Вирок № 81205209, 17.04.2019, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 460/71/19

Провадження №1-кп/460/463/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.04.2019м.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Карпин І.М.

з участю секретаря судового засідання Мельник Є.Є.

прокурора Турія В.В.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засідання в залі суду у місті Яворові Львівської області кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за № 12018140350001422 від 06.12.2018 про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України ,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 04.12.2018 о 07:30 год, керуючись прямим умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів шляхом пошкодження навісного замка проник у господарську будівлю, що розташована в господарстві в с.Старий Яр Яворівського району Львівської області по вул.Незалежності, 79, звідки таємно викрав металеву січкарню вартістю 486 грн, рулон металевої сітки рабиці, розміром 1,5х10 м, вартістю 654,66 грн, рулон металевої сітки рабиці, розміром 1,5х9,5 м, вартістю 436,24 грн, які належать потерпілій ОСОБА_3 та в подальшому із викраденим покинув місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись ним на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_3 майнову шкоду на суму 1576,9 грн. Своїми діями ОСОБА_2 вчинив таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у інше приміщення, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України.

В ході досудового розслідування між прокурором Турієм В.В. та обвинуваченим ОСОБА_2 з участю захисника ОСОБА_1 було укладено угоду про визнання винуватості від 08.01.2019, яка знаходиться в матеріалах кримінального провадження, згідно якої сторони домовилися про те, що ОСОБА_2 беззастережно визнає свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України. Сторони погоджуються на призначення обвинуваченому ОСОБА_2 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки шість місяців, із звільненням від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та покладенням обов'язків, визначених ст.76 КК України. В угоді зазначено наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки невиконання угоди. Потерпіла ОСОБА_3 надала письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.

В судовому засіданні прокурор, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив дану угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні просив укладену угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджене покарання, при цьому беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, в обсязі обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання. Захисник ОСОБА_1 просив угоду про визнання винуватості затвердити.

Враховуючи викладене, суд, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, приходить до висновку про доцільність затвердження угоди про визнання винуватості.

Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст. 468-470, 472 КПК України.

Шляхом вивчення документів кримінального провадження, опитування сторін, суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч.6 ст. 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого. При цьому, судом з’ясовано в обвинуваченого та встановлено, що він зможе реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов’язання.

Крім цього, обвинуваченому роз’яснено частини 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, положення яких йому зрозумілі, ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України, а саме права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов’язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, права допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 КПК України, а саме можливість оскарження вироку лише з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частиною четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз’яснення йому наслідків укладення угоди. Наслідки невиконання угоди обвинуваченому зрозумілі. Після таких роз’яснень обвинувачений не заперечив проти затвердження угоди.

Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч.3 ст. 185 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у інше приміщення.

Перевіряючи покарання, узгоджене сторонами угоди, на відповідність вимогам КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу ОСОБА_2, який раніше не судимий, позитивну характеристику за місцем проживання, щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину як обставини, які пом’якшують покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, а тому суд вважає за можливе призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про доцільність затвердження угоди про визнання винуватості.

Керуючись ст.ст. 370, 374, 475 КПК України, суд

у х в а л и в :

Затвердити угоду про визнання винуватості від 08.01.2019, укладену у кримінальному провадженні № 12018140350001422 між прокурором Яворівського відділу Городоцької місцевої прокуратури Львівської області юристом 1 класу ОСОБА_4 та ОСОБА_2, який є обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні, з участю захисника ОСОБА_1

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185КК України та призначити покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

У відповідності з ст.ст.75, 76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази - два рулони металевої сітки та металеву січкарню, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Яворівського ВП ГУНП у Львівській області повернути потерпілій ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави витрати за проведення експертизи в розмірі 1430 (одна тисяча чотириста тридцять) гривень.

Скасувати арешт, накладений згідно ували слідчого судді Яворівського районного суду Львівської області від 07.12.2018, на металеву січкарню та два рулони металевої сітки.

Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Яворівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя І.М.Карпин