Ухвала суду № 81204380, 15.04.2019, Запорізький районний суд Запорізької області

Справа № 204/5403/18

Провадження № 2/317/143/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2019 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Яркіної С.В.,

за участю секретаря Ігнатченко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2 про застосування зустрічного забезпечення у цивільній справі № 204/5403/18 за позовом Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Імпторгсервіс» в особі директора – ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Запорізького районного суду Запорізької області перебуває цивільна справа за позовом ПП «Виробничо-комерційна фірма «Імпторгсервіс» в особі директора – ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.

01.04.2019 до суду від представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2 надійшла заява про застосування зустрічного забезпечення. Заявник просить застосувати заходи зустрічного забезпечення позову в розмірі 5208695,60 грн., шляхом зобов’язання позивача внести вказані грошові кошти на депозитний рахунок суду протягом 10 днів з дня постановлення ухвали.

В обґрунтування заяви представник відповідача ОСОБА_1 зазначає, що ухвалою судді Запорізького районного суду Запорізької області від 02.10.2018 частково задоволено заяву позивача про забезпечення позову, якою, серед іншого накладено заборону відчуження на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1 в межах ціни позову – 831091,30 грн.

Представник відповідача ОСОБА_1 вважає, що арешт, накладений на все майно відповідача, порушує його право приватної власності, внаслідок чого він позбавлений можливості в повному обсязі користуватись та розпоряджатись своїм майном на власний розсуд. Самі ж заходи забезпечення позову завдають відповідачу збитки.

У звязку з цим, посилаючись на ст. 154 ЦПК України, представник відповідача вважає, що сам по собі факт накладення арешту на все майно відповідача є порушенням його права власності та спричиняє йому збитки, у зв’язку з чим просить суд зобов’язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у сумі 5208695,60 грн., що включають в себе: середньоринкову вартість автомобіля Toyota Land Cruiser, 2006 року випуску, – 620000,00 грн.; середньоринкову вартість автомобіля Volkswagen Transporter, 2008 року випуску, – 400000,00 грн.; середньоринкову вартість автомобіля Great Wall Deer, 2005 року випуску, – 120000,00 грн.; оціночну вартість гаражу (триповерхового), площею 540,1 кв.м., – 2181134,00 грн.; орієнтовну вартість житлового будинку – 540000,00 грн.; оціночну вартість земельної ділянки – 1347561,60 грн.

Таким чином, внаслідок застосування заходів забезпечення позову накладено арешт на майно сукупною вартістю 5208695,60 грн., при цьому розмір вимог, заявлених до ОСОБА_1 складає 213488,88 грн.

Розглянувши заяву про зустрічне забезпечення, суд приходить до наступних висновків.

Ухвалою суду від 02 жовтня 2018 року частково задоволено заяву представника ПП «Виробничо-комерційна фірма «Імпторгсервіс» в особі директора – ОСОБА_3 – ОСОБА_5 про забезпечення позову у цивільній справі № 204/5403/18 за позовом ПП «Виробничо-комерційна фірма «Імпторгсервіс» в особі директора – ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.

Зазначеною ухвалою суду, крім іншого, накладено заборону на відчуження всього рухомого та нерухомого майна відповідача ОСОБА_1 в межах ціни позову – 831091,30 грн.

Ухвалою суду від 15 березня 2019 року виправлено описку у вищевказаній ухвалі суду від 02 жовтня 2018 року, третій абзац резолютивної частини викладено наступним чином: «Накласти заборону на відчуження всього рухомого та нерухомого майна відповідача ОСОБА_1 (03115, м. Київ, вул. Тернопільська, 17/13) в межах позовних вимог – 213488,88 грн.».

Відповідно до Постанови про закінчення виконавчого провадження від 14.12.2018, виконавчий документ – ухвалу суду по справі № 204/5403/18 від 02.10.2018 виконано фактично, накладено заборону на відчуження всього рухомого та нерухомого майна відповідача ОСОБА_1 в межах ціни позову 831091,30 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Обов’язок суду застосувати зустрічне забезпечення прямо встановлений ч. 3 ст. 154 ЦПК України, яка визначає, що суд зобов’язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо:

1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або

2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Підстав для обов’язкового застосування зустрічного забезпечення наразі не вбачається.

Таким чином, застосування зустрічного забезпечення є правом, а не обов’язком суду та може бути застосовано лише за наявності обґрунтованої можливості отримання відповідачем збитків у результаті забезпечення позову.

Доводи самої заяви про застосування зустрічного забезпечення зводяться до того, що суд повинен зробити висновок про відсутність підстав для задоволення позову, натомість будь-які конкретні обставини, які свідчать про можливе спричинення відповідачу збитків у зв’язку з накладенням арешту на майно, у заяві відсутні.

Також суд зауважує на тому, що заходи зустрічного забезпечення у розмірі 5208695,60 грн. не є співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, у розмірі 213488,88 грн.

Крім того, представником відповідача не визначено розмір збитків, яких може зазнати відповідач у зв’язку із забезпеченням позову.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 5 ст. 154 ЦПК України, розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв’язку із забезпеченням позову.

Згідно з ч. 6 ст. 154 ЦПК України, питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.

З огляду на вищевикладене та враховуючи характер заявлених позивачем позовних вимог, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви про застосування зустрічного забезпечення слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 80, 154, 258-261, 352-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2 про застосування зустрічного забезпечення у цивільній справі № 204/5403/18 за позовом Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Імпторгсервіс» в особі директора – ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи судові рішення оскаржуються до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Яркіна