Рішення № 81206339, 03.04.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/151/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2019 Справа № 908/2639/18

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсун В.Л.

при секретарі судового засідання - Юсубовій Д.В.

розглянувши матеріали справи № 908/2639/18

за позовною заявою: акціонерного товариства “ТАСКОМБАНК”, 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30

до відповідача: Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, 69107, м. Запоріжжя, проспект Соборний, 164

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Національний банк України, 01601, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9

про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.09.18 № 13-рш у справі № 02/10-18

Присутні представники учасників справи:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 08.01.19 № 1

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 03.09.18 № 6

від третьої особи: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

07.12.18 до господарського суду Запорізької області від акціонерного товариства “ТАСКОМБАНК” (далі АТ “ТАСКОМБАНК”) надійшла позовна заява за вих. від 29.11.18 № 12178/09 до Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (надалі Запорізьке ОТВ АКУ) з позовними вимогами про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.09.18 № 13-рш у справі № 02/10-18 “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу”. В обґрунтування позовних вимог АТ “ТАСКОМБАНК” посилається на положення Закону України “Про банки та банківську діяльність”, п. 3.5 Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці (затв. постановою правління НБУ від 14.07.06 № 267), ч. 2 ст. 1076 ЦК України, ст. 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції”.

07.12.18 автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 12.12.18 судом прийнято позовну заяву АТ “ТАСКОМБАНК” за вих. від 29.11.18 № 12178/09 до розгляду та відкрито провадження у господарській справі № 908/2639/18 за правилами загального позовного провадження, якій присвоєно № провадження 17/151/18. Підготовче судове засідання призначено на 10.01.19.

Крім того, ухвалою від 12.12.18 судом залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на сторона позивача – Національний банк України.

Супровідним листом за вих. від 28.12.18 № 42048/18 до господарського суду Запорізької області із Запорізького окружного адміністративного суду надійшло клопотання за підписом представника Національного банку України за вих. від 18.12.18 № 18-0016/67260, яке було помилково надіслане на адресу Запорізького окружного адміністративного суду про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 08.01.19 судом у задоволенні клопотання Національного банку України за вих. від 18.12.18 № 18-0016/67260 про участь в судовому засіданні 10.01.19 об 10 год. 00 хв. в режимі відеоконференції відмовлено.

Ухвалою від 10.01.19 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів – до 13.03.19 включно та оголошено перерву в підготовчому засіданні у справі № 908/2639/18 на 06.02.19.

Ухвалою від 30.01.19 судом задоволено клопотання Національного банку України за вих. від 21.01.19 № 18-0015/3538 про проведення засідання 06.02.19 об 10 год. 00 хв. у справі № 908/2639/18 в режимі відеоконференції та доручено Подільському районному суду м. Києва забезпечити проведення судового засідання призначеного на 06.02.19 об 10 год. 00 хв. по справі № 908/2639/18 в режимі відеоконференції в приміщенні зазначеного суду із дотримання вимог ч. 9 ст. 197 ГПК України.

Ухвалою від 06.02.19 судом закрито підготовче провадження у справі № 908/2639/18 та призначено дану справу до судового розгляду по суті на 12.03.19.

Ухвалою від 12.03.19 судом оголошено перерву в розгляді справи № 908/2639/18 по суті до 03.04.19.

Розгляд справи здійснювався із застосуванням технічних засобів фіксації (не в режимі відеоконференції) судового процесу за допомогою ПАК “Оберіг”.

У засіданні суду 03.04.19, на підставі ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представникам позивача та відповідача повідомлено про дату виготовлення рішення у повному обсязі.

Позивач, в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві за вих. від 29.11.18 № 12178/09. Просив суд визнати недійсним рішення адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.09.18 № 13-рш у справі № 02/10-18 “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу”.

Відповідач, в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях проти позову заперечив в повному обсязі з підстав викладених у відзиві на позовну заяву за вих. від 20.12.18 № 58-02/07-2687 та у відповіді на пояснення третьої особи за вих. від 15.01.19 № 58-02/07-165. Просив суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Третя особа, в особі уповноваженого представника, в судовому засіданні 12.03.19 підтримав свої пояснення викладені у поясненні за вих. від 03.01.19 № 18-005/328. Просить суд задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням адміністративної колегії Запорізького ОТВ АКУ від 30.03.18 № 6-р (по справі № 02/03-18) «Про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» з підстав порушення вимог законодавства про захист економічної конкуренції ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 під час підготовки та участі у процедурі відкритих торгів, проведених у травні-червні 2017 року ВП «ЗАЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» щодо закупівлі: код ДК 021:2015-15810000-9 «Хлібопродукти, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби (Хліб, хлібобулочні вироби)», колегія постановила розпочати розгляд справи за ознаками порушення ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 законодавства про захист економічної конкуренції передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді чинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів щодо закупівлі хлібопродуктів, свіжовипечених хлібобулочних та кондитерських виробів (Хліб, хлібобулочні вироби) код ДК 021:2015-15810000-9 (оголошення про проведення процедури закупівлі - https://рrоzоrrо.gоу.uа/tender/UА-2017-04-27-000068-а) та доручити збір і аналіз доказів у справі відділу досліджень і розслідувань.

Запорізьким обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України було надіслано акціонерному товариству “ТАСКОМБАНК” вимогу за вих. від 11.04.16 № 58-02/674, в якій (дослівно): «… керуючись статтями 17, 22 та 221 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», пропоную протягом 15 календарних днів з дня отримання цієї вимоги надати Відділенню наступну інформацію.

Учасники торгів, обслуговуються в АТ «ТАСКОМБАНК» (ФОП ОСОБА_3 - договір банківського рахунку та комплексного надання послуг № 204434 від 14.02.2014, Якимівське відділення АТ «ТАСКОМБАНК»; ФОП ОСОБА_4 - договір банківського рахунку та комплексного надання послуг № 391607 від 26.11.2015, Якимівське відділення АТ «ТАСКОМБАНК»).

1. Чи надає АТ «ТАСКОМБАНК» (далі - ОСОБА_5) банківські гарантії, необхідні для участі у процедурах публічних закупівель?

При позитивній відповіді:

1.1. Зазначити, які умови ОСОБА_5 висуває до осіб, які звертаються за отриманням банківської гарантії (перелічити умови).

1.2. Скільки коштувала послуга щодо отримання банківської гарантії від Банку, у період з 01.04.2017 по 01.06.2017?

2. Чи звертались з 01.04.2017 по 01.06.2017 (включно) до Банку суб'єкти господарювання (фізичні особи) ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (їх представники, уповноважені особи) за наданням банківських гарантій, для участі у процедурах публічних закупівлях?

2.1. Копії листів (заяв) Учасників (їх представників, уповноважених) на отримання банківських гарантій та відповідей Банку на ці звернення.

2.2. Зазначити дату, час відправлення Учасниками (їх представниками, уповноваженими) листів (заяв) на видачу банківських гарантій. Копії підтверджуючих документів.

3. У разі відмови Банка в наданні Учасникам банківських гарантій зазначити причини. Інформацію надати по кожному Учаснику окремо.

4. За наявною інформацією, Учасники торгів у травні 2017 року здійснювали оплату за перерахування на рахунок авторизованого електронного майданчика ТОВ «Е-Тендер» коштів (у розмірі 510 грн. кожен) для участі у торгах, через іншу банківську установу.

4.1. Зазначити, яка була б вартість послуги Банку для Учасників торгів за перерахування на рахунок авторизованого електронного майданчика коштів, для участі в процедурі публічної закупівлі, у період з 01.04.2017 по 01.06.2017.

4.2. Чи залежить вартість надання Банком зазначеної послуги від кількості коштів, розміщених на рахунку клієнта Банку? У разі наявності інших визначальних причин, зазначити їх.

4.3. Чи зобов'язані були Учасники оплачувати комісійну винагороду за перерахування коштів або ж вона входить у вартість послуг Банку з розрахунково-касового обслуговування, яке щомісячно сплачується клієнтами Вашого банку?

5. Банківські виписки з інформацією стосовно операцій (з зазначенням дати, часу, суми коштів по дебету та кредиту, ідентифікаційного коду (коду ЗКПО) та/або індивідуального податкового номеру платника та одержувача, найменування контрагентів, реквізитів рахунків контрагента, суми операції, суми по дебету і кредиту, вхідні та вихідні залишки, призначення платежу тощо), в паперовому та в електронному вигляді (в форматі Word та Excel), за всіма рахунками в АТ «ТАСКОМБАНК» у 2017 році та за період з 01.01.2018 по 31.03.2018 наступних суб'єктів господарювання:

- фізичної особи (фізичної особи - підприємця) ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1);

- фізичної особи (фізичної особи - підприємця) ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_2).

6. Копії всіх довіреностей та/або інших документів, на підставі яких уповноважені особи ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) та ФОП ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_2), отримали або могли отримати послуги АТ «ТАСКОМБАНК» від імені зазначених суб'єктів господарювання у 2017 році та за період з 01.01.2018 по 31.03.2018. …».

Вказана вимога отримана АТ “ТАСКОМБАНК” 16.04.18, що підтверджується відтиском штампу вхідної кореспонденції за № 3075/11.

Під час розгляду справи по суті на питання головуючого щодо зазначення дати (року) вимоги представником позивача вказано, що у вимозі було зроблено технічну помилку та зазначено дату вимоги як 11.04.16 замість 11.04.18.

Проти вказаного представники відповідача та третьої особи не заперечили.

У відповідь на вказану вимогу, листом від 25.04.18 № 3051/09 АТ “ТАСКОМБАНК” повідомило Запорізьке ОТВ АКУ про те, що запитувана у вимозі інформація є банківською таємницею, а тому правові підстави для її надання Запорізькому ОТВ АКУ відсутні.

Розпорядженням адміністративної колегії Запорізького ОТВ АКУ від 06.06.18 № 19-р (справа № 02/10-18) «Про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» з підстав порушення банком п. 13 ст. 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, а саме неподання інформації на вимогу у встановлений строк, колегія постановила розпочати розгляд справи за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 13 ст. 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у зв’язку з наявністю в діях АТ “ТАСКОМБАНК” ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді неподання на вимогу територіального відділення від 11.04.18 № 58-02/674 у встановлений головою територіального відділення строк та доручити збір і аналіз доказів у справі відділу досліджень і розслідувань.

Вказане розпорядження отримано 11.06.18 уповноваженим представником АТ “ТАСКОМБАНК”, про що свідчить рекомендоване повідомлення від 07.06.18 (завірена належним чином копія якого знаходиться в матеріалах справи).

Листом від 21.06.18 № 1968/47-БТ АТ “ТАСКОМБАНК” надіслало Запорізькому ОТВ АКУ копії звіту про фінансові результати та податкові декларації АТ “ТАСКОМБАНК” за 2017 рік, які отримані відповідачем 25.06.18, що підтверджується штемпелем вхідної кореспонденції відповідача за вх. № 58-01/459.

18.07.18 на адресу АТ “ТАСКОМБАНК” надійшла копія подання голові Запорізького ОТВ АКУ ОСОБА_6 про попередні висновки по справі № 02/10-18 від 13.07.18 № 02-40-спр (про що свідчить штемпель вхідної кореспонденції позивача за вх № 6681/11), яким запропоновано головним спеціалістом відділу досліджень і розслідувань ОСОБА_7 визнати, що АТ “ТАСКОМБАНК” вчинило порушення, передбачене п. 13 ст. 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді неподання інформації Запорізькому ОТВ АКУ на вимогу голови територіального відділення від 11.04.18 № 58-02/674 у встановлений ним строк та за порушення, визначене у п. 1 резолютивної частини подання, накласти на АТ “ТАСКОМБАНК” штраф у розмірі до 1 % доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2017 рік.

АТ “ТАСКОМБАНК” надіслав Запорізькому ОТВ АКУ заперечення за вих. від 27.07.18 № 6207/09 стосовно результатів розгляду справи № 02/10-18, яке останній отримав 30.07.18, що підтверджується штемпелем вхідної кореспонденції відповідача за вх. № 58-01/1381.

У вказаному запереченні позивач зазначив (дослівно): «… Вивчивши зміст Подання про попередні висновки, АТ«ТАСКОМБАНК» повідомляє, що підтверджує обставини, які зазначені у Поданні, однак заперечує щодо наявності підстав притягнення АТ «ТАСКОМБАНКУ» до відповідальності за порушення, визначене у п. 1 резолютивної частини подання (п. 13 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції») у вигляді накладення штрафу у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2017 р.

1) Щодо неподання інформації.

Так, дійсно, своїм листом від 25.04.2018 р. вих. № 3051/09 АТ«ТАСКОМБАНК» фактично відмовив у поданні запитуваної інформації пославшись на Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07 грудня 2000 року № 2121. …

… надання банком інформації, що містить банківську таємницю стосовно фізичної (юридичної) особи можливе лише у загальному порядку. Як відомо, такий порядок встановлений ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», у відповідності з якою інформацію відносно фізичних (юридичних) осіб розкривається банками лише у двох випадках: на письмовий запит або з письмового дозволу власника такої інформації або за рішенням суду.

Отже, у разі необхідності отримання АМКУ інформації, яка містить банківську таємницю в обсязі, більшому, ніж це передбачено п. 3 ч. 1 ст. 62 ЗУ «Про банки та банківську діяльність», Комітет повинен звернутися до Суду за розкриттям відповідної інформації.

Натомість, обсяг банківської таємниці, яка може бути розкрита іншим особам та державним органам, зокрема і Антимонопольному комітету України, має визначені Законом межі. …

… частиною 4 статті 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та пунктом 3.5 глави 3 Правил, для банків встановлено законодавчу заборону надавати інформацію про клієнтів іншого банку, у тому числі контрагентів по операціях клієнта банку. …

… У випадку розкриття банківської таємниці у обсязі, якому вимагав АМКУ, ОСОБА_5

вийшов би за межі, встановленні нормами Закону України «Про банки і банківську

діяльність» щодо надання інформації стосовно операцій за рахунками, конкретної

юридичної особи за конкретний проміжок часу.

2)Щодо подання Банком інформації з порушенням встановленого строку.

З даного приводу слід зазначити, що свою відповідь від 24.04.2018 р. вих № 3051/09 Банком було направлено простою кореспонденцією, у зв'язку з чим немає можливості підтвердити факт відправлення листа. Дізнавшись в телефонному режимі, що наша відповідь так і не надійшла за місцем призначення з невідомих нам обставин, Банком було повторно направлено відповідь рекомендованим листом, отримання якої Запорізьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України підтверджує лише 18.05.2018 р. з вх. № 58-01/902.

Таким чином, відповідь Банку, з незалежних від нас причин, надійшла пізніше встановленого у вимозі головою територіального відділення АМК строку (02.05.2018 р.).

3) Щодо штрафу за порушення у розмірі до одного відсотка доходу від реалізації продукції за 2017 р.

… просимо врахувати, що дії Банку, хоча й містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, але відчутно не впливають і не можуть вплинути на конкуренцію, оскільки ОСОБА_5 лише обслуговує клієнтів ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_8, діяльність яких містить ознаки вчинення порушення, передбаченого Законом України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, проведених у травні-червні 2017 р. Відокремленим підрозділом «Запорізька атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (ЄДРПОУ 19355964).

ОСОБА_5, хоч і являється суб'єктом господарювання, який зобов'язаний надавати інформацію АМК у відповідності до ЗУ «Про захист економічної конкуренції», однак не є суб'єктом недобросовісної конкуренції в рамках розгляду справи, розпочатої АМКУ відносно вищезазначених клієнтів Банку (фактично функція Банку зводиться до надання інформації, якою він може володіти під час обслуговування своїх клієнтів, які можуть бути суб'єктами недобросовісної конкуренції у разі доведення таких обставин).

