Рішення № 81202255, 04.04.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/30218/18

Провадження 2/127/5156/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2019 року

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Вохмінової О.С.

з участю секретаря судових засідань Константинова А.К.

розглянувши в загальному провадженні у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Вінницької міської ради, треті особи без самостійних вимог - ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім`єю,

в с т а н о в и в:

27.11.2018 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Вінницької міської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_5 з 01.07.2003 року по ІНФОРМАЦІЯ_11 (а.с. 2-3).

Мотивувала позов тим, що з ОСОБА_5 познайомилась в червні 2003 року, між ними виникли дружні стосунки. Вони обоє буди вдівцями, не перебували в інших шлюбах, часто розмовляли про труднощі проживання на самоті, тому вирішили проживати однією сім'єю, вести спільне господарство, дбати і турбуватися один за одного, мати спільний бюджет сім'ї, спільно утримувати житло, виконувати взаємні подружні обов'язки.

01.07.2003 року, на прохання ОСОБА_5, позивач з особистими речами вселилась до його квартири і з того часу постійно проживає за адресою: АДРЕСА_3, хоча залишилась зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_4

ІНФОРМАЦІЯ_11, після тривалої хвороби, ОСОБА_5 помер. Всі витрати на поховання позивач взяла на себе. Після смерті ОСОБА_5 вона продовжує проживати у зазначеній квартирі, несе витрати по її утриманню.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина. Спадкоємцями першої черги мали б бути його діти: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, але діти приблизно в 2000 році виїхали з України, із заявами про прийняття або про відмову від спадщини після смерті батька вони не звертались.

Позивач, як спадкоємець четвертої черги за законом, звернулась до Першої вінницької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 на підставі ст.. 1264 ЦК України, однак, нотаріус роз'яснила їй, що факт її проживання однією сім'єю з ОСОБА_5 слід підтвердити належними доказами.

Позивач ОСОБА_2 просила встановити факт проживання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_11, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 01.07.2003 року до ІНФОРМАЦІЯ_11.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 вимоги підтримала, суду пояснила, що з 01.07.2003 року постійно проживала з ОСОБА_5 у належній йому квартирі за адресою: АДРЕСА_5 без реєстрації. Вони жили як чоловік і дружина, підтримували шлюбні стосунки, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, обов'язки. Шлюб не реєстрували, оскільки не придавали цьому значення. Всі їх друзі, сусіди, співробітники сприймали їх як сім'ю. Вони разом їздили в село до батьків ОСОБА_5, допомагали їм працювати на городі, неодноразово разом їздили до родичів в м. Херсон, до її матері, відвідували офіційні заходи, в тому числі разом були на випускному її доньки. Згодом ОСОБА_5 захворів, часто лікувався в лікарняних закладах. Вона весь час була з ним, лікарі знали її як дружину. В 2008 році у чоловіка стався інсульт. В 2010 році він захворів на сахарний діабет. 25.07.2016 року чоловікові зробили операцію і ампутували ногу, у зв'язку з чим йому була встановлена інвалідність 1 групи. Вона доглядала ОСОБА_5 як дружина, надавала йому всіляку допомогу. З дітьми ОСОБА_5 від першого шлюбу вона не знайома, не бачила їх ніколи. Вони до батька не приходили, не спілкувались з ним. Знає про них тільки з розповідей чоловіка. До цього часу вона зареєстрована в своїй квартирі АДРЕСА_1, отримує за цією адресою субсидію, але фактично в належній їй квартирі не проживає. Просила позов задоволити.

Представник позивача - адвокат КогутницькийВ.М. (що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 569/10 від 24.11.1994 року та ордера серії ВН № 080479 а.с. 36, 37) позов підтримав за викладених у ньому обставин, просив вимоги ОСОБА_2 задоволити. Також просив врахувати, що рішенням суду від 10.10.2018 року обставини проживання ОСОБА_5 і ОСОБА_2 були встановлені.

Представник Вінницької міської ради - Сторчак Т.В., що діє на підставі довіреності № 15 від 03.01.2019 року (а.с. 33) позов не визнала, підтримала письмовий відзив на позов, що приєднаний до матеріалів справи (а.с. 25-27). Суду пояснила, що позивач не надала доказів спільного проживання із спадкодавцем, а згідно довідки, що видана ТОВ «ЖЕО», позивач почала проживати в належній ОСОБА_5 квартирі з липня 2017 року, тобто, після його смерті. Також вона отримувала житлову субсидію за місцем своєї реєстрації. Акт № 6842 від 26.07.2017 року містить дописку щодо проживання ОСОБА_2, тому за фактом підробки Вінницька міська рада направила у Вінницький відділ поліції заяву про кримінальне правопорушення. Просила відмовити в задоволенні позову.

Треті особи: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи викликались шляхом поміщення оголошення на сайті судової влади. Письмових пояснень, заяв про розгляд справи у їх відсутності, про відкладення розгляду справи не надавали.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутності третіх осіб: ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що працювала на посаді старшого інспектора з кадрів, вела особові справи працівників, в тому числі ОСОБА_5, вони тривалий час товаришували. Після смерті дружини в 2003 році ОСОБА_5 розповідав, що має намір одружитись з ОСОБА_2. Вони проживали разом у його квартирі як сім'я, вели спільне господарство, обробляли город, ОСОБА_2 неодноразово приходила до нього на роботу, в тому числі на святкування дня народження, писала заяву про отримання за нього грошей коли він хворів, а також як дружина отримувала матеріальну допомогу на поховання ОСОБА_5 Колеги по роботі навідували ОСОБА_5 дома під час його хвороби і ОСОБА_2 завжди була поруч з ним. Про дітей ОСОБА_5 ніколи не розповідав.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що ОСОБА_2 - її сусідка за місцем проживання АДРЕСА_6 з 2003 року вони знайомі, часто спілкувались. ОСОБА_5 і ОСОБА_2 жили вдвох, як подружжя, як звичайна сім'я, не сварились, завжди всюди були разом, спільно вели господарство, їздили в село. Вона не знала, що шлюб між ними не зареєстрований, але завжди сприймала їх як сім'ю, ОСОБА_5 любив ОСОБА_2. Потім ОСОБА_5 захворів, йому ампутували ногу. Позивач сама доглядала його, а також організувала похорон.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що по АДРЕСА_7, вона проживає з 2008 року. Коли вона переїхала, то ОСОБА_2 з ОСОБА_5 проживали у квартирі АДРЕСА_8 разом. Вони жили як звичайне подружжя, завжди були разом, дбали один про одного. ОСОБА_5 останній рік свого життя дуже хворів, був у тяжкому стані, лежав в лікарнях, а позивач доглядала його. З дітьми ОСОБА_5 свідок не була знайома.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що по АДРЕСА_9, вона проживає з 1990 років. Дружина ОСОБА_5 - ОСОБА_3 померла, і після її смерті він почав жити з ОСОБА_2. Вони підтримували стосунки як чоловік і дружина, працювали разом, їздили в село, турбувались один про одного, вели спільно господарство. Вже після смерті ОСОБА_5 вона дізналась, що шлюб їх не був зареєстрований.

Судом були вчинені наступні процесуальні дії.

03.12.2018 року Вінницьким міським судом Вінницької області було прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_2 та відкрито провадження у справі № 127/30218/18 за її позовом до Вінницької міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу (а.с. 22).

10.01.2019 року ухвалою суду відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_13 про об'єднання в одне провадження справ № 127/30218/18 та № 127/25299/18 (а.с. 74).

06.02.2019 року ухвалою суду залучено ОСОБА_4, ОСОБА_3 до участі в справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача. Підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду (а.с. 98).

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_12 в с. Степанівка Вінницького району Вінницької області (а.с. 4). З 21.11.1984 року вона зареєстрована за адресою: АДРЕСА_10

12.06.1986 року в сільраді с. Степанівка Вінницького району Вінницької області позивач зареєструвала шлюб із ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_7 (зворот а.с. 4). ОСОБА_15 помер ІНФОРМАЦІЯ_13 про що 03.01.2002 року зроблено відповідний актовий запис № 24 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 7).

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_11 (а.с. 10). На підставі свідоцтва про право власності від 18.02.2005 року, ОСОБА_5 на праві власності належала однокімнатна квартира загальною площею 33 кв.м. за адресою: АДРЕСА_5 (а.с. 11). До 23.05.2003 року перебував в шлюбі з ОСОБА_16, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_14 про що 03.06.2003 року зроблено відповідний актовий запис № 1662 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 (а.с. 8).

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_15 про що 14.04.2017 року зроблено відповідний актовий запис № 1087 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 5).

30.06.2017 року до майна померлого ОСОБА_5 було заведено спадкову справу № 379/2017. З заявою про прийняття спадщини до Першої вінницької державної нотаріальної контори звернулась ОСОБА_2 (а.с. 81). Свідоцтво про право на спадщину нотаріусом не видане.

Померлий ОСОБА_5 був батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_10, проте, з заявами про прийняття спадщини після смерті батька діти до нотаріуса не звертались. Місце проживання ОСОБА_4, ОСОБА_3 не відоме.

В судовому засіданні було встановлено, що в 2003 році позивач ОСОБА_2 познайомилась із ОСОБА_5 і між ними виникли стосунки, притаманні подружжю.

ОСОБА_2 була зареєстрована в квартирі за адресою АДРЕСА_12 проте з 2003 року разом із ОСОБА_5 вони почали спільно проживати в його квартирі за адресою АДРЕСА_13, вести спільне господарство, між ними виникли взаємні права та обов'язки.

ОСОБА_5 працював провідним інженером-енергетиком в ВФ Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (а.с. 12), ОСОБА_2 також була офіційно працевлаштована. Разом вони проводили час, в колі рідних і друзів, вели спільно побут, здійснювали витрати на утримання житла і інші потреби сім'ї, допомагали батькам.

