
Справа № 909/1018/16
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
16.04.2019 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М.М., секретар судового засідання Бабенецька А.В., розглянувши заяву (вх.№6351/19 від 03.04.2019) про відстрочення виконання рішення, у справі
за позовом: Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області,
вул. Сахарова , 23 А , м. Івано-Франківськ, 76014
до відповідача: Національного природного парку "Гуцульщина",
вул. Дружби , 84 , м. Косів, Івано-Франківська область, 78600
про відшкодування шкоди заподіяної лісу внаслідок порушення норм лісового законодавства в сумі 263043,50 грн.
за участю:
від позивача: ОСОБА_1 - начальник Державної екологічної інспекції, посвідчення серія ІФ №001 від 01.03.2019;
від відповідача: ОСОБА_2 - директор, наказ №125-0 від 09.04.2019;
від відповідача: ОСОБА_3 - головний бухгалтер, довіреність №228/11 від 15.04.2019.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 07.12.2017 позовні вимоги Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області задоволено, на виконання рішення 26.12.2017 видано наказ про стягнення з Національного природного парку "Гуцульщина" на користь Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області 263 043, 50 грн. (двісті шістдесят три тисячі сорок три гривні 50 коп.) шкоди.
Відповідно до постанови Львівського апеляційного господарського суду від 26.03.2018 по справі №909/1018/16 рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 07.12.2017 залишено без змін.
На виконання рішення суду та постанови видано наказ про стягнення з Національного природного парку "Гуцульщина" 263 043,50 грн.
Ухвалою суду від 22.01.2019 відстрочено виконання судового рішення у справі №909/1018/16 строком на 3 (три) місяці до 04.04.2019 року.
03.04.2019 від Національного природного парку "Гуцульщина" до суду поступила заява /вх.№6351/19/, в якій просить суд відстрочити виконання судового рішення по справі №909/1018/16 строком на 6 (шість) місяців до 04.10.2019.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 04.04.2019 року призначено заяву про відстрочку виконання рішення суду до розгляду в судовому засіданні на 16.04.2019 року.
В судовому засіданні представники заявника (відповідача) вимоги заяви (вх.№6351/19 від 03.04.2019) підтримали в повному обсязі, крім того, заявник надав клопотання (вх.№6605/19 від 16.04.2019), в якому просить долучити до матеріалів справи документи, а саме: меморіальний ордер №3,4 від 03.04.2019; звіт про надходження і використання коштів отриманих як плата за послуги (форма №4-1д) та звіт про надходження і використання коштів загального фонду (форма 2д). Представник позивача проти заяви заперечив, згідно підстав, викладених у відзиві на заяву про відстрочку виконання рішення суду (вх.№6319/19 від 10.04.2019).
Розглянувши подану заяву про відстрочення виконання судового рішення (вх.№6351/19 від 03.04.2019), суд вважає за правильне вказати таке.
Відповідно до ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом). Заява про відстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для відстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Крім того, слід вказати, що підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, не вимагається, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Отже, обов'язковою умовою надання відстрочки є, зокрема, не тільки обставини, підтверджені належними доказами щодо об'єктивної неможливості виконати рішення суду у строк, які, до того ж, мають бути винятковими, але й реальна можливість виконання такого рішення в подальшому.
Таким чином, лише за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, суд може відстрочити виконання рішення.
Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Заявник (відповідач) подав суду докази в підтвердження обставин, які ускладнюють виконання рішення суду, а саме: 1) лист Міністерства екології та природних ресурсів України №5/5.1-13/183-19 від 04.01.2019 року відповідно до якого видатки на відшкодування шкоди згідно з рішенням суду не заплановані, 2) лімітна довідка про бюджетні асигнування та кредитування на 2019 рік, 3) кошторис на 2019 рік Національного природного парку "Гуцульщина", 4) план асигнувань загального фонду бюджету на 2019 рік.
Позивач вказує на те, що наведені відповідачем доводи щодо того, що Національний природний парк "Гуцульщина" є бюджетною установою та не може виконувати рішення суду в межах суми позову, оскільки на даний час коштів на відшкодування шкоди не має, оскільки їх не передбачено кошторисом, а накладення арешту на рахунки парку призведе до неможливості нормального функціонування установи та належного здійснення охорони заповідних територій - не можуть бути виключними обставинами, які були б підставою для відстрочення виплати шкоди, оскільки такі обставини виникли внаслідок власної господарської діяльності відповідача, а не внаслідок незалежних від нього обставин.
Господарський процесуальний кодекс України не містить вичерпного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, як і не містить переліку виняткових випадків відстрочення виконання рішення. У кожному конкретному випадку це згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України є оцінкою судом доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 129 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно зі ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання та має бути виконане.
При цьому, при вирішенні питання про надання відстрочки та розстрочки необхідно врахувати, що спір у цій справі виник саме з вини відповідача.
Суд звертає увагу відповідача на те, що обставини, на які він посилається, не є винятковими у розумінні статті 331 ГПК України, та вказує, що відповідач вже звертався до суду із заявою про відстрочення виконання судового рішення у даній справі (вх.№394/19 від 04.01.2019) з тих же підстав, що викладені в заяві (вх.№6351/19 від 03.04.2019). Зокрема, увалою суду від 22.01.2019 відстрочено виконання судового рішення у справі №909/1018/16 строком на 3 (три) місяці до 04.04.2019 року.
Більш того, згідно вимог ч. 5 ст. 331 ГПК України, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення. Тобто, вимогами ст. 331 ГПК України чітко передбачено, що, по-перше, підставою для розстрочення виконання рішення суду є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим; по-друге, розстрочення судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.
В даному випадку, строк на який може бути надано відстрочку або розстрочку виконання рішення господарського суду Івано-Франківської області від 07.12.2017 року у справі № 909/1018/16 не може перевищувати - 07 грудня 2018 року (сплив річного строку, встановленого ч. 5 ст. 331 ГПК України).
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволені заяви Національного природного парку "Гуцульщина" про відстрочку виконання судового рішення (вх.№6351/19 від 03.04.2019).
Керуючись ст. 129 Конституції України, ст.74, 86, 234, 326, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
В задоволені заяви Національного природного парку "Гуцульщина" про відстрочку виконання судового рішення (вх.№6351/19 від 03.04.2019) - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена, в порядку ст. ст. 255-257 ГПК України з врахуванням п. 17.5 Перехідних положень.
Повний текст ухвали складено 16 квітня 2019 року.
Суддя Фрич М.М.
Судове рішення № 81206255, Господарський суд Івано-Франківської області було прийнято 16.04.2019. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 909/1018/16. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: