Рішення № 81206841, 03.04.2019, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2019 року Справа № 915/1819/18

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi ОСОБА_1,

за участю:

секретаря судового засідання Берко О.В.,

представників позивача: ОСОБА_2 - дов.№01/54-11 від 02.01.2019;

ОСОБА_3 - дов.№01/54-162 від 18.02.2019;

представника відповідача: ОСОБА_4 - дов.№39 від 28.01.2019;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Акціонерного товариства “Миколаївобленерго”

(54017, м.Миколаїв, вул.Громадянська, буд.40),

до відповідача: Комунального підприємства Первомайської міської ради “Первомайський міський водоканал”

(55213, Миколаївська обл., м.Первомайськ, вул.Київська, буд.129-А),

про: стягнення заборгованості в розмірі 711210,65 грн, з яких: 467791,78 грн пені, 49945,40 грн - 3% річних, 193473,47 грн збитків від інфляції, -

в с т а н о в и в:

20.12.2018 Акціонерне товариство “Миколаївобленерго” звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №01/22-9121 від 18.12.2018, в якій просить стягнути з Комунального підприємства Первомайської міської ради “Первомайський міський водоканал” 711210,65 грн заборгованості за Договором про постачання електричної енергії №56/9 від 22.02.2012, з яких: 467791,78 грн пені, 49945,40 грн - 3% річних та 193473,47 грн збитків від інфляції.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідачем, в порушення умов ст.509, 525, 526, 530, 610, 612, 629 ЦК України та Договору про постачання електричної енергії №56/9 від 22.02.2012 з урахуванням Додаткових угод до нього, систематично порушувались договірні зобов’язання в частині своєчасної оплати рахунків за спожиту активну електричну енергію та за перетікання реактивної електричної енергії , у зв’язку з чим, позивачем були нараховані пеня, 3% річних та збитки від інфляції.

Ухвалою суду від 26.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 22.01.2019.

22.01.2019 суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 18.02.2019.

Ухвалою суду від 18.02.2019 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.03.2019.

19.02.2019 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву №77 від 15.02.2019 (вх.№2629/19 від 19.02.2019), в якому проти заявлених позовних вимог заперечує в повному обсязі та зазначає, що дійсно між АТ “Миколаївобленерго” та КП “Первомайський міський водоканал” укладений Договір від 22.02.2012 №56/9 про постачання електроенергії, у відповідності до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. 10.10.2017 за №56/9-р між позивачем та відповідачем був укладений Договір реструктуризації заборгованості юридичної особи (фізичної особи-підприємця) за електроенергію, відповідно до якого підприємство відповідача сплачувало заборгованість за спожиту електричну енергію. По вищезазначеному договору зобов’язання відповідачем були виконані повністю. Отже, сторони уклавши Договір від 10.10.2017 №56/9-р про реструктуризацію заборгованості юридичної особи (фізичної особи-підприємця) за електроенергію, змінили порядок і строк проведення розрахунків за електричну енергію, поставлену відповідно до Договору про постачання електричної енергії від 22.02.2012 №56/9, а тому у позивача відсутні підстави для стягнення пені, а також застосування наслідків за порушення грошового зобов’язання, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України (3% річних та збитків від інфляції), оскільки для застосування відповідальності за порушення грошового зобов’язання, необхідно, щоб оплата штрафних санкцій була здійснена поза межами порядку і строків, встановлених Договором №56/9-р реструктуризації заборгованості юридичної особи за електроенергію. Відповідно до п.4.1. Договору №56/9-р сторони визначили, що вони несуть відповідальність за невиконання своїх зобов’язань за договором відповідно до законодавства України. Аналогічна правова позиція, у подібних правовідносинах, висловлена у постанові Верховного Суду України від 09.10.2014 у справі №5011-35/1533-2012-19/522-2012 та постанові Вищого Господарського Суду України по справі №924/428/14 від 29.10.2014.

