Ухвала суду № 81206866, 17.04.2019, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову

17.04.2019 Справа № 917/592/19

м. Полтава

Суддя Пушко І.І., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма «Лего” від 26.03.2019 року (вх. № 3907 від 15.04.2019 року) про забезпечення позову в справі № 917/592/19

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма «Лего”, вул. М.Грушевського, 59-а, офіс 301, м. Дніпро, 49069

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтера-строй», вул. Першотравнева, 20А, м. Кременчук, Полтавська область, 39234

про стягнення 391 134,20 грн.,

ВСТАНОВИВ:

15.04.2019 року до господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма «Лего” про стягнення 391 134,20 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтера-строй», м. Кременчук. Цього ж дня від позивача надійшла заява про забезпечення цього позову шляхом:

- накладення арешту на рахунки, що відкриті ТОВ «Інтера-Строй», зокрема у наступному банку: АТ «Укрексімбанк», м. Київ, МФО 322313, номер рахунку: 26009000039358 (українська), а також на інші, наявні у відповідача банківські рахунки в межах суми позову;

- шляхом накладення арешту на все нерухоме та рухоме майно, що належить ТОВ «Інтера-Строй» в межах суми позову.

Згідно ч. 1 ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд відповідно до вимог ч. 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу (далі – ГПК) України має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, для забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає оцінку господарським судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Підставою для застосування забезпечення позову є обґрунтоване припущення щодо ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Посилання позивача про наявність у нього підстав вважати, що у випадку не накладення арешту на банківські рахунки та майно відповідача, усі грошові кошти, що на них знаходяться та належне відповідачу рухоме і нерухоме майно будуть або виведені відповідачем з рахунків та/або відчужені третім особам, або на них будуть накладені арешти в рамках відкритих кримінальних проваджень щодо відповідача, а також накладені стягнення за провадженнями у господарських справах щодо нього, і розгляд позовної заяви в справі № 917/592/19 втратить сенс, оскільки буде втрачена будь-яка можливість виконати рішення суду за відсутності у відповідача будь-яких коштів та майна, є необґрунтованим, оскільки не підтверджено будь-якими доказами.

Позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про дійсний фінансовий стан відповідача, а також доказів, якими б підтверджувалась реальна загроза неможливості виконання судового рішення в зв’язку з відсутністю у відповідача грошових коштів.

Наявність в провадженні господарського суду Полтавської області справ №№ 917/285/19, 917/1529/18 про стягнення грошових коштів з відповідача, так само як і наявність ухвал, винесених судами щодо тимчасового дозволу на доступ до речей і документів відповідача (документації, зразків для проведення досліджень) самі по собі не можуть свідчити про потенційну неможливість відповідача виконати рішення суду в разі можливого задоволення позовних вимог позивача в зв’язку з відсутністю грошових коштів. Крім того, вимоги в заяві про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно не є спів розмірними та пропорційними предмету заявлених позовних вимог про стягнення грошових коштів.

Суд вважає, що вжиття таких заходів не є адекватним та співмірним заявленим позовним вимогам, а також може призвести до порушення прав інших осіб та настання негативних наслідків, які не можна буде усунути.

Згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 ГПК, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Заявником не зазначено в поданій заяві жодних достатніх підстав, які б свідчили, що невжиття обраних позивачем заходів забезпечення позову ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду у даній справі.

Саме лише посилання позивача в поданій заяві на потенційну можливість виведення з банківських рахунків усіх грошових коштів та відчуження третім особам належного відповідачу рухомого і нерухомого майна, на думку суду, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Приймаючи до уваги те, що заявником не надано доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення у справі, в поданій ним заяві не зазначені відомості про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів, заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 136, 139, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма «Лего” від 26.03.2019 року (вх. № 3907 від 15.04.2019 року) про забезпечення позову в справі № 917/592/19.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення (у разі неявки всіх учасників справи – з моменту її підписання суддею (суддями) та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту складення повного тексту ухвали (ст.ст.235,255-256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.І. Пушко