З огляду на зазначене, АТ «ТАСКОМБАНК» розраховує на застосування АМКУ принципу справедливого балансу між вчиненим правопорушенням та накладеною санкцією. …

… Відтак, оскільки порушення строків надання інформації, а також суперечливість вимоги АМК відносно розкриття інформації, що містить банківську таємницю, в нашому випадку мають ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, але відчутно не впливають і не можуть вплинути на конкуренцію, просимо АМКУ у питанні визначення штрафу для АТ «ТАСКОМБАНК» підійти більш ґрунтовно та всебічно, відповідно до характеру і ступеня шкоди для конкуренції вчиненим діям, оскільки необґрунтовано великий розмір штрафу може істотно вплинути на господарську діяльність АТ «ТАСКОМБАНК», який за підсумками року отримує значні суми доходу.

Власне, діяльність самого АМКУ спрямована на встановлення чесних умов для діяльності на ринку, що не можливо без накладення справедливих штрафів, разом з тим накладення АМКУ нерівнозначних штрафів саме собою призводить до спотворення конкуренції.

Вважаємо, що АТ «ТАСКОМБАНК» має добру багаторічну ділову репутацію фінансової установи, що зарекомендувало себе як добросовісний учасник ринку, а отже, якщо ненадання інформації АМКУ відносно клієнтів Банку і буде розцінено під час остаточного прийняття рішення у нашій справі як вчинення порушення передбаченого пунктом 13 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», однак просимо під час визначення розміру штрафу враховувати не лише розмір доходу порушника, а застосування принципу справедливого балансу між вчиненим правопорушенням в умовах необхідності дотримання Банком законодавства про «Банки і банківську діяльність» та накладеною санкцією. …».

26.09.18 адміністративна колегія Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийняла рішення № 13-рш по справі № 02/10-18 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», яким постановила визнати, що АТ “ТАСКОМБАНК” вчинило порушення, передбачене п. 13 ст. 50 ЗУ «Про захист економічної конкуренції», у вигляді неподання інформації Запорізькому ОТВ АКУ на вимогу голови територіального відділення від 11.04.18 № 58-02/674 у встановлений ним строк та за порушення визначене у п. 1 резолютивної частини рішення, накласти на АТ “ТАСКОМБАНК” штраф у розмірі 61 000,00 грн.

Крім того у вказаному рішенні зазначено, що відповідно до:

- ч. 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» штраф підлягає сплаті у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу;

- ч. 8 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», протягом 5 днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов’язаний надіслати на адресу Запорізького ОТВ АКУ документи, що підтверджують сплату штрафу;

- ч. 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», рішення може бути оскаржено до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Вказане рішення Запорізького ОТВ АКУ від 26.09.18 № 13-рш по справі № 02/10-18 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» направлено відповідачем позивачу супровідним листом за вих. від 27.09.18 № 58-02/11-1877 та отримане позивачем 01.10.18 про що свідчить штамп вхідної кореспонденції АТ “ТАСКОМБАНК” за вх. № 9610/11.

Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази), вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст. ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 73, 77 ГПК України).

Пунктом 1 ст. 3 Закону України “Про Антимонопольний комітет України” від 26.11.93 № 3659-ХІІ (далі Закон № 3659-ХІІ) передбачено, що одним з основних завдань Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ст. 3 Закону № 3659-XIІ, основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині:

1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції;

2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб’єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб’єктами природних монополій;

3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції;

4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції;

5) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель;

6) проведення моніторингу державної допомоги суб’єктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції.

Згідно із ч. 1 ст. 7 Закону № 3659-XIІ, у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження:

1) розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами;

2) приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції;

3) розглядати справи про адміністративні правопорушення, приймати постанови та перевіряти їх законність та обґрунтованість;

4) перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

5) при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом;

6) призначати експертизу та експерта з числа осіб, які володіють необхідними знаннями для надання експертного висновку;

7) у випадках та порядку, передбачених законом, проводити огляд службових приміщень та транспортних засобів суб'єктів господарювання - юридичних осіб, вилучати або накладати арешт на предмети, документи чи інші носії інформації, які можуть бути доказами або джерелом доказів у справі незалежно від їх місцезнаходження;