Відповідач, посилаючись на абз.1, 10 п.8-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256 “Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенції з державного бюджету” зазначає, що кошти субвенції з державного бюджету на погашення різниці у тарифах завжди зараховувалися на розрахунковий рахунок позивача не вчасно, тобто із запізненням. Тому і виникала заборгованість за використану електричну енергію.

07.03.2019 від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив №01/22-1459 від 07.03.2019 (вх.№3607/19 від 07.03.2019), в якій він не погоджується з твердженнями відповідача, що викладені у відзиві, з наступних підстав.

Договір реструктуризації заборгованості за електроенергію №56/9-р від 10.10.2017 був укладений для погашення заборгованості за Договором про постачання електричної енергії №56/9 від 22.02.2012 в сумі 3042502,73 грн, що виникла: по активній електроенергії за період червень-серпень 2017 року та за перетікання реактивної електричної енергії за період серпня 2017 року. Погашення заборгованості повинно бути здійснено відповідачем згідно викладеного у п.2.1.1. Графіку погашення заборгованості, але строки погашення заборгованості відповідачем порушені, оплата за активну електричну енергію здійснювалась не своєчасно, а погашення заборгованості з перетікання реактивної електричної енергії взагалі не здійснювалось. Наявність укладеного між сторонами Договору реструктуризації заборгованості за електроенергію від 10.10.2017 №56/9-р не позбавляє позивача права нараховувати відповідачу штрафні санкції за несвоєчасну оплату рахунків за електричну енергію. Посилаючись на п.2.6. Договору реструктуризації позивач також зазначає, що в зв’язку з несвоєчасною сплатою відповідачем платежів за Договором реструктуризації цей договір є розірваним та ніяк не змінює порядок і строк проведення розрахунків за активну електричну енергію та перетікання реактивної електроенергії за період, за який нараховані штрафні санкції.

Щодо посилання відповідача на Постанову КМУ №256 від 04.03.2002 позивач зазначає, що Договором про постачання електричної енергії №56/9 від 22.02.2012 не передбачено звільнення споживача електричної енергії від сплати штрафних санкцій за несвоєчасну сплату рахунків за спожиту електричну енергію та за перетікання реактивної електричної енергії у випадку запізнення надходження коштів за рахунок субвенцій з державного бюджету. Крім того, сплата коштів за електричну енергію відбувалась як за рахунок зазначених субвенцій, так і коштами самого відповідача, отже неможливо визначити, з нарахуванням яких сум не згодний відповідач. Крім того, Постанова №256, розрахунки за якою проводились починаючи з січня 2018 року, також не передбачає звільнення від відповідальності у вигляді нарахування штрафних санкцій у випадку затримки надходження бюджетних коштів. Нарахування ж штрафних санкцій за 2016-2017 роки взагалі не охоплювались вказаною постановою. На підставі викладеного, позивач вважає нарахування пені в загальній сумі 467791,78 грн, 3% річних в сумі 49945,40 грн та інфляційних витрат в сумі 193473,47 грн правомірним, а доводи відповідача такими, що не заслуговують на увагу.

У судовому засіданні 13.03.2019 суд оголосив перерву до 03.04.2019.

Під час розгляду справи, представники сторін підтримали доводи, викладені у позові, у відзиві на позов та у відповіді на відзив.

У судовому засіданні 03.04.2019 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів у їх сукупності, а також приймаючи до уваги, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступні обставини.

22.02.2012 між ПАТ “Миколаївобленерго” в подальшому перейменоване на АТ “Миколаївобленерго” (позивач у справі) та Комунальним підприємством Первомайської міської ради “Первомайський міський водоканал” (відповідач у справі), був укладений Договір про постачання електричної енергії №56/9 (надалі – Договір) (т.1 а.с.29-33) з додатками до нього, відповідно до Розділу 1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 5310 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка продажу електричної енергії по кожному об’єкту споживача визначається Додатком №8 “Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін”. Приєднана потужність у точках підключення становить 7158 кВт.

Строк дії Договору сторони визначили до 31.12.2012, а в частині розрахунків до повного їх завершення. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.9.4. Договору).

Відповідно до п.2.1. Договору під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов’язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку.

