 №419/7/1 (а.с. 51).

Як зазначив позивач, рахунок від 27.08.2018 №419/8/1 на оплату активної електроенергії за серпень 2018 на суму 10 599,02 грн, оплачений відповідачем 28.09.2018 платежем на 11 291,76 грн (а.с. 52). З виписки по рахунку позивача вбачається, що 28.09.2018 відповідачем здійснено платіж в сумі 11 291,76 грн, з призначенням платежу: оплата за активну електроенергію у вересні 2018; договір від 24.07.2018 №419; рахунок від 17.09.2018 №419/9/1.

Однак, відповідачем до матеріалів справи наданий інший рахунок на суму 11 291,76 грн. – від 17.09.2018 №419/9/1, в якому міститься посилання на договір від 24.07.2018 №419 (а.с. 185). Зазначений рахунок оплачений відповідачем повністю за платіжним дорученням від 28.08.2018 №1219 в сумі 11 291,76 грн з призначенням платежу: оплата за активну електроенергію у вересні 2018; договір від 24.07.2018 №419; рахунок від 17.09.2018 №419/9/1 (а.с. 184).

Доказів оплати відповідачем рахунку від 27.08.2018 №419/8/1 на оплату активної електроенергії за серпень 2018 на суму 10 599,02 грн матеріали справи також не містять.

Суд звертає увагу, що рахунки, на які позивач посилається як на підставу позовних вимог, від 15.01.2018 №419/1/1 на суму 45 951,54 грн, від 19.02.2018 №419/2/1 на суму 7 174,73 грн, від 27.02.2018 №419/2/1 на суму 7 258,66 грн, від 15.05.2018 №419/5/1 на суму 10 998,55 грн, від 18.06.2018 №419/6/1 на суму 10 617,52 грн містять посилання на договір від 08.02.2018 №419, тоді як предметом розгляду у даній справі є стягнення штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов’язань за договором від 01.03.2018 №419.

Рахунок від 18.07.2018 №419/7/1 на суму 10 599, 02 грн, наданий позивачем, взагалі не містить посилання на дату договору, на виконання якого цей рахунок було складено.

Рахунки, надані відповідачем від 18.07.2018 №419/7/1 на суму 10 599,02 грн, від 27.08.2018 №419/8/1 на суму 10 599,02 грн, від 29.08.2018 №419 на суму 63 749,79 грн, від 17.09.2018 №419/9/1 на суму 11 291,76 грн, від 22.10.2018 №419/10/1 на суму 15 548,68, від 17.12.2018 №419/12/1 на суму 12 186,97 грн мають посилання на договір від 24.07.2018 №419 та до матеріалів справи відношення не мають.

Рахунки ж, надані відповідачем від 11.04.2018 №419/2/1 на суму 7 258,66 грн, від 11.04.2018 №419/3/1 на суму 7 281,40 грн, від 12.06.2018 №419/5/11 на суму 10 305,81 грн, які мають посилання на договір від 01.03.2018 №419, оплачені в повному обсязі в межах строків, встановлених договором та додатками до нього.

Обов’язок доказування несвоєчасності проведення відповідачем оплат за договором від 01.03.2018 №419 покладається саме на позивача, але належних, допустимих та достатніх доказів про отримання відповідачем рахунків, порушення відповідачем вимог договору в частині своєчасності оплати рахунків за договором від 01.03.2018 №419 немає.

Вочевидь, між сторонами у справі було укладено декілька договорів про постачання електричної енергії: від 08.02.2018, від 01.03.2018 та від 24.07.2018.

З огляду на вищевикладене, відсутність доказів отримання та оплати відповідачем вищезазначених рахунків, неможливо встановити й факт порушення їх оплати, що дає право позивачу на стягнення штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат та вказаними рахунками.

Доводи позивача, викладені в позовній заяві та в доданих до справи додаткових поясненнях та клопотаннях, базуються на власних тлумаченнях і коментарях представників щодо ведення позивачем обліку спожитої та оплаченої відповідачем електроенергії. У зв’язку з чим, позовні вимоги про стягнення неустойки, відсотків та інфляційних втрат за порушення господарського зобов’язання відповідачем задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене, враховуючи, що позивачем не подано до суду доказів, що підтверджують наявність в нього права на стягнення штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат саме за договором від 01.03.2018 №419, позовні вимоги є безпідставними, не доведеними належними та допустимими доказами у справі та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір слід покласти на позивача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 46, 73-79, 129, 233, 236-242 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1.У позові відмовити повністю.

2.Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

У відповідності до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно зі ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного тексту рішення 17.04.2019.

Суддя Р.М. Шеліхіна