Ухвала суду № 81205424, 12.04.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2019 Справа №607/419/16-ц

12 квітня 2019 року м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Черніцької І.М.

за участі секретаря судового засідання Стус К.І.

з участю державного виконавця Конопади М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання головного державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_1 про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_2, -

В С Т А Н О В И В:

Головний державний виконавець Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_1 звернулася до суду з поданням про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_2, яке знаходиться по вул. Садова, 5 в с.Плотича Тернопільського району.

В обґрунтування подання державний виконавець вказує, що на виконанні у Тернопільському міському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області знаходиться виконавче провадження АСВП №54025078 з примусового виконання виконавчого листа по справі №607/419/16-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості за договором позики 20000 доларів США від 24.12.2013 року, який оформлено розпискою, 507136 грн. заборгованість за договором позики, який посвідчено приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу ОСОБА_4, 24.12.2013 року за реєстром №4239 та 14469 грн. судового збору.

26 травня 2017 року державним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна боржника, оголошення заборони на його відчуження. В ході виконання виконавчого листа державним виконавцем встановлено, що боржнику належить на праві власності Ѕ частина домоволодіння загальною площею 77,5 кв.м., що по вул.Садова, 5 в с.Плотича Тернопільського району; земельна ділянка загальною площею 0,0433 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, к/н № 6125286800:02:001:1182, що знаходиться за адресою Тернопільська обл., Тернопільський район, с. Плотича, вул. Садова та земельна ділянка загальною площею 0,1103 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, К/ІІ -№ 6125286800:02:001:1183, що знаходиться за адресою Тернопільська обл., Тернопільський район, с. ІІлотича, вул. Садова, яка знаходиться в іпотеці стягувача ОСОБА_3

21 червня 2017 року державним виконавцем проведено опис та арешт рухомого майна боржника. Державним виконавцем проведено визначення вартості описаного та арештованого майна, яке становить 78650 грн.

21 червня 2017 року державним виконавцем проведено опис та арешт земельної ділянки площею 1103 мІ по вул.Садова в с.Плотича Тернопільського району. Згідно експертного висновку вартість даної земельної ділянки становить 179720 грн. Згідно протоколу від 08.06.2018 року торги по реалізації даної земельної ділянки не відбулись у зв’язку із відсутністю учасників торгів. 13.06.2018 року від стягувача надійшла заява про бажання придбати предмет іпотеки. Згідно акту державного виконавця Гурському О.М. передано предмет іпотеки.

Відтак, від реалізації рухомого та нерухомого майна утримана частина боргу, однак не стягненим залишилось 621300,68 грн.

Згідно відповідей з реєстраційних установ, за боржником зареєстровано Ѕ частина домоволодіння загальною площею 77,5 кв.м., що по вул.Садова, 5 в с.Плотича Тернопільського району; земельна ділянка загальною площею 0,0433 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, к/н № 6125286800:02:001:1182, що знаходиться за адресою Тернопільська обл., Тернопільський район, с. Плотича, вул. Садова.

25.09.2018 року державним виконавцем проведено опис та арешт майна боржника, вартість якого становить 28450 грн. Вказане майно запропоноване стягувачеві в рахунок погашення заборгованості.

23.10.2018 року, 02.11.2018 року, 26.03.2019 року державним виконавцем винесено вимогу про примусове виконання рішення суду на 26.10.2018 року, 08.11.2018 року та 04.04.2019 року по вул.Садова, 5 в с.Плотича Тернопільського району, яку надіслано боржнику.

Виходами державного виконавця за місцем виконання, а саме по вул.Садова, 5 в с.Плотича Тернопільського району встановлено, що боржник на місце проведення виконавчих дій не з’явився, у зв’язку з чим проведення виконавчих дій не здійснено. У телефонній розмові ОСОБА_2 повідомила, що майно по вул.Садова, 5 в с.Плотича Тернопільському районі належить не їй, а ОСОБА_5.

Посилаючись на наведене та невиконання рішення суду, представник ДВС просив задовольнити подання.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 439 ЦПК України суд розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.

В судовому засіданні державний виконавець Конопада М.І. подання підтримала, з підстав викладених у ньому.

Судом встановлено, що 22 травня 2017 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області видано виконавчий лист за №607/419/16-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості за договором позики 20000 доларів США від 24.12.2013 року, який оформлено розпискою, 507136 грн. заборгованість за договором позики, який посвідчено приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу ОСОБА_4, 24.12.2013 року за реєстром №4239 та 14469 грн. судового збору.

26 травня 2017 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

26 травня 2017 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

21 червня 2017 року державним виконавцем винесено постанову про опис та арешт рухомого майна боржника, яке передано на зберігання ОСОБА_2

21 червня 2017 року державним виконавцем винесено постанову про опис та арешт земельної ділянки площею 1103 мІ по вул.Садова в с.Плотича Тернопільського району.

Як вбачаться з акту про реалізацію предмета іпотеки від 20.06.2018 року, земельну ділянку площею 1103 мІ по вул.Садова в с.Плотича Тернопільського району передано ОСОБА_3 за ціною 179720 грн. в рахунок погашення боргу.

22 жовтня 2018 року державним виконавцем винесено постанову по передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу на суму 10200 грн.

Решту заборгованість боржник у добровільному порядку не погашає.

23 жовтня 2018 року, 02 листопада 2018 року, 18 березня 2019 року, 26 березня 2019 року державним виконавцем надіслано виклики боржнику з вимогою з’явитись на адресу за місцем виконання рішення суду по вул.Садова, 5 в с.Плотича Тернопільського району, з метою опису та арешту майна.

Як вбачається з актів державного виконавця від 25 вересня 2018 року, від 26жовтня 2018 року, від 08 листопада 2018 року, від 26 березня 2019 року, від 04 квітня 2019 року, виходами державного виконавця за адресою по вул.Садова, 5 с.Плотича Тернопільського району, перевірити майновий стан боржника не виявилось можливим, оскільки двері були зачинені.

З інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 25235645 встановлено, що Ѕ частини домоволодіння по вул.Садова, 5 в с.Плотича Тернопільського району належить на праві приватної власності ОСОБА_5, згідно свідоцтва про право на спадщину серії ВМВ №249009 року, виданого Тернопільською райдержконторою 22.01.2009 року.

Згідно відповіді ТзОВ «Міське бюро технічної інвентаризації № 394/07-2 від 22 березня 2019 року встановлено, що станом на 29.12.2012 року згідно обліку технічної інвентаризації ОСОБА_2 не має зареєстрованого нерухомого майна в м.Тернополі.

Суд, розглянувши подання, вивчивши матеріали справи та матеріали виконавчого провадження, заслухавши пояснення державного виконавця, вважає, що подання не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Положеннями ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення.

В силу вимог ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про припинення виконавчого провадження, повідомлення про відмову у прийнятті виконавчого документа до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відповідно до вимог ст. 439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Із матеріалів подання встановлено, що державний виконавець просить надати дозвіл на примусове проникнення у будинок за №5 по вул.Садова в с.Плотича Тернопільського району, з метою опису та арешту майна боржника ОСОБА_2

Разом з тим, згідно інформації з державного реєстру речових прав, право власність на Ѕ частини даного домоволодіння зареєстрована за ОСОБА_5

В матеріалах справи відсутні та державним виконавцем не встановлено доказів на підтвердження факту проживання та реєстрації боржника за даною адресою.

Крім того, з матеріалів виконавчого провадження не встановлено, що державним виконавцем здійснювались будь-які дії щодо встановлення місця реєстрації, проживання боржника, факту проживання боржника у спірному житлі, ким являється власник житла ОСОБА_5 боржнику ОСОБА_2 Державним виконавцем не встановлено та в матеріалах виконавчого провадження відсутні відомості про власника іншої Ѕ частини будинку та чи перебувають у даному приміщенні майно та кошти боржника. Державним виконавцем не відбирались пояснення від вказаних осіб, у тому числі боржника щодо даних обставин.

З матеріалів виконавчого провадження не вбачається, що державним виконавцем вчинялись будь-які дії щодо встановлення факту зміни прізвища ОСОБА_2

До матеріалів подання не долучено жодних доказів на підтвердження того, що боржник проживає у даному житлі, доказів наявності у ньому будь-якого майно боржника.

Будь-яких інших доказів на підтвердження факту умисного створення перешкод з боку ОСОБА_2 для проведення виконавчих дій або ухилення від виконання рішення суду державним виконавцем суду не представлено.

Більше того, у поданні державний виконавець зазначив про те, що ОСОБА_2 у телефонному режимі повідомила, що не є власником даного майна.

Таким чином, матеріали подання не містять інформації про те, що боржник умисно та свідомо уникає викликів державного виконавця та перешкоджає проведенню виконавчих дій; подання державного виконавця, як і матеріали виконавчого провадження, не містять даних щодо перевірки належності даного нерухомого майна боржнику; не викликано власника даного домоволодіння та не з’ясовано факт проживання у ньому боржника, наявності у будинку належного ОСОБА_2 майна; не встановлено, хто є власником іншої частини будинковолодіння.

Доводи державного виконавця про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 є однією і тією ж особою не підтверджені належними та достовірними доказами.

Відтак, судом не встановлено підстав для проникнення до зазначеного житла, яке не належить боржнику та яка у ньому не зареєстрована.

Крім цього, судом, взято до уваги конституційне право особи, закріплене ст. 30 Конституції України, згідно якої не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема, для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України й міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави в права людини з метою забезпечення загального блага.

Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов'язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов'язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року. Зазначені міжнародні акти згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Відповідно до статті 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, пункту 1 статті 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.

Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» та процесуальних норм дає підстави для висновку, що законодавець збалансував права як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано.

При цьому, питання про примусове проникнення до житла вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права.

Примусове проникнення до житла людини є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, оскільки пов'язане з обмеженням конституційного права людини на недоторканість житла чи іншого володіння.

Таким чином, при вирішенні подання про надання дозволу на примусове проникнення до володіння боржника суд має переконатися, що боржник злісно та свідомо перешкоджає державному виконавцю у вчиненні виконавчих дій з метою опису та арешту майна, чим порушує права стягувача.

Відповідно до положень статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ч. 6 ст. 81 ЦПК України, рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

За вказаних вище обставин, суд позбавлений можливості ухвалити позитивне рішення за даним поданням державного виконавця, оскільки воно не ґрунтується на вказаних положеннях чинного законодавства, в т.ч. і ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, приймаючи до уваги недостатність проведених виконавчих дій, зокрема щодо встановлення власника даного майна, та його відношення до боржника, факту проживання боржника за даною адресою та наявності належного йому майна, встановлення місця реєстрації та фактичного місця проживання боржника, суд не має можливості встановити доцільність та необхідність примусового проникнення у житло іншої особи, відмінної від боржника, а тому приходить до переконання, що у задоволенні подання слід відмовити.

Безпідставними є доводи заявника про тривалість невиконання рішення суду, оскільки в силу вимог Закону тривалість невиконання не є правовою підставою для задоволення заявлених вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст. 30 Конституції України, ст. 493 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні подання головного державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_1 про примусове проникнення у будинок за №5 по вул. Садова в с.Плотича Тернопільського району для проведення опису майна, що належить боржнику ОСОБА_2 відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку вимог ст. 261 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повна ухвала складена 16 квітня 2019 року.

ГоловуючаОСОБА_6