За умовами п.2.2.2. Договору, позивач зобов’язався постачати споживачу електроенергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 Договору (Додаток №1 “Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу”).

У відповідності до п.п.2.3.3., 2.3.4. Договору, споживач зобов’язаний оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами Додатків №10 “Порядок розрахунків” та №4 “Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”. Здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з Додатком №5 “Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії”.

У відповідності до п.9.1. Договору, Додатки до цього Договору №№1, 1а, 2, 4, 5, 8, 10, 11, 13, 15 є невід’ємними частинами цього Договору. При цьому Додатки №№1, 2, 5, 8, 11, 13 діють у редакції Договору №56/9 від 12.08.2008 (т.1 а.с.96-101).

Пунктами 1 - 3 Додатку №4 до Договору передбачено, що споживач знімає показання розрахункових засобів обліку щомісячно 31 числа або в інший останній день місяця і в цей же день по встановленій цим додатком формі, оформлює “Акт про використану електричну енергію”, який направляє на електронну адресу постачальника.

Постачальник не пізніше наступного робочого дня, визначеного п.1, надає споживачу рахунки на оплату електричної енергії, а споживач в цей же термін надає постачальнику належним чином оформлений “Акт про використану електричну енергію” (п.5 Додаток №4 до Договору).

Пунктами 6, 7 Додатку №4 до Договору передбачено, що постачальник разом з рахунком на оплату за спожиту електроенергію надає споживачу “Акт прийняття-передавання товарної продукції”. Підписаний та скріплений мокрою печаткою “Акт про прийняття-передавання товарної продукції” споживач зобов’язується повернути постачальнику на протязі п’яти робочих днів з дати, зазначеної у п.1.

Пунктом 6 Додатку №4 до Договору передбачено, що постачальник разом з рахунком на оплату за спожиту електроенергію надає споживачу “Акт прийняття-передавання товарної продукції”. Підписаний та скріплений мокрою печаткою “Акт про прийняття-передавання товарної продукції” споживач зобов’язується повернути постачальнику на протязі п’яти робочих днів з дня отримання ним рахунку на оплату за спожиту електроенергію.

У відповідності до п.2.3.3. Договору та п.2 Додатку №10 до нього, споживач до 15 числа здійснює плановий платіж у сумі вартості 100% заявленого обсягу споживання електричної енергії поточного розрахункового періоду на поточний рахунок із спеціальним режимом використання. До цього ж числа споживач здійснює плановий платіж за перетікання реактивної електроенергії, який дорівнюється вартості фактичного перетікання реактивної електроенергії попереднього розрахункового періоду на розрахунковий рахунок, вказаний у рахунку. Якщо фактичне споживання електричної енергії (перетікання реактивної електроенергії) виявиться більше ніж очікуване, різниця між сумою планових платежів та вартістю фактично спожитої електроенергії (перетікання реактивної електроенергії) має бути сплачена протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунків за фактично використану у розрахунковому періоді електричну енергію (перетікання реактивної електроенергії).

Додатковими угодами від 02.07.2012, від 29.01.2016, від 30.03.2016, від 15.07.2016, від 20.08.2018 до Договору вносились зміни в Додаток №10.

Відповідно до п.2 Додатку №10 Додаткової угоди від 02.07.2012 до Договору споживач протягом розрахункового періоду здійснює 2 планових платежі на поточний рахунок із спеціальним режимом використання у таких співвідношеннях: до 10 числа поточного місяця 80% заявленого обсягу споживання електроенергії та до 20 числа поточного місяця 20% заявленого обсягу споживання електроенергії.

Згідно п.2 Додатку №10 Додаткової угоди від 29.01.2016 до Договору споживач протягом розрахункового періоду здійснює планові платежі на поточний рахунок із спеціальним режимом використання у таких співвідношеннях: до 5 числа поточного місяця 100% заявленого обсягу споживання активної електричної енергії поточного розрахункового періоду та до 25 числа поточного місяця здійснює плановий платіж за перетікання реактивної електроенергії, який дорівнюється вартості фактичного перетікання реактивної електроенергії попереднього розрахункового періоду на розрахунковий рахунок, вказаний в рахунку.

У відповідності до п.2 Додатку №10 Додаткової угоди від 30.03.2016 до Договору споживач протягом розрахункового періоду здійснює планові платежі на поточний рахунок із спеціальним режимом використання у таких співвідношеннях: до 5 числа поточного місяця 100% заявленого обсягу споживання активної електричної енергії поточного розрахункового періоду на поточний рахунок із спеціальним режимом використання та до 25 числа поточного місяця споживач здійснює плановий платіж за перетікання реактивної електроенергії, який дорівнюється вартості фактичного перетікання реактивної електроенергії попереднього розрахункового періоду на розрахунковий рахунок, вказаний в рахунку.

Пунктом 2 Додатку №10 Додаткової угоди від 15.07.2016 до Договору передбачено, що споживач протягом розрахункового періоду, яким у відповідності до п.1 цього Додатку вважається період з 31 числа місяця (або іншого останнього дня місяця) до також числа наступного місяця, здійснює планові платежі на поточний рахунок із спеціальним режимом використання у таких співвідношеннях: до 5 числа поточного місяця 100% заявленого обсягу споживання активної електричної енергії поточного розрахункового періоду на поточний рахунок із спеціальним режимом використання та до 25 числа поточного місяця споживач здійснює плановий платіж за перетікання реактивної електроенергії, який дорівнюється вартості фактичного перетікання реактивної електроенергії попереднього розрахункового періоду на розрахунковий рахунок, вказаний у рахунку.

Пунктом 2 Додатку №10 від 20.08.2018 до Договору встановлено, що споживач протягом розрахункового періоду, яким у відповідності до п.1 цього Додатку вважається період з 01 числа по 31 число цього місяця (або іншого останнього дня місяця) включно, здійснює щоденні (кожен банківський день) планові платежі рівними частинами від вартості 100% заявленого обсягу споживання активної електричної енергії поточного розрахункового періоду пропорційно кількості банківських днів в поточному розрахунковому періоді на поточний рахунок із спеціальним режимом використання та до 25 числа поточного місяця споживач здійснює плановий платіж за перетікання реактивної електроенергії, який дорівнюється вартості фактичного перетікання реактивної електроенергії попереднього розрахункового періоду на розрахунковий рахунок, вказаний в рахунку. Якщо фактичне споживання електричної енергії (перетікання реактивної електроенергії) виявиться більшим ніж очікуване, різниця між сумою планових платежів та вартістю фактично спожитої електроенергії (перетікання реактивної електроенергії) має бути сплачена протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунків за фактично використану у розрахунковому періоді електричну енергію (перетікання реактивної електроенергії).

Не дивлячись на те, що Додаткова угода від 20.08.2018 №23 з Додатком №10 підписана споживачем (відповідачем) з протоколом розбіжностей, але узгоджена сторонами, згідно протоколу узгодження розбіжностей від 28.08.2018, в редакції позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем умови вказаного договору виконувались належним чином, що відповідачем не заперечується та підтверджується актами приймання-передавання товарної продукції, які наявні в матеріалах справи та перевірені судом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного та Господарського кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п.3) ч.3 ст.58 Закону України “Про ринок електричної енергії“ споживач зобов’язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.

У відповідності до ч.1 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Пункт 5.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 №28, що діяли на момент спірних правовідносин (далі - ПКЕЕ), наголошує, що Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Відповідно до ч.7 ст.276 Господарського кодексу України оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачити попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідач розраховувався за спожиту у період з вересня 2016 року по вересень 2018 року активну електричну енергію та за перетікання реактивної електричної енергії у період з січня 2016 року по липень 2018 року несвоєчасно.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 4.2.1. Договору встановлено, що за внесення платежів, передбачених п.п.2.3.3. - 2.3.4. Договору, з порушенням термінів, визначених Додатком №10 “Порядок розрахунків“, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, 3 % річних та індекс інфляції. Сума зазначених нарахувань вказується у окремих розрахункових документах.

Пунктом 7 Додатку №10 до Договору №56/9 від 22.02.2012 у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком платежів, постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування за весь час прострочення пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період, за який здійснюється нарахування та 3% річних від простроченої суми.

Пеня, 3% річних та інфляційні нарахування сплачуються на поточний рахунок постачальника електричної енергії, який вказується в рахунках, протягом 5 операційних днів з дня отримання.

Пунктом 9.8. Договору встановлено, що тривалість позовної давності по даному договору становить 5 (п’ять) років.

З наданих позивачем розрахунків вбачається, що відповідачем були порушені договірні зобов’язання в частині своєчасної оплати рахунків за активну електроенергію та за перетікання реактивної електроенергії. Відповідачем своєчасність сплати рахунків не доведена. При цьому, посилання відповідача на отримання державних субвенцій із запізненням як на підставу для звільнення його від застосування наслідків порушення грошового зобов’язання, суд вважає безпідставним, оскільки Постанову КМУ №256 від 04.03.2002 та укладені між сторонами угоди таких обмежень не містять.

На підставі п.4.2.1. Договору, позивачем за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань щодо оплати рахунків нарахована пеня у сумі 467791,78 грн, з яких: за активну електроенергію за період з 29.10.2016 по 26.10.2018 у сумі 428695,98 грн та за перетікання реактивної електроенергії за період з 06.02.2016 по 09.11.2018 у сумі 39095,80 грн.

Крім того, позивачем на підставі ч.2 ст.625 ЦК України та умов Договору нараховані 49945,40 грн - 3% річних, з яких: за активну електроенергію за період з 29.10.2016 по 26.10.2018 у сумі 45838,56 грн та за перетікання реактивної електроенергії за період з 06.02.2016 по 09.11.2018 у сумі 4106,84 грн, а також нараховані 193473,47 грн збитки від інфляції, з яких: за активну електроенергію за період з 01.08.2017 по 26.10.2018 у сумі 183157,70 грн та за перетікання реактивної електроенергії за період з 01.03.2016 по 09.11.2018 у сумі 10315,77 грн.

Відповідачем контррозрахунків суду не надано.

Посилання відповідача на те, що сторони уклавши Договір №56/9-р від 10.10.2017 про реструктуризацію заборгованості за електроенергію, змінили порядок і строк проведення розрахунків за електричну енергію, поставлену відповідно до Договору про постачання електричної енергії №56/9 від 22.02.2012, а тому у позивача взагалі відсутні підстави для нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних, судом відхиляються, оскільки згідно умов п.2.5, 2.6 Договору №56/9-р від 10.10.2017 останній вважається розірваним у разі порушення боржником строків погашення реструктуризованої заборгованості. Твердження позивача про порушення визначеного Договором №56/9-р від 10.10.2017 графіка погашення заборгованості відповідачем не спростовані належними та допустимими доказами.

Судом розрахунки пені, 3% річних та збитків від інфляції перевірені та встановлена їх методологічна та арифметична правильність (т.6 а.с.21-40, 41-59, 60-76).

Згідно ст.ст.73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Будь - яких доказів того, що відповідач своєчасно і в повному обсязі виконав свої зобов’язання за Договором, відповідач, у порушення приписів ст.73, 74 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність підстав для нарахування пені, 3% річних та збитків від інфляції, тобто обґрунтованість позовних вимог.

Вирішуючи питання про судові витрати у справі, суд виходить з того, що, згідно ст.129 ГПК України, у разі задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Комунального підприємства Первомайської міської ради “Первомайський міський водоканал” (55213, Миколаївська обл., м.Первомайськ, вул.Київська, буд.129-А, код ЄДРПОУ 33089321) на користь Акціонерного товариства “Миколаївобленерго” (54017, м.Миколаїв, вул.Громадянська, буд.40, код ЄДРПОУ 23399393) 467791,78 грн пені, 49945,40 грн - 3% річних, 193473,47 грн збитків від інфляції та 10668,16 грн судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне судове рішення складено 15.04.2019 року.

Суддя М.В. Мавродієва