Позивач також здійснювала догляд за ОСОБА_5 В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_5 в останні роки свого життя хворів, у нього була ампутована нога, встановлена інвалідність 1 групи, він неодноразово перебував на стаціонарних лікуваннях.

Крім того, згідно наданих доказів, позивач приймала участь в організації поховання ОСОБА_5, як фактична дружина. 13.04.2017 року вона зверталась із заявою до директора ВФ Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення про отримання матеріальної допомоги для поховання чоловіка - ОСОБА_5 і така допомога була виплачена ОСОБА_2 (а.с. 12, 13). 14.04.2017 року ОСОБА_2 понесла витрати на ритуальні послуги, пов'язані із смертю ОСОБА_5, на суму 3220 грн. (а.с. 14).

Обставини щодо подробиць сімейного життя, фактичних стосунків, почуттів між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 підтвердили всі свідки, допитані в судовому засіданні, в тому числі їх сусіди, співробітники, друзі, які, незважаючи на відсутність реєстрації шлюбу, вважали ОСОБА_2 дружиною і рідною людиною для ОСОБА_5

Враховуючи наведені обставини, надані докази, суд дійшов висновку, що між ОСОБА_5 і ОСОБА_2 склались фактичні стосунки, притаманні подружжю: вони тривалий час проживали разом, опікувались і підтримували один одного, між ними були стабільні відносини, спільний побут, домашнє господарство тощо. Протягом цього періоду ні ОСОБА_2, ні ОСОБА_5 в інших зареєстрованих шлюбах не перебували.

Відповідно до ст.ст. 3, 4, 7 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства. Кожна особа має право на повагу до свого сімейного життя. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Про ознаки проживання однією сім'єю висловився і Конституційний Суд України у своєму рішенні від 3.06.99 №5-рп/99, в якому зазначив, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт тощо.

Оскільки СК набрав чинності з 01.01.2004 року і зворотньої сили не має, положення ст. 74 СК застосовуються виключно до правовідносин, які виникли після дати набрання ним законної сили.

Тому суд вважає необхідним встановити факт проживання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_11, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, однією сім`єю без реєстації шлюбу з 01.01.2004 року до ІНФОРМАЦІЯ_11.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_2 зазначала, встановлення факту проживання із ОСОБА_5 однією сім'єю без реєстрації шлюбу необхідне для оформлення спадкових прав як спадкоємця четвертої черги (ст. 1264 ЦК України).

Заперечення представника відповідача Сторчак Т.В. з приводу встановлення даного факту, оскільки ОСОБА_2 була зареєстрована за іншою адресою, в тому числі на момент смерті ОСОБА_5, є безпідставними, оскільки реєстрація сама по собі достовірно не підтверджує факт постійного проживання ОСОБА_2 за цією адресою.

Суд критично оцінює довідку ТОВ «ЖЕО» від 09.11.2018 року (а.с. 10) в якій вказано, що ОСОБА_2 проживає без реєстрації в квартирі АДРЕСА_2 з 26.07.2017 року, оскільки довідка суперечить сукупності інших доказів у справі щодо фактичного проживання ОСОБА_2 в цій квартирі з 2003 року.

Також не підтверджують заперечень представника відповідача надані заяви ОСОБА_2 на призначення субсидії за адресою АДРЕСА_14 та розрахунки субсидій за період з 2016-2018 р.р., та подані заяви ОСОБА_5 на призначення субсидії за адресою АДРЕСА_15 оскільки в судовому засіданні не досліджується факт правильності чи неправильності нарахування субсидії, крім того, судом встановлено, що ОСОБА_2 і ОСОБА_5 були зареєстровані за різними адресами, проте проживали разом.

Іншими належними доказами представник відповідача Сторчак Т.В. свої заперечення не довела.

Копії акту № 6842, який затверджений директором ТОВ «ЖЕО» 26.07.2017 року (а.с. 9, 28), не є допустимими доказами у справі, оскільки за фактом підробки оригіналу цього акту порушене кримінальне провадження за ч. 1 ст. 358 КК України і внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019020010000068.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст.. 77 ЦПК України).

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 78 ЦПК України).

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Таким чином, позивач довела належними і допустимими доказами факт проживання із ОСОБА_5 однією сім'єю без реєстрації шлюбу і даний факт підлягає встановленню в судовому порядку.

Судові витрати за клопотанням позивача слід залишити за нею.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 7, 30 Сімейного кодексу України, ст. 1264 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10, 12, 76-82, 89, 141, 223, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

позов задоволити частково.

Встановити факт проживання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_11, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 01.01.2004 року до ІНФОРМАЦІЯ_11.

В решті позову - відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до вимог ст.ст. 354, 355 ЦПК України, розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України (в редакції закону №2147-VIII від 3 жовтня 2017 року).

Повне судове рішення складене 15 квітня 2019 року.

Суддя: