Рішення № 81206876, 09.04.2019, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2019 року Справа № 915/1525/18

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участю секретаря судового засідання Матвєєвої А.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Приватного акціонерного товариства “Миколаївське обласне підприємство автобусних станцій" (юридична адреса: пр. Центральний, 26, корп. Б, м. Миколаїв, 54029, фактична адреса: пр. Богоявленський, буд. 21, м. Миколаїв, 54042, код ЄДРПОУ 03117820),

до відповідача: Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство” (вул. Дружби Народів, буд. 8, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55000, код ЄДРПОУ 31948866),

про: зобов’язання вчинення дій, -

за участі представників учасників справи:

від позивача: ОСОБА_1, ордер МК№153151 від 15.01.19

від відповідача: не з'явився, -

встановив:

07.12.2018 позивач звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою від 07.12.2018 про зобов’язання відповідача забезпечити подання води по трубопроводу діаметром 100 мм до межі балансової відповідальності, а саме до водопровідного колодязю ВК707а.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на норми п.п.7.1., 7.7., 7.10., 7.11., 8.3., 15.2., 15.3. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, п.п. 5.2.1., 5.2.4, 6.2.1. Договору про надання послуг по тепло-водопостачанню та водовідведенню №050-07/447-1 від 01.07.2004, укладеного між сторонами та мотивовано тим, що згідно зазначених Правил та договору обов’язок забезпечення подання води по трубопроводу діаметром 100 мм до межі балансової відповідальності покладається на відповідача.

Ухвалою суду від 12.12.2018 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачеві строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 22.12.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/1525/18 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 15.01.2019 об 11 год. 00 хв., встановлено сторонам процесуальний строк для надання суду заяв по суті справи.

15.01.2019 на адресу суду надійшов відзив відповідача за вих. №23/77 від 14.01.2019, яким відповідач просить суд відмовити в позові у повному обсязі. До відзиву відповідачем додано докази надіслання копії відзиву на адресу позивача.

Заперечення обґрунтовано посиланням на п.п. 4.1, 4.4 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України та мотивовано тим, що усі послуги згідно умов договору №050-07/447-1 від 01.07.2004 КП “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство” як виконавцем надаються в повному обсязі, ніяких претензій від позивача про неналежне надання послуг водопостачання, теплопостачання та водовідведення на адресу відповідача не надходило. На підставі ОСОБА_2 міського сектору Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області щодо додержання (виконання) суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки та припису про усунення порушення, листом за вих. №449 від 20.09.2018 позивач звернувся до КП ТВКГ про забезпечення подачі води по трубопроводу діаметром 100 мм, на що останнім було надано письмову відповідь з рекомендаціями звернутися до ВП ЮУ АЕС про надання дозволу на виконання приєднання до їх трубопроводу водопровідних мереж Ду 400 мм, який прокладений вздовж регіональної автотраси Благовіщенське – Миколаїв, що проходить напроти автовокзалу, або звернутися до керівництва КП ТВКГ для отримання дозволу на приєднання до трубопроводу водопровідної мережі в ТРП-КБО або до ВК 707а, позивач із відповідною заявою не звертався.

29.01.2019 позивачем подано до господарського суду відповідь на відзив (вих. №60 від 29.01.2019), якою позивач просить суд позовну заяву задовольнити в повному обсязі.

Позивач вважає заперечення відповідача безпідставними, такими, що не відповідають обставинам справи та порушують вимоги чинного законодавства та договірних зобов’язань, зокрема п.п. 1.1., 5.2.1., 5.2.4., 6.2.1., 7.1, 7.7., 7.10., 7.11., 8.3., 15.2., 15.3. з підстав:

1) позивач неодноразово повідомляв відповідача про неякісне та не в повному обсязі виконання договірних зобов’язань, що полягає в незабезпечені подачі води по трубопроводу діаметром 100 мм до межі балансової відповідальності до водопровідного колодязю ВК707а;

2) відповідач не посилається на жоден нормативно-правовий документ, який би містив обов’язок споживача прокладати новий трубопровід для подачі води по трубопроводу діаметром 100 мм, в той час як позивач вже приєднаний до системи центрального водопостачання та має діючий договір із відповідачем;

3) 28.09.2018 відповідач своїм листом за вих. №03/1605 повідомив позивача, що у зв’язку з довгостроковим арештом розрахункових рахунків та тяжким фінансовим становищем КП ТВКГ не має можливості виконати роботи по прокладанню нового трубопроводу Ду 100 мм до ВК 707а., що, на думку позивача, не звільняє відповідача від прямих зобов’язань згідно договору та Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України.

Ухвалою суду від 31.01.2019 підготовче засідання відкладено на 20 лютого 2019 року о 10год. 30хв. з повідомленням сторін, встановлено відповідачу 5-денний строк від дня постановлення цієї ухвали для надання суду заперечень, оформлених згідно вимог ст.165 ГПК України.

12.02.2019 на адресу суду надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив за вих.№23/266 від 11.02.2019, з доказами надіслання копії заперечень позивачеві. Відповідач позовні вимоги не визнає, просить суд відмовити в позові у повному обсязі.

Відповідач вважає твердження позивача, викладені у відповіді на відзив, безпідставними та такими, що не підтверджені належними доказами, зокрема твердження позивача, що згідно умов договору №050-07/447-1 від 01.07.2004 про надання послуг тепло-водопостачання та водовідведення відповідач зобов’язаний забезпечити подання води по трубопроводу діаметром 100 мм вважає надуманими оскільки предметом даного договору є зобов’язання надавати абоненту послуги з тепло – водопостачання та водовідведення, а абонент зобов’язується своєчасно здійснити плату за користування послугами на умовах даного договору.

Стосовно припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки від 03.08.2018 №51, на який посилається позивач, відповідач зазначає, що в даному приписі взагалі не йде мова про забезпечення подання води по трубопроводу діаметром 100 мм.

Ухвалою суду від 20.02.2019 продовжено підготовче провадження у справі на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 18 березня 2019 року о 10 год. 30 хв. за спірним клопотанням сторін для мирного врегулювання спору.

Ухвалою суду від 18.03.2019 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 09.04.2019.

Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання.

Клопотанням від 03.04.2019 вих. №23/583 відповідач просить суд розглянути справу без участі відповідача, за наявними в матеріалах справи документами.

У судовому засіданні представник позивача просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, на підставі умов договору зобов’язати відповідача вчинити дії по забезпеченню подання води по трубопроводу діаметром 100 мм до межі балансової відповідальності.

На підставі ст. 233 ГПК України, в судовому засіданні судом проголошено вступну та резолютивну частини ухвали

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог в даній справі, господарський суд перш за все виходить з того, що інтерес позивача, для досягнення якого подано цей позов, незважаючи на обраний спосіб захисту у вигляді зобов’язання забезпечити подання води, фактично полягає в зобов’язанні відповідача здійснити дії щодо створення за його рахунок та його зусиллями нової речі, а саме – трубопроводу діаметром 100мм до межі балансової відповідальності.

Виходячи з цього, господарським судом подані позивачем докази та твердження досліджуються саме на предмет наявності (або відсутності) у відповідача такого обов’язку.

Адже як витікає з положень ст. 15 Цивільного кодексу України право на захист свого цивільного права виникає у особи тільки у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Отже в контексті заявленого позову, обов’язок відповідача щодо прокладення за його рахунок та його зусиллями трубопроводу, може виникати з договору або актів цивільного законодавства чи органів державної влади.

01.07.2004 між Комунальним підприємством “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство” (відповідач) та ВАТ «МОПАС» було укладено договір №050-07/447-1 про надання послуг з тепло-водопостачання та водовідведення (далі – Договір), за умовами якого виконавець (відповідач) зобов’язався надавати абоненту (позивач) послуги по тепло-водопостачанню та водовідведення, а абонент зобов’язався своєчасно здійснювати оплату послуг на умовах даного договору. Послугами за даним договором є: централізоване холодне водопостачання, централізоване гаряче водопостачання, централізоване водовідведення, центральне опалення (п.1.1., 1.2.).

Відповідно до п.5.2.1. Договору відповідач зобов'язався забезпечити позивача послугами відповідно до розділу 2 даного Договору.

Розділом 2 даного Договору, з урахуванням Додаткової угоди №2 від 24.02.2012, врегульовано об’єм, режим та строки надання послуг.

Так, відповідач надає позивачу послуги з дотриманням таких споживчих властивостей:

2.1. Централізоване холодне та гаряче водопостачання:

- в кількості 500 м3/рік, яке є лімітом водоспоживання і підтверджується розрахунком-заявкою, що додається до даного договору (додаток 1);

- якість та властивості води – згідно нормативів, встановлених органами Держстандарту та МОЗ.

2.2. Центральне опалення: в об’ємі 312,58 Гкал/рік, своєчасний початок та закінчення опалювального сезону.

2.3. Водовідведення – безперебійне, цілодобово на протязі року, у відповідності з об’ємом спожитої води 500 м3/рік.

Додатковою угодою №2 від 24.02.2012 до договору №050-07/447-1 від 01.07.2004 сторони погодили, що виконавець зобов’язується надавати абонентові послуги з тепло-водопостачання і водовідведення за адресою: м. Южноукраїнськ, вул. Дружби народів, 27, а абонент зобов’язується своєчасно здійснювати оплату за користування послугами на умовах даної угоди. Послугами з даної додаткової угоди є: централізоване холодне водопостачання, централізоване водовідведення (п.1).

Згідно п.5.2.4 Договору відповідач зобов'язався своєчасно виконувати заходи щодо попередження та ліквідації аварійних ситуацій на своїх інженерних мережах.

Пунктом 6.2.1 Договору встановлено, що відповідач несе відповідальність за безперебійне забезпечення позивача водою, тепловою енергією, відводом стічних вод відповідно з п.п. 5.2.1-5.2.5 даного Договору та «Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України», «Правилами користування тепловою енергією», «Правилами надання населенню послуг водо -теплопостачання та водовідведення».

У період з 02 по 03 серпня 2018р. ОСОБА_2 міським сектором Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області, проведено позапланову перевірку (акт перевірки №51 від 03.08.2018) території, будівлі та приміщення ОСОБА_2 автовокзалу, який належить ПрАТ «МОПАС» на підставі приватної власності (за адресою: м.Южноукраїнськ, вул.Дружби народів, 27).

За результатами даної перевірки було складено ОСОБА_2 позапланової перевірки щодо додержання (виконання) суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки №51 від 03.08.2018 та Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки №51 від 03.08.2018.

Згідно із зазначеними ОСОБА_2 та Приписом, позивачу необхідно відремонтувати внутрішній водопровід (пожежні кран-комплекти) та постійно утримувати справним і доступним для використання, а також пожежний гідрант №16 відремонтувати і утримувати таким чином, щоб забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями (ст. 55 Кодексу цивільного захисту України).

У зв’язку з наведеним позивач 20.09.2018 звернувся до відповідача з листом за вих. №449 щодо забезпечення пуску води по трубопроводу діаметром 100мм до межі балансової відповідальності, а саме до ВК707а.

Листом вих.№03/1605 від 28.09.2018 відповідач повідомив позивача, що трубопровід ХВП прокладений до ВК 707а для забезпечення виключно санітарно-побутових потреб та рекомендовано позивачу звернутися до ВП ЮУ АЕС з проханням надати дозвіл на виконання приєднання до їх трубопроводу водопровідних мереж Ду 400 мм, який прокладений вздовж регіональної автотраси Благовіщенське – Миколаїв, що проходить напроти автовокзалу.

Судом не встановлено наявності в укладеному між сторонами договорі, положення якого наведено вище, норм, які б встановлювали обов’язок відповідача за його рахунок та його зусиллями прокладати трубопровід, про який йдеться в позові.

Цей обов’язок прямо не витікає з жодного з положень договору (а також Додаткової угоди №2), який є договором про надання послуг і яким встановлено обов’язок відповідача та його відповідальність за безперебійне забезпечення позивача водою – незалежно від діаметру трубопроводу.

Отже відповідач не може бути примушений до виконання того зобов’язання, виконувати яке він не зобов’язувався, укладаючи відповідний договір.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З огляду на наведені вище міркування відповідач не може вважатися таким, що порушив встановлене договором зобов’язання, що виключає можливість настання щодо нього наслідків, визначених цивільним законодавством, зокрема, ст. 611 ЦК України.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на норми п.п.7.1., 7.7., 7.10., 7.11., 8.3., 15.2., 15.3. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України.

Згідно термінів, що вживаються в цих Правилах (п.1.2.):

- «Виробник послуг централізованого водопостачання та водовідведення» - суб'єкт господарювання, що виробляє або створює послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (далі - виробник);

- «Межа балансової належності» - лінія розподілу елементів систем водопостачання та водовідведення і споруд на них між власниками або користувачами.

Відповідно до п. 7.1. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства житло-комунального господарства України №190 від 27.06.2008 (далі – Правил), обладнання внутрішніх протипожежних водопроводів повинно відповідати діючим будівельним нормам.

Пунктом 7.7. Правил встановлено, що перевірка пожежних гідрантів здійснюється органами пожежної охорони разом з представниками виробника. Про проведення перевірки справності пожежної системи в будинках і спорудах та випробувань пожежних насосів споживач має повідомити виробника за три доби до зняття пломб із засувок обвідних ліній тощо. У цьому випадку розрахунки за воду проводяться за пропускною спроможністю водопровідного вводу при швидкості води 2,0 м/сек за час фактичного водокористування. Без узгодження з виробником споживач не має права знімати.

Відповідно до п. 7.10., 7.11. Правил, водокористування з пожежних гідрантів та кранів централізованої системи водопостачання дозволяється лише службовому персоналу органів пожежної охорони та виробнику. Ремонт і утримання в належному стані пожежних систем, розміщених на мережах споживачів, здійснюються за рахунок споживачів.

Пунктом 8.3. Правил встановлено, що експлуатація та ремонт водорозборів здійснюються виробником або споживачами, на балансі яких перебувають ці водорозбори.

Виробники зобов'язані забезпечити охорону і цілісність систем

централізованого питного водопостачання та водовідведення, які перебувають у них

на балансі (трубопроводи, споруди, засоби обліку, люки, колодязі, гідранти тощо),

не допускати їх пошкодження, затоплення й розморожування, очищати від льоду та

снігу ляди колодязів, стежити за цілісністю встановлених пломб, забезпечувати

відведення поверхневих вод від колодязів (п.15.2 Правил).

Дослідивши наведені норми, суд дійшов висновку про те, що позивач надто довільно тлумачить наведені в них положення, ототожнюючи поняття ремонт, експлуатація, забезпечення охорони тощо, які вживаються в Правилах, та віднесені цими нормами до відповідальності Виробника послуг централізованого водопостачання, поняттю прокладення нового трубопроводу, що є фактичним предметом даного спору.

Однак, є очевидним, що здійснення робіт з прокладення нового трубопроводу не охоплюється наведеними в Правилах поняттями, позаяк такі роботи не витікають з зазначених там же обставин, наприклад, необхідності здійснення ремонту або ін.

Матеріалами справи не підтверджено наявності підстав вважати, що прокладення цього трубопроводу пов’язане з необхідністю ремонту, забезпечення цілісності існуючого трубопроводу тощо.

Отже вважати на підставі положень Правил наявним обов’язок відповідача здійснити саме ці дії неправомірно.

Відповідно до ст. 55 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб’єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.

Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях.

Забезпечення пожежної безпеки суб’єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб’єктів господарювання.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, з зазначених вище умов Договору та Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, не витікає обов’язку відповідача щодо прокладення трубопроводу діаметром 100мм до межі балансової відповідальності.

Враховуючи вищевикладене, в задоволені позовних вимог слід відмовити.

Вирішуючи питання про судові витрати у справі, суд виходить з того що, згідно ст.129 ГПК України, у разі відмови у задоволені в позові, судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 77, 79, 86, 129, 201, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства “Миколаївське обласне підприємство автобусних станцій" (юридична адреса: пр. Центральний, 26, корп. Б, м. Миколаїв, 54029, код ЄДРПОУ 03117820) до Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство” (вул. Дружби Народів, буд. 8, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55000, код ЄДРПОУ 31948866) про зобов’язання відповідача забезпечити подання води по трубопроводу діаметром 100 мм до межі балансової відповідальності, а саме до водопровідного колодязю ВК707а – відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

4. Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено і підписано 17.04.2019.

Суддя В.О. Ржепецький