8) у разі перешкоджання працівникам Антимонопольного комітету України у виконанні ними повноважень, передбачених пунктами 4, 5 і 7 цієї частини, залучати поліцейських для застосування заходів, передбачених законом, для подолання перешкод;

9) залучати поліцейських, працівників митних та інших правоохоронних органів для забезпечення проведення розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема в разі проведення розслідування;

10) залучати до проведення перевірок спеціалістів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій за погодженням з їх керівниками, депутатів місцевих рад за їх згодою;

11) проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження);

12) визначати наявність або відсутність контролю між суб'єктами господарювання або їх частинами та склад групи суб'єктів господарювання, що є єдиним суб'єктом господарювання;

13) вносити до органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування обов'язкові для розгляду подання щодо анулювання ліцензій, припинення операцій, пов'язаних із зовнішньоекономічною діяльністю суб'єктів господарювання, у разі порушення ними законодавства про захист економічної конкуренції;

14) надавати обов'язкові для розгляду рекомендації органам влади, органам місцевого самоврядування, органам адміністративно-господарського управління та контролю, суб'єктам господарювання, об'єднанням щодо припинення дій або бездіяльності, які містять ознаки порушень законодавства про захист економічної конкуренції, та усунення причин виникнення цих порушень і умов, що їм сприяють;

15) звертатися до суду з позовами, заявами і скаргами у зв'язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції, а також із запитами щодо надання інформації про судові справи, що розглядаються цими судами відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції;

16) звертатись та одержувати від компетентних органів інших держав необхідну інформацію для здійснення своїх повноважень;

17) надавати компетентним органам інших держав інформацію у випадках та порядку, передбачених законом;

171) здійснювати повноваження, передбачені Законом України «Про здійснення державних закупівель» та Законом України «Про публічні закупівлі»;

18) здійснювати інші повноваження, передбачені законодавством про захист економічної конкуренції та Законом України «Про здійснення державних закупівель» та Законом України «Про публічні закупівлі».

Відповідно до ч. 7 ст. 6 Закону № 3659-XIІ, Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України.

Частиною 8 ст. 9 Закону № 3659-XIІ визначено, що голова Антимонопольного комітету України має статус державного уповноваженого, передбачений цим Законом.

У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 16 Закону № 3659-XIІ, державний уповноважений Антимонопольного комітету України має такі повноваження, зокрема, при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом;

Пунктом 5 ч. 1 ст. 17 Закону № 3659-XIІ передбачено, що голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в ін. передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Статтею 22 Закону № 3659-XIІ визначено, що розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 22-1 Закону № 3659-XIІ, суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов'язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції та про державну допомогу суб’єктам господарювання.

Згідно із ч. 3 ст. 22-1 Закону № 3659-XIІ, інформація з обмеженим доступом, одержана Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями у процесі здійснення своїх повноважень, використовується ними виключно з метою забезпечення виконання завдань, визначених законодавством про захист економічної конкуренції, і не підлягає розголошенню та оприлюдненню, крім випадків:

1) надання інформації органам слідства та суду відповідно до закону;

2) недотримання вимог, встановлених ч. 2 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації»;

3) інших випадків, встановлених законом.

За розголошення комерційної таємниці працівники Антимонопольного комітету України, його територіальних відділень несуть відповідальність, встановлену законом (ч. 6 ст. 22-1 Закону № 3659-XIІ).

Як вбачається з матеріалів справи, 16.04.18 на адресу АТ “ТАСКОМБАНК” надійшла вимога за підписом голови Запорізького ОТВ АКУ від 11.04.18 № 58-02/674 про надання інформації відносно клієнтів щодо яких Запорізьким ОТВ АКУ проводиться збір та аналіз доказів у справі № 02/03-18, розпочатої за ознаками вчинення порушення, передбаченого п.4 ч. 2 ст. 6 та п. 1 ст. 50 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворенню результатів торгів який керуючись статтями 17, 22 та 22-1 Закону України “Про Антимонопольний комітет України” запропонував протягом 15-ти календарних днів з дня отримання цієї вимоги, надати витребувану інформацію.

Зазначена (витребувана) інформація відповідачем була необхідна виключно для виконання передбачених законом обов’язків та завдань.

Позивачем (банком) було відмовлено у наданні інформації з посиланням на ті обставини, що запитувана у вимозі інформація є банківською таємницею.

Отже, відповідно до наведених вище вимог законодавства про захист економічної конкуренції, голова Запорізького ОТВ АКУ (у межах наданих йому повноважень) мав право витребувати у АТ “ТАСКОМБАНК” інформацію, необхідну для реалізації завдань, покладених на Комітет Законом України «Про Антимонопольний комітет України», а АТ “ТАСКОМБАНК” було зобов'язане надати зазначену у Вимозі інформацію на вимогу голови Запорізького ОТВ АКУ.

При цьому, посилання позивача на норми ч. 4 ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та п. 3.5 глави 3 Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці (затв. постановою правління НБУ від 14.07.06 № 267), не є підставами для ненадання інформації, яка запитувалась у Вимозі, з огляду на наступне.

Частиною 4 ст. 62 Закону України “Про банки і банківську діяльність” від 07.12.00 № 2121-III (далі Закон № 2121-III) встановлено, що банку забороняється надавати інформацію про клієнтів іншого банку, навіть якщо їх імена зазначені у документах, угодах та операціях клієнта.

Згідно із п. 3.5 глави 3 Правил, банку забороняється надавати інформацію про клієнтів іншого банку, навіть якщо вони зазначені в документах, договорах та операціях клієнта, якщо інше не зазначено в дозволі клієнта або рішенні суду. Під час надання інформації стосовно операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності за конкретний проміжок часу банк надає інформацію про рух коштів на рахунку клієнта без зазначення контрагентів за операціями.

Разом з тим, згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 60 Закону України № 2121-III, інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею.

Банківською таємницею, зокрема, є:

1) відомості про банківські рахунки клієнтів, у т.ч. кореспондентські рахунки банків у Національному банку України;

2) операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди;

3) фінансово-економічний стан клієнтів;

4) системи охорони банку та клієнтів;

5) інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи - клієнта, її керівників, напрями діяльності;

6) відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація;

7) інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню;

8) коди, що використовуються банками для захисту інформації;

9) інформація про фізичну особу, яка має намір укласти договір про споживчий кредит, отримана під час оцінки її кредитоспроможності.

Положення цієї статті не поширюються на інформацію, яка підлягає опублікуванню. Перелік інформації, що підлягає обов'язковому опублікуванню, встановлюється Національним банком України та додатково самим банком на його розсуд (ч. 5 ст. 60 Закон № 2121-III).

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 62 Закон № 2121-III, інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками органам прокуратури України, Служби безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національної поліції, Національному антикорупційному бюро України, Антимонопольного комітету України - на їх письмову вимогу стосовно операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності за конкретний проміжок часу.

Відповідно до ч. 2 ст. 62 Закон № 2121-III, вимога відповідного державного органу на отримання інформації, яка містить банківську таємницю, повинна:

1) бути викладена на бланку державного органу встановленої форми;

2) бути надана за підписом керівника державного органу (чи його заступника), скріпленого гербовою печаткою;

3) містити передбачені цим Законом підстави для отримання цієї інформації;

4) містити посилання на норми закону, відповідно до яких державний орган має право на отримання такої інформації;

5) містити прізвище, ім’я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податку клієнта банку - фізичної особи або серію та номер паспорта/номер паспорта у формі картки (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, або для фізичних осіб - нерезидентів), або найменування та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань клієнта банку - юридичної особи.

Згідно із п. 3.3 Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці (затв. постановою Правління НБУ від 14.07.06 № 267 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 03.08.06 за № 935/12809), вимога відповідного державного органу на отримання інформації, яка містить банківську таємницю, повинна відповідати нормам ч. 2 ст. 62 Закону про банки (йдеться про Закон України «Про банки і банківську діяльність»). Банк на письмову вимогу державних органів, визначених ст. 62 Закону про банки, розкриває інформацію, що містить банківську таємницю, в обсягах, визначених Законом про банки для відповідного державного органу. Банк відмовляє в розкритті інформації, що містить банківську таємницю, якщо за своєю формою або змістом вимога відповідного державного органу не відповідає нормам ч. 2 ст. 62 Закону про банки.

Аналіз наведеного у тексті цього рішення законодавства надає суду підстави для висновку про те, що запитувану у вимозі інформацію, котра містить (за твердженнями позивача) банківську таємницю, позивач був зобов'язаний надати на вимогу голови Запорізького ОТВ АКУ, як це передбачено ст.ст. 22, 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України».

Не подання інформації АТ “ТАСКОМБАНК” на вимогу голови Запорізького ОТВ АКУ створило перешкоди у виконанні завдань, покладених на Комітет (його Запорізьке обласне територіальне відділення).

Матеріалами цієї справи підтверджується, що вимога голови Запорізького ОТВ АКУ була оформлена належним чином з дотриманням приписів ч. 2 ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», а саме:

- викладені на бланку Комітету;

- надані за підписом голови територіального відділення Комітету;

- скріплені гербовою печаткою;

- містили підстави для отримання інформації, яка містить банківську таємницю (з метою виконання завдань, покладених на Комітет);

- містили посилання на норми закону (ст.ст. 17, 22, 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»), відповідно до яких голова Комітету (обласного територіального відділення) має право вимагати та отримувати інформацію, в т.ч. з обмеженим доступом та банківську таємницю.

Отже, вимога голови Запорізького ОТВ АКУ відповідає нормам ч. 2 ст. 62 Закону України «Про банки та банківську діяльність» та є такою, що підлягала виконанню Банком у повному обсязі.

Зважаючи на приписи вищезазначених норм ст. ст. 3, 7, 16, 22, 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», судом визнаються надуманими та безпідставними (у зв’язку з чим відхиляються) доводи позивача про те, що норми ст. 62 Закону України «Про банки та банківську діяльність» та Правил слід вважати спеціальними по відношенню до загальних норм статті 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», оскільки спірні правовідносини у даній конкретній справі регулюються саме нормами антимонопольно-конкуренційного законодавства, які відтак і виступають спеціальними стосовно загальних законодавчих приписів про банківську таємницю (а не навпаки, як помилково вважає позивач).

Таким чином, враховуючи наведене, оцінивши наявні в матеріалах справи докази в сукупності суд дійшов висновку про те, що відповідач в оскаржуваному рішенні Запорізького ОТВ АКУ від 26.09.18 № 13-рш у справі № 02/10-18 зробив обґрунтований висновок про те, що дії АТ “ТАСКОМБАНК”, що полягають у ненаданні інформації Запорізькому ОТВ АКУ на вимогу голови у встановлений ним строк, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене п. 14 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Наявні матеріали справи свідчать, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного у цій справі рішення дотримано вимоги Конституції України, Законів України «Про Антимонопольний комітет України», «Про захист економічної конкуренції», Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (затв. розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.94 № 5, із змінами), у зв'язку з чим всебічно, повно і об'єктивно розглянуто обставини справи № 02/10-18, досліджено подані документи, належним чином проаналізовано відносини сторін.

Викладені в оскаржуваному рішенні Запорізького ОТВ АКУ від 26.09.18 № 13-рш у справі № 02/10-18 висновки відповідача відповідають фактичним обставинам справи № 02/10-18, нормам матеріального та процесуального права, є законними та обґрунтованими.

Натомість, доводи позивача не знайшли свого підтвердження в ході розгляду даної справи по суті.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про те, що підстави для визнання недійсним рішення адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.09.18 № 13-рш у справі № 02/10-18 відсутні.

А тому, як наслідок, судом, у задоволенні позову відмовляється.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 24, 42, 46, 73, 74, 77, 129, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ГПК України.

Повний текст рішення складено 15.04.19.

Суддя В.Л. Корсун